Рішення № 140128605, 28.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2364/26Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОІЛ ЕНД АЙРОН" про стягнення 2088,00 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Використовуючи систему "Електронний суд", Державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (надалі - УДЦР, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОІЛ ЕНД АЙРОН" (надалі - ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН", Відповідач) заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 09.06.2026 позовній заяві УДЦР присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2364/26 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 прийнято позовну заяву УДЦР до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2364/26, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформація про зареєстрований тільки у УДЦР електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства господарського суду довідки 15.06.2026 до електронного кабінету УДЦР підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Надіслана ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частини 1 та 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Частиною 2 статті 27 ГПК України встановлено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120,242 ГПК, пунктів 11,17,99,116,117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Окрім того, у відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження надіслана на адресу ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте її отримання Відповідачем залежить від суб`єктивної поведінки останнього, відтак надіслана кореспонденція суду вважається врученою належним чином, а Відповідач - обізнаним про судове провадження.

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності сторін перед законом та судом, з метою надання можливості Відповідачу реалізувати наявні процесуальні права на викладення позиції, судом розглянуто справу в межах розумного строку. Судом враховано факт відсутності у Відповідача зареєстрованого електронного кабінету, у той же час можливість останнього дізнатись про судове провадження з офіційного сайту судової влади України та/або Єдиного державного реєстру судових рішень, що також зумовило розгляд справи упродовж розумного строку.

Приписам частини 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Жодна із сторін в процесі розгляду справи не зверталась із клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні із повідомленням сторін.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень сторін:

Звертаючи із позовом до суду УДЦР заявлено до стягнення з ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" 2088,00 грн заборгованості.

Фактичними підставами звернення із позовом до суду визначено порушення ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" (котре у період укладення правочину мало назву ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ") взятих на себе за укладеним 13.05.2009 договором на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 3016/557м-09, зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості робіт, виконаних у лютому та квітні 2026 року.

Письмового відзиву від ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" до Господарського суду Одеської області та матеріалів справи не надходило, у зв`язку з чим, у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

13 травня 2009 року між УДЦР (Виконавець) та ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ"/Код ЄДРПОУ 30161258 (Замовник) укладено договір на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 3016/557м-09 (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що предметом цього Договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Змовника.

Виконавець зобов`язується протягом всього терміну дії цього Договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: здійснювати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує Замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ Замовника з РЕЗ інших користувачів (пункт 2.1.1); інформувати Замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії (пункт 2.1.2); виявляти у присвоєній Замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами (пункт 2.1.3); за заявками Замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ Замовника (пункт 2.1.4).

Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати на користь Виконавця плату за виконання робіт (пункт 2.2.2).

Якщо протягом, строку дії цього договору сторони змінять свою назву, місцезнаходження, розрахункові реквізити або будуть реорганізовані, вони повинні негайно повідомити про це другу сторону (пункт 2.4).

Вартість виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку "Тарифів на роботи (послуги) УДЦР, пов`язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу за один календарний місяць, складає 174,00 грн (сто сімдесят чотири гривні 00 копійок) і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість-нараховується згідно законодавства України. Розрахунок наведений у Додатку (пункт 3.1).

Виконання робіт підтверджується відповідним Актом виконаних робіт підписаними обома Сторонами (пункт 3.2).

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника (пункт 3.3).

Розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕВ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку (пункт 3.4).

В разі зміни переліку та кількості РЕЗ, що піддягають роботам, показаним з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, змінюється розрахунок наведений у Додатку, за взаємною згодою сторін (пункт 3.5).

Виконавець відповідає за невиконання або/чи неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором (пункт 4.1).

Замовник відповідає за невиконання або/чи неналежне виконання, своїх обов`язків за цим договором та оплату робіт за Договором, згідно чинного законодавства (пункт 4.2).

За порушення грошових зобов`язань Замовник сплачує Виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків, від суми простроченого платежу (пункт 4.3).

Цей Договір укладений на період в 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін. Дата набрання чинності Додатками до цього Договору визначається сторонами у тексті самих Додатків (пункт 6.1).

Цей Договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення-терміну його дії не надішле іншій Стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (пункт 6.2).

Закінчення дії цього Договору не звільняє Замовника від сплати заборгованості за цим Договором (пункт 6.3).

Представлена копія Договору містить залишені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів.

Додатковою угодою № 1 від 03 липня 2015 року УДЦР як Виконавцем та ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ"/Код ЄДРПОУ 30161258 як Замовником погоджено викласти пункт 3.1 в новій редакції: «Вартість виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається чинними (діючими) Тарифами на роботи (послуги) Державного підприємствам «Український державний центр радіочастот», затвердженими рішенням, НКРЗІ та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України, з урахуванням коефіцієнтів їх зниження, затверджених відповідним рішенням НКРЗІ, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи, і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством України.

Розрахунок вартості робіт здійснюється на підставі Додатку до Договору, що є його невід`ємною частиною».

Додатком № 1 до Договору (дійсний з 01.10.2023) погоджено, що вартість послуг за Договором за місяць, складає 870,00 грн без ПДВ, 1044,00 грн з ПДВ за Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)).

Додатком № 1 до Договору погоджено, що вартість послуг за Договором за квітень 2026 року складає 870,00 грн без ПДВ, 1044,00 грн з ПДВ за Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)).

26 лютого 2026 року УДЦР сформовано рахунок № 2293 на оплату ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ"/Код ЄДРПОУ 30161258 вартості надані у лютому 2026 року послуги Радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)) на суму 1044,00 грн з ПДВ.

27 лютого 2026 року УДЦР складено акт № 26-2293 про виконання послуг з радіочастотного моніторингу користування радіочастотним спектром за Договором, відповідно до якого виконано Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)) у лютому 2026 року, загальна вартість виконаних робіт складає 1044,00 грн з ПДВ.

Відповідно до представленого опису вкладення у цінний лист УДЦР 03.03.2026 надіслано до ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ" на адресу: 09400, Київська обл., м. Ставище, пров. Парковий, буд. 3, оригінал рахунку від 26.02.2026 № 2293 разом із оригіналом акту від 27.02.2026 № 26-2293.

Відповідно до відміток, залишених поштовою установу на конверті, надіслана Відповідачу поштова кореспонденція повернулась відправнику неврученою.

27 квітня 2026 року УДЦР сформовано рахунок № 4928 на оплату ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ"/Код ЄДРПОУ 30161258 вартості надані у квітні 2026 року послуги Радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)) на суму 1044,00 грн з ПДВ.

30 квітня 2026 року УДЦР складено акт № 26-4928 про виконання послуг з радіочастотного моніторингу користування радіочастотним спектром за Договором, відповідно до якого виконано Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)) у квітні 2026 року, загальна вартість виконаних робіт складає 1044,00 грн з ПДВ.

Відповідно до представленого опису вкладення у цінний лист УДЦР 07.05.2026 надіслано до ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" на адресу: 65012, м. Одеса, Б. Французький, буд. 9, оригінал рахунку від 27.04.2026 № 4928 разом із оригіналом акту від 30.04.2026 № 26-4928, а також акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2026 по 30.04.2026 разом із додатком до Договору за квітень 2026 року.

Відповідно до відміток, залишених поштовою установу на конверті, надіслана Відповідачу поштова кореспонденція повернулась відправнику неврученою.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України (в тут і далі в редакції на час укладення Договору) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно ж до частини 1 статті 174 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

При цьому частина 1 статті 175 ГК України визначає, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина 3 статті 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина ж 2 статті 628 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із частиною 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно ж до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (частина 1 статті 902 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про радіочастотний ресурс України» (тут і далі в редакції на час укладення Договору) визначено, що радіочастотний моніторинг - збирання, оброблення, збереження та аналіз даних про параметри випромінювання радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, які діють у відповідних смугах радіочастот.

Положення статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» передбачають, що УДЦР (Український державний центр радіочастот) здійснює роботи та надає послуги на договірних засадах. Перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються НКРЗ у встановленому порядку.

Поряд із наведеним, приписами статті 2 Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що радіочастотний моніторинг - комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують систематичний контроль, у тому числі збирання, оброблення, збереження та аналіз даних параметрів випромінювання радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення.

Відповідно ж до статті 44 наведеного закону радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов`язань і положень Регламенту радіозв`язку Міжнародного союзу електрозв`язку у сфері радіочастотного спектра (частина 1).

Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах (частина 3).

Відповідно до Порядку здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування, затвердженого постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК) від 19.04.2023 № 139, загальні користувачі радіочастотного спектра здійснюють оплату вартості робіт УДЦР з радіочастотного моніторингу на договірних засадах (пункт 1 розділу V).

Пункт 2 розділу V наведеного Порядку визначає, що користувач радіочастотного спектра укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу користування радіочастотним спектром відповідно до вимог законодавства (в електронній формі або паперовому вигляді на вибір користувача). Договір в електронній формі укладається з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Пункт 4 розділу V наведеного Порядку, передбачає, оплата робіт з проведення радіочастотного моніторингу здійснюється користувачем радіочастотного спектра на підставі укладеного договору згідно з тарифами на роботи (послуги) УДЦР, які встановлюються НКЕК.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між учасниками справи виникли цивільно-правові зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 3016/557м-09, укладений 13 травня 2009 року між УДЦР як Виконавцем та ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ"/Код ЄДРПОУ 30161258 як Замовником.

При цьому, відповідно до відображених відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною особою із Кодом ЄДРПОУ 30161258 здійснено зміну найменування з ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ГРАНТ" на ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН", а також - адресу місцезнаходження з: 09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, пров. Парковий, буд. 3, на - 65012, м. Одеса, Б. Французький, буд. 9.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

В процесі розгляд справи учасниками справи не ставилось питання визнання укладеного Договору недійсним та/або встановлення факту його нікчемності.

Умовами укладеного Договору передбачено, що предметом цього Договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Змовника.

Виконавець зобов`язується протягом всього терміну дії цього Договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: здійснювати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує Замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ Замовника з РЕЗ інших користувачів (пункт 2.1.1); інформувати Замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії (пункт 2.1.2); виявляти у присвоєній Замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами (пункт 2.1.3); за заявками Замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ Замовника (пункт 2.1.4).

Умовами пункту 3.1 укладеного Договору (в редакції Додаткової угоди) визначено, що вартість виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається чинними (діючими) Тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», затвердженими рішенням, НКРЗІ та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України, з урахуванням коефіцієнтів їх зниження, затверджених відповідним рішенням НКРЗІ, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи, і не включає податок: на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством України.

Поряд із наведеним, додатком № 1 до Договору (дійсний з 01.10.2023) погоджено, що вартість послуг за Договором за місяць, складає 870,00 грн без ПДВ, 1044,00 грн з ПДВ за Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)).

Додатком № 1 до Договору погоджено, що вартість послуг за Договором за квітень 2026 року складає 870,00 грн без ПДВ, 1044,00 грн з ПДВ за Радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО) радіорелейного зв`язку у діапазоні частот до 17 ГГц включно (тариф застосовується за кожний окремий захід радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС для кожного окремого РЕЗ (РО)) (за РЕЗ (РО)).

При цьому, за погодженими в Договорі умовами виконання робіт підтверджується відповідним Актом виконаних робіт підписаними обома Сторонами (пункт 3.2).

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника (пункт 3.3).

Розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕВ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку (пункт 3.4).

УДЦР представлено до матеріалів справи досліджені судом акти виконаних робіт за лютий та квітень 2026 року (по 1044,00 грн з ПДВ кожний), відповідні рахунки на оплату, разом із доказами їх надсилання ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" на адресу місцезнаходження, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, котра вважається достовірною та може бути використана для ідентифікації юридичної особи.

Суд вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, відтак надіслана УДЦР поштова кореспонденція вважається врученою ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" (близький за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Відтак, суд доходить до висновку, що УДЦР доведено факт надання відповідних послуг упродовж лютого та квітня 2026 року загальною вартістю 2088,00 грн, а також використано наявну в нього можливість доведення до відома ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" як Замовника як про виконані роботи, так і їх вартість.

Між тим, ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" як Замовником проігноровано надіслані УДЦР як Виконавцем акти виконаних робіт (№ 26-2293 та № 26-4928) та виставлені рахунки (№ 2293 та № 4928), так само ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" не представлено жодних заперечень проти факту виконаних Позивачем робіт та/або доказів своєчасної та остаточної оплати вартості таких робіт.

З огляду на викладене, встановлення судом виконання УДЦР як Виконавцем робіт у лютому та квітні 2026 року за укладеним із ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" як Замовником Договору, суд доходить до висновку, що ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" як Замовником в порушення приписів статей 525,526,610,629,853,854,882,901,903 ЦК України та умов Договору своєчасно та остаточно вартість наданих послуг не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, пункту 3.4 Договору строк виконання зобов`язання із оплати 2088,00 грн настав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Стосовно розподілу судового збору господарський суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2026 рік" …прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн…

Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Звертаючись із позовом УДЦР у відповідності до підпункту 1 пункт 2 частини 2 та частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" сплачено до Державного бюджету України 2662,40 грн судового збору (за позовну заяву майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн) * 0,8 (подача позовної заяви в електронній формі) = 2662,40 грн).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з ТОВ "КОІЛ ЕНД АЙРОН" на користь УДЦР підлягає 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОІЛ ЕНД АЙРОН" про стягнення 2088,00 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОІЛ ЕНД АЙРОН" (65012, м. Одеса, Б. Французький, буд. 9, Код ЄДРПОУ 30161258) на користь Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (03180, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 151, Код ЄДРПОУ 01181765, р/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) 2088/дві тисячі вісімдесят вісім/грн 00коп. заборгованості та 2662/дві тисячі шістсот шістдесят дві/грн 40коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 28 вересня 2026 р.

Суддя С.Ф. Гут