Рішення № 140127875, 28.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7360/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.04.2026 № 103950003655 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із:

1. проведенням індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн:

- з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796;

- з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796 та 1,115;

- з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796, 1,115 та 1,121;

2. зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 26.02.1985.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає таке. З 16.11.2023 йому призначено пенсію за віком. Під час її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн. Під час щорічної індексації пенсії у 2024 році коефіцієнт збільшення 1,0796 не застосовано, а у 2025 та 2026 роках застосовано коефіцієнти 1,0345 та 1,048 замість встановлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів 1,115 та 1,121. На думку позивача, це суперечить частині другій статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23. Застосування зменшених коефіцієнтів до пенсій, призначених у 2021-2024 роках, позивач вважає дискримінацією за ознакою року призначення пенсії.

Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи на території Республіки Казахстан з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995. Позивач вважає, що на час виконання ним цієї роботи діяли міжнародні договори про взаємне визнання трудового стажу між Україною та Республікою Казахстан. Вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, на його думку, не може мати зворотної дії в часі.

14.04.2026 позивач звернувся із заявою №2139 про перерахунок пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.04.2026 №103950003655 йому відмовлено. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.05.2026 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про проведення індексації пенсії за період з 01.03.2024 по 28.10.2025. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині позовних вимог про проведення індексації пенсії за період з 01.03.2024 по 28.10.2025 - повернуто позивачеві.

Ухвалою судді від 07.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі з такими позовними вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.04.2026 № 103950003655 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із:

1. проведенням індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн:

- з 29.10.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796;

- з 29.10.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796 та 1,115;

- з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796, 1,115 та 1,121;

2. зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 26.02.1985.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. У Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витребувано належним чином засвідчені копії пенсійної справи позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало до суду відзив на позовну заяву та копію матеріалів пенсійної справи позивача. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує з таких підстав. Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій. З 01.03.2026 пенсію позивача автоматично перераховано із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,0345 та 1,048, тому правових підстав для проведення індексації немає. З 1 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. З 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод (договорів). Такі угоди в галузі пенсійного забезпечення укладено з Азербайджанською Республікою, Грузією та Республікою Молдова. Тому до страхового стажу позивача періоди його роботи в Республіці Казахстан зараховано по 31.12.1991.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив на позовну заяву не подало, хоча ухвалу про відкриття провадження отримало.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій доводи відповідача вважає необґрунтованими та підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 16.11.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з матеріалами пенсійної справи під час призначення пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн.

За даними матеріалів пенсійної справи з 01.03.2024 перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 не проводився. З 01.03.2025 та з 01.03.2026 під час перерахунку пенсії позивача застосовано коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати 1,0345 та 1,048.

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , заповненою 26 лютого 1985 року, позивач 10.09.1987 прийнятий на роботу слюсарем 2 розряду (запис №4). 21.12.1987 його переведено водієм 3 класу (запис №6), 01.05.1990 - водієм другого класу (запис №7), а 01.06.1994 присвоєно кваліфікацію водія першого класу (запис №8). 18.10.1994 позивача звільнено за статтею 32 КЗпП Республіки Казахстан за власним бажанням на підставі наказу від 18.10.1994 №161 (запис №9).

24.03.1995 позивача прийнято до автотранспортного підприємства Північно-Жезказганського рудника акціонерного товариства «Жезказганцветмет» (м. Жезказган, Жезказганська область) водієм автомашин, 1 класу, на підставі наказу від 24.03.1995 №123 (запис №10). 27.07.1995 його звільнено за статтею 32 КЗпП Республіки Казахстан за власним бажанням на підставі наказу від 27.07.1995 №234 (запис №11). Записи про звільнення завірені підписами відповідальних осіб та печатками.

До страхового стажу позивача періоди його роботи на території Республіки Казахстан зараховано по 31.12.1991.

14.04.2026 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою №2139 про перерахунок пенсії. Він просив провести індексацію пенсії за 2024-2026 роки та зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995 згідно з трудовою книжкою.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням від 21.04.2026 №103950003655 воно відмовило позивачу в перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що з 01.03.2026 автоматично проведено перерахунок із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,0345 та 1,048, тому правових підстав для проведення індексації немає. Щодо стажу вказано, що період роботи в Казахстані зараховано до страхового стажу по 31.12.1991.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзаців першого - четвертого частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).

Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236) установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 та Постанови №236 для пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV у 2021-2024 роках, передбачено збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який використовувався для призначення (перерахунку) пенсії, на окремо визначені коефіцієнти. Для пенсій, призначених у 2023 році, такими коефіцієнтами є 1,0345 та 1,048.

Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 дійшов висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З аналізу наведених норм суд дійшов таких висновків.

Частина друга статті 42 Закону №1058-IV визначає, який саме показник збільшується для забезпечення індексації пенсії. Це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Для позивача таким показником є показник за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн, застосований під час призначення йому пенсії.

Цією ж нормою визначено і коефіцієнт, на який щороку збільшується цей показник. Кабінету Міністрів України надано повноваження визначати розмір і порядок збільшення в межах бюджету Пенсійного фонду лише з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Перевищувати цей мінімальний розмір закон дозволяє лише в межах, встановлених абзацом третім цієї частини. Отже, закон не надає Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати для окремих категорій пенсіонерів коефіцієнти, нижчі від мінімального розміру збільшення.

Коефіцієнти збільшення на 2024, 2025 та 2026 роки Кабінет Міністрів України визначив пунктами 1 Постанови №185, Постанови №209 та Постанови №236 у розмірах 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно. Застосування до пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.03.2026 коефіцієнтів 1,0345 та 1,048 означає збільшення показника середньої заробітної плати на менший розмір, ніж передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Тому з огляду на частину третю статті 7 КАС України суд застосовує закон як акт вищої юридичної сили.

Пенсію позивачу призначено з 16.11.2023 за зверненням, що надійшло у 2023 році. Отже, відповідно до пункту 3 Порядку №124 вона підлягала перерахунку з 01.03.2024, а надалі - з 01.03.2025 та з 01.03.2026. Кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного в попередніх роках.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели, що під час перерахунку пенсії позивача показник середньої заробітної плати у розмірі 12 236,71 грн було послідовно збільшено на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121. Твердження про автоматичне проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнтів 1,0345 та 1,048 лише підтверджує застосування коефіцієнтів, які не відповідають частині другій статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, відмова у перерахунку пенсії позивача в частині її індексації є протиправною.

Ухвалою суду від 07.05.2026 позовну заяву в частині вимог про проведення індексації пенсії за період з 01.03.2024 по 28.10.2025 повернуто позивачеві. Тому суд вирішує спір у межах вимог, щодо яких відкрито провадження у справі, тобто щодо періоду з 29.10.2025.

Щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи на території Республіки Казахстан.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода від 13.03.1992) для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах та за вислугу років, громадянам держав - учасниць цієї Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Відповідно до абзаців другого, третього статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Казахстану, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року (далі - Угода від 14.01.1993) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі - Постанова №1328) вирішено вийти з Угоди від 13.03.1992. Як зазначає відповідач, для України ця Угода припинила дію з 19.06.2023.

Спірні періоди роботи позивача на території Республіки Казахстан (з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995) мали місце до набрання чинності Законом №1058-IV. Тому відповідно до частини четвертої статті 24 цього Закону вони зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло на час виконання позивачем цієї роботи.

На час виконання позивачем цієї роботи Угода від 13.03.1992 та Угода від 14.01.1993 були чинними для України. Ними передбачалося врахування трудового стажу, набутого на території будь-якої з держав - учасниць Угоди від 13.03.1992, та взаємне визнання трудового стажу, набутого на територіях України і Республіки Казахстан. Отже, право на зарахування цих періодів до стажу виникло в позивача на підставі правового регулювання, чинного на час виконання роботи.

Вихід України з Угоди від 13.03.1992 з огляду на частину першу статті 58 Конституції України не може мати наслідком скасування трудового стажу, набутого в період її дії. Посилання в оскаржуваному рішенні на порядок дій, погоджений листами Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики України, суд відхиляє, оскільки такі листи не є нормативно-правовими актами і не можуть змінювати умови зарахування до страхового стажу періодів роботи, визначені законом та міжнародними договорами.

Спірні періоди роботи позивача підтверджуються записами №4-№11 трудової книжки серії НОМЕР_1 . Ці записи містять посилання на накази роботодавців і завірені печатками. Відповідачі їх достовірності не заперечують. Інших підстав для відмови в зарахуванні цих періодів до страхового стажу в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Отже, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995 є протиправною.

Щодо способу захисту порушеного права.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.04.2026 №103950003655 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, і підлягає скасуванню.

Законодавство не надає пенсійному органу права діяти на власний розсуд під час визначення коефіцієнтів збільшення та зарахування до страхового стажу підтверджених періодів роботи.

Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, яке і здійснює перерахунок та виплату його пенсії. Тому належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме цього відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача в заявлений спосіб.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 14.04.2026. Тому перерахунок пенсії у зв`язку із зарахуванням до страхового стажу спірних періодів роботи потрібно провести з 01.04.2026.

Доводи позивача про дискримінаційний характер застосування зменшених коефіцієнтів збільшення суд окремо не оцінює, оскільки висновок про протиправність оскаржуваного рішення ґрунтується на його невідповідності частині другій статті 42 Закону №1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2129,92 грн, тому витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішення якого визнано протиправним та скасовано. Інших судових витрат не заявлено.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.04.2026 № 103950003655 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з проведенням індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки у розмірі 12 236,71 грн: з 29.10.2025 - на коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115; з 01.03.2026 - на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 та 1,121, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 18.10.1994 та з 24.03.1995 по 27.07.1995 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 26.02.1985 та з 01.04.2026 здійснити перерахунок та виплату його пенсії з урахуванням цих періодів та з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2129,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500 , код ЄДРПОУ - 22933548) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський