Рішення № 140128033, 16.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/13931/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 14 178 482,62 грн.,

За участі представників сторін:

від позивача: Бакулін А.С. (у порядку самопредставництва);

Гарагуля В.А. (у порядку самопредставництва);

від відповідача: Жамбровський М.С. (у порядку самопредставництва);

Найденко І.О. (у порядку самопредставництва);

Слівінський О.В. (у порядку самопредставництва).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (у подальшому заміненого ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року № 910/13931/23 його правонаступником - Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (далі - відповідач, Компанія) грошових коштів у загальному розмірі 32 953 735,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання в частині повної оплати продукції, отриманої за договором поставки від 18.02.2019 року № 15-5993/53-129-04-19-01779.

Рішенням від 04.03.2024 року в справі № 910/13931/23 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 року, господарський суду міста Києва задовольнив позов Товариства та стягнув з Компанії на користь позивача 32 953 735,68 грн. заборгованості та 395 444,83 грн. судового збору.

Постановою від 25.09.2024 року Верховний Суд скасував вищенаведені судові рішення в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 14 178 482,62 грн. заборгованості та передав справу № 910/13931/23 в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалою від 16.10.2024 року господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В. прийняв справу № 910/13931/23 до свого провадження на призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 20.11.2024 року.

06.11.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Компанії від 06.11.2024 року № 29-8006/51-вих, в яких остання навела мотиви на спростування обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14 178 482,62 грн.

20.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Товариства від 20.11.2024 року, з урахуванням постанови Верховного Суду від 25.09.2024 року в даній справі.

У підготовчому засіданні 20.11.2024 року оголошувалася перерва до 04.12.2024 року.

03.12.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Компанії від 02.12.2024 року № 29-8800/51-вих про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/13931/23 та про відкладення розгляду справи на іншу дату.

До початку призначеного підготовчого засідання 04.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Товариства щодо можливості призначення судової експертизи у справі № 910/13931/23.

У підготовчому засіданні 04.12.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/13931/23 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 08.01.2025 року.

07.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 07.01.2025 року на пояснення Товариства від 20.11.2024 року, а також клопотання відповідача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

07.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Компанії від 07.01.2025 року, в якому остання просила суд призначити у даній справі комплексну інженерно-технічну судову експертизу для визначення причин неефективної роботи конденсатора для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ПАСЕ, проведення якої доручити експертам/фахівцям Національного університету "Одеська політехніка".

Ухвалою від 08.01.2025 року господарський суд міста Києва призначив у справі № 910/13931/23 судову експертизу, проведення якої доручив Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". На вирішення експертам суд поставив наступні питання:

- Чи відповідає якість виготовленого та постановленого Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за договором № 15-5993/53-129-04-19-01779 від 18.02.2019 конденсатору "блочно-модульного" виконання з трубними системами із корозійностійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000 для енергоблоку № 3 ВП "Южно-Українська АЕС" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" технічним умовам ТУ У 25.3-05762269-941:2018 та кресленням, вказаним у специфікації до договору?

- Чи підтверджується відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС, а саме недосягнення конденсатором гарантованих технічних параметрів, визначених технічними умовами ТУ У 25.3-05762269-941:2018 та кресленням, вказаним у специфікації до договору № 15-5993/53-129-04-19-01779 від 18.02.2019 у 2020 році?

- Чи є втрата ефективності роботи енергоблоку Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а саме втрати електричної потужності у 2020 році, наслідком невідповідності якості виготовленого та постановленого Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за договором № 15-5993/53-129-04-19-01779 від 18.02.2019 конденсатору "блочно-модульного" виконання з трубними системами із корозійностійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000 для енергоблоку № 3 ВП "Южно-Українська АЕС" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" технічним умовам ТУ У 25.3-05762269-941:2018 та кресленням, вказаним у специфікації до договору?

Крім того, цією ухвалою суд зупинив провадження у справі № 910/13931/23 на час проведення експертизи.

Постановою від 25.02.2025 року Північний апеляційний господарський суд скасував вищенаведену ухвалу та прийняв нову ухвалу, якою доручив проведення судової експертизи Національному університету "Одеська політехніка" та дозволив залучення до її проведення ТОВ "Науковий парк Одеського політехнічного університету". При цьому, апеляційний суд врахував, що в листі від 16.12.2024 року № 29-9171/51-вих Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", вказав про неможливість проведення експертного дослідження у зв`язку з відсутністю фахівців у вказаній галузі.

На вирішення судової експертизи апеляційний господарський суд поставив наступні запитання:

- Чи підтверджується документально відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № З ВП ПАЕС, а саме недосягнення конденсатором гарантованих технічних параметрів, визначених умовами Договору та ТУ у 2020 році?

- Яка причина відхилення параметрів роботи у 2020 році конденсатора "блочно- модульного" з трубними системами із корозійностійкого матеріалу призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № З ВП ЮУ АЕС?

- Чи підтверджується, що причиною відхилення параметрів роботи у 2020 році модернізованого конденсатора "блочну-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000- 60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС, були прорахунки заводу-виготовлювача на етапі проектування та розробки технічної документації? Якщо так, то які саме?

- Чи вплинули на відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № З ВП ПАЕС присоси повітря через ущільнювачі ЦНД-1,2,3?

- Чи перебувають недосягнення у виробничому процесі гарантованих технічних параметрів роботи модернізованого конденсатору "блочну-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС у прямому причинно-наслідковому зв`язку з наслідками у вигляді додаткових робіт, виконаних у ППР-21 згідно Технічних рішень "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000/60-3000 ст. № 3" від 01.06.2020; "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000/60-3000 ст. № 3" від 17.11.2020, а саме: монтажу додаткового п`ятого ежектору; перетрасування трубопроводів відведення пароповітряної суміші; видалення ребер жорсткості внутрішньо корпусних пристроїв конденсатора?

Враховуючи надходження 18.11.2025 року на адресу господарського суду міста Києва Висновку від 13.11.2025 року № 1851/42-06 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи для визначення причин неефективності роботи конденсатору для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП "Південноукраїнська АЕС", ухвалою від 01.12.2025 року суд поновив провадження у справі № 910/13931/23 та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 14.01.2026 року.

Ухвалою від 26.01.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у даній справі на 18.02.2026 року.

17.02.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли пояснення Товариства від 17.02.2026 року № 27-8 із запереченнями на підписаний ОСОБА_1 Висновок експертів від 13.11.2025 року № 1851/42-06, в яких позивач запропонував виконати повторну незалежну експертизу організацією, яка має право на виконання таких робіт.

До початку призначеного підготовчого засідання 18.02.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Компанії від 18.02.2026 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Крім того, до початку цього підготовчого засідання через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 17.02.2026 року № 27-9, в якому останнє просило суд призначити у даній справі повторну (додаткову) інженерно-технічну (механічну) експертизу, а також судову товарознавчу експертизу, проведення яких доручити спеціалістам (експертам) Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". На вирішення, зокрема, судової товарознавчої експертизи Товариство просило суд поставити такі питання:

- Чи підтверджуються додаткові витрати відповідача на виконання заходів, передбачених Технічними рішеннями, стосовно конденсатора блочно-модульного виконання з трубними системами із корозійностійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000, загальний розмір яких становить 14 178 482,62 грн., додатково здійснених відповідачем за договором поставки від 28.02.2019 року № 15-5993/53-129-04-19-01779? Зокрема, чи підтверджуються додаткові витрати відповідача на заміну дефектної, на його думку, продукції в сумі 14 178 482,62 грн. за договором поставки від 28.02.2019 року № 15-5993/53-129-04-19-01779? В тому числі, але не виключно:

1.1. Яка ринкова вартість товару/товарів, придбаним відповідачем, станом на дату його/їх придбання?

1.2. Чи відповідає ціна, за якою придбано товар/товари відповідачем, його/їх реальній ринковій вартості на дату придбання?

1.3. Якою є ступінь відхилення фактично сплаченої ціни відповідачем від ринкової вартості товару/товарів?

У підготовчому засіданні 18.02.2026 року суд оголосив перерву до 25.03.2026 року.

03.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 03.03.2026 року № 030326 на пояснення/заперечення Товариства на висновок експертів від 13.11.2025 року № 1851/42-06.

18.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Компанії від 18.03.2026 року № 29-2173/51-вих про долучення до матеріалів справи листа Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 02.03.2026 року № 1602/965-16-26/6.

24.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 24.03.2026 року № 27-24 про уточнення клопотання про призначення додаткової (повторної) інженерно-технічної (механічної) науково-технічної експертизи та товарознавчої експертизи у справі № 910/13931/23, в якому заявник просив доручити проведення відповідних експертиз Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України або Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

24.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 24.03.2026 року № 27-25 про визнання неналежним (недопустимим) доказом листа Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 02.03.2026 року № 1602-965-16-26-6 про неможливість проведення експертизи у справі № 924/583/25.

До початку призначеного підготовчого засідання 25.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 24.03.2026 року про долучення до матеріалів справи, зокрема, Експертного висновку від 18.03.2026 року науково-технічної експертизи для визначення ефективної роботи конденсатору "блочно-модульного" виконання турбоустановки К-1000/60-3000 енергоблоку № 3 філії ВП "Південноукраїнська АЕС" АТ "Енергоатом", зроблений в рамках справи № 910/13931/23 для подання до господарського суду міста Києва.

У підготовчому засіданні 25.03.2026 року господарський суд міста Києва постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Товариства від 17.02.2026 року № 27-9 про призначення повторної (додаткової) інженерно-технічної (механічної), а також судової товарознавчої експертизи, та відклав підготовче засідання на 22.04.2026 року.

10.04.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 10.04.2026 року № 29-2967/51-вих проти прийняття судом до розгляду Експертного висновку від 18.03.2026 року науково-технічної експертизи для визначення ефективної роботи конденсатору "блочно-модульного" виконання турбоустановки К-1000/60-3000 енергоблоку № 3 філії ВП "Південноукраїнська АЕС" АТ "Енергоатом".

17.04.2026 року та 20.04.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства від 17.04.2026 року № 27/55 та уточнена відповідь від 20.04.2026 року № 27-56 на заперечення Компанії від 10.04.2026 року № 29-2967/51-вих.

20.04.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 20.04.2026 року № 27/57, в якому останнє просило суд викликати до господарського суду міста Києва для надання роз`яснень Висновку експертизи і надання відповідей на питання суду і учасників справи ОСОБА_1 (який склав Висновок від 13.11.2025 року № 1851/42-06), а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (які склали Висновок від 18.03.2026 року).

Крім того, 20.04.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 20.04.2026 року № 27/54, в якому останнє просило суд призначити у справі № 910/13931/23 судову товарознавчу експертизу, проведення яких доручити спеціалістам (експертам) Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". На вирішення означеної експертизи Товариство просило суд поставити такі питання:

- Чи підтверджуються додаткові витрати відповідача на виконання заходів, передбачених Технічними рішеннями, стосовно конденсатора блочно-модульного виконання з трубними системами із корозійностійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000, загальний розмір яких становить 14 178 482,62 грн., додатково здійснених відповідачем за договором поставки від 28.02.2019 року № 15-5993/53-129-04-19-01779? Зокрема, чи підтверджуються додаткові витрати відповідача на заміну дефектної, на його думку, продукції в сумі 14 178 482,62 грн. за договором поставки від 28.02.2019 року № 15-5993/53-129-04-19-01779? В тому числі, але не виключно:

1.1. Яка ринкова вартість товару/товарів, придбаним відповідачем, станом на дату його/їх придбання?

1.2. Чи відповідає ціна, за якою придбано товар/товари відповідачем, його/їх реальній ринковій вартості на дату придбання?

1.3. Якою є ступінь відхилення фактично сплаченої ціни відповідачем від ринкової вартості товару/товарів?

21.04.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 20.04.2026 року № 27/59 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

У підготовчому засіданні 22.04.2026 року господарський суд міста Києва долучив до матеріалів справи копію Експертного висновку від 18.03.2026 року, а також відклав підготовче засідання на 20.05.2026 року.

У той же час, рішенням від 14.05.2026 року № 905/0/15-26 Вища рада правосуддя звільнила ОСОБА_4 з посади судді господарського суду міста Києва, у зв`язку з поданням останнім заяви про відставку.

Розпорядженням від 28.05.2026 року № 01.3-16/179/26 керівник апарату господарського суду міста Києва призначив повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13931/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 910/13931/23 передані для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою від 02.06.2026 року господарський суд міста Києва у складі судді Ломаки В.С. прийняв справу № 910/13931/23 до свого провадження та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 01.07.2026 року.

15.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 12.06.2026 року № 27/96 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

25.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 25.06.2026 року № 300487 проти задоволення клопотання позивача від 20.04.2026 року № 27/54 про призначення у справі № 910/13931/23 судової товарознавчої експертизи, обґрунтоване зловживанням Товариством процесуальними правами.

25.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 25.06.2026 року № 010587 проти задоволення клопотання позивача від 20.04.2026 року № 27/57 про виклик до суду експертів (фахівців) для надання пояснень.

Крім того, 25.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 25.06.2026 року № 020587 проти відповіді Товариства від 17.04.2026 року № 27/55 та уточненої відповіді від 20.04.2026 року № 27-56 на заперечення відповідача від 10.04.2026 року № 29-2967/51-вих.

Ухвалою від 01.07.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 15.07.2026 року.

У підготовчому засіданні 15.07.2026 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/13931/23 на 30 днів, а також зазначив про не встановлення достатніх підстав для застосування до Товариства заходів процесуального примусу за подання останнім клопотання від 20.04.2026 року № 27/54 про призначення судової товарознавчої експертизи. У той же час, у цьому підготовчому засіданні суд відмовив у задоволенні клопотань позивача від 20.04.2026 року № 27/57 про виклик до суду експертів (фахівців) для надання пояснень (у зв`язку з відсутністю необхідності заслуховування експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування (стаття 100 Господарського процесуального кодексу України), чи роз`яснення відповідних висновків (стаття 69 Господарського процесуального кодексу України)) та від 20.04.2026 року № 27/54 про призначення у справі № 910/13931/23 судової товарознавчої експертизи (враховуючи, зокрема, недоведеність заявником належними і допустимими доказами одночасної наявності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для призначення означеної судової експертизи у даній справі, що також було встановлено господарським судом у попередньому складі при вирішенні аналогічного клопотання позивача).

Ухвалою від 15.07.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/13931/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 05.08.2026 року.

04.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 03.08.2026 року № 27-б/н з письмовою промовою в судових дебатах у справі № 910/13931/23, з урахуванням її нового розгляду.

У судових засіданнях 05.08.2026 року та 12.08.2026 року оголошувалися перерви відповідно до 12.08.2026 року та до 16.09.2026 року.

У судовому засіданні 16.09.2026 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві (з урахуванням нового розгляду справи в частині стягнення з Компанії на користь Товариства 14 178 482,62 грн.), та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечили з підстав, зазначених у поданих відповідачем заявах по суті справи та письмових поясненнях.

У судовому засіданні 16.09.2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правопопередник відповідача, покупець) та Акціонерним товариством "Турбоатом" (попереднє найменування Товариства, постачальник) був укладений договір поставки № 15-5993/53-129-04-19-01779 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у Договорі, виготовити та поставити конденсатор "блочно-модульного" виконання з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000 (далі - товар, продукція) для енергоблоку № 3 ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі - кінцевий споживач), а покупець зобов`язався у порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Означений правочин, а також додатки та додаткові угоди від 28.02.2019 року № 1 та від 05.08.2019 року № 2 до нього, підписані уповноваженими представниками сторін Договору та скріплені відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.

Поставка продукції за Договором супроводжується навчанням персоналу, наданням послуг з шеф-нагляду за монтажем, участю у випробуваннях, шеф-наладкою та забезпеченням гарантійного обслуговування (пункт 1.4 цієї угоди).

Розділом 2 Договору передбачені строки та умови поставки, зокрема:

- датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію (пункт 2.7 Договору);

- зобов`язання постачальника з поставки продукції за Договором вважається виконаним у повному обсязі лише після підписання актів приймання-передачі на весь обсяг продукції, визначений Специфікацією (пункт 2.8 Договору);

- право власності на продукцію набувається покупцем з моменту успішного проходження вхідних контролів, що підтверджується відповідними актами та ярликом на придатну продукцію (пункт 2.9 Договору);

- належне виконання постачальником свого зобов`язання щодо поставки продукції відповідної якості та кількості підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі продукції (пункт 2.10 Договору).

Умовами пункту 3.3 Договору визначено, що приймання та випробування здійснюються у наступній послідовності:

- приймально-здавальні випробування на підприємстві виробнику;

- вхідний контроль на енергоблоці № 3 ВП ЮУАЕС;

- приймальні випробування на майданчику енергоблоку № 3 ВП ЮУАЕС.

Порядок та обсяг проведення по прийманню та випробуванню продукції визначений Договором та пунктом 5.6 ТУ (пункт 3.4 Договору).

Згідно з пунктами 3.8-3.10 Договору приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється покупцем (вантажоодержувачем) на складі вантажоодержувача відповідно до супровідних документів.

Приймання продукції здійснюється покупцем (вантажоодержувачем) на складі вантажоодержувача відповідно до процедури прийняття, визначеної ДП "НАЕК "Енергоатом" та пунктом 5.6.3 ТУ.

Приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами діючими в Україні:

- "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" № П-6 (1965 року), "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" № П-7 (1966 року), затверджених постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР з наступними змінами та доповненнями;

- Стандартом підприємства СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями. Організація вхідного контролю продукції для АЕС".

Відповідно до пункту 3.11 Договору приймання комплектуючих (металоконструкцій) та блоків (модулів) конденсатора турбіни, визначених обсягом кожного з етапів, оформлюється відповідними актами приймання-передачі за позитивними результатами вхідного контролю, які є підставою для оплати.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що сума Договору складає 469 987 200,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 78 331 200,00 грн. В ціну продукції включаються витрати, пов`язані з розробкою технічної документації, виготовленням та поставкою продукції, участю у випробуваннях, навчанням персоналу, здійсненням шеф-нагляду за монтажем, шеф-наладкою та забезпеченням гарантійного обслуговування.

Згідно з пунктом 4.3 наведеного правочину оплата продукції здійснюється на підставі виставлених рахунків в наступному порядку:

4.3.1 оплата за поставлену продукцію здійснюється:

- 31,71% від вартості поставленої кожної частини (партії, етапу) продукції в 2019 році протягом 120 календарних днів з дати поставки продукції, але не пізніше 01.08.2019 року. При цьому, сума оплати в 2019 році становить 149 040 000,00 грн. з ПДВ.

При умові перегляду бюджету фінансування обсяг розрахунку в 2019 році може бути збільшено.

Остаточний розрахунок у розмірі 68,29 % від вартості поставленої кожної частини (партії, етапу) продукції у розмірі 320 947 200,00 грн. з ПДВ буде здійснений до 30.06.2020 року, за умови виконання пункту 2.8 Договору.

4.3.2. Оплата поставленої частини партії (етапу) продукції здійснюється за умови позитивного результату проведення вхідного контролю продукції (ВК-1) та підписаних актів приймання-передачі.

Слід зазначити, що з метою приведення Специфікації № 1 у відповідність до комплектувальної відомості заводу виробника, з розбивкою по вантажним місцям, у Додатковій угоді від 28.02.2019 року № 1 сторони Договору домовилися викласти Специфікацію № 1 (Додаток № 1) до Договору в новій редакції.

У подальшому, у Додатковій угоді від 05.08.2019 року № 2 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору лише в частині порядку і розміру здійснення оплати за продукцію у 2019 році (на суму 149 032 941,12 грн., а саме: жовтень 2019 року - 20 203 553,56 грн.; листопад 2019 року - 99 868 655,24 грн.; грудень 2019 року - 28 960 732,32 грн.), а інші умови Договору, що не стосуються цієї угоди, були залишені незмінними.

Відповідно до пункту 11.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених Договором, цей правочин діє до закінчення строку дії гарантії.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання умов Договору Товариство у травні 2019 року здійснило поставку передбаченої цим правочином продукції на загальну суму 52 878 600,00 грн., що підтверджується накладними на відпуск готової продукції і матеріальних цінностей, накладними на перевезення продукції залізницею та актами приймання-передачі ТМЦ, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток означених суб`єктів господарювання (том 1, а.с. 9-18), а саме:

- № 09-079 від 02.05.2019 на суму 13 852 200,00 грн.;

- № 09-077 від 02.05.2019 на суму 13 750 200,00 грн.;

- № 09-083 від 02.05.2019 на суму 11 484 000,00 грн.;

- № 09-080 від 02.05.2019 на суму 13 792 200,00 грн.

Зі змісту вищенаведених актів приймання-передачі ТМЦ вбачається, що сторони засвідчили факт приймання-передачі ТМЦ згідно з умовами Договору та згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю - по якості та кількості претензій немає. Також, сторони зафіксували, що продукція поставлена залізничним транспортом та відповідає усім вимогам укладеного Договору; документи, що підтверджують проходження вхідного контролю: ярлики та акти від 02.05.2019 року.

Позивач зазначав, що за отриману продукцію відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок у розмірі 68,29 % від вартості цієї продукції, тобто в сумі 36 110 795,94 грн., однак сплатив постачальнику лише 3 157 060,26 грн. Відтак, згідно з підписаним сторонами та скріпленим відбитками їх печаток актом звірки взаємних розрахунків за Договором за період з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року (том 3, а.с. 138) заборгованість відповідача склала 32 953 735,68 грн.

Оскільки Компанія у добровільному порядку не погасила означеного боргу, Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з покупця грошових коштів у загальному розмірі 32 953 735,68 грн.

Як було зазначено вище, рішенням від 04.03.2024 року в справі № 910/13931/23 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 року, господарський суду міста Києва задовольнив позов Товариства та стягнув з Компанії на користь позивача 32 953 735,68 грн. заборгованості та 395 444,83 грн. судового збору.

Задовольняючи вимоги Товариства у повному обсязі, місцевий господарський суд відхилив викладені в поданих до суду заявах по суті спору заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що факт отримання покупцем продукції за Договором на суму, заявлену до стягнення, підтверджений первинними документами, які водночас передбачені положеннями Договору, підписані відповідачем та скріплені відбитками печатки останнього.

Залишаючи вищенаведене судове рішення без змін, апеляційний господарський суд також відхилив твердження відповідача з посиланнями на положення частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України та частини 1, 2 статті 680 Цивільного кодексу України, щодо наявності правових підстав для зменшення вартості отриманої продукції, у зв`язку з виявленими покупцем прихованими недоліками в межах гарантійного строку, та понесеними витратами на їх усунення на суму 14 178 482,62 грн.

Так, Північний апеляційний господарський суд зазначив, що предметом спору в даній справі не є вимоги, пов`язані з гарантією якості продукції умовам Договору, у зв`язку з чим правова оцінка вказаним обставинам апеляційним господарським судом не надавалась. Суд вказав, що предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за поставлену продукцію, яка прийнята покупцем без зауважень та застережень, і покупцем не надано доказів того, що на момент прийняття було виявлено її невідповідність умовам Договору. У свою чергу, недосягнення очікуваного ефекту від використання продукції в обладнанні покупця не свідчить про її невідповідність якісним характеристикам, що були передбачені умовами Договору. При цьому, суд наголосив, що аналіз норм статей 673, 675, 678 Цивільного кодексу України та статей 268, 269 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що період приймання продукції за якістю та період гарантійних зобов`язань постачальника є різними стадіями за своєю правовою суттю, передбачають різні права покупця та різні обов`язки постачальника.

У той же час, постановою від 25.09.2024 року Верховний Суд скасував вищенаведені судові рішення в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 14 178 482,62 грн. заборгованості та передав справу № 910/13931/23 в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У наведеній постанові касаційний суд звернув увагу на неодноразові посилання відповідача під час розгляду справи на те, що після введення поставленої продукції в експлуатацію були виявлені приховані дефекти, які не могли бути виявлені під час монтажу продукції, її приймально-здавальних (гідравлічних) випробуваннях, у зв`язку з чим покупець звертався до постачальника з повідомленням про настання гарантійного випадку. Проте позивач свої зобов`язання не виконав, відтак відповідач змушений був самостійно усувати виявлені дефекти та поніс додаткові витрати для досягнення проектних показників ефективності роботи поставленої продукції. У зв`язку з цим, відповідач, з огляду на положення частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України, наполягав на зменшенні ціни товару.

Суд касаційної інстанції також вказав, що стаття 678 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку, якщо покупцю був переданий товар неналежної якості, він має право незалежно від можливості використання його за призначенням, вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни. Тобто, якщо покупець отримав товар неналежної якості, але який все ж таки можна використовувати, він має право вимагати від продавця зменшення ціни товару пропорційно недолікам, які були виявлені. Тому, в контексті наведених положень статей 611, 678 Цивільного кодексу України, встановлення та дослідження заперечень покупця стосовно факту виконання постачальником умов Договору має важливе значення для правильного вирішення спору в цій справі.

Крім того, Верховний Суд критично оцінив висновок апеляційного господарського суду про те, що обставини наявності прихованого недоліку в поставленій продукції не підлягають з`ясуванню та оцінці судом у рамках спору про стягнення заборгованості з оплати повної вартості останньої, оскільки штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах) суперечитиме принципу процесуальної економії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, а також беручи до уваги викладені Верховним Судом у постанові від 25.09.2024 року в справі № 910/13931/23 висновки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства про стягнення з Компанії 14 178 482,62 грн. заборгованості за Договором задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України (тут і далі чинного на час виникнення спірних правовідносин) та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом із тим, відповідно до положень статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 Цивільного кодексу України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року в справі № 180/1735/16-ц.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З системного тлумачення приписів статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання

Отже, в силу положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Положення, що стосуються якості товару закріплені, зокрема у статтях 673-681-1 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення оплаченої суми.

Частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Норми статей 675, 678, 679, 680 Цивільного кодексу України передбачають, зокрема, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантії якості товару, визначені статтею 675 Цивільного кодексу України, вказують, зокрема, що договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частина 2 статті 675 Цивільного кодексу України), тобто строк, протягом якого виробник (продавець) зобов`язаний забезпечити застосування (використання) товару за призначенням. У такому разі продавець приймає на себе зобов`язання, що товар відповідатиме вимогам покупця не лише на час його передачі, але й на строк, встановлений договором.

Разом із цим, статтею 678 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки передання товару неналежної якості.

За положеннями частини 1 цієї статті покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

При цьому, в силу положень частини 1 статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту.

У свою чергу, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Суд також враховує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 року в справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Заперечуючи проти вимог Товариства про стягнення 14 178 482,62 грн. заборгованості за Договором, Компанія посилалася на неналежне виконання позивачем умов Договору в частині забезпечення якості поставленої продукції, а саме: наявність прихованих дефектів у конденсаторах, які були виявлені в процесі теплових випробувань останніх. Оскільки позивач фактично відмовив у здійсненні заходів щодо виконання своїх гарантійних зобов`язань, відповідач був вимушений власними силами провести комплекс дій, погоджених сторонами у Технічних рішеннях, для підвищення показників роботи конденсаторів до досягнення гарантованих умовами Договору та ТУ технічних параметрів. У зв`язку з наведеним, Компанія понесла додаткові витрати, загальний розмір яких становить 14 178 482,62 грн. Оскільки вказані витрати відповідача на усунення прихованих недоліків переданої продукції наразі покриваються наявною повною вартістю переданого товару, відповідач на підставі пункту 1 частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України в рамках даного спору про стягнення боргу заявив про своє право на пропорційне зменшення ціни товару, переданого з недоліками.

Так, в силу приписів частин 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що товар, який передається постачальником покупцю, у будь-якому випадку має бути придатним для мети, з якою товар такого роду зазвичай використовується, якщо тільки більш конкретні та чіткі вимоги до якості цього товару не передбачені Технічними умовами.

Враховуючи наведене, при вирішенні даного спору слід встановити, чи включається до взятих на себе позивачем гарантійних зобов`язань відповідальність за досягнення конденсаторами його конструкції у складі наявного обладнання відповідача тих технічних характеристик і показників роботи, які ставилися за мету при їх придбанні покупцем та вимагалися відповідними ТУ.

Слід зазначити, що з метою проведення закупівлі комплекту конструктивних елементів модернізованого конденсатора турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС відповідач розробив "Технічні вимоги та умови постачання трубних систем "блочно-модульного" виконання з корозійностійких матеріалів та камер водяних конденсатора турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС ТТ.3.0005.0036" (далі - ТВ та УП).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 ТВ та УП "Мета розробки ТВ та УП" вони "розроблені з метою встановлення технічних вимог на виконання комплексу робіт з розробки, виготовлення та постачання комплекту конструктивних елементів модернізованого конденсатора турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС, які будуть застосовані при виконанні модернізації існуючого конденсатора 1000КЦС-1 турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС, обсягів комплексу робіт з розробки, виготовлення та постачання комплекту конструктивних елементів модернізованого конденсатора; вимог до підвищення надійності та економічності турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС після проведення заміни конструктивних елементів конденсаторів".

Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 ТВ та УП "Призначення ТВ та УП" вони "призначені для включення до комплекту тендерної документації на проведення процедури закупівлі комплекту конструктивних елементів модернізованого конденсатора турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС та до складу договору (контракту) поставки у вигляді обов`язкового додатку".

У розділі 6 ТВ та УП "Вимоги до продукції", серед іншого, наведено опис існуючих систем, у межах яких планується проведення модернізації (пункт 6.1); визначено технічні характеристики, які повинен задовольняти модернізований конденсатор турбіни парової К-100-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС (пункт 6.2); зазначено загальні вимоги до продукції (пункт 6.3), у тому числі вказано, що конструкція модернізованої турбіни К-100-60/3000 повинна забезпечувати: тиск пари в модернізованому конденсаторі при максимальній витраті пари 3274 м3/год, при розрахунковій температурі охолоджуючої води 20 °С, нормативній витраті охолоджуючої води на конденсатор 170 000 м3/год, повинен бути не більше 0,0439-0,0565 кгс/кв.см (абс), працездатність та розрахункові характеристики при форсуванні теплової потужності реакторної установки до 3210 МВт (107 %), нормативній витраті охолоджуючої води на конденсатор 170 000 м3/год та з урахуванням зберігання габаритних розмірів існуючих конденсаторів 1000 КЦС-1, що не вимагають зміни компонувальних рішень по машинному залу (пункт 6.3.9).

Згідно з розробленими, затвердженими та узгодженими у встановлену порядку Технічними умовами ТУ У 25.3-05762269-941:2018 "Конденсатор турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС з трубними системами "блочно-модульного" виконання з корозійно-стійких матеріалів" Товариство гарантувало, що при заміні існуючих конденсаторів та введенні до складу існуючої парової турбіни К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС конденсатору нової конструкції будуть дотримані, зокрема, нижченаведені параметри та вимоги:

- підвищення надійності, економічності та безпеки турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС після проведення заміни конструктивних елементів конденсаторів у складі існуючої конденсаторної групи 1000 КЦС-1 (пункт 1.1.2.4 ТУ);

- конденсатор призначений для роботи спільно з турбіною паровою К-1000-60/3000 у складі енергоблоку № 3 ВП ЮУАЕС (пункт 1.1.5 ТУ);

- конденсатор призначений для конденсації відпрацьованої пари з циліндрів низького тиску турбіни парової К-1000-60/3000 та підтримання розрахункового тиску пари (вакууму), необхідного для надійної і безпечної роботи вакуумної системи та турбоустановки енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС (пункт 1.1.7 ТУ);

- конденсатор є складовою частиною турбіни парової К-1000-60/3000, спроектований і виготовлений для заміни існуючої конструкції конденсаторів (з цілісними трубами теплообмінними з мідно-нікелевого сплаву марки МНЖ 5-1, сортаменту Ш 28x1,0x12000 мм) у складі конденсаторної групи 1000 КЦС-1, конструкторська документація на нього розглядається спільно з технічними умовами на турбіну парову ТУ 108-1050-81 відповідно до принципово теплової схеми турбоустановки К-1000-60/3000 (рисунок 1.4 ТУ) при постійній тепловій потужні реакторної установки {Qr = 3000МВт (тепл.)} та розрахункових параметрах існуючого обладнання турбоустановки енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС (пункт 1.1.8 ТУ);

- гарантованого забезпечення нормативних техніко-економічних показників експлуатації турбоустановки К-1000-60/3000 та додаткових вимог щодо підвищення економічності та ефективності, в частині поглиблення розрахункового тиску пари в нових конденсаторах (вакууму) з відповідним приростом електричної потужності турбоустановки на затискачах генератора (пункт 1.2.20 ТУ);

- конденсатори турбіни парової К-1000-60/3000 забезпечують тиск пари в конденсаторах № 2 (№ 4) і № 1 (№ 3), що складає 0,0417 (0,0403) гкс/кв.см (абс.) та 0,0518 (0,0503) гкс/кв.см (абс.) відповідно при сумарній витраті пари в конденсаторі (№ 2 + № 1 + № 4+ № 3) - 3074,9 т/год, при розрахунковій температурі охолоджуючої води в конденсаторі № 2 (№ 4) і № 1 (№ 3) - 20°С і 25°С, нормативній витраті охолоджуючої води на конденсатори № 2 +№ 1 і № 4 + № 3 - 85 000 і 85 000 м3/год {див. п. п. 10, 11, 12, 13, 14 табл. 1.4, п. 7 примітки та рисунок 1.4 ТУ} (пункт 1.2.9.1 ТУ);

- працездатність та розрахункові характеристики при форсуванні реакторної установки до 3210 МВт (107 %), нормативній витраті охолоджуючої води на конденсатори (№ 2 і № 1 та № 4 і № 3) - 170 000 м3/год (2 x 85 000 м3/год) та з урахуванням зберігання габаритних розмірів нової модернізованої конденсаторної групи 1000 КЦС-1, що не вимагають зміни компонувальних рішень по машинному залу АЕС (пункт 1.2.9.2 ТУ).

Відповідно до пункту 1.3 Договору обсяг та комплектність поставки, вимоги з виготовлення та постачання, якості продукції, вимоги до технічних характеристик, технічної документації, до конструкційних елементів, матеріалів, вузлів конденсатора та проведення контролю якості продукції повинні відповідати Технічним умовам ТУ У 25.3-05762269-941:2018 (далі - ТУ) та кресленням, вказаним у Специфікації.

Положеннями пунктів 3.1, 3.2 Договору передбачено, що виготовлення продукції здійснюється за ТУ та кресленнями. Постачальник гарантує якість виготовленої продукції відповідно до вимог нормативно-технічної документації (ТУ, креслень).

Отже, укладаючи договір поставки, позивач не лише зобов`язався виготовити і поставити відповідачу конденсатор нової конструкції, а й гарантував відповідні якісні характеристики останнього, включаючи спроможність працювати у складі вже існуючих систем турбіни парової К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС, забезпечуючи при цьому підвищення показників її економічності та ефективності, зокрема, в частині гарантованого підвищення тиску відпрацьованого пару та досягнення у зв`язку з цим вищого від номінального рівня електричної потужності на затискачах генератора при різних температурах охолоджуваної води.

Пунктами 5.3.4, 5.3.5 Договору на постачальника покладено обов`язок забезпечити відповідність якості продукції, що поставляється, умовам Договору та ТУ, а також забезпечити виготовлення продукції відповідно до обсягу постачання (з урахуванням комплектності продукції, визначеної пунктом 1.9 ТУ) та дотримання програми якості на усіх етапах виробництва; забезпечити виготовлення пристроїв, спеціального інструменту та оснастки для монтажу конденсатора.

Крім того, за умовами пунктів 5.3.9, 5.3.10 Договору постачальник зобов`язаний приймати участь у шеф-наладці та приймально-здавальних випробуваннях на електростанції відповідно до пункту 4.2 ТУ та теплових випробуваннях конденсатора на електростанції згідно з пунктом 4.3 ТУ, з урахуванням пунктів 5.6.4, 5.6.5 ТУ; забезпечити гарантійне обслуговування відповідно до умов Договору на постачання.

Згідно з пунктом 5.3.11 Договору якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки поставленої продукції і покупець письмово повідомить про них постачальника, останній зобов`язаний за свій рахунок протягом 20 днів з дня одержання повідомлення (направленого рекомендованим або цінним листом з повідомленням) здійснити заміну дефектної продукції на продукцію відповідної якості або усунути виявлені недоліки.

Відповідно до пункту 8.1 Договору гарантійний строк експлуатації - 36 місяців з дати введення продукції в експлуатацію (що кореспондується з пунктом 8.2.1 розділу 8 ТУ).

Згідно з пунктом 8.2.2 розділу 8 ТУ, зокрема, в межах дії гарантійних зобов`язань, підприємство-виробник зобов`язане під час дії гарантійного терміну виконувати безкоштовне усунення можливих дефектів (невідповідностей), заміну, технічне обслуговування та ремонт, можливо, дефектного устаткування, якщо такі матимуть місце.

Підприємство-виробник зобов`язується компенсувати ВП ЮУ АЕС/замовнику збитки, спричинені можливими дефектами та невідповідностями на устаткуванні, протягом гарантійного строку, якщо такі матимуть місце згідно з договором на виготовлення та постачання (пункт 8.2.3 розділу 8 ТУ).

Згідно з пунктом 4.19 розділу 4 ДСТУ 3278-95 невідповідність продукції - невиконання встановлених до продукції вимог.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС (зі змінами) дефект - невиконання заданої або очікуваної вимоги, яка стосується продукції (послуги) включно з вимогою безпеки (ДСТУ 2925).

Прихований дефект (приховані недоліки) - такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайному для вхідного контролю виді перевірки та виявлені лише у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції (пункт 9 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" № П-7 (1966 року)).

Суд врахував неодноразові посилання відповідача під час розгляду справи на те, що особливості продукції, яка поставлялася за Договором, об`єктивно унеможливлювали перевірку усіх її заявлених в ТУ У 25.3-05762269-941:2018 характеристик як під час заводських випробувань, так і під час вхідного контролю окремих партій/складових частин конденсатора та приймально-здавальних випробувань при введенні в експлуатацію безпосередньо на блоці № 3 ВП ЮУАЕС. Зокрема, перевірка дійсних теплотехнічних параметрів конденсатора на відповідність їх заявленим в ТУ У 25.3-05762269-941:2018 характеристикам була можлива фактично лише після проведення теплових випробувань на енергоблоці АЕС після підключення останнього до мережі та фізичного введення конденсатора в експлуатацію.

Наведені обставини спростовують посилання позивача на підтвердження якості поставленого товару, зокрема, різними датами складання видаткових накладних (які складаються в момент передачі продукції) та актів приймання-передачі ТМЦ (які складаються в інший день, тільки після вхідного контролю та відповідних внутрішніх випробувань продукції, що підтверджують факт відповідності поставленої продукції технічним та іншим вимогам і стандартам згідно з умовами укладеного Договору) однієї і тієї ж партії продукції.

Відтак, під час проходження звичайної для ВК-1 перевірки, у тому числі під час монтажу продукції, її приймально-здавальних (гідравлічних) випробуваннях при введенні в експлуатацію, дефекти виявлені не були. Проте, такі дефекти були виявлені в процесі теплових випробувань конденсатора блочно-модульного виконання з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000, які проводилися з метою підтвердження відповідних розрахункових характеристик по розрахунковому тиску пари (вакууму) та зобов`язань підприємства-виробника по приросту електричної потужності турбоустановки на затискачах генератора при різних температурах охолоджувальної води (пункт 4.3.2 ТУ 25.3-05762269-941:2018).

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 4.3 ТУ У 25.3-05762269-941:2018 перевірка дійсних теплотехнічних параметрів конденсатора на відповідність їх заявленим в ТУ характеристикам можлива тільки після проведення теплових випробувань на енергоблоці АЕС після підключення останнього до мережі та фактичного введення конденсатора в експлуатацію.

В силу пункту 4.3.2 ТУ 25.3-05762269-941:2018 у завдання випробувань входить проведення теплових випробувань конденсатора в складі турбоустановки з метою підтвердження відповідних розрахункових характеристик по розрахунковому тиску пари (вакууму) та зобов`язань підприємства-виробника по приросту електричної потужності турбоустановки на затискачах генератора при різних температурах охолоджувальної води.

Підпунктом 4.3.4 ТУ 25.3-05762269-941:2018 передбачено, що такі випробування проводяться протягом 1 року після введення конденсатора в експлуатацію або в інший термін, який визначається ВП ЮУ АЕС.

Враховуючи викладене, підписання відповідачем накладних на відпуск готової продукції і матеріальних цінностей та актів приймання-передачі ТМЦ на стадії вхідного контролю на енергоблоці № 3 ВП ЮУ АЕС не спростовує факту наявності прихованого дефекту в поставленій позивачем продукції, який об`єктивно може бути виявлений не раніше початку проведення теплових випробувань конденсатора на енергоблоці АЕС, тобто після підключення енергоблоку до мережі та фактичного введення конденсатора в експлуатацію.

Так, 29.11.2019 року енергоблок № 3 ВП ЮУ АЕС був підключений до мережі. У процесі набору потужності відмічено відхилення в гіршу сторону показників вакууму в усіх конденсаторних групах придбаного конденсатору "блочно-модульного" виконання з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000, що перешкоджало досягненню розрахункового рівня електричної потужності.

05.12.2019 року та 12.12.2019 року комісіями у відповідному складі представників ВП ЮУ АЕС були проведені експрес перевірки реакторної установки і турбоустановки енергоблока № 3. Висновки за результатами експрес перевірок були зафіксовані в актах від 05.12.2019 року № АК.3.0010.7774 та від 12.12.2019 року № АК.3.0010.7799, згідно з якими найбільший вплив на зниження ефективності роботи енергоблоку мали втрати електричної потужності внаслідок відхилення вакууму в конденсаторі турбіни від її номінального значення, яке складає 95,2% і 86,6%, відповідно, від загальної втрати енергоблоку.

У зв`язку з недосягненням розрахункових показників по вакууму в конденсаторі та необхідністю підвищення ефективності роботи обладнання на майданчику ВП ЮУ АЕС було зібрано нараду за участі представників Товариства, результати якої були оформлені протоколом від 03.03.2020 року № 22/286.

Згідно з наведеним протоколом погоджено конкретний перелік завдань та необхідний обсяг робіт, належний до виконання у період ППР-2020/2021, задля оптимізації та підвищення ефективності вакуумної системи і обладнання конденсаційної установки турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС.

На основі проведеної наради було прийняте Технічне рішення від 01.06.2020 року, згідно з яким вирішено, зокрема, розробити технологічну схему і монтажні креслення на установку додаткового водоструйного ежектора виробництва Товариства, виконати поставку додаткового ежектора виробництва Товариства відповідно до нового договору на поставку чи шляхом укладення додаткової угоди до Договору, забезпечити закупівлю ТМЦ відповідно до ПКД та поставку ТМЦ для установки додаткового ежектора вакуумної системи турбіни К-1000-60/3000 для енергоблоку № 3 ВП ЮУ АЕС; виконати комплекс робіт з установки додаткового ежектора відповідно до розробленої ПКД; внеси зміни до експлуатаційної документації.

Таким чином, для досягнення виготовленою і поставленою позивачем конденсаційною установкою параметрів роботи, гарантованих умовами Договору і ТУ, означене Технічне рішення визначало за необхідне вчинення комплексу заходів зі встановлення додаткового п`ятого ежектора типу ЗВ-7-1200 конструкції Товариства до чотирьох вже існуючих, зокрема, поставку останнього, а також закупівлю необхідних ТМЦ для його встановлення до вакуумної системи турбіни К-1000/60-3000.

Наступна нарада за участі представників Товариства стосовно оптимізації роботи вакуумної системи турбіни енергоблоку № 3 після заміни конденсатора ТГ-3 на новий модульний конденсатор виробництва Товариства відбулася 24.09.2020 року, а результати цієї наради були зафіксовані у протоколі від 24.09.2020 року № 22/995. У зазначеному протоколі був наведений вичерпний перелік заходів, спрямованих на досягнення розрахункового вакууму в конденсаційній установці турбіни та розрахункового рівня електричної потужності на енергоблоці № 3 ВП ЮУ АЕС.

На основі проведених нарад Товариством було погоджене, а Компанією - затверджене Технічне рішення "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000/60-3000 ст. № 3" від 17.11.2020 року, яким, зокрема, вирішено розробити технологічну схему, монтажні креслення для зміни трасування колекторів в системі видалення ППС із конденсаторів (№ 2 + № 1 і № 4 + № 3) з боку передніх водяних камер і прив`язки до існуючого колектору відсмоктувачів ПВС; на основі отриманої заводської документації розробити кошторисну документацію зі зміни трасування колекторів в системі видалення ППС із конденсаторів (№ 2 + № 1 і № 4 + № 3), реалізувавши видалення ППС лише з боку передніх водяних камер і прив`язки до вакуумної системи турбіни К-1000/60-3000; використати 4 арматури типу 30С907НЖ Ду-400 для встановлення на лінії відсмоктувачів з корпусів конденсаторів № 2, № 4 з боку передніх камер, використати трубопроводи відсмоктувачів ДУ-400 з боку задніх водяних камер після демонтажу для їх установки на лінії відсмоктувачів з корпусів конденсаторів № 1, № 3 з боку передніх камер конденсатора турбіни К-1000/60-3000 енергоблоку № 3; виконати комплекс робіт (розмітка, свердління передніх трубних дошок у місцях проходки відсмоктувачів із парового простору конденсаторів № 1, № 3 - представниками Товариства, виведення відсмоктувачів за межі водяних камер - підрядною організацією); внести зміни в експлуатаційну документацію.

Таким чином, чергове необхідне для підвищення ефективності робити конденсатора рішення полягало у зміні трасування колекторів в системі видалення паро-повітряної суміші та інші пов`язані з цим заходи.

Отже, протоколами спільних нарад від 03.03.2020 року № 22/286 і від 24.09.2020 року № 22/995 та прийнятими за результатами її проведення Технічними рішеннями зафіксовано неможливість досягнення розрахункового рівня електричної потужності на енергоблоці № 3 ВП ЮУ АЕС, що спричинена наявністю відхилень показників тиску в конденсаторі, поставленому позивачем за Договором, від розрахункових значень, вказаних в ТУ. У зв`язку з наведеними обставинами було розроблено та погоджено комплекс вищезазначених заходів, спрямованих на доведення технічних параметрів експлуатації придбаного Компанією конденсатора до рівня, гарантованого умовами Договору та ТУ.

Листом від 31.12.2020 року № 22/21923 Компанія повідомила Товариство про те, що виконання робіт з усунення недоліків виготовленого та поставленого позивачем за Договором конденсатора було неможливим з огляду на перебування енергоблоку № 3 протягом всього цього часу в роботі. У зв`язку з наближенням ППР-2021 на енергоблоці № 3, вже на початку січня 2021 року очікується прибуття на майданчик ВП ЮУ АЕС персоналу Товариства для усунення недоліків конденсатора. Разом із тим, умовами Договору передбачені доволі стислі строки для усунення недоліків поставленого позивачем товару - 20 днів з дня одержання повідомлення, направленого рекомендованим або цінним листом. Водночас реальна технічна можливість допустити персонал Товариства до виконання робіт з усунення недоліків поставленого товару виникне лише після 02.01.2021 року, тобто після початку ППР-2021 на енергоблоці № 3 ВП ЮУ АЕС. З огляду на викладене, відповідач проінформував позивача про настання гарантійного випадку для виконання усіх необхідних функцій підрозділу-куратору Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2021 року енергоблок № 3 ВП ЮУ АЕС був виведений на ППР (планово-попереджувальний ремонт), що дало змогу здійснити внутрішнє обстеження конденсатора турбіни, змонтованої наприкінці 2019 року.

Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи Актами від 04.01.2021 року та від 15.01.2021 року, які містять висновки, зокрема, про те, що після монтажу конденсаційної установки при номінальному навантаження 3 енергоблоку і температурі охолоджувальної води, наближеної до проектної (22,1оС) зафіксовано відхилення значень тиску відпрацьованої пари; втрата електричної потужності енергоблоку внаслідок відхилення параметрів роботи конденсаційної установки після введення конденсатора в експлуатацію склала 26 мВт. Імовірними причинами відхилення параметрів роботи конденсаційної установки від нормальних значень є: недостатня ефективність існуючих ежекторів, присоси повітря через пошкоджені кінцеві ущільнення ЦНТ - 1, 2, 3; погіршення працездатності конденсаційної установки через появу забруднення трубок та водяних камер у зв`язку з відключеною системою кулькоочистки; відхилення температури циркуляційної води.

Крім того, за висновками проведеного Компанією службового розслідування, результати якого зафіксовані в Акті від 22.02.2021 року, корінними причинами неефективної роботи конденсатора виробництва Товариства було те, що при проектуванні конструкції "блочно-модульного" конденсатора виробництва позивача не було враховано технічні параметри суміжних існуючих систем конденсатора (система відводу пароповітряної суміші, тощо), а також незадовільна робота системи кулькового очищення з конденсатором виробництва Товариства.

Відтак, під час приймання товару за Договором не було встановлено його дефектів, проте останні були виявлені вже після введення в експлуатацію та подальшої роботи конденсатора блочно-модульного виконання з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3000, що свідчить про прихований характер означених дефектів поставленої Товариством продукції.

Як було зазначено вище, постановою від 25.02.2025 року Північний апеляційний господарський суд доручив Національному університету "Одеська політехніка" проведення призначеної у цій справі судової експертизи та дозволив залучення до її проведення ТОВ "Науковий парк Одеського політехнічного університету". На вирішення судової експертизи апеляційний господарський суд поставив наступні запитання:

- Чи підтверджується документально відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № З ВП ПАЕС, а саме недосягнення конденсатором гарантованих технічних параметрів, визначених умовами Договору та ТУ у 2020 році?

- Яка причина відхилення параметрів роботи у 2020 році конденсатора "блочно- модульного" з трубними системами із корозійностійкого матеріалу призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № З ВП ЮУ АЕС?

- Чи підтверджується, що причиною відхилення параметрів роботи у 2020 році модернізованого конденсатора "блочну-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000- 60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС, були прорахунки заводу-виготовлювача на етапі проектування та розробки технічної документації? Якщо так, то які саме?

- Чи вплинули на відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № З ВП ПАЕС присоси повітря через ущільнювачі ЦНД-1,2,3?

- Чи перебувають недосягнення у виробничому процесі гарантованих технічних параметрів роботи модернізованого конденсатору "блочну-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС у прямому причинно-наслідковому зв`язку з наслідками у вигляді додаткових робіт, виконаних у ППР-21 згідно Технічних рішень "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000/60-3000 ст. № 3" від 01.06.2020; "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000/60-3000 ст. № 3" від 17.11.2020, а саме: монтажу додаткового п`ятого ежектору; перетрасування трубопроводів відведення пароповітряної суміші; видалення ребер жорсткості внутрішньо корпусних пристроїв конденсатора?

Згідно з Висновком експерта № 1851/42-06 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи для визначення причин неефективної роботи конденсатору для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП "Південноукраїнська АЕС" у справі № 910/13931/23, складеного 13.11.2025 року, відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС, а саме недосягнення конденсатором гарантованих технічних параметрів, визначених умовами Договору та ТУ у 2020 році, підтверджується документально, а мінімальне відхилення тиску конденсації в гіршу сторону дорівнює 30 %.

Причиною відхилення параметрів роботи у 2020 році конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС, є підвищений аеродинамічний опір конденсатору, зумовлений прорахунками заводу-виготовлювача на етапі проектування та розробки технічної документації. Прорахунком позивача є ігнорування отриманого при розрахунку аеродинамічного опору конденсатору, збільшеного на 70 % відносно опору старого конденсатору. Згідно з напірно-витратною характеристикою ежектора таке збільшення напору призводить до зменшення витрати пароповітряної суміші на 39 %, в результаті чого в конденсаторі залишається більше газів і тиск пари підвищується.

На питання, чи вплинули на відхилення параметрів роботи модернізованого конденсатора "блочно-модульного" з трубними системами із корозійного-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС присоси повітря через ущільнювачі ЦНД - 1, 2, 3, експерт зазначив, що для уникнення присосів повітря через кінцеві ущільнення існує подача затискаючої пари, тиск якої регулюється автоматично за критерієм тиску після нього. З цього можна зробити висновок, що стан кінцевих ущільнень не міг практично вплинути на підвищення тиску в конденсаторі. Регулятор подачі затискаючої пари на ущільнення автоматично відпрацьовує зниження тиску затискаючої пари перед ущільненням та збільшує цей тиск. За аналізом відмічається, що регулятор працював у штатному режимі. За проведеними вимірюваннями присоси повітря до конденсатора, а також концентрація кисню в основному конденсаті, яка контролюється, були на допустимому рівні, а значить присоси мали допустимі значення та не могли вплинути на тиск конденсації пари.

Разом із тим, додаткові роботи, які були виконані у ППР-21 згідно з Технічними рішеннями "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000-60/3000 ст. № 3" від 01.06.2020 року та "Про підвищення ефективності роботи вакуумної системи конденсатора турбоагрегата К-1000-60/3000 ст. № 3" від 17.11.2020 року, були спричинені недосягненням у виробничому процесі гарантованих технічних параметрів роботи модернізованого конденсатору "блочно-модульного" з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу, призначеного для турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП ПАЕС. Підтвердженням правильності прийнятого рішення по виправленню недоліків є те, що після виконання цих робіт був досягнутий проектний рівень тиску в конденсаторі. Наявність п`ятого ежектору дозволяє швидше набрати вакуум при пуску та забезпечити менший рівень тиску в літній період.

Слід зазначити, що під час розгляду справи Товариство вказувало про те, що Висновок експерта від 13.11.2025 року № 1851/42-06 є нікчемним та не може виступати належним доказом у справі, оскільки експерт ОСОБА_1, який провів судову експертизу від імені Національного університету "Одеська політехніка" із залученням до її проведення ТОВ "Науковий парк Одеського політехнічного університету", не є атестованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу".

Однак, суд не бере до уваги наведені посилання Товариства з огляду на таке.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 7 цього Закону унормовано, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судову експертизу" особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту наведених норм вбачається, що коло осіб, які можуть бути судовими експертами, не обмежується лише тими, хто працює в державних установах або внесений до Реєстру Міністерства юстиції. Так, у господарській справі висновок експерта може бути наданий: 1) державною спеціалізованою установою, 2) судовим експертом, який не є працівником такої установи та 3) іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про судову експертизу".

Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.04.2021 року в справі № 910/701/17, від 27.05.2021 року в справі № 910/702/17.

За умовами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України).

Як було зазначено вище, постановою від 25.02.2025 року Північний апеляційний господарський суд доручив проведення призначеної у даній справі судової експертизи Національному університету "Одеська політехніка" та дозволив залучення до її проведення ТОВ "Науковий парк Одеського політехнічного університету".

Відповідно до наказу ректора Національного університету "Одеська політехніка" від 04.07.2025 року № 114-а виконання експертизи доручено ОСОБА_1, завідувачу кафедри атомних електростанцій, доктору технічних наук, професору.

Таким чином, суд доручив проведення експертизи Національному університету "Одеська політехніка" як юридичній особі, а її керівник (ректор) визначив конкретного виконавця з-поміж науково-педагогічного складу.

Отже, у даному випадку ОСОБА_1 у розумінні статті 7 Закону України "Про судову експертизу" був залучений до проведення експертизи як "інший фахівець (експерт) з відповідної галузі знань".

Статтею 10 Закону України "Про судову експертизу" закріплено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу ІІІ цього Закону.

Суд зазначає, що спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Так, за не спростованими Компанією посиланнями Товариства, ОСОБА_1 закінчив Одеський політехнічний інститут (1971-1976 роки), отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю "Атомні електростанції та установки"; закінчив аспірантуру; у 1986 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Термодинамічний аналіз та укрупнена техніко-економічна оптимізація схем та параметрів ядерно-металургійного комплексу з високотемпературними ядерними реакторами". Захистив докторську дисертацію у 2007 році та тему "Надійність теплообмінного обладнання та трубопроводів другого контуру АЕС з реакторами ВВЕР". За результатами видання двох підручників отримав наукове звання професора у 2012 році. Стаж роботи: працював молодшим науковим співробітником, асистентом, доцентом, професором та завідувачем кафедри атомних електростанцій з 1979 року по теперішній час. Викладає дисципліни: Парові турбіни АЕС, Ядерні енергетичні реактори, Ремонт обладнання АЕС та інші.

Слід також зазначити, що у Висновку експерта від 13.11.2025 року № 1851/42-06 професор ОСОБА_1 власноруч підписав застереження про обізнаність із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України та за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.

Наведені обставини в їх сукупності, у розумінні статті 10 Закону України "Про судову експертизу", є належним підтвердженням наявності у ОСОБА_1 спеціальних знань для виконання комплексної інженерно-технічної експертизи для визначення причин неефективної роботи конденсатору турбоустановки К-1000-60/3000 енергоблоку № 3 ВП "Південноукраїнська АЕС".

Слід зазначити, що 25.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства від 24.03.2026 року про долучення до матеріалів справи, зокрема, копії Експертного висновку від 18.03.2026 року науково-технічної експертизи для визначення ефективної роботи конденсатору "блочно-модульного" виконання турбоустановки К-1000/60-3000 енергоблоку № 3 філії ВП "Південноукраїнська АЕС" АТ "Енергоатом", виконаного в рамках справи № 910/13931/23 для подання до господарського суду міста Києва.

Так, за змістом означеного Експертного висновку (затвердженого на засіданні Вченої ради ІЕМС НАН України 18.03.2026 року, протокол № 3), виконаного заступником директора з наукової роботи Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного, чл.-кор. НАН України ОСОБА_2 та провідним науковим співробітником Інституту енергетичних машин і систем ім. А.М. Підгорного, д-р техн. наук ОСОБА_3, причиною відхилення параметрів роботи конденсатора до 2021 року від проектних значень були не прорахунки підприємства-виробника на етапі проектування та розробки технічної документації і не приховані дефекти виготовлення чи монтажу, а невідповідність вихідних даних для проектного розрахунку конденсатора реальній ситуації, яка склалася з обладнанням енергоблоку № 3 ВП "Південноукраїнська АЕС". Про цю невідповідність ані замовник конденсатора - Компанія, ані експлуатант конденсатора - ВП "Південноукраїнська АЕС" не повідомили підприємство-виробника (Товариство).

Також надані на експертизу матеріали свідчать про те, що філія ВП "Південноукраїнська АЕС" Компанії не в повному обсязі виконала свої зобов`язання відповідно до технічних умов, а саме: не розробила програму проведення теплових випробувань і не провела теплові випробування конденсатора на електростанції у складі енергоблоку. У той же час підприємство-виробник конденсатора - Товариство в повному обсязі виконало свої зобов`язання - спроектувало і виробило конденсатор "блочно-модульного" виконання відповідно до вимог документів та з гарантованою якістю виробництва, що підтверджується відповідними документами з контролю і приймання продукції та випробуванням конденсатора у складі енергоблоку після реалізації технічних рішень, які були спрямовані на вирішення проблеми невідповідності реальних робочих параметрів обладнанням енергоблоку проектним даним.

Разом із тим, наведений Експертний висновок не спростовує обґрунтованості Висновку експерта від 13.11.2025 року № 1851/42-06 та не береться судом до уваги з огляду на таке.

Як було зазначено вище, відповідно до частин 1, 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Надаючи оцінку висновку експерта як доказу в справі, суд першочергово зобов`язаний здійснити перевірку попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України. Недотримання судом такої вимоги не може вважатися формальним порушенням норм процесуального закону, оскільки чинний Господарський процесуальний кодекс України визначає це обов`язковою вимогою, від якої залежить допустимість чи недопустимість висновку як доказу.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 04.11.2020 року в справі № 904/684/18.

У той же час, судом встановлено, що у наданому позивачем Експертному висновку науково-технічної експертизи для визначення ефективної роботи конденсатору "блочно-модульного" виконання турбоустановки К-1000/60-3000 енергоблоку № 3 філії ВП "Південноукраїнська АЕС" АТ "Енергоатом" (затвердженого на засіданні Вченої ради ІЕМС НАН України 18.03.2026 року, протокол № 3) відсутні відомості, зокрема, про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попереджені (обізнані) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Таким чином, Експертний висновок науково-технічної експертизи для визначення ефективної роботи конденсатору "блочно-модульного" виконання турбоустановки К-1000/60-3000 енергоблоку № 3 філії ВП "Південноукраїнська АЕС" АТ "Енергоатом" не є належним та допустимим доказом та не приймається судом в якості доказу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі № 522/1029/18.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що подальше встановлення п`ятого ежектору (який не входив в обсяги поставок за Договором) виявилося неминучим саме задля усунення прорахунків, допущених самим позивачем ще на стадії проектування конденсатора, та підвищення показників роботи останнього до гарантованого ТУ позивача рівня, тобто поліпшення якості саме спроектованої, виготовленої та поставленої Товариством продукції.

З матеріалів справи вбачається, що листами від 31.12.2021 року № 14400/43 та від 16.01.2021 № 538/43 Компанія поінформувала постачальника про настання гарантійного випадку та вимагала замінити дефектну продукцію.

У відповідь на означені звернення Товариство направило відповідачу лист від 18.01.2021 року № 01-9ГК, в якому вказало, що зазначені Компанією причини відхилень параметрів роботи конденсатора стосуються недоліків вакуумної системи, у тому числі ежекторів, пошкоджень кінцевих ущільнень ЦНТ, відключення системи кулькоочистки, які не входили в обсяги поставок за Договором та не були його предметом, а також забруднення трубок та водяних камер. Враховуючи наведене, Товариство зазначило про відсутність настання гарантійного випадку.

Зважаючи на викладене, відповідач був змушений самостійно (за власний кошт) виконувати заходи щодо усунення прихованих дефектів конденсатора блочно-модульного виконання з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу турбоустановки К-1000- 60/3000 (зокрема, запропоновані позивачем у Технічних рішеннях, у тому числі постачання додаткового ежектору виробництва Товариства).

Так, для закупівлі додаткового ежектору вакуумної системи між Компанією в особі ВП "Південноукраїнська АЕС" та Товариством додатково був укладений договір № 15-6067 (№ 53-123-04-21-06807 від 15.03.2021) на постачання товару - СРV 42110000-3 по ДК 021:2015 - Турбіни та мотори (ежектор водоструменевий), загальною вартістю (з ПДВ) 402 000,00 грн.

Для виконання комплексу робіт по встановленню додаткового ежектору енерго-ремонтним підрозділом ВП "Південноукраїнська АЕС" з ремонту системи видалення паро-повітряної суміші (далі - ППС) для відновлення встановлених відхилень в роботі конденсатора блочно-модульного виконання з трубними системами із корозійно-стійкого матеріалу турбоустановки К-1000-60/3 000 було витрачено: на роботи - 8 984 279,85 грн. та на товарно-матеріальні цінності, які використовувалися під час цих робіт, - 1 695 656,46 грн.

Додатково до виконання комплексу робіт по встановленню додаткового ежектору відповідач здійснив закупівлю робіт та послуг за "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015, код 45454000-4 Реконструкція) енергоблок № 3. Встановлення додаткового ежектора вакуумної системи (РПЗ-4.2)".

За результатами проведеної закупівлі між Компанією в особі ВП "Південноукраїнська АЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южтеплоенергомонтаж" 22.03.2021 року було укладено договір підряду № 1С-ЮТЕМ-2021 (реквізити реєстрації у Компанії: від 23.03.2021 року № 20-123-01-21-06815) про виконання робіт з встановлення додаткового ежектора вакуумної системи енергоблоку № 3. При укладенні вказаного правочину вартість робіт (БМР) визначена у розмірі 5 658 075,62 грн., а вартість обладнання - 2 451 348,00 грн.

Під час виконання даного договору його сторони уклали додаткову угоду, якою зменшили ціну вказаного правочину до 2 669 860,16 грн. (з них: вартість робіт (БМР) - 1 711 090,16 грн. (з ПДВ), вартість обладнання - 958 770,00 грн. (з ПДВ).

Крім того, відповідач використав 8 арматур (засувки) типу 30с907нж, Ду400 та трубопроводи (відводи) відсмоктувачів Ду400. Вартість здійснених Компанією заходів щодо додаткового використання відводів та засувок 30с907нж, Ду400 з електроприводом, відповідними фланцями та кріпленнями, склала 426 686,15 грн. (без ПДВ).

Щодо використання засувок 30с907нж, Ду400 з електроприводом, відповідними фланцями та кріпленнями, відповідач повідомив, що листом від 23.10.2020 року № 07/17651 одержувач за Договором порушив перед підрозділом ВП "ЗАЕС" Компанії питання про надання ТМЦ в якості допомоги, номенклатура 55516, засувки 30с907нж, Ф400 з електроприводом, відповідними фланцями та кріпленнями у кількості 8 шт. Листом від 24.11.2020 року № 07-103/25412 ВП "ЗАЕС" повідомив ВП "Південноукраїнська АЕС" про можливість надання технічної допомоги, зокрема, надання ТМЦ, номенклатура 55516, засувки 30с907нж, Ф400 з електроприводом, відповідними фланцями та кріпленнями, у кількості 8 шт., вартістю 14 326,06 грн. за одиницю.

Згідно з прибутковим ордером від 14.12.2020 року № 20-8366, а також накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 10.12.2020 року № 2/901/55, загальна вартість ТМЦ, які були переміщені та в подальшому використані ВП "Південноукраїнська АЕС" на виконання Технічних рішень, склала 114 608,48 грн. (з ПДВ).

Крім того, щодо використання відводів відповідач зазначив, що листом від 04.11.2020 року № 07/18353 ВП "Південноукраїнська АЕС" порушив перед підрозділом ВП "ЗАЕС" питання про надання вказаних матеріальних цінностей. Листом від 25.11.2020 року № 07-103/25559 ВП "ЗАЕС" повідомив ВП "Південноукраїнська АЕС" про можливість передання відводів у кількості 8 шт.

Згідно з прибутковим ордером від 14.12.2020 року № 20-8427 на відводи у кількості 8 шт., а також накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів від 10.12.2020 року № 2/35/212, загальна вартість ТМЦ, які були переміщені та в подальшому використані ВП "Південноукраїнська АЕС" для вжиття затверджених Технічними рішеннями заходів, склала 312 077,67 грн.

Відтак, загальний розмір понесених покупцем та підтверджених наявними у матеріалах справи доказами витрат на усунення недоліків поставленого Товариством за Договором дефектного товару склав 14 178 482,62 грн.

Посилання позивача на те, що закупівля відповідачем додаткового п`ятого ежектору мала місце на підставі окремого укладеного з Товариством договору, а не за Договором, наведеного висновку не спростовує, оскільки листом від 18.01.2021 року № 01-9ГК Товариство фактично відмовило у здійсненні заходів щодо виконання гарантійних зобов`язань, внаслідок чого Компанія була змушена до невідкладного самостійного проведення визначеного Технічними рішеннями комплексу заходів, зважаючи на особливості, з якими пов`язана робота і функціонування енергоблоку № 3. Більше того, змістом Технічного рішення від 01.06.2020 року було передбачено альтернативне виконання поставки додаткового ежектора виробництва Товариства: відповідно до нового договору на поставку чи шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Інші посилання Товариства на наявність правових підстав для стягнення з Компанії 14 178 482,62 грн. заборгованості за Договором також не знайшли свого підтвердження під час нового розгляду цієї справи та спростовуються її матеріалами.

Як було зазначено вище, частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Норми статей 675, 678, 679, 680 Цивільного кодексу України передбачають, зокрема, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантії якості товару, визначені статтею 675 Цивільного кодексу України, вказують, зокрема, що договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частина 2 статті 675 Цивільного кодексу України), тобто, строк, протягом якого виробник (продавець) зобов`язаний забезпечити застосування (використання) товару за призначенням. У такому разі продавець приймає на себе зобов`язання, що товар відповідатиме вимогам покупця не лише на час його передачі, але й на строк, встановлений договором.

Разом із цим, статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.

За положеннями частини 1 цієї статті покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

За змістом наведеної норми встановлені нею правові наслідки передання товару неналежної якості не залежать від встановлення гарантійного строку та гарантійного обслуговування товару.

Під пропорційним зменшенням ціни товару у даному випадку розуміється її зменшення на вартість витрат, необхідних для усунення прихованих недоліків останнього.

При цьому, реалізація покупцем права на пропорційне зменшенням ціни товару у судовому порядку має свої особливості з огляду на таке.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові від 11.09.2018 року в справі № 905/1926/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Захист майнового/немайнового права чи законного інтересу позивача відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Стосовно ж вимоги покупця про пропорційне зменшення ціни товару, то остання спрямована на підтвердження факту відсутності у продавця права на одержання плати за товар у відповідній частині, пропорційній недолікам останнього.

Отже, вимога покупця про пропорційне зменшення ціни не може бути самостійним предметом розгляду в окремій справі. У той же час, встановлення таких обставин, як відсутність права продавця на одержання частини ціни поставленого товару в силу наявності права покупця на пропорційне зменшення останньої, є предметом доказування при розгляді та вирішенні спору про стягнення заборгованості з оплати вартості поставленого товару.

З наведеного вбачається, що вимога про пропорційне зменшення ціни товару може бути заявлена покупцем як захист від пред`явленого до нього позову продавцем про стягнення вартості поставленого товару. Разом із тим, задоволення означеної вимоги судом відбувається шляхом винесення рішення про відмову у стягненні відповідної частини спірної вартості товару як такої, на яку ціна останнього підлягає зменшенню пропорційно до встановлених недоліків (що і становить предмет спору в даній справі, з урахуванням її нового розгляду).

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, зважаючи на викладені у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 року в даній справі висновки, а також беручи до уваги те, що штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах) суперечитиме принципу процесуальної економії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства про стягнення з Компанії грошових коштів у розмірі 14 178 482,62 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 14 178 482,62 грн. відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 28.09.2026 року.

Суддя В.С. Ломака