Рішення № 140127258, 28.09.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/482/26

Провадження № 2/362/2795/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Споживчий центр» - Логош Т.В. надійшла до суду позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вона просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 23.11.2024-100001338 від 23.11.2024 року у розмірі 6030,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №23.11.2024-100001338, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 3000 грн., строком на 155 днів. Процентна ставка - фіксована процентна незмінна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом трьох перших періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту на кількість днів користування Кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 9% від суми та дорівнює 270,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості -270,00 грн. у кожному з двох чергових періодів. Неустойка 45,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного втконання кожного окремого зобов`язання. Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором не виконує, у зв`язку з чим, станом на 21.12.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 6030,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 3000,00 грн; заборгованості по процентам в розмірі 1860,00 грн.; заборгованості по комісії 270,00 грн.; заборгованості по неустойці у розмірі 900,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2026 року позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків (а.с. 63-65).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 100-101).

05.05.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення від ОСОБА_1 в яких він зазначає, що він проходить військову службу за контрактом. Відповідно до п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які беруть участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, не нараховуються штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом. Додатково повідомляє, що дана інформація надавалася представникам ТОВ "Споживчий центр" у телефонному режимі, але це не було взято ними до уваги. ТОВ "Споживчий центр" є юридичною особою, що діє від ШвидкоГроші та надає фінансові послуги по мікрокредитування. Крім того, повідомляє, що після входу до його особистого кабінету на сайті кредитора було виявлено відсутність (видалення) інформації щодо здійснених ним платежів по тілу кредиту, що фактично позбавило його можливості надати належні докази погашення основної суми кредиту Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи та підлягають врахуванню судом (а.с.106-107).

Представник позивача, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с. 17).

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження направив до суду пояснення по справі.

Враховуючи, що даний позов було подано до суду в електронній формі через електронний кабінет, копію позову з додатками відповідачу надсилав позивач, що підтверджується відповідним описом відділення поштового зв`язку.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи пояснення відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та часткового задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 23.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №23.11.2024 -100001338 (а.с. 31-42).

Відповідно до вказаного договору, ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн., строком на 155 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 26.04.2025 року (п.2-п.4 договору). Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п. 6).

Пунктом 7 заявки договору визначено, що проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка розраховується у відповідному періоді.

Пунктом 8 заявки договору визначено Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 9% від суми та дорівнює 270,00 грн.

Пунктом 9 заявки договору визначено Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270,00 грн. у кожному з двох чергових періодів.

Пунктом 17 заявки договору визначено неустойку 45,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Згідно п. 3.1 Пропозиції на укладення кредитного Договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2 Пропозиції встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-8182 (п. 4.1 пропозиції договору).

Відповідно до п. 6.1 пропозиції договору зазначено, що позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

В силу п. 2.3.2 пропозиції договору позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.

В п. 14 договору «Реквізити і підписи сторін» позичальником зазначено, що він розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення).

Відповідачем кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором «Е149», який було отримано на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 37).

ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 3000,00 грн., обумовлені Договором, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26.12.2025, перерахунок коштів було здійснено 23.11.2024 о 13:58 на номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 574719187 (а.с.43).

У порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №23.11.2024-100001338 від 23.11.2024 року в розмірі 6030,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 3000,00 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 1860,00 грн.; заборгованості по комісії 270,00 грн.; заборгованості по неустойці у розмірі 900,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором (а.с. 44).

Відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості в спростування вказаного відповідачем доказів погашення заборгованості надано суду не було.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та оцінка суду.

Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до частин 1, 3статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Щодо правової природи укладеного Кредитного договору №23.11.2024-100001338 від 23.11.2024 року, то він є кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормою статті 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054 ЦК України, позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також контррозрахунку розміру заборгованості також не надано.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий Центр» не повернуті, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000 грн. за кредитним договором №23.11.2024-100001338 від 23.11.2024 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, комісії та неустойки за кредитним договором.

За змістом ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

На підтвердження обставин поширення положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 надав довідку №102 Державної прикордонної служби України окремої комендатури охорони і забезпечення військової частини НОМЕР_3 від 03.02.2026 року, відповідно до якої зазначено, що старший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у Державної прикордонної служби України окремої комендатури охорони і забезпечення військової частини НОМЕР_3 з 20.01.2020 року по теперішній час (а.с. 107).

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Надані відповідачем документи суд оцінює як такі, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

За вказаних обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих відсотків, комісії та неустойки за кредитним договором, а тому у вказаній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками в загальному розмірі 3000,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 3000,00 грн., а у задоволенні решти вимог слід відмовити.

Відповідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1204,95 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 6, 526, 527, 530, 627, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, з урахуванням Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», статтями 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 279, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.11.2024-100001338 від 23.11.2024 року в розмірі 3000,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 3000,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1204,95 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко