Рішення № 140127772, 28.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2313/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо непроведения ОСОБА_1 нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3949,01 грн.

2. Зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3949,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) при проведенні розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що передбачена главою 15 розділу ІІІ Інструкції 515, виплачується військовослужбовцям один раз на рік в розмірі місячного грошового забезпечення при вибутті у чергову відпустку або за мотивованим рапортом військовослужбовця. Вказує, що оскільки індексація не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, відсутні підстави для перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, у позові просить відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач проходив військову службу у Службі безпеки України.

Наказом начальника Голови Служби безпеки України від 10.08.2020 №1042-ОС/дск (по особовому складу) позивач 10.08.2020 виключений зі списків особового складу.

Згідно довідок про грошове забезпечення за 2018, 2019, 2020 роки позивачу виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Рішенням від 15.06.2025 у справі №560/14404/24 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3949,01 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

На виконання зазначеного рішення суду відповідач 16.01.2026 здійснив виплату індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 106585,80 грн.

20.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3949,01 грн. Станом на дату звернення до суду відповіді не отримав.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2018 - 2020 роки без урахування індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 №2011-XII (далі також - Закон України №2011-XII).

За нормами пунктів першого - третього статті 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Предметом цього спору є питання нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 - 2020 роки з місячного грошового забезпечення, у складі якого, як вважає позивач, має бути врахована індексація грошового забезпечення.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно із статтею 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 - в розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Субсидіарне застосування спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078 дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.

Зі змісту наведеного слідує, що не врахування розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому, такі виплати підлягають перерахунку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених у справі обставин позовні вимоги необхідно задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки Українищодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки.

Зобов`язати Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці), з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33,м. Київ,01001 , код ЄДРПОУ - 00034074)

Головуючий суддя В.К. Блонський