Рішення № 140128106, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/9023/26

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9023/26,

за позовом Національної академії Служби безпеки України (03066, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 22; код ЄДРПОУ: 20001823)

до відповідача Фізична особа-підприємець Голомах Віктор Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення 79 448, 68 грн,

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулася Національна академія Служби безпеки України з позовом до Фізичної особи-підприємця Голомах Віктора Володимировича про стягнення штрафних санкцій у розмірі 79 448,68 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 68 копійок) , з яких пеня - 39 273, 21 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні, 21 копійка), штраф - 40 175,47 грн (сорок тисяч сто сімдесят п`ять гривень, 47 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.07.2025 між Національною академією Служби безпеки України (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ГОЛОМАХОМ Віктором Володимировичем (далі - Відповідач) укладено договір про закупівлю за державні кошти № 158 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до Технічної специфікації та умов Договору виконання робіт за кодом ДК 021:2015 код 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», а саме: виконання робіт з поточного ремонту приміщень санітарно-технічних вузлів у блоках лівого крила студентського гуртожитку по вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32 корп. 92 в м, Києві, (далі - Об`єкт) і передає їх Замовнику у встановлений строк.

Вартість робіт згідно з пунктом 4.1 Договору в редакції, викладеній у додатковій угоді № 3 від 29.12.2025 (додається), становить 2 620 593,10 грн (два мільйони шістсот двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 10 коп.)

Відповідно до пункту 3.2 Договору в редакції, викладеній у додатковій угоді № 2 від 15.09.2025 (додається), строк виконання робіт складає 102 календарних дні в період від дати підписання договору, але не пізніше 10 жовтня 2025 року.

Станом на 10.10.2025 Відповідачем та Позивачем підписані акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 11.08.2025, № 2 від 26.08.2025 № 3 від 11.09.2025, № 4 (за вересень-2 2025 року) від 25.09.2025 на загальну суму 1 537 546,76 грн. Станом на 10.10.2025 вартість невиконаних робіт складала 1 083 046,34 грн.

Пунктом 16.1. визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання, і діє по 31.12.2025, але до повного виконання зобов`язань сторін за цим Договором.

Позивачем неодноразово надсилалися Відповідачеві листи попередження від 02.09.2025 № 29.5/29/16-700, від 25.09.2025 № 29.5/29/16-803, від 15.12.2025 № 29.5/29/16-1307 про необхідність прискорення виконання ремонтних робіт та завершення їх в найкоротші строки.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 16.2. Договору).

05.05.2026 адресу Відповідача була надіслана претензія (вих. НА СБУ № 29.5/29/16-860 від 05.05.2026) щодо порушення ним умов Договору, зокрема щодо строків виконання робіт та передачі їх замовнику, з розрахунком штрафних санкцій (пені та штрафу) на загальну суму 79 448,68 грн.

Станом на дату подання позову вимоги Позивача, викладені в претензії, Відповідачем не задоволені, відтак, як вбачається, досудове врегулювання спору не дало бажаного результату.

Порушення Відповідачем виконання своїх зобов`язань за Договором підтверджується також виплатою 30.10.2025 Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК", який виступав гарантом відповідно до банківської гарантії від 24.06.2025 № 1798/06/ А/BGV, Позивачеві коштів у сумі 119 700,01 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот гривень 01 копійка).

Оскільки Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, за умовами Договору він повинен сплатити Позивачеві штрафні санкції.

Відповідно до пункту 14.3 Договору за порушення строків виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт.

Таким чином, нарахування пені початково здійснювалося на суму невиконаних робіт станом на 10.10.2025, а саме 1 083 046,34 грн з подальшим зменшенням вказаної суми згідно з підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт:

№ 4 (за жовтень 2025 року) від 20.10.2025 на суму 248 918,68 грн,

№ 6 від 04.11.2025 на суму 260 192,38 грн,

№ 7 від 14.11.2025 на суму 248 606,96 грн,

№ 8 від 05.12.2025 на суму 103 198,98 грн,

№ 9 від 25.12.2025 на суму 222 129,34 грн.

З огляду на викладене вище Відповідач зобов`язаний сплатити на користь Позивача штрафні санкції (пеню і штраф) у сумі 79 448,68 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 68 копійок) з яких пеня - 39 273,21 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні, 21 копійка), штраф - 40 175,47 грн (сорок тисяч сто сімдесят п`ять гривень, 47 копійок).

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 910/9023/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 27.07.2026 була направлена відповідачу була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідка про доставку електронного листа. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/9023/26 й у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, дані щодо Концерну «Військторгсервіс» про перебування юридичної особи в процесі припинення та про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні; адреса місцезнаходження юридичної особи Фізична особа-підприємець Голомах Віктор Володимирович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) не змінювалась, визначена як: АДРЕСА_2 .

Позивачем (його представником) чи відповідачем (його представником) інших зазначень адреси місцезнаходження відповідача та/або адреси для листування, окрім зазначеного з Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, що міститься в матеріалах справи - не визначено.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 905/2307/21 (905/496/22).

У постанові Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 922/2217/15 Верховний Суд зазначає «що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

01.07.2025 між Національною академією Служби безпеки України (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ГОЛОМАХОМ Віктором Володимировичем (далі - Відповідач) укладено договір про закупівлю за державні кошти № 158 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до Технічної специфікації та умов Договору виконання робіт за кодом ДК 021:2015 код 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», а саме: виконання робіт з поточного ремонту приміщень санітарно-технічних вузлів у блоках лівого крила студентського гуртожитку по вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32 корп. 92 в м, Києві, (далі - Об`єкт) і передає їх Замовнику у встановлений строк.

Вартість робіт згідно з пунктом 4.1 Договору в редакції, викладеній у додатковій угоді № 3 від 29.12.2025, становить 2 620 593,10 грн (два мільйони шістсот двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 10 коп.). Відповідно до пункту 3.2 Договору в редакції, викладеній у додатковій угоді № 2 від 15.09.2025, строк виконання робіт складає 102 календарних дні в період від дати підписання договору, але не пізніше 10 жовтня 2025 року.

10.10.2025 Відповідачем та Позивачем підписані акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 11.08.2025, № 2 від 26.08.2025 № 3 від 11.09.2025, № 4 (за вересень-2 2025 року) від 25.09.2025 на загальну суму 1 537 546,76 грн. Так, станом на 10.10.2025 вартість невиконаних робіт складала 1 083 046,34 грн.

Пунктом 16.1. визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання, і діє по 31.12.2025, але до повного виконання зобов`язань сторін за цим Договором.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 16.2. Договору).

05.05.2026 адресу Відповідача була надіслана претензія (вих. НА СБУ № 29.5/29/16-860 від 05.05.2026) щодо порушення ним умов Договору, зокрема щодо строків виконання робіт та передачі їх замовнику, з розрахунком штрафних санкцій (пені та штрафу) на загальну суму 79 448,68 грн.

30.10.2025 Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК", який виступав гарантом відповідно до банківської гарантії від 24.06.2025 № 1798/06/ А/BGV, виплачено Позивачеві кошти у сумі 119 700,01 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот гривень 01 копійка).

Відповідно до пункту 14.3 Договору за порушення строків виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт.

Нарахування пені здійснювалося на суму невиконаних робіт станом на 10.10.2025, а саме 1 083 046,34 грн з подальшим зменшенням вказаної суми згідно з підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт:

№ 4 (за жовтень 2025 року) від 20.10.2025 на суму 248 918,68 грн,

№ 6 від 04.11.2025 на суму 260 192,38 грн,

№ 7 від 14.11.2025 на суму 248 606,96 грн,

№ 8 від 05.12.2025 на суму 103 198,98 грн,

№ 9 від 25.12.2025 на суму 222 129,34 грн.

Так, позивачем нараховано штрафні санкції (пеню і штраф) у сумі 79 448,68 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 68 копійок) з яких пеня - 39 273,21 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні, 21 копійка) та штраф у сумі 40 175,47 грн (сорок тисяч сто сімдесят п`ять гривень, 47 копійок), нарахований на суму заборгованості 573 935, 28 грн (сума вартості робіт, виконання яких прострочено понад 30 (тридцять) календарних днів).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Витяг з ЄДР щодо позивача; Копія договору про закупівлю за державні кошти від 01.07.2025 № 158; Копія додаткової угоди № 1 від 06.08.2025 № 1 з додатками; Копія додаткової угоди № 2 від 15.09.2025 з додатком; Копія додаткової угоди № 3 від 29.12.2025 з додатками; Лист-попередження від 02.09.2025 № 29.5/29/16-700; Лист-попередження від 25.09.2025 № 29.5/29/16-803; Лист-попередження від 15.12.2025 № 29.5/29/16-1307; Претензія щодо порушення умов Договору з розрахунком штрафних санкцій від 05.05.2026 № 29.5/29/16-860; Обґрунтований розрахунок суми, що стягується; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2025 року від 11.08.2025 на суму 343 905,12 грн; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень-2 2025 року від 26.08.2025 на суму 433 643,78 грн; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 3 за вересень 2025 року від 11.09.2025; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 4 за вересень-2 2025 року від 25.09.2025; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 4 за жовтень 2025 року від 20.10.2025 на суму 248 918,68 грн; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 6 за жовтень 2025 року від 04.11.2025 на суму 260 192,38 грн; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 7 за листопад 2025 року від 14.11.2025 на суму 248 606,96 грн; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 8 за грудень 2025 року від 05.12.2025 на суму 103 198,98 грн; Копія акта приймання виконаних будівельних робіт № 9 за грудень 2025 року від 25.12.2025 на суму 222 129,34 грн, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України)..

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Подібну правову позицію викладено Верховним Судом у постанов від 08 грудня 2020 року у справі № 903/664/19.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору № 108973, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Так, відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до Технічної специфікації та умов Договору виконання робіт за кодом ДК 021:2015 код 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», а саме: виконання робіт з поточного ремонту приміщень санітарно-технічних вузлів у блоках лівого крила студентського гуртожитку по вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32 корп. 92 в м, Києві, (далі - Об`єкт) і передає їх Замовнику у встановлений строк.

Вартість робіт згідно з пунктом 4.1 Договору в редакції, викладеній у додатковій угоді № 3 від 29.12.2025, становить 2 620 593,10 грн (два мільйони шістсот двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 10 коп.). Відповідно до пункту 3.2 Договору в редакції, викладеній у додатковій угоді № 2 від 15.09.2025, строк виконання робіт складає 102 календарних дні в період від дати підписання договору, але не пізніше 10 жовтня 2025 року.

10.10.2025 Відповідачем та Позивачем підписані акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 11.08.2025, № 2 від 26.08.2025 № 3 від 11.09.2025, № 4 (за вересень-2 2025 року) від 25.09.2025 на загальну суму 1 537 546,76 грн. Так, станом на 10.10.2025 вартість невиконаних робіт складала 1 083 046,34 грн.

Пунктом 16.1. визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання, і діє по 31.12.2025, але до повного виконання зобов`язань сторін за цим Договором.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 16.2. Договору).

05.05.2026 адресу Відповідача була надіслана претензія (вих. НА СБУ № 29.5/29/16-860 від 05.05.2026) щодо порушення ним умов Договору, зокрема щодо строків виконання робіт та передачі їх замовнику, з розрахунком штрафних санкцій (пені та штрафу) на загальну суму 79 448,68 грн.

30.10.2025 Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК", який виступав гарантом відповідно до банківської гарантії від 24.06.2025 № 1798/06/ А/BGV, виплачено Позивачеві кошти у сумі 119 700,01 грн (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот гривень 01 копійка).

Отже, наведені вище обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами. Вказаний принцип "estoppel", зокрема застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у рішенні ЄСПЛ у справі "Хохліч проти України" (заява № 41707/98).

Так, відповідно до матеріалів справи нараховано штрафні санкції (пеню і штраф) у сумі 79 448,68 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 68 копійок) з яких пеня - 39 273,21 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні, 21 копійка) та штраф у сумі 40 175,47 грн (сорок тисяч сто сімдесят п`ять гривень, 47 копійок), нарахований на суму заборгованості 573 935, 28 грн (сума вартості робіт, виконання яких прострочено понад 30 (тридцять) календарних днів).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі 450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відтак, із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до пункту 14.3 Договору за порушення строків виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт.

Нарахування пені здійснювалося на суму невиконаних робіт станом на 10.10.2025, а саме 1 083 046,34 грн з подальшим зменшенням вказаної суми згідно з підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт:

№ 4 (за жовтень 2025 року) від 20.10.2025 на суму 248 918,68 грн,

№ 6 від 04.11.2025 на суму 260 192,38 грн,

№ 7 від 14.11.2025 на суму 248 606,96 грн,

№ 8 від 05.12.2025 на суму 103 198,98 грн,

№ 9 від 25.12.2025 на суму 222 129,34 грн.

Відповідачем заперечень, клопотань та/або власного розрахунку заборгованості (нарахування штрафних санкцій) не наведено.

Матеріалами справи встановлено, що Договір про закупівлю за державні кошти від 01.07.2025 № 158 є підписаний сторонами із печатками та підписами сторін, а також Додаткові угоди підписані із печатками та накладені електронно-цифрові підписи сторін, відтак, відповідач був повідомлений належним чином про покладене на нього зобов`язання з виконання ремонтних робіт. Однак, відповідно до зазначеного, зобов`язання не виконано відповідачем у встановлений строк.

Враховуючи що, сторони передбачили умовами договору, що відповідно до пункту 14.3 Договору за порушення строків виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт, а відтак позовні вимоги до стягнення пені у сумі 39 273,21 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні, 21 копійка) та штраф у сумі 40 175,47 грн (сорок тисяч сто сімдесят п`ять гривень, 47 копійок) - є обґрунтованими.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем у строк за Договором підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Так, загальний розмір штрафних санкцій до стягнення за підрахунком відповідно до матеріалів справи становить 79 448,68 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 68 копійок).

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 2 662 грн 40 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.).

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.

Національною академією Служби безпеки України було подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», так позивачем при сплаті судового збору застосовано коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242. 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національної академії Служби безпеки України - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємець Голомах Віктор Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Національної академії Служби безпеки України (03066, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 22; код ЄДРПОУ: 20001823) штрафні санкції у розмірі 79 448,68 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень, 68 копійок), з яких пеня - 39 273,21 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят три гривні, 21 копійка), штраф - 40 175,47 грн (сорок тисяч сто сімдесят п`ять гривень, 47 копійок).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємець Голомах Віктор Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Національної академії Служби безпеки України (03066, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 22; код ЄДРПОУ: 20001823) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА