Ухвала суду № 140128588, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"24" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2508/26Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

розглядаючи справу № 916/2508/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, офіс 2, Код ЄДРПОУ 43098924)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, буд. 12, кв. 3-н, Код ЄДРПОУ 44835629)

про відшкодування 7187371,20 грн збитків,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Корабельна, буд. 12, кв. 3-н, Код ЄДРПОУ 44835629)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, офіс 2, Код ЄДРПОУ 43098924)

про витребування майна з чужого незаконного володіння вартістю 2979847,80 грн та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: Клачок Б.О.,

від відповідача: Гусельщикова М.А.,

встановив:

Використовуючи систему Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" завданих збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) у сумі 7187371,20 грн, з яких 6669862,92 грн суми завданих збитків та 517508,28 грн 3% річних.

Фактичними підставами звернення із позовом до суду визначено те, що укладений 27.02.2023 договір послуг транспортного оброблення вантажів № 34-02/23 передбачає надання відповідачу послуг із здійснення технологічного накопичення та зберігання вантажу на терміналі, супутні складські операції.

В процесі здійснення цивільно-правових взаємовідносин відповідачем завезено на територію позивача значний обсяг шроту соняшникового, однак після останнього відвантаження 28.10.2023 на складі позивача залишилось 396,52 тон шроту соняшникового (встановлено в процесі розгляду справи № 916/949/25).

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" наголошує на тому, що тривале знаходження майна відповідача спричиняє збитки упущену вигоду, у зв`язку із неможливістю використання терміналу у власній господарській діяльності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 18.06.2026 позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2508/26 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" залишено без руху та запропоновано надати належним чином засвідчений переклад документів, які є додатками до позовної заяви під порядковими номерами 24-26 на українську мову; реквізити рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

29 червня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" на виконання приписів ухвали від 23.06.2026 представлено відповідні докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2508/26, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2026, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" строк для подачі відзиву на позовну заяву до 24 липня 2026 року о 10:00.

23 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ", використовуючи систему Електронний суд, звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" у справі № 916/2508/26, в якій просить:

витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" належне йому майно, а саме шрот соняшника у кількості 395,52 тон;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" шрот соняшника у кількості 395,52 тон.

Фактичними підставами звернення до суду із зустрічним позовом визначено те, що укладений 27.02.2023 договір послуг транспортного оброблення вантажів № 34-02/23 передбачає надання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" послуг із здійснення технологічного накопичення та зберігання вантажу на терміналі, супутні складські операції.

В процесі здійснення цивільно-правових взаємовідносин Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" завезено на територію Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" значний обсяг шроту соняшникового, остаточний обсяг якого залишився на складі у кількості 396,52 тон (встановлено в процесі розгляду справи № 916/949/25).

Втім, після звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" із заявою про повернення шроту соняшникового остання залишилась проігнорованою, що надає право вимагати його повернення в судовому порядку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" передано на розгляд судді Гуту С.Ф. в межах справи № 916/2508/26.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2026 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" до розгляду та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/2508/26, призначено підготовче засідання на 11 серпня 2026 року; встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2026 відкладено підготовче засідання до 27 серпня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17 вересня 2026 року.

16 вересня 2026 року, використовуючи систему Електронний суд, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" представлено заяву про уточнення позовних вимог, в якій із посиланням на приписи статті 46 ГПК України, просить суд прийняти уточнення до заявлених вимог, а саме просить:

витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" належне йому майно, а саме шрот у кількості 395,52 тон. вартістю 2979847,80 грн.;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" шрот у кількості 395,52 тон. вартістю 2979847,80 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24 вересня 2026 року.

В процесі підготовчого засідання, призначеного на 24 вересня 2026 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" наполягав на прийнятті заяви про уточнення, із посиланням на те, що фактично заява стосується зміни предмету позову.

Судом враховано, що згідно із частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 викладено наступний правовий висновок: відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заява позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову.

Судом враховано те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" доповнено позовні вимоги в частині визначення вартості майна, заявленого до витребування. При цьому обґрунтування заявленого зустрічного позову не змінено.

Відтак, у суду відсутні правові підстави не приймати відповідну заяву до розгляду.

Розглядаючи справу № 916/2508/26, 24 вересня 2026 року судом проголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини), повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 28 вересня 2026 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ", з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову), наступні:

витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" належне йому майно, а саме шрот у кількості 395,52 тон. вартістю 2979847,80 грн;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" шрот у кількості 395,52 тон. вартістю 2979847,80 грн.

Суд доходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" заявлену 1 вимогу майнового характеру (про витребування майна заявленою вартістю) та 1 вимогу немайнового характеру (про зобов`язання повернути майно).

Приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу, у відповідності до статей 1-3 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2026 рік …прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн…

Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною 3 статті 6 Закону України „Про судовий збір передбачено, що, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Поряд із наведеним, частина 3 статті 4 Закону України „Про судовий збір передбачає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 9 Закону України „Про судовий збір встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 1). Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 2). Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (частина 3).

Як зазначалось, відповідно ж до частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Як встановлено судом, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" містить 1 вимогу майнового характеру (про витребування майна заявленою вартістю) та 1 вимогу немайнового характеру (про зобов`язання повернути майно), тому судовий збір, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви становить 38420,57 грн, з яких 2662,40 грн (3328,00 грн * 0,8) за вимогу немайнового характеру та 35758,17 грн (2979847,80 грн * 1,5% * 0,8) за вимогу майнового характеру.

Втім, пред`являючи зустрічну позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ КІЛІЯ" переказано до державного бюджету 6656,00 грн (3328,00 грн + 3328,00 грн), відповідно до платіжних інструкцій ПАТ «МТБ БАНК» від 21.07.2026 № 3584 та № 3585, тобто недоплачено 31764,57 грн (38420,57 грн - 6656,00 грн).

Відповідно до частини 4 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

У той же час, приписи частини 11 статті 176 ГПК України передбачають, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи викладене, суд залишає зустрічний позов без руху за правилами статей 176,180 ГПК України, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" не надано доказів сплати судового збору в установленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст.162,176,233,234,235 ГПК України, ст.4 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами), суд постановив:

1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" (зареєстрована 23.07.2026 за вх. № 3091/26) у справі № 916/2508/26 залишити без руху після відкриття провадження у справі.

2. Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ" надати докази сплати судового збору у розмірі 31764,57 грн на розрахунковий рахунок Господарського суду Одеської області UA938999980313141206083015758.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання відповідних доказів.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИК УКРАЇНИ", що за змістом частини 13 статті 176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 24 вересня 2026 року. та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 вересня 2026 р.

Суддя С.Ф. Гут