Рішення № 140128356, 17.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Справа № 914/600/26

За позовом: Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни, с. Верхня Білка, Львівський р-н, Львівська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Львівській області

про: стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.

За участю представників сторін:

від позивача: Манчур Марія Іванівна представник;

Від відповідача: Олійник Юрій Вадимович представник;

Від третьої особи: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області на адресу суду надійшла позовна заява Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до відповідача Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни, с. Верхня Білка, Львівський р-н, Львівська обл., в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року в розмірі 301 048,27грн., з якої: 157 769,71грн. заборгованість з орендної плати, 28 609,92грн. інфляційні втрати, 8 702,90грн. 3% річних, 105 965,74грн. пеня та просить розірвати Договір оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року, укладений Верхньобілківською сільською радою, правонаступником якої є Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Гримак Катериною Зиновіївною (Орендарем) щодо земельної ділянки загальною площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:01:001:0049, яка знаходиться за адресою: с. Верхня Білка, Пустомитівський (зараз-Львівський ) район, Львівська обл.

Також позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 7843,72грн., який просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2026 року на 10:40 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області.

В судовому засіданні 02.04.2026 року судом озвучено, що представником відповідача подано через систему Електронний суд відзив на позовну заяву за вх.№9013/26 з документами згідно вказаного додатку та 02.04.2026 року представником позивача подано через систему Електронний суд клопотання за вх.№9342/26 про відкладення розгляду справи з метою подання відповіді на відзив, відтак враховуючи думку присутнього представника відповідача, суд постановив відкласти підготовче засідання на 29.04.2026 року о 13:00 год.

07.04.2026 року представником позивача подано через систему Електронний суд відповідь на відзив за вх.№ 9878/26.

08.04.2026 року представником відповідача подано через систему Електронний суд заперечення на відповідь на відзив за вх.№ 9955/26.

29.04.2026 року представником позивача подано через систему Електронний суд клопотання за вх.№ 1958/26, в якому просить залучити Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача у справі №914/600/26 за позовом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди, мотивуючи його тим, що у даній справі предметом спору є стягнення заборгованості з орендної плати за землю, при цьому інформація щодо нарахування та фактичної сплати відповідних сум знаходиться у розпорядженні відповідного органу Державної податкової служби України, відтак вважає за доцільне залучити у рамках судової справи №914/600/26 Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача. Також представник позивача повідомляє суд, що рішення у цій справі може прямо вплинути на права та обов`язки Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, зокрема в частині обліку податкових зобов`язань відповідача, визначення та обліку податкового боргу, вжиття заходів щодо його стягнення. Крім того, залучення органу ДПС як третьої особи необхідне з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, підтвердження або спростування розміру заборгованості, уникнення можливого подвійного стягнення одних і тих самих платежів.

Ухвалою суду від 29.04.2026 року клопотання позивача про залучення Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - задоволено. Залучено Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 43968090), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, до участі у справі № 914/600/26. Позивачу надати докази надіслання позовної заяви залученій третій особі на адресу, зазначену в ухвалі суду. Третій особі в пятиденний строк з моменту отримання ухвали суду надати пояснення з доказами надіслання учасникам процесу та надати докази реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.

19.05.2026 року представником позивача подано через систему Електронний суд клопотання за вх.№14126/26 про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що строк розгляду надісланого представником позивача третій особі запиту про перевірку правильності нарахування орендної плати відповідачу, ще не сплив, інформація по якому слугуватиме повному та обєктивному розгляді даної справи.

В судовому засіданні 11.06.2026 року представник позивача надав пояснення по справі, 11.06.2026 року представником відповідача подано через систему Електронний суд клопотання за вх.№16659/26 про відкладення розгляду справи, у звязку із зайнятістю у іншому судовому засіданні представника відповідача, відтак враховуючи думку присутнього представника позивача у справі, суд постановив відкласти підготовче засідання на 09.07.2026 року о 10:15год.

29.06.2026 року представником третьої особи подано через систему Електронний суд заяву за вх.№18475/26, в якій повідомлено суд, що як вбачається із інтегрованих карток платника податку, відповідачем подавалися податкові розрахунки, за вказаний період заборгованість частково погашалася платником податків та станом на даний час заборгованість по орендній платі відповідача становить 95 457,27грн.

В судовому засіданні 03.09.2026 року присутньому представнику позивача судом озвучено, що 03.09.2026 року представником відповідача подано клопотання за вх.№24894/26 про відкладення розгляду справи, відтак з урахуванням думки присутнього представника позивача, суд постановив відкласти судове засідання на 17.09.2026 року о 15:15год.

В судове засідання 17.09.2026 року представник позивача явку забезпечив, надавав пояснення щодо відкладення розгляду справи та пояснення по суті справі та просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання 17.09.2026 року відповідач явку представника забезпечив, проти позову заперечив.

В судове засідання 17.09.2026 року представник третьої особи явку представника не забезпечив.

З врахуванням наведених пояснень та у зв`язку з неодноразовим відкладенням розгляду справи, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:01:001:0049, перебуває в користуванні Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни та в останньої існує обов`язок сплати орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою згідно укладеного договору оренди.

Позивач стверджує, що задекларований ФОП Гримак К.З. згідно податкових декларацій №11087 від 01.03.2022 року, №43514291 від 30.11.2023 року, №8693 від 22.03.2023 року, розмір орендної плати не відповідає розміру орендної плати згідно відсоткової ставки, встановленої в Договорі оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року та є меншим за розмір земельного податку, що порушує положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,05% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - згідно рішення Верхньобілківської сільської ради №530 від 22.01.2009 року.

Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

ФОП Гримак К.З. в період з 01.01.2021 року до дати подання позову на рахунок Підберізцівської сільської ради сплачено 8 245,00 грн., відтак заборгованість з орендної плати становить 157 769,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Позивачем нараховано відповідачу окремо від річних сум заборгованості за період з 01.01.2021 року по лютий 2026 року: 28 609,92 грн. інфляційні втрати; 8 702,90 грн. -3% річних; 105 965,74 грн. пені.

З огляду на повну несплату орендної плати ФОП Гримак К.З. за 2021, 2022, 2025 роки позивач вважає, що наявний факт систематичної несплати орендної плати, що є підставою припинення права користування земельною ділянкою на підставі пункту д частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

Відтак, позивач просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року в розмірі 301 048,27грн., з якої: 157 769,71грн. заборгованість з орендної плати, 28 609,92грн. інфляційні втрати, 8 702,90грн. 3% річних, 105 965,74грн. пеня та просить розірвати Договір оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року.

Аргументи відповідача.

У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначає, що жодних змін до Договору, додаткових угод щодо перегляду розміру орендної плати чи заповнення відповідних форм сторонами не укладалося і не підписувалося. Відповідач сплачувала орендну плату виключно в розмірі, чітко зафіксованому в пункті 9 Договору 578,00 грн. на рік. В даних спірних правовідносинах сторонами визначено в Договорі, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії, чого сторонами не здійснювалося.

Сплачені відповідачем 8 245,00 грн. в період з 2021 до дати подання позову, повністю покривають суму орендної плати за Договором, а заборгованість з орендної плати в розмірі 157 769,71 грн. є необґрунтованою. Відповідальність за статтею 625 ЦК України та пеня можуть застосовуватися лише за наявності прострочення виконання дійсного зобов`язання, відтак позовні вимоги в частині стягнення 28 609,92 грн. (інфляційне збільшення), 8 702,90 грн. (3% річних) та 105 965,74 грн. (пеня) є безпідставними. Відповідач сплачувала орендну плату в повному обсязі, визначеному Договором. Жодної систематичної несплати договірної плати немає. Факт сплати 8 245,00 грн. свідчить про відсутність будь-якого істотного порушення.

Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Фактичні обставини справи.

19 лютого 2009 року Верхньобілківська сільська рада (Орендодавець) та Фізична особа- підприємець Гримак Катерина Зиновіївна (Орендар) уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1700 га для будівництва та обслуговування закладу торгівлі та громадського харчування, яка знаходиться за адресою: с.Верхня Білка, Пустомитівський (зараз - Львівський) район, Львівська область. Кадастровнй номер земельної ділянки 4623680800:01:001:0049.

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 26.02.2009 року сторони підтвердили, шо Орендодавець передав, а Орендар прийняв вищезазначену земельну ділянку. Земельна ділянка передана у стані, що відповідає умовам Договору та придатна для використання за призначенням, обумовленим у Договорі.

Відповідно до пункту 8 Договору його укладено на 49 (сорок дев`ять) років.

Земельна ділянка площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:01:001:0049, перебуває в користуванні Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни та в останньої існує обов`язок сплати орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 7і Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Згідно з розпорядженням КМУ №718-р від 12.06.2020 року утворено ідберізцівську сільську територіальну громаду, до складу якої увійшли Підберізцівська, Верхньобілківська, Миклашівська, Чижиківська, Чорнушовицька територіальні громади.

Відповідно до рішення 1 -шої сесії 8-го скликання Підберізцівської сільської ради №8 від 12.11.2020 року «Про врегулювання питань правонаступництва новообраної І іідберізцівської сільської ради» Підберізцівська сільська рада є правонаступником Верхиьобілківської сільської ради (копія рішення додана до матеріалів справи).

Відтак, з 01.01.2021 року орендна плата за Договором має вноситися на рахунок Підберізцівської сільської ради.

До позовної заяви долучено копії Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №187 від 25.01.2021 року, Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9904819142023 від 31.01.2023 року, Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9901884132024 від 16.01.2024 року, Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9903180892025 від 17.01.2025 року, що є належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Верхня Білка, що станом на сьогодні внесена у Державний земельний кадастр та на основі якої формуються дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, розроблено ТзОВ «Турразем» на замовлення Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області, та затверджено рішенням сесії Верхньобілківської сільської ради №713 від 13.07.2018 року в порядку згідно чинного на той час законодавства.

Затверджена згідно з зазначеним рішенням нормативна грошова оцінка земель с. Верхня Білка введена в дію з 01.01.2019 року.

Підберізцівською сільською радою прийнято рішення №97-14-2025 від 02.09.2025 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Підберізцівської територіальної громади Львівського району Львівської області», нова нормативна грошова оцінка земельних ділянок згідно якого буде введена в дію з 01.01.2027 року. Вказане рішення опубліковано на офіційному сайті Підберізцівської сільської ради.

Підберізцівською сільською радою отримано відповідь Головного управління ДПС у Львівській області за вих.№4475/5/13-01-24-18, з якої вбачається, що відповідно до даних системи АІС «Податковий блок» підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» ФОП Гримак К.З. подано податкові декларації по орендній платі за землю за 2021-2023 роки, зокрема: - за 2021 рік №11087 від 01.03.2022 року на річну суму орендної плати 774,81 грн; - за 2022 рік №43514291 від 30.11.2023 року на річну суму орендної плати 2 173,99 грн; - за 2023 рік №8693 від 22.03.2023 року на річну суму орендної плати 2 500,09 грн.

За 2024-2025 роки Головним управлінням ДПС у Львівській області сформовано податкові повідомлення-рішення від 16.10.2024 року №2320680-2414-1325-UA460603500000360006 на суму 44 789,72 грн; від 27.02.2025 року №104308-2411-1325- UA460603500000360006 на суму 50 164,49 грн.

Враховуючи, що задекларований ФОП Гримак К.З. згідно податкових декларацій №11087 від 01.03.2022 року, №43514291 від 30.11.2023 року, №8693 від 22.03.2023 року розмір орендної плати не відповідає розміру орендної плати згідно відсоткової ставки, встановленої в Договорі оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року та, до того ж, є меншим за розмір земельного податку, що порушує положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, Підберізцівською сільською радою було направлено Головному управлінню ДПС у Львівській області звернення за вих.№469 від 29.04.2026 року щодо здійснення перевірки правильності обчислення ФОП Гримак К.З орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року за 2021-2023 роки, щодо якої подано податкові декларації №11087 від 01.03.2022 року, №43514291 від 30.11.2023 року, №8693 від 22.03.2023 року, та донарахування податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 9 Договору оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року Відповідачці встановлено відсоткову ставку орендної плати 3,05% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:01:001:0049, яка знаходиться за адресою: с.Верхня Білка, Львівський район, Львівська область, що перебуває в оренді ФОП Гримак К.З. згідно Договору оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року, становила: - у 2021 році 444 652,00 грн (3,05% від зазначеної суми становить 13 561,89 грн); - у 2022 році 489 117,20 грн (3,05% від зазначеної суми становить 14 918,07 грн); - у 2023 році 1 396 745,85 грн (3,05% від зазначеної суми становить 42 600,75 грн).

Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

Відповідно до рішення сесії Підберізцівської сільської ради №1701 від 13.07.2020 року «Про встановлення податків та зборів на території Підберізцівської ОТГ» (діє з 01.01.2021 року) ставка земельного податку (% від нормативної грошової оцінки) для земельних ділянок з цільовим призначенням 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, нормативну грошову оцінку яких проведено як для фізичних, так і для юридичних осіб становить 3,000.

Рішенням сесії Підберізцівської сільської ради №700 від 09.07.2021 року «Про внесення змін в рішення Підберізцівської сільської ради щодо встановлення податків та зборів на території Підберізцівської ТГ» (діяло з 01.01.2022 року до 31.12.2024 року) зазначену ставку зменшено до 1,000.

Таким чином, річна орендна плата за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1700 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623680800:01:001:0049, для будівництва та обслуговування закладу торгівлі та громадського харчування, яка знаходиться за адресою: с.Верхня Білка, Львівський район, Львівська область не може становити менше розміру земельного податку, а саме: - у 2021 році 3% від НГО земельної ділянки, що дорівнює 13 339,56 грн; - у 2022 році 1% від НГО земельної ділянки, що дорівнює 4 891,17 грн; - у 2023 році 1% від НГО земельної ділянки, що дорівнює 13 967,46 грн.

Позивач стверджує, що задекларований ФОП Гримак К.З. згідно податкових декларацій №11087 від 01.03.2022 року, №43514291 від 30.11.2023 року, №8693 від 22.03.2023 року розмір орендної плати не відповідає розміру орендної плати згідно відсоткової ставки, встановленої в Договорі оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року та є меншим за розмір земельного податку, що порушує положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,05% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - згідно рішення Верхньобілківської сільської ради №530 від 22.01.2009 року.

Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата за період 01.01.2021 року - 31.12.2021 року становить 13 561,89 грн Орендна плата за період 01.01.2022 року - 31.12.2022 року становить 14 918,07 грн.

Орендна плата за період 01.01.2023 року - 31.12.2023 року становить 42 600,75 грн. Орендна плата за період 01.01.2024 року - 31.12.2024 року становить 44 789,72 грн.

Орендна плата за період 01.01.2025 року - 31.12.2025 року становить 50 144,28 грн.

Таким чином, загальний розмір орендної плати ФОП Гримак К.З. за Договором оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року за 2021-2025 роки становить 166 014,71 грн.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП Гримак К.З. в період з 01.01.2021 року до дати подання позову на рахунок Підберізцівської сільської ради сплачено 8 245,00 грн., відтак заборгованість з орендної плати становить 157 769,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач зазначає, що зобов`язання Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни зі сплати орендної плати за 2021 рік мало бути виконане до 29.08.2021 року (до спливу 60- денного строку, відраховуючи з 01.07.2021 року), за 2022 рік - до 29.08.2022 року, за 2023 рік; до 29.08.2023 року, за 2024 рік - до 29.08.2024 року, за 2025 рік - до 29.08.2025 року відповідно.

Відтак, позивачем нараховано відповідачу окремо від річних сум заборгованості за період з 01.01.2021 року по лютий 2026 року: 28 609,92 грн. інфляційні втрати; 8 702,90 грн. -3% річних; 105 965,74 грн. пені.

Позивач звертає увагу на те, що в діях Відповідачки наявний факт систематичної несплати орендної плати (за 2021, 2022, 2025 роки) і факт сплати орендної плати не в повному обсязі, зокрема 04.12.2023 року сплачено 5 733,00 грн. (часткова орендна плата за 2023 рік) та 22.01.2025 року сплачено 2 512,00 грн. (часткова орендна плата за 2024 рік).

З огляду на повну несплату орендної плати ФОП Гримак К.З. за 2021, 2022, 2025 роки позивач вважає, що наявний факт систематичної несплати орендної плати, що є підставою припинення права користування земельною ділянкою на підставі пункту д частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

Норми права та мотиви суду.

Предметом доказування є встановлення обставин невиконання договору, підставність стягнення заборгованості та розірвання договору оренди.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між 19 лютого 2009 року Верхньобілківська сільська рада (Орендодавець) та Фізична особа- підприємець Гримак Катерина Зиновіївна (Орендар) уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1700 га для будівництва та обслуговування закладу торгівлі та громадського харчування, яка знаходиться за адресою: с.Верхня Білка, Пустомитівський (зараз - Львівський) район, Львівська область. Кадастровнй номер земельної ділянки 4623680800:01:001:0049.

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 26.02.2009 року сторони підтвердили, шо Орендодавець передав, а Орендар прийняв вищезазначену земельну ділянку. Земельна ділянка передана у стані, що відповідає умовам Договору та придатна для використання за призначенням, обумовленим у Договорі.

Відповідно до пункту 8 Договору його укладено на 49 (сорок дев`ять) років.

Земельна ділянка площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:01:001:0049, перебуває в користуванні Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни та в останньої існує обов`язок сплати орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Згідно з розпорядженням КМУ №718-р від 12.06.2020 року утворено Підберізцівську сільську територіальну громаду, до складу якої увійшли Підберізцівська, Верхньобілківська, Миклашівська, Чижиківська, Чорнушовицька територіальні громади.

Відповідно до рішення 1 -шої сесії 8-го скликання Підберізцівської сільської ради №8 від 12.11.2020 року «Про врегулювання питань правонаступництва новообраної І іідберізцівської сільської ради» Підберізцівська сільська рада є правонаступником Верхиьобілківської сільської ради (копія рішення додана до матеріалів справи). Відтак, з 01.01.2021 року орендна плата за Договором має вноситися на рахунок Підберізцівської сільської ради.

У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (надалі ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").

За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,05% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - згідно рішення Верхньобілківської сільської ради №530 від 22.01.2009 року.

У постанові від 05.06.2024 року у справі №914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Договором оренди землі передбачено як розраховану орендну плату станом на дату укладення договору - 578 грн, так і відсоткову ставку - 3,05% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (яка й застосовується в подальші роки оренди відповідно до актуальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Відтак доводи відповідача у цій частині відхиляються.

В матеріалах справи наявні Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №187 від 25.01.2021 року, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9904819142023 від 31.01.2023 року, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9901884132024 від 16.01.2024 року, Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9903180892025 від 17.01.2025 року, що є належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с. Верхня Білка, що станом на сьогодні внесена у Державний земельний кадастр та на основі якої формуються дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, розроблено ТзОВ «Турразем» на замовлення Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області, та затверджено рішенням сесії Верхньобілківської сільської ради №713 від 13.07.2018 року в порядку згідно чинного на той час законодавства. Затверджена згідно з зазначеним рішенням нормативна грошова оцінка земель с. Верхня Білка введена в дію з 01.01.2019 року.

Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата за період 01.01.2021 року - 31.12.2021 року становить 13 561,89 грн. Орендна плата за період 01.01.2022 року - 31.12.2022 року становить 14 918,07 грн. Орендна плата за період 01.01.2023 року - 31.12.2023 року становить 42 600,75 грн. Орендна плата за період 01.01.2024 року - 31.12.2024 року становить 44 789,72 грн. Орендна плата за період 01.01.2025 року - 31.12.2025 року становить 50 144,28 грн.

Відтак, загальний розмір орендної плати ФОП Гримак К.З. за Договором оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року за 2021-2025 роки, становить 166 014,71 грн.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП Гримак К.З. в період з 01.01.2021 року до дати подання позову на рахунок Підберізцівської сільської ради сплачено 8 245,00 грн., відтак заборгованість з орендної плати становить 157 769,71 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості з орендної плати станом на 01.12.2024 в сумі 157 769,71 грн., відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності вказаного боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовано.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати, яка утворилася за договором оренди земельної ділянки 19 лютого 2009 року в сумі 157 769,71 грн., є обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задоволити.

Щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою мають право визначити вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення негрошових зобов`язань.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, є особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання та може застосовуватися незалежно від застосування кредитором інших видів відповідальності або інших забезпечувальних заходів, зокрема неустойки.

Відповідно до пункту 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем умов договору про оренду земельної ділянки є порушенням зобов`язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до пункту 1 частини 2 вищезазначеної статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строки, визначені статтями 257, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (набрав чинності 30.03.2020 року).

Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 року карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АК.8-СоУ-2, відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України поповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України №;3450-ІХ від 08.11.2023 року зазначений пункт викладено в новій редакції, зокрема: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України №4434-ІХ від 14.05.2025 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Зазначений Закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Враховуючи зазначене, в період з 30.03.2020 року до 03.09.2025 року перебіг позовної давності, в тому числі щодо вимог про стягнення неустойки, був зупинений, у зв`язку з чим Підберізцівською сільською радою нараховано ФОП Г`римак К.З. пеню за умовами Договору оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року за період з 30.08.2021 року у загальному розмірі 105 965,74грн. від щорічних сум боргу з орендної плати.

Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, суд прийшов до висновку що така розрахована правильно та стягненню підлягає пеня в сумі 105 965,74грн.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.5. статті 287 Податкового кодексу України плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.

Зазначені положення щодо нарахування плати за землю фізичним особам та порядку її сплати застосовуються і до фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, зобов`язання Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни зі сплати орендної плати за 2021 рік мало бути виконане до 29.08.2021 року (до спливу 60- денного строку, відраховуючи з 01.07.2021 року), за 2022 рік - до 29.08.2022 року, за 2023 рік до 29.08.2023 року, за 2024 рік - до 29.08.2024 року, за 2025 рік - до 29.08.2025 року відповідно.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати орендної плати, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від прострочених щорічних сум за період з 30.08.2021 року по 13.02.2026 рік у загальному розмірі 8 702,90грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по січень 2026 рік у розмірі 28 609,92грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем зазначено правильні періоди прострочення та суми від яких нараховувалося 3% річних та інфляційних втрат за вказані періоди, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних за період з 30.08.2021 року по 13.02.2026 рік у загальному розмірі 8 702,90грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по січень 2026 рік у розмірі 28 609,92грн.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, Господарський суд Львівської області звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23, в якій проаналізовано співвідношення загальних та спеціальних норм у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі, досліджувалось питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а також на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Аналізуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Щодо поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття "несплата" та "недоплата" не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова "несплата", можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

У зв`язку з чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 Цивільного кодексу України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Досліджуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору, як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 Цивільного кодексу України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 Цивільного кодексу України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 Цивільного кодексу України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а загальне правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у контексті частини другої статті 651 Цивільного кодексу України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред`явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.

Відтак, у разі неодноразової (два та більше випадків) повної несплати орендарем орендної плати, наявні підстави для розірвання договору оренди на підставі пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, при цьому, така несплата є самостійною підставою для розірвання договору.

Натомість у випадку часткової сплати орендної плати (у розмірі, меншому за визначений умовами договору оренди землі), підлягають застосуванню положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. У цьому контексті підлягає дослідженню питання істотності порушення умов договору іншою стороною, що потребує належної оцінки відповідно до положень договору оренди та обставин, пов`язаних з такою несплатою.

За обставинами цієї справи встановлено, що з боку Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни відбувалось неодноразове (два і більше випадків) порушення обов`язку зі сплати орендної плати, що відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання Договору оренди.

Пунктом 2.23 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України дає можливість зрозуміти, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату в розмірі меншому, ніж визначено договором.

Аналогічні висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс 17 та від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.

Отже, вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року, загальною площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:001:0049, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Верхня Білка, є підставною та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі у сумі 7 843,72грн., що підтверджується платіжною інструкцією №319 від 19 лютого 2026 року, який обраховано за дві вимоги (майнову та немайнову).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 7 843,72грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гримак Катерини Зиновіївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області (81146, Львівська обл., Львівський р-н, с. Підберізці, вул. Шевченка Т.Г., 25, код ЄДРПОУ 22372802) 301 048,27грн. заборгованості, з якої: 157 769,71грн. - основна заборгованість, 28 609,92грн. грн. - інфляційні втрати, 8 702,90грн. - 3% річних, 105 965,74грн. - пені та 7 843,72грн. судового збору.

3. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року, укладений Верхньобілківською сільською радою, правонаступником якої є Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області та Фізичною особою-підприємцем Гримак Катериною Зиновіївною щодо земельної ділянки загальною площею 0,1700 га, кадастровий номер 4623680800:001:0049, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Верхня Білка.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026 року.

Суддя Коссак С.М.