Рішення № 140128292, 22.09.2026, Господарський суд Луганської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків Справа № 913/77/26

Провадження № 3/913/77/26

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Богуславської Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ

до відповідача-1 - Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», село Чабанівка Сіверськодонецького району Луганської області

відповідача-2 - Фермерського господарства «Застава-2010», село Соснівка Старобільського району Луганської області

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015», село Соснівка Старобільського району Луганської області

відповідача-4 - ОСОБА_1 , м. Луганськ Луганської області

про стягнення 9 820 790 грн 62 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Лук`яненко К.Г. - адвокат, довіреність від 02.01.2026 № 19/4-02/20;

від відповідачів-1, 2, 3 - представники не прибули;

від відповідача-4 - Слєсарєв І.Е. - адвокат, ордер від 01.06.2026 серії ВВ № 1060013.

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», Фермерського господарства «Застава-2010», Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015», ОСОБА_1 про солідарне стягнення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 в розмірі 9 820 790 грн 62 коп., у тому числі: 8 999 780 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 791 760 грн 62 коп. - проценти за користування кредитом, 29 250 грн 00 коп. - комісія.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» умов договору кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 стосовно своєчасного повернення отриманих коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договорами поруки від 01.06.2021, укладеними між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 № 411_07/31, Фермерським господарством «Застава-2010» № 411_07/32, Товариством з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015» № 411_07/33.

Крім того, позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.05.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/77/26; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 16.06.2026 о 12 год. 30 хв.; задоволено клопотання Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та забезпечено участь представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» адвоката Лук`яненка К.Г. у судовому засіданні, призначеному на 16.06.2026 о 12 год. 30 хв., та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачам у разі незгоди з розміром заявлених до стягнення грошових коштів, визначених позивачем, подати контррозрахунок; запропоновано відповідачам-1, 2, 3 невідкладно зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі); запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо розміру процентних ставок, які були застосовані при розрахунку процентів.

01.06.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» звернувся адвокат Слєсарєв Ігор Едуардович, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги від 01.06.2026 серії ВВ № 1060013, який надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.06.2026 № 02/06-сл у Господарському суді Луганської області, із заявою від 01.06.2026 № б/н, яка зареєстрована відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 02.06.2026, про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), в якій останній просить внести його дані РНОКПП НОМЕР_1 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 913/77/26 та перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді.

Судом 02.06.2026 адвокату Слєсарєву І.Е. надано доступ до електронної справи № 913/77/26.

08.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача-4 - ОСОБА_1 адвоката Слєсарєва І.Е. надійшла заява від 08.06.2026 № б/н про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.06.2026 о 12 год. 30 хв., та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, зареєстрована відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 09.06.2026, яка ухвалою від 09.06.2026 задоволена.

13.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-4 надійшов відзив від 13.06.2026 № б/н, зареєстрований відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 15.06.2026, в якому останній зазначив, що позивачем вимога про відкликання кредиту направлена позичальнику не у спосіб, погоджений сторонами у пунктах 8.4 та 8.5 кредитного договору, тому за відсутності належного доказу відкликання кредиту строк дострокового повернення всієї суми кредиту не настав, у зв`язку з чим позовні вимоги у частині дострокового стягнення всієї суми кредитної заборгованості є передчасними.

Доводи позивача про належне направлення відповідачу-4 повідомлення про порушення забезпеченого порукою зобов`язання, розрахунку заборгованості та повідомлення про перехід прав кредитора шляхом їх надсилання на електронну адресу позичальника є необґрунтованими, оскільки сам по собі факт перебування відповідача-4 на посаді керівника позичальника не означає, що електронна адреса юридичної особи є особистою електронною адресою фізичної особи-поручителя або що така фізична особа надала згоду на отримання юридично значимих повідомлень за цією адресою у межах договору поруки, або що така фізична особа має доступ до цієї електронної адреси. Більше того, у реквізитах договору поруки електронна адреса відповідача-4, як фізичної особи-поручителя, відсутня. Тобто сторони договору поруки не погоджували направлення юридично значимих повідомлень поручителю на електронну адресу позичальника. Відповідач-4 не отримував від банку повідомлення про порушення забезпеченого порукою зобов`язання, розрахунку заборгованості або повідомлення про перехід прав кредитора, а також не мав фактичного доступу до електронної пошти позичальника в умовах тимчасової окупації території та втрати контролю над діяльністю підприємства.

Також відповідач-4 вказує, що до початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України позичальник належним чином виконував умови кредитного договору, здійснював господарську діяльність та обслуговував кредитну заборгованість перед банком. Натомість припинення належного виконання кредитних зобов`язань стало прямим наслідком надзвичайних та невідворотних обставин, пов`язаних із повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Після початку повномасштабного вторгнення територія місцезнаходження позичальника та пов`язаних із ним підприємств опинилась під тимчасовою окупацією. Позичальник та підприємства-поручителі є сільськогосподарськими товаровиробниками, специфіка діяльності яких безпосередньо пов`язана із земельними ділянками, технікою, виробничою інфраструктурою та нерухомим майном, що фізично знаходились на окупованій території. На відміну від інших видів бізнесу така діяльність об`єктивно не могла бути релокована, тим паче що дана територія була окупована в перший день військового вторгнення.

Тимчасова окупація території, на якій здійснювалась господарська діяльність позичальника та підприємств-поручителів, фактично унеможливила подальше ведення сільськогосподарської діяльності та призвела до повної втрати економічної основи виконання кредитних зобов`язань.

Таким чином, невиконання кредитних зобов`язань, у даному випадку, обумовлене не волевиявленням позичальника чи поручителів, а об`єктивною неможливістю здійснення господарської діяльності та користування належними активами внаслідок тимчасової окупації Луганської області.

Фактично джерела виконання кредитних зобов`язань були втрачені не внаслідок господарської діяльності позичальника, а внаслідок збройного конфлікту та втрати державою контролю над відповідною територією.

Отже, борг у даній справі виник не через недобросовісність позичальника чи поручителів, а внаслідок надзвичайних та невідворотних обставин воєнного характеру.

Щодо надання заперечень стосовно розрахунку заборгованості відповідач-4 посилається на відсутність доступу до первинної бухгалтерської документації, банківських виписок, внутрішніх облікових документів, документів щодо руху коштів, документів щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим він об`єктивно позбавлений можливості підтвердити або спростувати правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

Проте поданий позивачем розрахунок не містить належної деталізації та не дає можливості встановити порядок нарахування процентів, конкретний період їх нарахування, залишок заборгованості, на який здійснювалось нарахування, зміну розміру заборгованості після часткового погашення за рахунок державної гарантії, порядок зарахування коштів, формулу розрахунку, дати виникнення прострочення, а також інші істотні обставини, необхідні для перевірки правильності заявлених вимог.

Фактично з поданого позивачем розрахунку неможливо встановити, яким саме чином обчислено суму процентів, за який саме період вони нараховані, на яку суму основного боргу вони нараховувались, та яким чином враховано часткове погашення заборгованості за рахунок державної гарантії.

Враховуючи викладене, відповідач-4 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-4 надійшло клопотання від 15.06.2026 № 2 про витребування доказів.

Представники позивача та відповідача-4 брали участь у судовому засіданні 16.06.2026 в режимі відеоконференції.

Відповідачі-1, 2, 3 відзиви не подали, правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені через оголошення, оприлюднене на офіційному вебпорталі судової влади України (у розділі «Громадянам/Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення»). Додатково ухвала про відкриття провадження у справі в електронній формі була направлена відповідачам-1, 2, 3 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену у договорі кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 і договорах поруки № 411_07/32, № 411_07/33, та доставлена 29.05.2026, що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвалою суду від 16.06.2026 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 07.07.2026 о 12 год. 15 хв., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, цією ж ухвалою суд залишив без задоволення клопотання відповідача-4 про витребування доказів.

18.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 18.06.2026 № б/н, зареєстрована відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 19.06.2026, в якій позивач зазначив, що вимога про відкликання кредиту була направлена позичальнику у спосіб, передбачений п. 8.5 кредитного договору, а саме на електронну пошту, вказану у статті 9 кредитного договору, оскільки позивач не мав можливості здійснювати листування з позичальником за вказаною в кредитному договір адресою: АДРЕСА_1 через тимчасову окупацію вказаної території.

Твердження відповідача-4 щодо неотримання від банку повідомлення про виконання зобов`язання забезпеченого порукою є таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем на виконання вимог п. 3.2.4 договорів поруки № 411_07/31, № 411_07/32, № 411_07/33 було направлено поручителям-1, 2, 3 вимоги про виконання зобов`язання забезпеченого порукою, які залишені без виконання.

Відповідно до договору поруки № 411_07/31, укладеного з ОСОБА_1 , адреса поручителя: АДРЕСА_2 , яка на момент відправлення повідомлення вже була окупована Російською Федерацією і поштове сполучення з цією територією було перервано на час окупації. У відзиві на позовну заяву вказана адреса ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , про яку, до моменту отримання відзиву, позивачу не було відомо. Пунктом 11.3 договору поруки передбачено, що сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. Позивач не отримував від ОСОБА_1 повідомлень про зміну місця проживання, тому єдиним способом здійснювати листування з ним було направлення повідомлень на електронну адресу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», оскільки він є керівником цього підприємства.

Щодо доводів відповідача-4 стосовно того, що заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок військової агресії Російської Федерації, а не внаслідок недобросовісної поведінки відповідачів, позивач вказує, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація), на які посилається відповідач-4, є підставою лише для не застосування до нього заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання.

Щодо доводів відповідача-4 стосовно розрахунку заборгованості позивач зазначив, щонаданий розрахунок заборгованості є обґрунтованим і логічним. В позовній заяві детально описано порядок і підстави нарахування процентів і комісії. Усі документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги долучені до матеріалів справи і відповідач-4 має до них доступ.

23.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-4 надійшли заперечення на відповідь на відзив від 23.06.2026 № 4, зареєстровані відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 24.06.2026, в яких зазначено, що доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, не спростовують ані фактичних обставин, викладених відповідачем-4, ані наведених правових аргументів щодо неналежності реалізації позивачем права вимоги, недотримання погодженого сторонами порядку відкликання кредиту та повідомлення поручителя, а також відсутності належної оцінки виключних обставин, пов`язаних із повномасштабною збройної агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території, на якій знаходились активи позичальника та підприємств-поручителів.

01.07.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення від 01.07.2026 № 55/5.3-03/90805/2026, зареєстровані відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 02.07.2026.

07.07.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-4 надійшло клопотання від 07.07.2026 № 6 про відкладення розгляду справи з метою реалізації позичальником права на застосування мораторію відповідно до п. 24 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Представники позивача та відповідача-4 брали участь у судовому засіданні 07.07.2026 в режимі відеоконференції.

Відповідачі-1, 2, 3 відзиви не подали, правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені через оголошення, оприлюднене на офіційному вебпорталі судової влади України (у розділі «Громадянам/Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення»). Додатково ухвала суду від 16.06.2026 в електронній формі була направлена відповідачам-1, 2, 3 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену у договорі кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 і договорах поруки № 411_07/32, № 411_07/33, та доставлена 18.06.2026, що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвалою суду від 07.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 12.08.2026 о 12 год. 00 хв.

11.08.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання від 11.08.2026 № б/н про відкладення розгляду справи, зареєстроване відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 12.08.2026, в якому позивач просив відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з неможливістю прийняття участі у судовому засіданні 12.08.2026 представником позивача адвокатом Лук`яненко К.Г., оскільки останній з 04.08.2026 по 16.08.2026 перебуває у відпустці, під час якої проходить медичну реабілітацію як учасник бойових дій.

11.08.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-4 надійшло клопотання від 11.08.2026 № 4 про відкладення розгляду справи, зареєстроване відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 12.08.2026, в якому відповідач-4 просив відкласти підготовне засідання в межах строку проведення підготовчого провадження у справі, оскільки на день розгляду справи рішення банком за результатами розгляду заяви позичальника про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту ще не прийнято. Проте результат розгляду банком заяви безпосередньої впливає на правовий режим спірних кредитних правовідносин, обсяг прав та обов`язків сторін, можливість примусового стягнення заборгованості, а також на предмет та межі подальшого судового розгляду. За відсутності рішення банку щодо заяви про застосування мораторію суд позбавлений можливості у повному обсязі виконати зазначені завдання підготовчого провадження, оскільки саме результат розгляду такої заяви може вплинути на характер спірних правовідносин, обсяг прав та обов`язків сторін, а також на подальший рух справи.

Представник позивача участь у судовому засіданні 12.08.2026 в режимі відеоконференції не брав.

Представник відповідача-4 брав участь у судовому засіданні 12.08.2026 в режимі відеоконференції.

Відповідачі-1, 2, 3 правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені через оголошення, оприлюднене на офіційному вебпорталі судової влади України (у розділі «Громадянам/Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення»). Додатково ухвала суду від 07.07.2026 в електронній формі була направлена відповідачам-1, 2, 3 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену у договорі кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 і договорах поруки № 411_07/32, № 411_07/33, та доставлена 08.07.2026, що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвалою суду від 12.08.2026 у задоволенні клопотань Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 11.08.2026 № б/н та ОСОБА_1. від 11.08.2026 № 4 про відкладення розгляду справи відмовлено, закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 25.08.2026 о 12 год. 00 хв.

24.08.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-4 надійшло клопотання від 24.08.2026 № б/н про відкладення розгляду справи, зареєстроване відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 25.08.2026, в якому відповідач-4 просив визнати поважною причину неявки представника відповідача-4 адвоката Слєсарєва І.Е. у судове засідання 25.08.2026, відкласти розгляд справи по суті та призначити наступне судове засідання на дату після 04.09.2026, оскільки адвокат Слєсарєв І.Е. у період з 24.08.2026 по 04.09.2026 перебуває у щорічній основній відпустці та не має можливості взяти участь у судовому засіданні 25.08.2026, що підтверджується наданою копією наказу з кадрових питань від 21.08.2026 № 21/08-В.

Представник позивача брав участь у судовому засіданні 25.08.2026 в режимі відеоконференції.

Представник відповідача-4 участь у судовому засіданні 25.08.2026 в режимі відеоконференції не брав.

Відповідачі-1, 2, 3 правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені через оголошення, оприлюднене на офіційному вебпорталі судової влади України (у розділі «Громадянам/Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення»). Додатково ухвала суду від 12.08.2026 в електронній формі була направлена відповідачам-1, 2, 3 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену у договорі кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 і договорах поруки № 411_07/32, № 411_07/33, та доставлена 14.08.2026, що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвалою суду від 25.08.2026 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 22.09.2026 о 12 год. 00 хв.

21.09.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідачів-1, 4 надійшли клопотання від 21.09.2026 № б/н, зареєстровані відділом організаційно-документального забезпечення роботи суду 22.09.2026, про повернення зі стадії розгляду справи № 913/77/26 по суті до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 913/77/26 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10667/26.

Клопотання мотивовано тим, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» оскаржено відмову Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту від 01.06.2021 № 411_07. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 відкрито провадження у справі № 910/10667/26 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію та зобов`язання застосувати мораторій, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2026. У вказаних справах Сільськогосподарський виробничий кооператив «Батьківщина» є стороною основного кредитного зобов`язання - відповідачем-позичальником у справі № 913/77/26 та позивачем у справі № 910/10667/26. Обидві справи стосуються одного кредитного зобов`язання і того самого складу платежів. Водночас у справі № 910/10667/26 суд має вирішити спеціальний та самостійний спір щодо законності відмови кредитора і ретроспективного застосування встановленого законом мораторію. Тобто рішення у справі № 910/10667/26 безпосередньо визначить можливість стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», як позичальника та основного боржника, та ОСОБА_1., як поручителя, саме того зобов`язання, яке є предметом справи № 913/77/26.

Представники позивача та відповідача-4 брали участь у судовому засіданні 22.09.2026 в режимі відеоконференції.

Відповідачі-1, 2, 3 правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені через оголошення, оприлюднене на офіційному вебпорталі судової влади України (у розділі «Громадянам/Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення»). Додатково ухвала суду від 25.08.2026 в електронній формі була направлена відповідачам-1, 2, 3 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену у договорі кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07 і договорах поруки № 411_07/32, № 411_07/33, та доставлена 26.08.2026, що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.

Присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача заперечив проти клопотання відповідачів-1, 4 про повернення розгляду справи № 913/77/26 на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.

Відносно поданих відповідачами-1, 4 клопотань, суд зазначає наступне.

Розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття «розумні строки» Європейський суд з прав людини визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за ч. 3 цієї ж статті.

Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч. 1 ст. 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (ч. 2 ст. 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені ст.ст. 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Положеннями ст. 227 ГПК України визначені випадки, в яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 цієї статті суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення спору (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

В той же час, приписами ч. 3 ст. 195 ГПК України встановлено, що провадження у справі на стадії розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п. 1-31 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України. Тому зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України допустиме лише на стадії підготовчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).

Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 14.03.2023 у справі № 921/174/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

10.08.2025 набув чинності Закон України від 27.03.2025 № 4340-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» (далі за текстом - Закон № 4340-IX), яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктами 23-29 такого змісту:

23. Протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану»;

3) виконання зобов`язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану», а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або

загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

24. Позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

25. Кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.

У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.

Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.

26. У разі прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування:

1) позичальник звільняється від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором кредиту (позики);

2) зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов`язань за договором кредиту (позики);

3) зупиняється нарахування грошового зобов`язання за договором кредиту (позики).

Отже, Закон № 4340-IX запроваджує тимчасове матеріально-правове припинення обов`язку виконання грошового зобов`язання; регулює наслідки на стадії виконання зобов`язання і примусового стягнення, але не забороняє суду встановлювати наявність боргу та присуджувати його до стягнення.

З системного аналізу пунктів 23-29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України вбачається ряд умов для застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту, серед яких, прийняття кредитором рішення про застосування мораторію за результатами розгляду відповідної заяви позичальника або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу.

Суд враховує, що провадження у справі було відкрито - 29.05.2026. Ухвалою суду від 07.07.2026 строк підготовчого провадження з ініціативи суду було продовжено на 30 днів та відкладено розгляд справи на 12.08.2026, у зв`язку з підготовкою позичальником документів для звернення до кредитора із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання відповідно до пункту 24 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. 12.08.2026 було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалою суду від 25.08.2026 відкладено розгляд справи по суті на 22.09.2026.

Тобто, з моменту набрання чинності Законом № 4340-IX - 10.08.2025 та відкриття провадження у цій справі - 29.05.2026 у позичальника було достатньо часу для звернення до банку із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту.

При цьому, відповідач-1 до відкриття провадження у справі не звертався до позивача для врегулювання питання щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі № 913/77/26, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Батьківщина» 17.07.2026 звернувся до позивача із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_071105, керуючись Законом № 4340-IX.

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» листом від 13.08.2026 № 55/5.3-05/112089/2026 відмовило позичальнику у застосуванні мораторію.

25.08.2026 Сільськогосподарський виробничий кооператив «Батьківщина» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію та зобов`язання застосувати мораторій з 17.07.2026 - дня отримання Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» заяви позичальника на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10667/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2026.

На думку заявників, вагомою підставою для повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 913/77/26, є розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10667/26, в межах якої суд має вирішити спеціальний та самостійний спір щодо законності відмови кредитора у застосуванні мораторію і ретроспективного застосування встановленого законом мораторію. Рішення у вказаній справі безпосередньо визначить можливість стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», як позичальника та основного боржника, та ОСОБА_1 , як поручителя, саме того зобов`язання, яке є предметом справи № 913/77/26.

Пунктом 29 Закону № 4340-IX визначено, що у разі якщо кредитор безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні мораторію та встановлення цих обставин судом, мораторій вважається таким, що застосований з дня отримання кредитором заяви позичальника, передбаченої пунктом 24 цього розділу.

Предметом позову у справі № 913/77/26 є стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, нарахованих по 30.09.2022, комісії, нарахованої по 30.04.2025.

Із поданих відповідачами-1, 4 клопотань не вбачається, яким чином ймовірне у майбутньому задоволення позову у справі № 910/10667/26 та застосування мораторію з 17.07.2026 впливатиме на зміст правовідносин, що виникли та існували між сторонами у цій справі у періоди, в які виник борг за кредитом, та банком нараховані проценти і комісія, обсяг та оцінку конкретних обставин, що мають суттєве значення для справи, враховуючи предмет та підстави цього позову.

Крім того, застосування мораторію у вигляді звільнення від обов`язку сплати грошових зобов`язань за кредитним договором є за своєю правовою природою саме відстроченням виконання зобов`язання і не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішення згідно з пунктом 107 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи ту обставину, що відповідачами-1, 4 заявлено про повернення на стадію підготовчого провадження виключно для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10667/26, результати розгляду якої жодним чином не вплинуть на розгляд справи № 913/77/26, суд не вважає наведені відповідачами-1, 4 обставини для повернення на стадію підготовчого провадження вагомими.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 3 ст. 2 ГПК України щодо розумності строків розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотань відповідачів-1, 4 про повернення до стадії підготовчого провадження, а отже і відсутність правової можливості для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача-1 - Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» та відповідача-4 - ОСОБА_1 від 21.09.2026 № б/н про повернення зі стадії розгляду справи № 913/77/26 по суті до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 913/77/26 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10667/26.

У судовому засіданні 22.09.2026 представники позивача та відповідача-4 виступили із вступним словом, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази, а також представники позивача та відповідача-4 виступили із заключним словом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача-4, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.06.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі за текстом - АТ «Ощадбанк», банк, позивач) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» (далі за текстом - СВК «Батьківщина», позичальник, відповідач-1) укладено договір кредитної лінії № 411_07 (далі за текстом - кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору сума та валюта максимального ліміту кредитування становить 18 000 000 грн 00 коп.

За умовами п. 3.2 кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 31.05.2024.

У пункті 3.3 кредитного договору сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- до 30.12.2023 (включно) - 18 000 000 грн 00 коп.;

- з 31.12.2023 по 30.01.2024 (включно) - 15 000 000 грн 00 коп.;

- з 31.01.2024 по 28.02.2024 (включно) - 12 000 000 грн 00 коп.;

- з 29.02.2024 по 30.03.2024 (включно) - 9 000 000 грн 00 коп.;

- з 31.03.2024 по 29.04.2024 (включно) - 6 000 000 грн 00 коп.;

- з 30.04.2024 по 31.05.2024 (включно) - 3 000 000 грн 00 коп.

Виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується заставою рухомого майна (обладнання) та заставою рухомого майна (транспортних засобів), порукою поручителів (п. 3.4 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет, а також в системі Thomson Reuters; Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п.п. 3.5.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 12,90% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до п.п. 3.5.3 цього договору (п.п. 3.5.2 п. 3.5 кредитного договору).

Підпунктом 3.5.3 п. 3.5 кредитного договору встановлено, що перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.п. 3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: « 01» січня, « 01» квітня, « 01» липня та « 01» жовтня відповідного року (далі - дата перегляду процентної ставки).

Базова процентна ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати процентів з дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяця календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд банком розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру базової процентної ставки на новий період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду перегляду та зміни розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей сплати процентів у відповідному новому періоді дії договору (календарному кварталі) застосовується розмір базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими договором та застосовувався у попередньому періоді дії договору (календарному кварталі).

Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в п.п. 3.5.1 договору формули розмір базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних.

Банк інформує позичальника та/або поручителя про розмір базової процентної ставки, розрахований банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього договору перегляду базової процентної ставки. З цією метою банк протягом 15 календарних днів, що слідують за датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення (в порядку визначеному п. 8.4 цього договору), в якому зазначається встановлений розмір базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі).

Умовами п. 3.6 кредитного договору також встановлений особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів.

Так, у п.п. 3.6.1 п. 3.6 кредитного договору сторони, приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у п. 3.19 цього договору (п.п. 3.6.1.1 кредитного договору);

- протягом періоду часткової компенсації процентів, позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3 (три цілих) процента річних (п.п. 3.6.1.2 кредитного договору);

- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 цього договору, або позичальником у випадках та у строки визначені цим договором (п.п. 3.6.1.3 кредитного договору).

Згідно з п. 3.7 кредитного договору позичальник сплачує банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,35 (нуль цілих тридцять п`ять сотих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 0,85 (нуль цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків від суми, на яку збільшується сума максимального ліміту кредитування в день укладання таких змін до цього договору.

Пунктом 3.8 кредитного договору визначено цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника. Позичальник зобов`язаний використовувати надані банком кредитні кошти відповідно до цільового призначення кредиту та здійснювати платежі за рахунок таких коштів, що пов`язані зі здійсненням господарської діяльності позичальника. При цьому для цілей цього договору не є пов`язаними зі здійсненням господарської діяльності позичальника, зокрема, але не виключно, наступні платежі: придбання основних засобів, рефінансування та/або погашення кредитної заборгованості перед банком та/або іншими фінансовими установами (в тому числі перед іншими банками), надання або повернення фінансової допомоги третім особам, формування або збільшення статутного капіталу, придбання цінних паперів. Банк відкриває рахунок (рахунки) для обліку основної суми боргу відповідно до правил, що діють у банку, та законодавства. Банк надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів з рахунку для обліку основної суми боргу на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку (п. 3.9 кредитного договору).

Пунктом 3.11 кредитного договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 цього договору (п.п. 3.11.1 п. 3.11 кредитного договору).

За змістом п.п. 3.13.2 п. 3.13 кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням Програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

За умовами п. 3.14 кредитного договору відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.

Після отримання від банку зазначеної вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору) (п. 3.15 кредитного договору).

Підпунктом 3.16.1 п. 3.16 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.

Відповідно до п.п. 3.18.1 п. 3.18 кредитного договору з урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання компенсації позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення банком та позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості.

Згідно з п. 3.19 кредитного договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку(ів) позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списуються з рахунку ескроу). Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_2 (код банку 304665) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.20 цього договору.

З метою забезпечення здійснення позичальником платежів, належних до сплати за цим договором, що входять до складу зобов`язання, сторони домовилися, що цим пунктом договору, позичальник доручає банку, а банк набуває право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного(-их) рахунку(-ів) позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як відкритого(-их) на дату укладання цього договору, так і того (тих), що буде(-уть) відкриті протягом строку дії цього договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) позичальником на користь банку за цим договором при настанні строку виконання зобов`язання (його частини) (п. 3.22 кредитного договору).

За умовами п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Пунктами 8.1-8.3 кредитного договору встановлено, що цей договір може бути змінений та доповнений за взаємною згодою сторін. Припинення дії договору здійснюється шляхом досягнення сторонами письмової згоди щодо цього, крім випадків, коли інший порядок припинення договору передбачений його умовами або вимогами законодавства України. Всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання сторонами/їх уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (за бажанням). Додаткові договори та будь-які інші правочини, укладені на зміну та доповнення умов цього договору, є його невід`ємною частиною.

У пункті 8.4 кредитного договору сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією стороною від іншої сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

Згідно з п. 8.5 кредитного договору повідомлення/вимоги можуть також направлятись стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену в статті 9 цього договору або факсимільним зв`язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді у порядку, визначеному п. 8.4 цього договору. При цьому сторони домовились, що необхідність у кожної із сторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов`язання, встановлені цим договором, виникають з моменту направлення іншою стороною повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.6 кредитного договору).

До кредитного договору сторонами підписані додатки № 1-4, в яких погоджені форми та зміст заяви на отримання кредиту (траншу), довідки про розшифровку графи 2000 Форми № 2 «Звіт про фінансові результати» Форми №-2м (№-2мс) «Звіту про фінансові результати» у розрізі видів економічної діяльності, довідки про суми отриманої ММСП державної допомоги, довідки про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах.

Кредитний договір з додатками № 1-4 підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток.

Окрім цього, виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі за текстом - Порядок № 1151), в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком № 1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

01.06.2021, з метою виконання умов Програми, банк уклав з позичальником додатковий договір № 1 до кредитного договору (далі за текстом - додатковий договір), в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:

- позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (п.п. 2.2.1.1 додаткового договору);

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п.п. 2.2.1.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та договором про надання гарантії (п.п. 2.2.1.3 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку № 1151 та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (п.п. 2.2.1.5 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку № 1151 та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (п.п. 2.2.1.6 додаткового договору);

- в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотків річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім (п. 2.7 додаткового договору).

Додатковий договір підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток.

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 01.06.2021 укладено договори поруки між АТ «Ощадбанк» (далі за текстом - кредитор, банк) та ОСОБА_1 (далі за текстом - поручитель-1, відповідач-4) № 411_07/31, Фермерським господарством «Застава-2010» (далі за текстом - поручитель-2, відповідач-2) № 411_07/32, Товариством з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015» (далі за текстом - поручитель-3, відповідач-3) № 411_07/33.

Умови вищевказаних договорів є ідентичними.

Так, у п. 1.1 договорів поруки сторони визначили, що кредитний договір 1 - це договір кредитної лінії від 01.06.2021 № 411_07, укладений між кредитором та боржником - Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 03738947), а також усі додаткові договори, угоди, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання.

Кредитний договір - кредитний договір 1, кредитний договір 2, укладений між кредитором та боржником - Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 03738947), а також усі додаткові договори, угоди, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання.

Зобов`язання 1 - зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 18 000 000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 31.05.2024, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі 1; 2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі 1; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі 1; 4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором 1, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору 1.

Зобов`язання - зобов`язання 1, зобов`язання 2 (в повному обсязі або окремій частині), що випливають з кредитного договору 1, кредитного договору 2.

Згідно з п. 2.1 договорів поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 договорів поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.

За умовами п. 2.3 договорів поруки порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов`язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов`язання вважаються, у тому числі, але не виключно: будь-яке збільшення розміру кредиту; зміна строку виконання зобов`язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів/комісійних винагород; відстрочення виконання зобов`язання/будь-якої його частини; будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за кредитним договором; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом; зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором; доповнення/зміна комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору, та/або збільшення/зменшення їх видів та розмірів; будь-які інші зміни кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 договорів поруки обсяг зобов`язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов`язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання. Поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

Пунктом 2.6 договорів поруки унормовано, що поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступниками (спадкоємцями) боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3.1.3 п. 3.1 договорів поруки, на підставах та з наслідками, що визначені ст. 528 Цивільного кодексу України, поручитель має право за власною ініціативою здійснювати повне або часткове виконання зобов`язання боржника, у тому числі до настання або до закінчення строків його виконання за кредитним договором. Кредитор приймає таке виконання при дотриманні кожної з наступних умов: умови кредитного договору не містять прямої заборони на дострокове виконання зобов`язання або на виконання зобов`язання третіми особами; боржник або поручитель виконав умови кредитного договору щодо порядку здійснення повного дострокового виконання зобов`язання (зокрема, направлення попереднього повідомлення та/або сплата комісій за повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором); кредитор отримав письмову згоду боржника на виконання поручителем зобов`язання в повному обсязі/його частини із зазначенням його виду та розміру до настання або до закінчення строку виконання зобов`язання.

Поручитель усвідомлює та звільняє кредитора від будь-якої відповідальності, пов`язаної з виконанням поручителем зобов`язання до настання або до закінчення строку його виконання.

Поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором та у разі виникнення зобов`язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов`язання (п.п. 3.2.1 п. 3.2 договорів поруки).

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 3.2.2 п. 3.2 договорів поруки).

Відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 договорів поруки кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства (п.п. 3.2.4 п. 3.2 договорів поруки).

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (п.п. 3.2.6 договорів поруки).

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п.п. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п.п. 3.2.7, 3.2.8 п. 3.2 договорів поруки).

Згідно з п.п. 4.2.1 п. 4.2 договорів поруки поручитель зобов`язаний незалежно від зміни фінансового стану, безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим договором, виконати в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором та за цим договором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (п.п. 10.1.1 п. 10.1 договорів поруки).

Підпунктами 10.1.2 п. 10.1, п.п. 10.3.1 та 10.3.2 п. 10.3 договорів поруки врегульовано наступне:

- до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років;

- дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням);

- порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п.п. 10.3.1 цього договору або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором.

Вказані договори поруки підписані сторонами без зауважень та заперечень.

На виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 17 999 560 грн 00 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 , відкритий в банку, що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно виписок по рахунках, позичальником погашення суми основного боргу не здійснювалось.

Також згідно виписок по рахунках позивач нарахував відповідачу-1 проценти за користування кредитом та комісію, які позичальник сплатив частково.

СВК «Батьківщина» взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної та в повному обсязі сплати платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не виконало.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору АТ «Ощадбанк» 21.09.2023 на електронну адресу відповідача-1 направив вимогу № 110.10-19/59739/2023 про відкликання кредиту, за змістом якої просив СВК «Батьківщина» сплатити суму заборгованості у загальному розмірі 22 239 244 грн 29 коп. у 25-денний строк з дати направлення цієї вимоги.

Як зазначає позивач, у зв`язку із настанням гарантійного випадку АТ «Ощадбанк» направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу від 07.11.2023 № 70/4-01/1264 (№ 70/4-01/77442/2023) про сплату за гарантією суми у розмірі 8 999 780 грн 00 коп.

За результатами розгляду зазначеної вимоги, 08.12.2023 Гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 8 999 780 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 1450182531101 (50% від суми неоплаченого кредиту у розмірі 17 999 560 грн 00 коп.). Банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом.

АТ «Ощадбанк» 24.04.2026 надіслав на електронну адресу позичальника та поручителів повідомлення № 55/5.3-02/58658/2026, № 55/5.3-02/58655/2026, № 55/5.3-02/58656/2026, № 55/5.3-02/58657/2026 про перехід прав кредитора, в яких банк повідомив про звернення до Гаранта (держави) з вимогою про отримання відшкодування за гарантією, за результатами розгляду якої 08.12.2023 Гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 8 999 780 грн 00 коп., у зв`язку із чим у відповідача-1 з 08.12.2023 виникла прострочена заборгованість перед державою на вказану суму, а до держави перейшли права кредитора за кредитним договором у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом. Також у повідомленні банк інформує, що загальна заборгованість за кредитним договором станом на 24.04.2026 становить 18 820 748 грн 63 коп. (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 8 996 958 грн 01 коп.).

24.04.2026 АТ «Ощадбанк» на електронну адресу поручителів надіслав вимоги № 55/5.3-02/58584/2026, № 55/5.3-02/58625/2026, № 55/5.3-02/58607/2026 про виконання зобов`язання забезпеченого порукою, в яких банк вимагав від поручителів у 10-денний строк з дати направлення цих вимог виконати порушене зобов`язання позичальника за кредитним договором у повному обсязі та сплатити заборгованість, яка станом на 24.04.2026 становить 18 820 748 грн 63 коп. (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 8 996 958 грн 01 коп.).

Вказані вимоги АТ «Ощадбанк» залишені відповідачами-2, 3, 4 без задоволення.

З огляду на зазначене, позивач стверджує, що заборгованість позичальника перед АТ «Ощадбанк» за кредитним договором становить 9 820 790 грн 62 коп., а саме: 8 999 780 грн 00 коп. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 791 760 грн 62 коп. - проценти за користуванням кредитом, 29 250 грн 00 коп. - комісія. На підтвердження вказаних сум позивачем надано до матеріалів справи виписки по рахунках.

Невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором та договорами поруки стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 9 820 790 грн 62 коп.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема, повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 01.06.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина» було укладено договір кредитної лінії № 411_07, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу-1 відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом в розмірі 18 000 000 грн 00 коп. та перерахував на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 грошові кошти у загальній сумі 17 999 560 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.06.2021 по 19.03.2026.

Разом з тим, відповідач-1 в порушення зобов`язань за кредитним договором використані кредитні кошти в сумі 17 999 560 грн 00 коп. своєчасно не повернув, тому з урахуванням перерахованої гарантом банку за платіжною інструкцією від 08.12.2023 № 1450182531101 гарантійної суми у розмірі 8 999 780 грн 00 коп., яку банк спрямував в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом, у відповідача-1 утворилась заборгованість за кредитом в сумі 8 999 780 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.06.2021 по 19.03.2026.

З урахуванням вимог ст. 41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведено факт надання відповідачу-1 кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок та наявність заборгованості за користування кредитом в сумі 8 999 780 грн 00 коп.

Відповідач-1 здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення заборгованості не спростував, доказів погашення кредитних коштів за кредитним договором на вказану суму відповідач-1 суду не надав.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 8 999 780 грн 00 коп. визнається судом обґрунтованою.

Щодо вимоги банку про відкликання кредиту

Суд наголошує, що сторонами в п.п. 3.11.1 п. 3.11 кредитного договору чітко зазначені строки повернення кредитних коштів за наданими траншами - не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день.

При цьому, кожний наданий банком у період з 02.07.2021 по 28.09.2021 транш є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст. 509 ЦК України, яке має свій строк виконання.

Так, враховуючи умови п.п. 3.11.1 п. 3.11 кредитного договору, транш в сумі 1 320 000 грн 00 коп., наданий 02.07.2021, відповідач-1 повинен був повернути 02.07.2022, транш в сумі 2 470 000 грн 00 коп., наданий 06.07.2021 - 06.07.2022, транш в сумі 1 870 000 грн 00 коп., наданий 07.07.2021 - 07.07.2022, транш в сумі 1 754 560 грн 00 коп., наданий 19.07.2021 - 19.07.2022, транш в сумі 750 000 грн 00 коп., наданий 20.07.2021 - 20.07.2022, транш в сумі 3 100 000 грн 00 коп., наданий 23.07.2021 - 23.07.2022, транш в сумі 470 000 грн 00 коп., наданий 28.07.2021 - 28.07.2022, транш в сумі 100 000 грн 00 коп., наданий 29.07.2021 - 29.07.2022, транш в сумі 200 000 грн 00 коп., наданий 30.07.2021 - 30.07.2022, транш в сумі 200 000 грн 00 коп., наданий 10.08.2021 - 10.08.2022, транш в сумі 200 000 грн 00 коп., наданий 18.08.2021 - 18.08.2022, транш в сумі 100 000 грн 00 коп., наданий 20.08.2021 - 20.08.2022, транш в сумі 1 700 000 грн 00 коп., наданий 25.08.2021 - 25.08.2022, транш в сумі 220 000 грн 00 коп., наданий 27.08.2021 - 27.08.2022, транш в сумі 500 000 грн 00 коп., наданий 28.08.2021 - 28.08.2022, транш в сумі 100 000 грн 00 коп., наданий 30.08.2021 - 30.08.2022, транш в сумі 400 000 грн 00 коп., наданий 31.08.2021 - 31.08.2022, транш в сумі 200 000 грн 00 коп., наданий 03.09.2021 - 03.09.2022, транш в сумі 200 000 грн 00 коп., наданий 08.09.2021 - 08.09.2022, транш в сумі 1 400 000 грн 00 коп., наданий 10.09.2021 - 10.09.2022, транш в сумі 400 000 грн 00 коп., наданий 24.09.2021 - 24.09.2022, транш в сумі 200 000 грн 00 коп., наданий 27.09.2021 - 27.09.2022, транш в сумі 145 000 грн 00 коп., наданий 28.09.2021 - 28.09.2022.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу, процентів за користування кредитом та комісії у встановлений кредитним договором строк, банк скористався передбаченим п.п. 3.13.2 п. 3.13 кредитного договору правом на відкликання кредиту та 21.09.2023 направив позичальнику на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 вимогу № 110.10-19/59739/2023 про відкликання кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Водночас, останній транш в сумі 145 000 грн 00 коп. позичальник повинен був повернути банку 28.09.2022, тому направлення АТ «Ощадбанк» зазначеної вище вимоги не впливає на строки повернення наданих кредитних коштів.

Суд констатує, що на момент звернення банку до позичальника з вимогою від 21.09.2023 № 110.10-19/59739/2023 про відкликання кредиту строки повернення траншів вже настали, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку має місце дострокове повернення наданих кредитних коштів.

Суд наголошує, що остаточний термін повернення кредиту не пізніше 31.05.2024, зазначений у п. 3.2 кредитного договору, застосовується до траншів, які надаються менше ніж за 365 днів до вказаної дати, оскільки умовами договору передбачено можливість для позичальника отримати кредитні кошти в межах максимального діючого ліміту кредитування. Водночас, траншів, строк повернення яких складає менше ніж 365 днів до 31.05.2024, банком позичальнику не надавалось.

Отже, доводи відповідача-4 щодо передчасності дострокового стягнення всієї суми кредитної заборгованості є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 10561 ЦК України встановлено, що процента ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 10561 ЦК України).

Відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет, а також в системі Thomson Reuters; Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

Підпунктом 3.5.3 п. 3.5 кредитного договору встановлено, що перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.п. 3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: « 01» січня, « 01» квітня, « 01» липня та « 01» жовтня відповідного року.

На момент укладення договору розмір базової процентної ставки становив 12,90% річних (п.п. 3.5.2 п. 3.5 кредитного договору).

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Національного банку України, Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб становив: з 01.07.2021 - 12,90% річних, з 01.10.2021 - 13,14% річних, з 01.01.2022 - 13,41% річних, з 01.04.2022 - 13,22% річних, з 01.07.2022 - 14,05% річних, з 01.10.2022 - 16,95% річних.

За умовами п.п. 3.16.1 п. 3.16 кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.

Суд зауважує, що останній транш в сумі 145 000 грн 00 коп. позичальник повинен був повернути банку 28.09.2022, тому граничним строком повернення відповідачем-1 наданих кредитних коштів є 28.09.2022.

Із наданих позивачем розрахунку заборгованості за процентами станом на 19.03.2026 та виписок по рахунках за період з 01.06.2021 по 19.03.2026 вбачається, що банком нараховувались проценти за користування кредитом, які частково сплачувались, залишок заборгованості за процентами за період з 01.04.2022 по 30.09.2022 складає 791 760 грн 62 коп.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок процентів та встановлено, що він є арифметично правильним, але у розрахунку помилково зазначено кінцевий строк нарахування процентів 30.09.2022, в той час за розрахунком суду проценти за вересень 2022 року в сумі 14 132 грн 76 коп. нараховані з 01.09.2022 по 27.09.2022, у зв`язку чим позовна вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом є обґрунтованою в сумі 791 760 грн 62 коп. за період з 01.04.2022 по 27.09.2022.

Щодо вимоги про стягнення комісії

У пункті 2.7 додаткового договору від 01.06.2021 № 1 до кредитного договору сторони передбачили, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії в розмірі 0,1% річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім від суми максимального ліміту кредитування щомісячно.

Як вже зазначалось судом, 08.12.2023 Міністерством фінансів України, як гарантом, сплачено АТ «Ощадбанк» кошти за вимогою від 07.11.2023 № 70/4-01/1264 (№ 70/4-01/77442/2023) в сумі 8 999 780 грн 00 коп., тому, на думку суду, саме із зазначеної дати припинилось здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії.

Із наданих позивачем розрахунку заборгованості за комісією станом на 19.03.2026 та виписок по рахунках за період з 01.06.2021 по 19.03.2026 вбачається, що банком нараховувалась комісія, яка відповідачем-1 сплачена частково, залишок заборгованості за комісією за період з 01.02.2022 по 30.04.2025 складає 29 250 грн 00 коп.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок комісії та встановлено, що комісія за період з 09.12.2023 по 30.04.2025 нарахована після припинення здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії.

А отже, позовна вимога позивача про стягнення комісії є обґрунтованою за період з 01.02.2022 по 08.12.2023 в сумі 16 700 грн 00 коп.

Щодо доводів відповідача-4 про невиконання зобов`язань за кредитним договором внаслідок надзвичайних та невідворотних обставин воєнного характеру, пов`язаних із повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та тимчасовою окупацією території Луганської області

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й наразі не припинений.

Місцезнаходженням СВК «Батьківщина», відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. Миру, будинок 42, село Чабанівка, Новоайдарський район, Луганська область, 93513.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області згідно з додатком.

Згідно з додатком до вказаного розпорядження було утворено Сєвєродонецьку територіальну громаду, до складу якої включена територія Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар) у складі територій Нижньотеплівської сільської, Новоайдарської селищної, Станично-Луганської селищної, Широківської селищної, Щастинської міської територіальних громад та Сєвєродонецький район (з адміністративним центром у місті Сєвєродонецьк) у складі територій Гірської міської, Кремінської міської, Лисичанської міської, Попаснянської міської, Рубіжанської міської, Сєвєродонецької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 12 п. 3 вказаної постанови ліквідовано Новоайдарський район Луганської області.

Постановою Верховної Ради України від 19.09.2024 № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» перейменовано окремі населені пункти та райони, зокрема, Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район; місто Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району на місто Сіверськодонецьк.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого включена Сіверськодонецька міська територіальна громада Сіверськодонецького району Луганської області, територія якої є тимчасово окупованою з 25.06.2022.

До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», за змістом якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема (але невиключно): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

З положень ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» слідує, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Суд зазначає, що введений в України з 24.02.2022 воєнний стан, який на станом на зараз не припинений, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення.

Однак форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

При цьому, чинним законодавством України передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Так, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України існування обставин непереборної сили, внаслідок яких сталося порушення зобов`язання, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не підставою для звільнення від фактичного виконання такого зобов`язання.

З урахуванням викладеного, наявність форс-мажорних обставин (збройна агресія Російської Федерації та введений у зв`язку із цим воєнний стан, тимчасова окупація територій, активні бойові дії) може бути підставою лише для не застосування заходів відповідальності (зокрема, пені та штрафів).

Отже, наведені відповідачем-4 доводи щодо форс-мажорних обставин не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, а негативні наслідки щодо здійснення господарської діяльності, що настали для відповідачів, у зв`язку із форс-мажорними обставинами, не є підставою для невиконання прийнятих на себе зобов`язань.

Щодо солідарного стягнення заборгованості

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

У статті 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Як встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором позивачем 01.06.2021 укладено договори поруки з відповідачем-2 № 411_07/32, відповідачем-3 № 411_07/33, відповідачем-4 № 411_07/31.

Враховуючи умови договорів поруки, сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідачів-2, 3, 4 як поручителів за всіма зобов`язаннями за кредитним договором.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу, процентів за користування кредитом та комісії у встановлений кредитним договором строк, банк 24.04.2026 направив поручителям-2, 3 на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зазначена у договорах поруки № 411_07/32 та № 411_07/33, та поручителю-1 на адресу електронної пошти відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зазначена у договорі кредитної лінії № 411_07, керівником та одним із засновників якого є поручитель-1, вимоги № 55/5.3-02/58584/2026, № 55/5.3-02/58625/2026, № 55/5.3-02/58607/2026 про виконання зобов`язання забезпеченого порукою, в яких банк вимагав від поручителів у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене зобов`язання позичальника за кредитним договором у повному обсязі та сплатити заборгованість, яка станом на 24.04.2026 становила 18 820 748 грн 63 коп. (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 8 996 958 грн 01 коп.).

Вказані вимоги залишені відповідачами-2, 3, 4 без задоволення.

У договорах поруки сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (п.п. 10.1.1 п. 10.1 договору поруки); до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (п.п. 10.1.2 п. 10.1 договорів поруки).

Підпунктом 10.3.1 п. 10.3 договорів поруки сторони взаємно домовились, що дія поруки для застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).

Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п.п. 10.3.1 цього договору або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором (п.п. 10.3.2 п. 10.3 договорів поруки).

Враховуючи підписання договорів поруки, відповідно до умов яких відповідачі-2, 3, 4 взяли на себе зобов`язання за виконання відповідачем-1 умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що у відповідачів-2, 3, 4 виник солідарний обов`язок сплатити заявлену позивачем до стягнення заборгованість.

При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 ЦК України, а у договорах сторони визначили, що дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням), тобто порука є дійсною.

Щодо доводів відповідача-4 про неналежне повідомлення про порушення забезпеченого зобов`язання

У пункті 11.1 договорів поруки сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату посильним або відправлені цінним листом/листом з повідомленням про вручення із описом вкладення за адресою, вказаною у статті 13 даного договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією стороною від іншої сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

Повідомлення (вимоги) можуть також направлятись стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену в статті 13 цього договору або на адресу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Клієнт-Банк», а також факсимільним зв`язком із наступним направленням таких повідомлень (вимог) у паперовому вигляді у порядку, визначеному цим пунктом договору. При цьому сторони домовились, що необхідність у кожної із сторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов`язання, встановлені цим договором, виникають з моменту направлення іншою стороною повідомлення (вимоги) про необхідність такого виконання на електронну адресу, зазначену в статті 13 цього договору або на адресу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Клієнт-Банк», а також факсимільним зв`язком.

Згідно з п. 11.3 договорів поруки сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах.

У пункті 13 кредитного договору № 411_07/31 вказана адреса фактичного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Старобільський район (з адміністративним центром у місті Старобільськ) у складі територій Біловодської селищної, Білолуцької селищної, Марківської селищної, Міловської селищної, Новопсковської селищної, Старобільської міської, Чмирівської сільської, Шульгинської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 12 п. 3 вказаної постанови ліквідовано Новопсковський район Луганської області.

Село Соснівка входило до складу Танюшівської сільської ради колишнього Новопсковського району Луганської області.

У результаті адміністративно-територіальної реформи та децентралізації в Україні село Соснівка увійшло до складу Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, село Соснівка Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованим з 24.02.2022.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв`язку у селі Соснівка Старобільського району Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до цього населеного пункту є неможливим.

Крім того, згідно з отриманою судом інформацією з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач-4 з 17.07.2023 зареєстрований в якості внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_3 .

Проте в порушення вимог п. 11.3 договору поруки № 411_07/31 відповідач-4 не повідомив позивача про зміну своєї поштової адреси, на яку позивач мав би змогу направляти відповідачу-4, як поручителю, повідомлення та вимоги.

Тому позивачем вимога про виконання зобов`язання забезпеченого порукою була направлена на адресу електронної пошти відповідача-1, керівником та одним із засновників якого є відповідач-4.

Також, суд звертає увагу відповідача-4, що за умовами п.п. 3.2.3 п. 3.2 договору поруки № 411_07/31 позивач не зобов`язаний пред`являти (направляти) вимогу поручителю. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

Таким чином, доводи відповідача-4 про неналежне повідомлення про порушення забезпеченого зобов`язання спростовуються вищевикладеним.

Отже, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов`язань, вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором визнається судом правомірною та обґрунтованою в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 8 999 780 грн 00 коп., процентів за користування кредитом в сумі 791 760 грн 62 коп., комісії в сумі 16 700 грн 00 коп., всього 9 808 240 грн 62 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про солідарне стягнення комісії слід відмовити.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», інші доводи відповідача-4, що викладені у відзиві, суд не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір за подання позову покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 117 698 грн 89 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено скорочене судове рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», Фермерського господарства «Застава-2010», Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015», ОСОБА_1 про стягнення 9 820 790 грн 62 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», місцезнаходження: вул. Миру, будинок 42, село Чабанівка, Сіверськодонецьий район, Луганська область, 93513, ідентифікаційний код 03738947, Фермерського господарства «Застава-2010», місцезнаходження: вул. Молодіжна, будинок 31, село Соснівка, Старобільський район, Луганська область, 92313, ідентифікаційний код 37684904, Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015», місцезнаходження: вул. Молодіжна, будинок 31, село Соснівка, Старобільський район, Луганська область, 92313, ідентифікаційний код 39796651, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129 в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 заборгованість за кредитом в сумі 8 999 780 грн 00 коп., проценти за користування кредитом в сумі 791 760 грн 62 коп., комісію в сумі 16 700 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог про солідарне стягнення комісії відмовити.

4.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина», місцезнаходження: вул. Миру, будинок 42, село Чабанівка, Сіверськодонецьий район, Луганська область, 93513, ідентифікаційний код 03738947 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129 в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 судовий збір в сумі 29 424 грн 73 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Фермерського господарства «Застава-2010», місцезнаходження: вул. Молодіжна, будинок 31, село Соснівка, Старобільський район, Луганська область, 92313, ідентифікаційний код 37684904 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129 в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 судовий збір в сумі 29 424 грн 72 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея 2015», місцезнаходження: вул. Молодіжна, будинок 31, село Соснівка, Старобільський район, Луганська область, 92313, ідентифікаційний код 39796651 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129 в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 судовий збір в сумі 29 424 грн 72 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129 в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 судовий збір в сумі 29 424 грн 72 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

9.Повідомлення про прийняте судове рішення здійснити через оголошення, яке буде оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України (https://court.gov.ua/unknown).

10.Повне рішення складено - 28.09.2026.

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ