Рішення № 140128884, 22.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2426/26

Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.

За участі секретаря судового засідання: Кастрової М.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Коломійчук А.С..

розглянувши матеріали справи № 916/2426/26

За позовом: Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області (65496, Одеська обл., Одеський р-н, селище Таїрове, вул. Перемоги, буд. 27, код ЄДРПОУ 05582159)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра ком» (67654, Одеська обл., Одеський р-н, село Маяки, вул. Богачова, буд. 86, код ЄДРПОУ 37984103)

про відшкодування 550 000 грн збитків, завданих у результаті неналежного виконання умов договору,

обставини справи:

11.06.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Терра ком», в якій вона просить:

- стягнути збитки у розмірі 550 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Таїрівська селищна рада Одеського району Одеської області посилається на порушення відповідачем умов договору від 17.05.2023 № 01 1705/23 в частині повного та вчасного виконання обумовлених послуг, а саме виконання завдання на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області, якість яких не відповідає вимогам, встановленим чинними нормативно-правовими актами України.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.06.2026: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/2426/26; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 14.07.2026.

14.07.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.07.2026 призначив засідання суду на 28.08.2026.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 28.07.2026 призначив засідання суду на 05.08.2026.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 11.08.2026 призначив засідання суду на 08.09.2026.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 09.09.2026 оголосив перерву у судовому засіданні на 15.09.2026.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.09.2026 оголосив перерву у судовому засіданні на 22.09.2026.

Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

установив:

17.05.2023 між Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області (Замовник) та ТОВ «Терра Ком» (Виконавець) укладено договір №01-1705/23 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого узгоджено, що Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, надати послуги за ДК 021:2015:71340000-3: Комплексні інженерні послуги (Розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області ДК 021:2015: код 71340000-3) (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, своєчасно здійснити оплату за належно надані Послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору вимоги до технічної документації, її склад, зміст, порядок розроблення та затвердження визначаються згідно з чинними нормативними документами на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Виконавець зобов`язується повністю та вчасно виконати зазначені в п. 1.1 Послуги згідно з завданням на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору, з правом дострокового надання Послуг, та якість яких відповідає вимогам, встановленим чинними нормативно-правовими актами України для даного виду Послуг та умовам цього Договору (п. 1.4. Договору).

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що вартість Послуг складає 550 000 гри. 00 коп. (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ. Вартість Послуг визначається на підставі кошторису погодженого Сторонами (Додаток 2 до Договору) та який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору строк надання Послуги до 31 травня 2023 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору склад технічної документації, що підлягає розробленню Виконавцем і здачі Замовнику, на окремих етапах виконання і після закінчення Договору має відповідати чинним нормативним документам на розроблення зазначеної документації.

По завершенню виготовлення технічної документації та всіх матеріалів до нього відповідно до цього Договору, Виконавець надає, а Замовник приймає, разом із підписаним Виконавцем у двох примірниках актом здачі-приймання наданих Послуг, матеріали згідно з супровідним листом та реєстром. Реєстр, підписаний обома Сторонами, є підтвердженням факту передачі матеріалів (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання, Замовник здійснює перевірку матеріалів та підписує акт здачі-приймання наданих послуг, у разі повного виконання умов Договору Виконавцем.

У випадку, якщо у Замовника виникають зауваження або претензії до наданих послуг, Замовник надсилає мотивовану відмову приймання цих Послуг із наданням вичерпного переліку необхідних доопрацювань (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.5. Договору виявлені Замовником недоліки підлягають усуненню Виконавцем за його рахунок у строк, погоджений Сторонами.

Згідно з п. 4.6. Договору після усунення виявлених недоліків Виконавець повторно надає технічну документацію та всі матеріали до нього Замовнику. Повторне надання/прийняття матеріалів здійснюється у порядку, визначеному пунктами 4.1-4.5 цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що Замовник зобов`язується:

- 5.1.1. Своєчасно надати вихідні дані для виготовлення технічної документації.

- 5.1.2. Прийняти матеріали за результатами надання Послуг в порядку і на умовах, визначених ним Договором.

- 5.1.3. Після перевірки прийнятої технічної документації та всіх матеріалів до неї, в терміни згідно із чинним законодавством підписати акт здачі-приймання наданих послуг.

- 5.1.4. Оплатити Виконавцю надані Послуги, в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

- 5.1.5. Створити належні умови для надання Послуг Виконавцем і надати Виконавцю, за його проханням, всю необхідну інформацію для належного виконання зобов`язань, узятих на себе за даним Договором.

Крім того, п. 5.2.3 Договору закріплено, що Замовник має право вимагати усунення недоліків і доопрацювання технічної документації та(або) матеріалів до неї за результатами надання Послуг.

Відповідно до п. 5.3. Договору Виконавець зобов`язується: надати Послуги у відповідності і на умовах, визначених даним Договором (п. 5.3.1); забезпечити якість Послуг з дотриманням чинного законодавства України, нормативів і нормативних документів, регіональних і місцевих правил (п. 5.3.2.); усунути виявлені недоліки наданих Послуг на вимогу Замовника відповідно до пункту 4.5. цього Договору (п. 5.3.3).

Згідно з п. 6 Додатку 1 до Договору технічна документація з нормативної грошової оцінки земель в межах Таїровської територіальної громади повинна виконуватися відповідно до вимог Законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про Державний земельний кадастр», Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» від 03.11.2021 року №1147, на виконання «Комплексної програми розвитку містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області на 2022-2024 роки».

Також в п. 8 Додатку 1 до Договору (Додаткові умови) визначено, що збір вихідних даних для розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області здійснюється Замовником, співпрацюючи із службами, організаціями та установами, які зберігають документи, і матеріали, що є вихідними даними. Технічна документація з нормативної оцінки Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області вважається виконаною після внесення відомостей про нормативно грошову оцінку до Державного земельного кадастру, результатом чого є отримання витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах адміністративно-територіальної одиниці на підтвердження внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що якщо в результаті невиконання однієї із Сторін своїх обов`язків згідно з Договором іншій Стороні нанесено збитки, винна Сторона повинна відшкодувати такі збитки. Відшкодування збитків не звільняє Сторону від виконання своїх обов`язків згідно Договору.

Розділом 10 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання усіх зобов`язань Сторін за даним Договором. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області сплатила на рахунок ТОВ «Терра Ком» 550 000 грн за надані відповідачем послуги за договором, що підтверджується платіжною інструкцією №4 від 25.09.2023.

11.07.2023 Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області прийняла рішення №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області», яким затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області. Технічна документація була розроблена ТОВ «Терра Ком» у 2023 році на підставі вказаного договору.

У подальшому Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року в справі №420/27111/23, визнав протиправним та нечинним рішення 29 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області».

Ухвалюючи таке рішення у справі №420/27111/23 суди виходили із того, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель Таїрівської територіальної громади складена ТОВ «Терра Ком» з порушенням приписів Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 03.11.2021.

Позивач уважає, що, оскільки, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель Таїрівської територіальної громади відповідач розробив із порушеннями положень укладеного між сторонами договору, результат наданих відповідачем послуг не може бути використаний за призначенням, а тому надані ТОВ «Терра Ком» послуги фактично є неналежними та такими, що не відповідають умовам договору та вимогам законодавства України.

Позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання ТОВ «Терра Ком» своїх договірних зобов`язань, останнє завдало позивачу збитків у розмірі сплаченої вартості послуг 550 000 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- в поданому позові позивач помилково ототожнює фактичні обставини, встановлені судом, які мають преюдиційний характер, і правову оцінку, надану судом таким обставинам, посилаючись на висновки суду, які є правовою оцінкою цих обставин і не мають преюдиційного характеру.

- позивачем жодним чином не доводиться твердження, що результат наданих відповідачем послуг не може бути використаний за цільовим призначенням; не створює для позивача жодної корисної господарської чи правової цінності; потребує повторного процесу розробки та виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель громади.

- Таїрівська селищна рада Одеського району Одеської області певний час користувалась предметом договору від 17.05.2023 № 01-1705/23, крім того згідно з його умовами (п. 4.7 договору) Рада залишається і нині момент власником технічної документації та всіх матеріалів до нього. Також позивач жодним чином не обгрунтовує неможливість усунення недоліків і доопрацювання технічної документації та матеріалів до неї.

- зважаючи на недотримання позивачем положень договору (п. 4.5, 5.1.1-5.1.3, 5.2.3), заявлений позов про стягнення збитків у розмірі всієї ціни договору є передчасним і неналежним способом захисту.

- позиція Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області, висловлена під час розгляду справи № 420/27111/23 Одеським окружним адміністративним судом повністю суперечить тій позиції, що висловлена в позовній заяві Ради по справі № 916/2426/26, тобто є поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці і не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов такого висновку.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір №01-1705/23 від 17.05.2023 за своєю правовою природою є договором надання послуг. Між сторонами у справі склалися правовідносини щодо надання послуг з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель встановлені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV.

Статтею 1 цього Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 цього ж Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, за змістом статей 18 та 20 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація складається за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яку здійснюють юридичні особи - розробники документації із землеустрою; відповідність такої документації нормативно-технічним документам, стандартам, нормам і правилам засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником (стаття 7 цього Закону), а її склад і зміст визначаються нормативно-правовими актами, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт (стаття 12 цього Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації..

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує року застосування нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 19 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Кабінетом міністрів України від 03.11.2021 №1147, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.

До затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах території територіальної громади для визначення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки може складатися технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі договору, який укладається заінтересованими особами. Значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), у такій документації приймається таким, що дорівнює 1.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:

рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

завдання на виконання робіт;

пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування території територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);

відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;

схему оціночних районів;

таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);

схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;

картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;

таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;

таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);

таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);

розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).

У разі визначення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки включає:

завдання на виконання робіт;

пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування та чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів;

відомості про величину нормативу капіталізованого рентного доходу;

таблицю із зазначенням коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);

відомості про приналежність земельної ділянки до природно-сільськогосподарського району (для земельних ділянок сільськогосподарського призначення);

картограму агровиробничих груп ґрунтів у межах земельної ділянки (для земельних ділянок сільськогосподарського призначення за наявності відомостей про агровиробничі групи ґрунтів);

таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями (для земельних ділянок сільськогосподарського призначення за наявності відомостей про агровиробничі групи ґрунтів);

відомості про величину коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп);

відомості про величину коефіцієнта, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);

розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні);

розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд установив, що сторони у договорі погодили порядок здачі та приймання послуг, у тому числі у разі виявлення недоліків (п. 4.5 Договору).

Проте, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із вимогою усунути недоліки технічної документації, як це передбачено п. 4.5 Договору.

Окрім цього, сторони підписали Акт здачі-приймання наданих послуг, а позивач здійснив оплату у розмірі 550 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4 від 25.09.2023.

Позивач посилаючись на п. 6.2 Договору та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в справі №420/27111/23, залишене без змін постановою від 21 червня 2024 року П`ятого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправним та нечинним рішення 29 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 року № 622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області» вважає, що йому нанесено збитки у розмірі оплаченої вартості наданих послуг на суму 550 000 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

У постанові від 02.05.2024 у справі №914/127/20 Верховний Суд зазначив, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Заявляючи до стягнення збитків, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини підтверджує цей доказ. Схожі висновки викладені в пунктах 8.7, 8.10 постанови КГС ВС від 04.02.2020 у справі № 910/15765/18.

Щодо наявності протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) та вини ТОВ «Терра ком» господарський суд зазначає про таке.

На твердження позивача, відповідач розробив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель з порушеннями через те, що в основу взяв неправильні вихідні дані.

Водночас, згідно з умовами Договору саме на позивача було покладено обов`язок щодо збору вихідних даних для розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (п. 5.1.1. Договору, п. 8 Додатку №1 до Договору).

Крім того, п. 5.1.3. Договору встановлено обов`язок позивача перевірити технічну документацію та всі матеріали до неї до підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

Господарський суд установив, що позивач прийняв надані послуги та здійснив оплату за них, зауважень щодо розробленої технічної документації не висловив та тривалий час використовував технічну документацію у своїй господарській діяльності.

Окрім цього пункти 4.5, 4.6 Договору передбачають обов`язок відповідача усувати виявлені недоліки технічної документації, проте, позивач до ТОВ «Терра ком» з вимогою щодо їх усунення не звертався.

За таких обставин господарський суд не вбачає у діях ТОВ «Терра ком» протиправної поведінки та вини під час розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Щодо доводів позивача про те, що результат наданих відповідачем послуг не може бути використаний за призначенням, господарський суд звертає увагу сторін що рішення Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель було прийнято ще 11.07.2023, а до суду позивач звернувся з позовною заявою про відшкодування збитків тільки 11.06.2026.

Доказів неможливості використання спірної технічної документації позивач не надав, разом з тим тривало використовував її у своїй господарській діяльності.

Щодо преюдиційності наведених рішень, господарський суд зазначає, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.

Подібна позиція, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2022 року по справі № 910/12525/20.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року в справі №420/27111/23, визнано протиправним та нечинним рішення 29 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.07.2023 року №622-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області».

Господарський суд звертає увагу сторін, що технічну документацію з нормативної оцінки земель, розроблену на виконання Договору №01-1705/23 від 17.05.2023 не було визнано нечинною.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 червня 2022 року у справі N 280/5928/19 щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, відповідно до якої органи місцевого самоврядування виступають лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію, розроблену відповідно до вимог законодавства, і тому сама по собі технічна документація не розробляється радою як регуляторним органом і не є регуляторним актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» така документація є технічним підґрунтям, підставою для прийняття радою відповідного рішення

Схожа за змістом позиція міститься у постанові Верховного суду від 06.07.2026 №308/9524/17.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У Постанові ВС від 13.02.2025 у cправі № 910/18964/23, від 12.12.2024 у cправі № 910/4398/23 виснувано, що алгоритм встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить від доказів, якими сторони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти складають предмет доказування.

Оцінка доказів є виключно компетенцією національних судів.

Обов`язок доказування закріплена в процесуальному та матеріальному законодавстві міра належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для усунення невизначеності у спірних правовідносинах (постанова ВПВС від 21.06.2023 у справі №916/3027/21, постанова ВС від 05.11.2024 у справі № 910/16911/20).

Стандарти доказування спеціальні правила, які роблять оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Наприклад, стандарт переваги більш вагомих доказів, коли висновок про існування стверджуваної обставини видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанову ВПВС від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Гарантії змагального провадження застосовні щодо доказів чи висновків, отриманих за ініціативою суду (рішення ЄСПЛ у справі « Воротнікова проти Латвії»).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

За таких обставин та правового регулювання суд приходить до висновку про недоведеність позивачем наявності протиправної поведінки та вини відповідача у завданні збитків, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п.2 ч.4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 145, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. У задоволенні позовної заяви Таїрівської селищної ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра ком» про стягнення збитків у розмірі 550 000 грн відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 28 вересня 2026 р.

Суддя Т.І. Демченко