Ухвала суду № 140127140, 22.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.09.2026Справа № 910/5376/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Вілінської О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІНТЕРШТАМП" (76006, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 225, код ЄДРПОУ 30984636)

до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016);

2) Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Український інноваційний банк" Карачевцева А.Ю. (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 05839888);

3) Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 05839888),

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" в особі ліквідатора Козія В.Ю. (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, буд. 8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, визнання відсутнім права іпотекодержателя

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "ІНТЕРШТАМП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1), Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення ПАТ "Український інноваційний банк" Карачевцева А.Ю. (далі - відповідач 2), Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (далі - відповідач 3) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, визнання відсутнім права іпотекодержателя.

В обгрунтування позову представником позивача зазначається, що до позивача як іпотекодавця одночасно надходять вимоги про усунення порушень зобов`язань за договором іпотеки від 30.08.2011 як від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і від ПАТ "Українська інноваційна компанія", при цьому кожен із відповідачів заперечує наявність статусу іпотекодержателя в іншого. У свою чергу, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб протиправно бездіє щодо припинення процедури виведення ПАТ "Український інноваційний банк" з ринку та делегованих повноважень Караченцева А.Ю.

На переконання позивача, основне зобов`язання за кредитним договором № 002 від 10.09.2010 є припиненими, що в силу акцесорності іпотеки зумовлює припинення права іпотекодержателя, на підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку", а відтак жоден із відповідачів не має правових підстав для пред`явлення відповідних вимог до позивача. Наведені обставини, на думку позивача, мають загрозу безпідставного позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки з боку декількох суб`єктів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 позовну заяву ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІНТЕРШТАМП" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

26.05.2026 від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" в особі ліквідатора Козія В.Ю. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, призначено підготовче засідання на 23.06.2026.

10.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшла заява про закриття провадження у справі.

12.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 та відповідача-3 надійшли відзиви на позовну заяву, у поданому відзиві відповідач 3 також просить закрити на підстваві п.1 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі в частині до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Також, 23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 відкладено розгляд справи на 21.07.2026.

20.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 відкладено розгляд справи на 04.08.2026.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу по суті на 08.09.2026.

08.09.2026 через підсистему "Електронний суд" відповідачем 3 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2026 відкладено розгляд справи на 22.09.2026.

У підготовчому засіданні 22.09.2026, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у частині, з огляду на таке.

У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття "суд, встановлений законом " стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Також у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.

Судова практика ЄСПЛ право на розгляд справи тлумачить як право особи звернутися до суду, так і право на розгляд та вирішена її справи судом.

Перешкоди в доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.

Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).

Водночас, згідно із ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За приписами статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 2 цього Закону - ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За приписами пункту 8 частини 1 статті 2 цього Закону неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність" .

На підставі частин першої та другої статті 6 цього Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативноправових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За приписами частини 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України - Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи.

Таким чином, спір стосовно законності здійснення подальшої ліквідаційної процедури ПАТ «Український інноваційний банк» є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції.

Тому такий спір в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невжиття заходів на припинення процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку; визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невжиття заходів на припинення делегованих Караченцеву А.Ю. повноважень як уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку та зобов`язати припинити делеговані повноваження Караченцеву А.Ю. як уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання приписів частини 2 статті 231 ГПК України, суд роз`яснює позивачу, що такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Приймаючи до уваги відсутність поданого позивачем відповідного клопотання, судом наразі не вирішується питання стосовно розподілу судових витрат та повернення судового збору з бюджету в частині.

Керуючись ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/5376/26 в частині позовних вимог про:

- Визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невжиття заходів на припинення процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку;

- Визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невжиття заходів на припинення делегованих Караченцеву А.Ю. повноважень як уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку та зобов`язати припинити делеговані повноваження Караченцеву А.Ю. як уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 28.09.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА