Рішення № 140127901, 16.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/8468/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб»

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «АС»

про визнання права власності

Представники учасників справи:

від позивача: Лутченко І.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Лутченко І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» про визнання права власності на акції.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що його права як акціонера, власника цінних паперів, порушені, внаслідок неправомірних дій відповідача, який не виконав вимоги законодавства з передачі документів до уповноваженого на зберігання - Центрального депозитарію, а тому, в за приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, останній своєю бездіяльністю призвів до втрати позивачем документів, що засвідчують належність йому права власності на вказані цінні папери.

Разом з позовною заявою позивач подав заяв про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі №910/8468/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2026, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» та Приватне акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «АС»; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

23.07.2026 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.09.2026.

30.07.2026 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судове засідання 16.09.2026 з`явився представник позивача та третьої особи 2, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.09.2026 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку R067243137702).

Представник третьої особи 1 у судове засідання 16.09.2026 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом отримання ухвали суду в своєму електронному кабінеті.

Відповідач не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 16.09.2026 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» (депозитарна установа) та ОСОБА_1 (депонент) було укладено Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах (надалі - Договір).

Вимоги до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах затверджені Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) від 06.08.2013 №1412 (далі - Рішення № 1412).

Відповідно п. 2 розділу І Рішення №1412 Договір укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа, в установленому НКЦПФР порядку, відкриває рахунок у цінних паперах депоненту та веде на ньому облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

На виконання умов Договору Депозитарною установою (Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб») було відкрито депоненту ( ОСОБА_1 ) рахунок в цінних паперах.

Згідно п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» реєстр власників іменних цінних паперів це перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм.

Відповідно до Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) від 01.10.2013 №2092 статус Центрального депозитарію цінних паперів надано Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України».

Як вбачається з Переліків акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, станом на 19.04.2021 (вих. №38082 від 20.04.2021) та станом на 07.06.2021 (вих. №42409 від 09.06.2021) позивач був власником простих іменних акцій кількістю 92815 шт., загальною номінальною вартістю 23203,75 грн., емітент - Приватне акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «АС», які обліковувались на його особовому рахунку з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 в депозитарній установі - Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб».

Відомості, що містяться у переліках власників іменних цінних паперів, складених Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України», є належним доказом існування відкритого рахунку у цінних паперах та, відповідно, укладення договору про його відкриття (обслуговування).

Так, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 №735, відкриття рахунків у цінних паперах здійснюється відповідно до встановленої НКЦПФР процедури, а депозитарні установи ведуть облік прав на цінні папери виключно після відкриття такого рахунку.

Рішенням НКЦПФР згідно Постанови №294-ДП-ДУ-Т про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу від 26.08.2021 застосовано у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу-депозитарної діяльності.

Розділом V Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.05.13р. №816, визначені дії професійного учасника у випадку анулювання ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку.

Пункт 2 Постанови зобов`язує Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2 розділу V Порядку №816.

Відповідно до п. 2 розділу V Порядку №816 депозитарна установа у випадку анулювання ліцензії зобов`язана припинити провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності та зобов`язана здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом НКЦПФР, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - депозитарної діяльності.

Порядок дій депозитарних установ, яким було анульовано ліцензії на провадження депозитарної діяльності на фондовому ринку, визначені Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 08.04.2014 №431.

Відповідно до п. 3 розділу III Положення №431 у разі прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії, уповноважений орган депозитарної установи після отримання відповідного рішення може обрати юридичну особу, яка має відповідну ліцензію або всі документи, інформацію щодо її депонентів, власників, що не мають статусу депонентів, номінальних утримувачів, що в установленому порядку не закрили своїх рахунків у цінних паперах у депозитарній установі, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках цих депонентів, власників, номінальних утримувачів, станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та невиплачені депозитарною установою кошти за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, передаються до уповноваженого на зберігання.

Відповідно до п. 2 розділу I Положення №431 уповноважений на зберігання - це Центральний депозитарій цінних паперів, тобто Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України».

У відповіді Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (вих. №572/09-2-ЕД від 26.06.2026) на адвокатський запит позивача зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» не виконало вимоги Положення №431 щодо передачі Центральному депозитарію як уповноваженому на зберігання баз даних, документів та інформації.

Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» повідомило наступне: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» не передало Центральному депозитарію як уповноваженому на зберігання визначені Положенням №431 бази даних, документи, інформацію, в тому числі щодо вказаних у запиті акцій та акціонера. 2. Центральний депозитарій не набув статусу уповноваженого на зберігання щодо баз даних, документів, інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб». 3. Центральний депозитарій не володіє ані повною, ані частковою інформацією з баз даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» щодо обліку прав на цінні папери власників цінних паперів, рахунки у цінних паперах яких були відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб».

Тобто, відповідач не виконав п. 2 Постанови.

У відповіді Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «АС» (вих. №358/23 від 01.07.2026) на адвокатський запит позивача зазначено, що право власності на акції Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «АС» ОСОБА_1 набув в процесі приватизації Товариства в 2002 році.

Згідно з Переліком акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, станом на 19.04.2021 (вих. №38082 від 20.04.2021) та Переліком акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, станом на 07.06.2021 (вих. №42409 від 09.06.2021), наданих Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України», акціонером емітента - Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «АС» є, зокрема, ОСОБА_1 , депозитарний код рахунку № НОМЕР_1 - власник 92815 шт. простих іменних акцій Емітента.

Відповідно до цих Переліків облік прав власності на акції ОСОБА_1 здійснювала депозитарна установа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб».

Але, в Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, станом на 12.12.2022 (вих. №77562 від 13.12.2022) та Переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, станом на 10.01.2023 (вих. №81166 від 12.01.2023) відсутня інформація про акціонера ОСОБА_1

Водночас, у цих переліках містяться відомості про облік 173944 шт. акцій на депозитарному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» без розкриття власників цінних паперів.

Такий стан відображення інформації в переліках власників іменних цінних паперів продовжувався після 2021 року протягом 2022 - 2026 років, а саме, в таких переліках: Переліку акціонерів, яким надсилатиметься письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства, Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, Переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, в яких відсутня інформація про акціонера ОСОБА_1 .

Останніми з таких переліків, що складені Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України», є Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, станом на 22.04.2026 (вих. №206429 від 23.04.2026) та Перелік акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, станом на 10.06.2026 (вих. №212460 11.06.2026).

До 2022 року акціонеру ОСОБА_1 виплачувались річні дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства. Підтвердженням даного факту є витяг з Додатку до Розрахунку нарахування дивідендів (доходів)/сум погашення за цінними паперами Емітента №123 від 10.08.2021, згідно яким акціонеру ОСОБА_1 були перераховані через депозитарну систему України дивіденди в розмірі 6682,22 грн.

Після анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» (26.08.2021) власники акцій, облік яких здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб», відсутні в Переліках акціонерів, в тому числі в тих, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами, і тому дивіденди, зокрема, і ОСОБА_1 , не виплачувались (копія листа Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «АС» долучена позивачем до позовної заяви).

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - це діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи. Депозитарна діяльність провадиться депозитарною установою на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що 26.08.2021 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку постановою № 294-ДП-ДУ-Т на відповідача наклала санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: депозитарна діяльність депозитарної установи серії АЕ №286702 виданої на підставі рішення від 29.10.2013, та зобов`язано вчинити дії, передбачені пунктом 2 розділу V «Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)», затверджених рішенням НКЦПФР від 14.05.2013р. № 816.

Послідовність дій депозитарної установи, діяльність якої припиняється, у разі передання баз даних, архівів баз даних та документів уповноваженому на зберігання, визначена Главою 3 Розділу IV Положення № 431.

Так, згідно з п. 1 Глави 3 Розділу IV Положення №431 депозитарна установа (ліквідатор у разі відкриття ліквідаційної процедури) протягом 20 робочих днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, повинна підготувати для передачі перелік документів, серед яких повинні міститись в т.ч. виписки про стан рахунків у цінних паперах та бази даних депозитарної установи станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності.

Згідно з п. 2 Глави 3 Розділу IV Положення №431 передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання повинно бути виконано депозитарною установою (ліквідатором у разі відкриття ліквідаційної процедури) не пізніше 30 календарних днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, та оформлено актом приймання-передавання, який підписується уповноваженими особами депозитарної установи (або ліквідатора у разі відкриття ліквідаційної процедури) та уповноваженого на зберігання, складеним не менше ніж у двох примірниках. Строк передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання може бути продовжений органом ліцензування за його окремим рішенням у разі звернення депозитарної установи та подання документів, що обґрунтовують таке продовження. Орган ліцензування протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення надсилає відповідне повідомлення центральному депозитарію цінних паперів та Національному банку України.

Із матеріалів справи також вбачається, що відповідач не передав документи та бази даних, визначені Положенням №431 до уповноваженого на зберігання - центральному депозитарію - Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України».

Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача, склалася ситуація, що унеможливлює користування і розпоряджання цінними паперами. Також, враховуючи вищевказані обставини, відповідач не провадить депозитарну діяльність, у зв`язку з відсутністю ліцензій що унеможливлює списання цінних паперів позивача на його рахунок у цінних паперах до іншої депозитарної установи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України внормовано, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи, що відповідач, з моменту припинення ліцензії, втратив статус депозитарної установи, і при цьому не здійснив дій, передбачених чинних законодавством для передачі наявних у нього, як у депозитарної установи, документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів уповноваженому на зберігання - Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України», позивач позбавлений можливості підтвердити своє право власності на 92815 шт. простих іменних акцій, вартістю 23203,75 грн, емітент - Приватне акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «АС».

Невиконання відповідачем його зобов`язань, визначених Положенням №431, порушує права та інтереси позивача, як власника цінних паперів, які обліковувалися на його рахунку у відповідача, оскільки фактично позбавляє позивача правомочностей власника цінних паперів.

Статтею 1 Протоколу №11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 321 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права, яке існувало та було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Статтею 8 закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Отже, реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення - видачі особі сертифіката (при документарній формі випуску) або зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунку у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску).

Враховуючи, що відповідач з моменту припинення ліцензії втратив статус депозитарної установи, і при цьому не здійснив дій передбачених чинних законодавством для передачі наявних у нього, як у депозитарної установи, документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів уповноваженому на зберігання, позивач позбавлений об`єктивної можливості підтвердити своє право власності на 92815 шт. простих іменних акцій, вартістю 23203,75 грн, емітент - Приватне акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «АС».

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, відсутній інший, окрім судового, шлях для відновлення порушеного права власності позивача на вищевказані цінні папери, ніж визнання права власності на них за позивачем.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з приписами статей 78-79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Так як відповідач не звільнений від сплати судового збору, зважаючи на висновок суду про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі, з відповідача в дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 92815 штук простих іменних акцій (загальна номінальна вартість 23203,75 грн., реєстраційний номер випуску - 420/10/1/11, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) - UA4000132013), що становить 4,822580 відсотка статутного капіталу емітента - Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «АС» (ідентифікаційний код юридичної особи 19026153), права на які та права за якими обліковувались на рахунку у цінних паперах з депозитарним кодом рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32999754).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Куб» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 32999754) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 28.09.2026.

Суддя О.М. Спичак