Ухвала суду № 140128610, 28.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"28" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3367/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Садова 16

до відповідача-1 - Одеської міської ради

відповідача-2 - Виконавчий комітет Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 73217,19грн

встановив:

До суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Садова 16 до Одеської міської ради про стягнення 73217,19грн, з яких 43588,80грн заборгованості з внеску на утримання будинку та прибудинкової території, 24492,20грн інфляційних та 5136,19грн 3% річних.

Крім того, позивач просить встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), посилаючись на те, що відповідач не є розпорядником бюджету.

Ухвалою від 25.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.

Ухвалою від 06.10.2025 суд зупинив провадження у справі до розгляду справи №522/12730/22, а ухвалою від 17.08.2026 провадження у справі поновлено.

Рішенням від 17.09.2026 позовні вимоги задоволено частково:

- Стягнуто з Одеської міської ради (код 26597691, м. Одеса, Біржова площа, 1) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Садова 16 (код 40566181, м.Одеса вул. Садова 16) 43588,80грн заборгованості з внеску на утримання будинку та прибудинкової території та 1442,14 грн судового збору. Встановлено спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919). В решті позову відмовлено.

22.09.2026 позивач подав через підсистему Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 4000грн витрат на правничу допомогу.

До заяви додано копію договору про надання правової допомоги № 1-12/08/2025 від 12.08.2025, який позивач уклав з адвокатом Ростомовим Г.А.

На підтвердження повноважень адвоката надано ордер від 20.08.2025 серії ВН № 1562449.

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат зобов`язався надавати послуги із правового захисту прав та інтересів клієнта, а клієнт в свою чергу прийняти та оплатити послуги згідно з умовами договору.

В п. 8.1 договору узгоджено, що строк договору до 31.12.2025.

Згідно з п. 8.2 термін договору може бути змінено, що оформлюється додатковою угодою.

Відповідно до додаткової угоди № 1/2026 від 09.01.2026 сторони домовились про пролонгацію договору до 31.12.2026.

В п. 4.1 договору зазначено, що вартість послуг затверджується додатком до договору та залежить від виду послуги.

Суд зауважує, що додатку до договору, в якому було б визначено вартість послуг, суду не надано.

Позивачем додано до заяви рахунок № 3 від 30.09.2025 на суму 4000грн, квитанцію від 30.09.2025 про сплату 4000грн адвокату та підписаний сторонами акт про надання послуг від 21.09.2026 на суму 4000грн.

Суд враховує, що відповідачі мають електронні кабінети, а щодо третьої особи - то позивач подав до суду 24.09.2026 докази надсилання заяви третій особі поштою.

Пункт 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України серед обов`язкових вимог до позовної заяви вказує попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві зазначив, що станом на дату подачі позовної заяви не можливо звести остаточний розрахунок, адже, остаточний обсяг судових витрат стане відомим під час розгляду справи. Крім того, позивач в позовній заяві зробив заяву відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України та зазначив, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду зможе оцінити обсяг виконаних робіт та підписати акт приймання - передачі виконаних робіт, про що сповістить суд.

Отже, позивач усвідомлював вимоги процесуального законодавства щодо необхідності зазначити в позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, але конкретної суми витрат він так і не зазначив.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє в їх відшкодуванні.

Крім того, суд враховує, що згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однак, як зазначено вище, позивач не надав суду додатку до договору, в якому було б визначено вартість послуг. Зазначене є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

В постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 зазначено, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).

В даному випадку, оскільки справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без призначення засідань, тобто судові дебати не проводились, то позивач у справі повинен був до ухвалення рішення у справі подати заяву про відшкодування йому витрат на правничу допомогу. Однак, позивач не подав до суду у встановлений строк заяву про відшкодування йому витрат на правничу допомогу, що є підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись статтями 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Садова 16 ухвалення додаткового рішення про стягнення 4000грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 28.09.2026 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду. Повний текст ухвали складено та підписано 28.09.2026.

Суддя В.В. Литвинова