Рішення № 140128314, 03.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа № 914/2931/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс"

про стягнення 1132278,47 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ПРОЦЕС.

Позовні вимоги заявлено Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" про стягнення 1132278,47 грн, з яких 917734,66 грн - основний борг, 156835,54 грн - інфляційні втрати та 57708,27 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 25.02.2025 було замінено філію "Самбірське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на філію "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", визначивши позивачем у даній справі Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс".

Ухвалою суду від 25.11.2025 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили. Явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

СУТЬ СПОРУ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

У позовній заяві позивач зазначив, що за результатами аукціонів із продажу ресурсів необробленої деревини, які проводились у 2022 році на Українській універсальній біржі, між Державним підприємством «Самбірське лісове господарство» (правонаступник - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" було укладено договори купівлі-продажу необробленої деревини: №1847/0/3кв-0/2022/el/ від 22.06.2022, №2110/0/3кв-0/2022/el від 28.07.2022, №2545/0/4кв-0/2022/el від 21.09.2022 та №2878/0/4кв-0/2022/el/ від 27.10.2022.

Як стверджує позивач, на виконання умов вищевказаних договорів, Державне підприємство «Самбірське лісове господарство» здійснило поставку відповідачу лісопродукції (необроблена деревина) на суму 2050769,27 грн з ПДВ відповідно до таких товарно-транспортних накладних: ЛВГ №860706 від 11.07.2022, ЛВГ №860711 від 13.07.2022, ЛВГ №860731 від 18.07.2022, ЛВГ №860735 від 18.07.2022, ЛВА №804491 від 30.07.2022, ЛВВ №540056 від 15.08.2022, ЛВВ №540057 від 15.08.2022, ЛВГ №860835 від 22.08.2022, ЛВГ №860845 від 26.08.2022, ЛВГ №860847 від 26.08.2022, ЛВД №010611 від 06.09.2022, ЛВД №010615 від 07.09.2022, ЛВЕ №080134 від 23.09.2022, ЛВА №875877 від 31.10.2022, ЛВД №010688 від 18.10.2022, ЛВГ №861063 від 29.10.2022, ЛВГ №861064 від 29.10.2022, ЛВВ №540173 від 11.10.2022, ЛВА №875823 від 12.10.2022, ЛВА №875825 від 12.10.2022, ЛВД №010668 від 07.10.2022, ЛВГ №860972 від 13.10.2022, ЛВГ №860973 від 13.10.2022, ЛВГ №861076 від 02.11.2022 та ЛВГ №861071 від 02.11.2022.

Однак за твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, з огляду на що заборгованість відповідача перед позивачем становить 917734,66 грн.

Керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 156835,54 грн інфляційних втрат та 57708,27 грн - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" зазначило, що визнає обставину укладення договорів, вказаних у позовній заяві та визнає обставину поставки товару згідно частини товаро-транспортних накладних, а саме: ЛВГ №860706 від 11.07.2022, ЛВГ №860711 від 13.07.2022, ЛВГ №860735 від 18.07.2022, ЛВА №804491 від 30.07.2022, ЛВГ №860835 від 22.08.2022, ЛВГ №860845 від 26.08.2022, ЛВГ №860847 від 26.08.2022 та ЛВГ №861064 від 29.10.2022.

Всі інші, вказані у позовній заяві поставки, відповідачем не визнаються, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Державним підприємством «Самбірське лісове господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" укладено такі договори купівлі-продажу необробленої деревини: №1847/0/3кв-0/2022/el/ від 22.06.2022, №2110/0/3кв-0/2022/el від 28.07.2022, №2545/0/4кв-0/2022/el від 21.09.2022 та №2878/0/4кв-0/2022/el/ від 27.10.2022.

На підтвердження здійснених поставок лісопродукції позивачем долучено до позовної заяви товарно-транспортні накладні на загальну суму 2050769,27 грн, а саме: ЛВГ №860706 від 11.07.2022, ЛВГ №860711 від 13.07.2022, ЛВГ №860731 від 18.07.2022, ЛВГ №860735 від 18.07.2022, ЛВА №804491 від 30.07.2022, ЛВВ №540056 від 15.08.2022, ЛВВ №540057 від 15.08.2022, ЛВГ №860835 від 22.08.2022, ЛВГ №860845 від 26.08.2022, ЛВГ №860847 від 26.08.2022, ЛВД №010611 від 06.09.2022, ЛВД №010615 від 07.09.2022, ЛВЕ №080134 від 23.09.2022, ЛВА №875877 від 31.10.2022, ЛВД №010688 від 18.10.2022, ЛВГ №861063 від 29.10.2022, ЛВГ №861064 від 29.10.2022, ЛВВ №540173 від 11.10.2022, ЛВА №875823 від 12.10.2022, ЛВА №875825 від 12.10.2022, ЛВД №010668 від 07.10.2022, ЛВГ №860972 від 13.10.2022, ЛВГ №860973 від 13.10.2022, ЛВГ №861076 від 02.11.2022 та ЛВГ №861071 від 02.11.2022.

Однак, враховуючи те, що відповідач визнав поставки лише по накладних ЛВГ №860706 від 11.07.2022, ЛВГ №860711 від 13.07.2022, ЛВГ №860735 від 18.07.2022, ЛВА №804491 від 30.07.2022, ЛВГ №860835 від 22.08.2022, ЛВГ №860845 від 26.08.2022, ЛВГ №860847 від 26.08.2022 та ЛВГ №861064 від 29.10.2022, ухвалою суду від 25.11.2025 було призначено у справі №914/2931/24 судову почеркознавчу експертизу і поставлено на вирішення судового експерта таке питання:

Чи виконано короткий варіант підпису та/або рукописний текст у вигляді прізвища та ініціалів « ОСОБА_1 » у графі «Деревину одержав» у нижчезазначених товарно-транспортних накладних: ЛВГ №860731 від 18.07.2022, ЛВВ №540056 від 15.08.2022, ЛВВ №540057 від 15.08.2022, ЛВД №010611 від 06.09.2022, ЛВД №010615 від 07.09.2022, ЛВЕ №080134 від 23.09.2022, ЛВА №875877 від 31.10.2022, ЛВД №010688 від 18.10.2022, ЛВГ №861063 від 29.10.2022, ЛВВ №540173 від 11.10.2022, ЛВА №875823 від 12.10.2022, ЛВА №875825 від 12.10.2022, ЛВД №010668 від 07.10.2022, ЛВГ №860972 від 13.10.2022, ЛВГ №860973 від 13.10.2022, ЛВГ №861076 від 02.11.2022 та ЛВГ №861071 від 02.11.2022 ОСОБА_1 чи іншою особою?

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №6239-Е від 26.02.2026 експертом зроблено такі висновки:

1) Рукописні тексти «Дубінін Р.В.», розташовані у графі «Деревину одержав» нижчезазначених товарно-транспортних накладних: ЛВГ №860731 від 18.07.2022 року (а.с.70); ЛВЕ №080134 від 23.09.2022 року (а.с.138); ЛВА №875877 від 31.10.2022 року (а.с.139); ЛВГ №861063 від 29.10.2022 року (а.с.141); ЛВА №875823 від 12.10.2022 року (а.с.143); ЛВА №875825 від 12.10.2022 року (а.с.144); ЛВГ №860972 від 13.10.2022 року (а.с.146); ЛВГ №860973 від 13.10,2022 року (а.с.147); ЛВГ №861076 від 02.11.2022 року (а.с.148); ЛВГ №865071 від 02.11.2022 року (а.с.149), рукописний текст « ОСОБА_1 », розташований у графі «Деревину одержав» у товарно-транспортній накладній ЛВД №010688 від 18.10.2022 року (а.с.140) - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

2) Рукописні тексти « ОСОБА_1 », розташовані у графі «Деревину одержав» нижчезазначених товарно-транспортних накладних: ЛВВ №540056 від 15.08.2022 року (а.с.134); ЛВВ №540057 від 15.08.2022 року (а.с.135); ЛВВ №540173 від 11.10.2022 року (а.с.142), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

3) Рукописний текст « ОСОБА_1 », розташований у графі «Деревину одержав» у товарно-транспортній накладній ЛВД №010668 від 07.10.2022 року (а.с.145), виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою;

4) Встановити ким, самим ОСОБА_1 чи іншою особою виконані підписи, що розташовані у графі «Деревину одержав» нижчезазначених товарно-транспортних накладних: ЛВГ №860731 від 18.07.2022 року (а.с.70); ЛВВ №540057 від 15.08.2022 року (а.с.135); ЛВД №010611 від 06.09.2022 року (а.с.136); ЛВД №010615 від 07.09.2022 року (а.с.137); ЛВЕ №080134 від 23.09.2022 року (а.с.138); ЛВА №875877 від 31.10.2022 року (а.с. 139); ЛВД №010688 від 18.10.2022 року (а.с.140); ЛВГ №861063 від 29.10.2022 року (а.с.141); ЛВВ №540173 від 11.10.2022 року (а.с.142); ЛВА №875823 від 12.10.2022 року (а.с.143); ЛВА №875825 від 12.10.2022 року (а.с.144); ЛВД №010668 від 07.10.2022 (а.с.145); ЛВГ №860972 від 13.10,2022 року (а.с.146); ЛВГ №860973 від 13.10.2022 року (а.с.147) не виявляється можливим з підстав, викладених у досліджуваній частині висновку експерта.

Належить зазначити, що позивачем долучено до позовної заяви копію довіреності типової форми № М-2 від 04.07.2022 № 4, яка видана ОСОБА_1 на отримання від ДП «Самбірське лісове господарство» лісопродукції.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договорів та відповідно до вищезазначеної довіреності № 4 позивач здійснив поставку відповідачу лісопродукції в кількості 397,08 м.куб. на суму 2050769,27 грн з ПДВ.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (стаття 712 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, між Державним підприємством «Самбірське лісове господарство» (правонаступник - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" було укладено договори купівлі-продажу необробленої деревини: №1847/0/3кв-0/2022/el/ від 22.06.2022, №2110/0/3кв-0/2022/el від 28.07.2022, №2545/0/4кв-0/2022/el від 21.09.2022 та №2878/0/4кв-0/2022/el/ від 27.10.2022.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договорів та відповідно до довіреності № 4 від 04.07.2022, яка видана ОСОБА_1 на отримання від ДП «Самбірське лісове господарство» лісопродукції, позивач здійснив поставку відповідачу лісопродукції в кількості 397,08 м.куб. на суму 2050769,27 грн з ПДВ.

Висновком судової почеркознавчої експертизи №6239-Е від 26.02.2026 встановлено, що перелічені у ньому товарно-транспортні накладні ОСОБА_1 не підписувались, тому факт поставки відповідачу товару (лісопродукції) підтверджується лише такими товарно-транспортними накладними, поставку по яких визнає відповідач, а саме: ЛВГ №860706 від 11.07.2022 на суму 13132,38 грн, ЛВГ №860711 від 13.07.2022 на суму 150777,37 грн, ЛВГ №860735 від 18.07.2022 на суму 13917,48 грн, ЛВА №804491 від 30.07.2022 на суму 128772,47 грн, ЛВГ №860835 від 22.08.2022 на суму 126062,23 грн, ЛВГ №860845 від 26.08.2022 на суму 87640,54 грн, ЛВГ №860847 від 26.08.2022 на суму 6051,23 грн та ЛВГ №861064 від 29.10.2022 на суму 26084,14 грн.

Беручи до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи №6239-Е від 26.02.2026 та доводи відповідача, матеріалами справи підтверджується поставка відповідачу лісопродукції на суму 552437,84 грн.

При цьому відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено докази здійснення ним оплат згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини за отриману лісопродукцію, а саме такі платіжні інструкції: від 07.07.2022 №20 на суму 120000,00 грн, від 13.07.2022 №23 на суму 30777,37 грн, від 14.07.2022 №13 на суму 60000,00 грн, від 19.07.2022 №26 на суму 5961,52 грн, від 19.07.2022 №25 на суму 10106,74 грн, від 19.07.2022 №27 на суму 23931,74 грн, від 19.07.2022 №24 на суму 32729,70 грн, від 01.08.2022 №31 на суму 128772,47 грн, від 19.08.2022 №16 на суму 8631,00 грн, від 25.08.2022 №37 на суму 58150,94 грн, від 29.08.2022 №39 на суму 30000,00 грн, від 29.08.2022 №38 на суму 51000,00 грн, від 01.09.2022 №18 на суму 59700,00 грн, від 09.09.2022 №19 на суму 36362,23 грн, від 09.09.2022 №20 на суму 77640,54 грн, від 16.09.2022 №23 на суму 10000,00 грн, від 16.09.2022 №24 на суму 28000,00 грн, від 16.09.2022 №40 на суму 60062,23 грн, від 26.09.2022 №42 на суму 41016,09 грн, від 26.09.2022 №44 на суму 60000,00 грн, від 30.09.2022 №30 на суму 95070,00 грн, від 13.03.2023 №62 на суму 6084,14 грн.

Отже враховуючи вищенаведене, зокрема висновок зроблений судовим експертом за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, заборгованість відповідача перед позивачем матеріалами справи не підтверджена. Іншого судом не встановлено і позивачем не доведено.

Суд звертає увагу, що одним з основних принципів господарського судочинства є змагальність сторін відповідно до якого, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 2, 13 ГПК України).

Варто зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Також варто зауважити, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, відповідно до частини четвертої статті 74 ГПК України, оскільки це є порушенням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, пропорційності, змагальності та диспозитивності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 статті 74 ГПК України).

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

При цьому докази є належними, якщо вони містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, враховуючи те, що поданими доказами заборгованість відповідача перед позивачем не підтверджена, підстав для задоволення позову суд не вбачає. Разом з цим, підстави для нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України також відсутні.

ВИТРАТИ ПО СПЛАТІ СУДОВОГО ЗБОРУ.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 13587,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.11.2024 № 554515291.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку покласти на позивача витрати по сплаті судового збору, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ ЗА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ.

Ухвалою суду від 25.11.2025, якою було призначено судову почеркознавчу експертизу, витрати за проведення судової експертизи покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс".

У клопотанні (вх.№ 24854/26) відповідач просить стягнути з позивача судові витрати за проведення експертизи.

Як вбачається із матеріалів справи, Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз листом №264/07/ВИХ.-26/ЛЕП від 12.01.2026 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" рахунок №25-6239-Е від 12.01.2026 на суму 53010,00 грн за проведення судової експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" відповідно до платіжної інструкції №140 від 29.01.2026 сплатило на рахунок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 53010,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 4 та 5 статті 127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки понесені відповідачем судові витрати на проведення судової експертизи пов`язані з розглядом справи, враховуючи те, що судовою експертизою підтвердились обставини, на які посилався відповідач у відзиві на позовну заяву, беручи до уваги те, що позов задоволенню не підлягає, суд дійшов висновку судові витрати пов`язані з проведенням судової експертизи у сумі 53010,00 грн покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 123, 127, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" (88017, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156, ідентифікаційний код ВП 45554542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон-Плюс" (52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Межова, вулиця Грушевського ім., будинок 2, ідентифікаційний код 44197310) судові витрати, понесені відповідачем за проведення судової експертизи в розмірі 53010,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 28.09.2026.

Суддя Петрашко М.М.