Ухвала суду № 140127070, 28.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1222/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.09.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолдер", вул. Б.Хмельницького, 81 Б, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300

про стягнення вартості частки у розмірі 20% у статутному капіталі в розмірі 1 316 280,00 грн.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛДЕР» про стягнення ринкової вартості частки розміром 20 % у статутному капіталі ТОВ «ФОЛДЕР» у зв`язку з виходом зі складу учасників товариства.

Разом з позовною заявою позивачка звернулась із заявою про забезпечення позову, у якій просить у межах попередньої ціни позову - 1 316 280,00 грн - накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОЛДЕР» (код ЄДРПОУ 30673278) на праві власності, у тому числі, але не виключно, на комплекс виробничих приміщень за адресою: ІваноФранківська обл., м. Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 81Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141510426104, без вилучення такого майна та без обмеження права відповідача на володіння, користування й експлуатацію майна, із забороною його відчуження та іншого розпорядження, наслідком якого є припинення або перехід права власності до третіх осіб; заборонити ТОВ «ФОЛДЕР», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, територіальним сервісним центрам МВС та іншим органам, особам і суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію прав, обтяжень або інші реєстраційні дії щодо рухомого чи нерухомого майна, до скасування заходів забезпечення позову вчиняти щодо майна, на яке накладено арешт, дії, спрямовані на його відчуження, дарування, міну, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачу у власність третіх осіб в інший спосіб, поділ, виділ, об`єднання, припинення права власності або державну реєстрацію переходу права власності.

Заява обґрунтована тим, що станом на 04.09.2026 у відкритому доступі виявлено оголошення агентства нерухомості IDEAL City про продаж у м. Калуші виробничо-складського комплексу на вул. Богдана Хмельницького. У дописі на сторінці IDEAL City у Facebook, який відображає дату 11 серпня, та на вебсайті агентства зазначено такі характеристики об`єкта: загальна площа комплексу - 2 700 кв. м; площа земельної ділянки - 37 соток; ціна - 315 000 доларів США; у складі комплексу - повністю облаштований цех площею 1 338 кв. м для виробництва паперово-канцелярських товарів, склади площею 311 кв. м, 236 кв. м та 99,5 кв. м, підвальні приміщення, вантажний ліфт і рампа. В оголошенні також прямо запропоновано придбання об`єкта як готового діючого бізнесу разом з обладнанням та клієнтською базою.

Електронні докази, на які посилається позивач:

Facebook: https://www.facebook.com/100036140862091/posts/1979880349893308/

IDEAL City «Приміщення (комплекс) 2700 м.кв.»: https://www.idealcity.com.ua/product/prymishhennya-kompleks-2700-m-kv/

IDEAL City «Готовий бізнес 1338 м.кв.»: https://www.idealcity.com.ua/product/gotovyj-biznes-1338-m-kv/

інвестиційний портал Калуської міської ради: https://investkalush.if.ua/offer/category/brownfields/2026/08/400/view/

Хоч оголошення безпосередньо не містить найменування власника об`єкта, сукупність його адресних, функціональних і технічних характеристик фактично збігається з відомостями про майно ТОВ «ФОЛДЕР», зазначеними в Інформаційній довідці № 484739341 від 06.07.2026: місцезнаходження на вул. Богдана Хмельницького у м. Калуші; виробниче призначення для виготовлення паперовоканцелярських товарів; основний цех площею 1 338,8 кв. м; склади площею 311,4 кв. м, 236,4 кв. м і 99,5 кв. м; земельна ділянка в оренді площею 0,3648 га (36,48 сотки), кадастровий номер 2610400000:06:007:0005. Такий унікальний збіг характеристик дає достатні підстави ідентифікувати об`єкт, виставлений на продаж, як виробничий комплекс ТОВ «ФОЛДЕР» за адресою: м. Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 81Б, реєстраційний номер 141510426104. Отже, заявниця вбачає ризик відчуження активів відповідача, вказує, що наявні докази свідчать про вже вчинені підготовчі дії, безпосередньо спрямовані на реалізацію одного з основних активів ТОВ «ФОЛДЕР»: об`єкт публічно запропоновано невизначеному колу потенційних покупців із зазначенням ціни, контактної інформації та детальних технічних характеристик. Більше того, пропозиція стосується не лише нерухомості, а й готового діючого бізнесу разом з обладнанням та клієнтською базою. Вважає, що відчуження зазначеного комплексу та/або іншого належного Відповідачу рухомого чи нерухомого майна під час розгляду справи може істотно зменшити майнову базу ТОВ «Фолдер», ускладнити або унеможливити фактичне виконання майбутнього рішення про стягнення коштів, а також створити необхідність у додаткових судових та виконавчих процедурах для розшуку активів, на які могло б бути звернено стягнення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.20р. у справі № 753/22860/17).

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.24р. у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.23р. у справі № 905/448/22).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, майном, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є стягнення з відповідача попередньої суми у розмірі 1 316 280,00 грн, також до позовної заяви долучено клопотання про призначення комплексної судової експертизи про встановлення ринкової вартості активів ТОВ "Фолдер" станом на 23.06.2025.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.20р. у справі № 490/6312/19, від 21.12.20р. у справі № 487/5726/19.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.22р. у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на нерухоме майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.20р. у справі № 381/4019/18.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.21р. у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.22р. у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.20р. у справі №910/9400/20, від 21.12.20р. у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Враховуючи можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів, на час ухвалення рішення, у випадку задоволення позову та неможливість встановити станом на цей час достатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах для задоволення вимог про стягнення 1 316 280,00 грн., подання позивачкою клопотання про призначення судової експертизи вартості активів відповідача, намірів відповідача відчужити майно, з метою дотримання принципу співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами, господарський суд дійшов до висновку про доцільність накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно відповідача у межах суми позовних вимог, яку позивачка просить стягнути.

При цьому вказаний захід забезпечення позову, за висновком суду, є співмірним із предметом позовних вимог, а накладення арешту на нерухоме майно є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 18.09.2026 виробничі приміщення (складові частини: Цех по виготовленню паперово-канцелярських виробів, А, загальною площею 1338,8 кв.м.; Котельня, А1, загальною площею 28,9 кв.м.; Склад, Б, загальною площею 311,4 кв.м.; Комора, В, загальною площею 47,2 кв.м.; Прохідна, Е, загальною площею 14,7 кв.м.; Склад, Д, загальною площею 99,5 кв.м.; Склад, Е, загальною площею 236,4 кв.м.; Навіс, Є, загальною площею 5,9 кв.м.; Незавершені будівництвом побутові приміщення готовністю 7%, Ж, загальною площею 112,6 кв.м.; Ворота, 1, загальною площею 14,6 кв.м.; Огорожа, 2, загальною площею 319,7 кв.м.; Ворота, 3, загальною площею 8,2 кв.м.), які знаходяться у Івано-Франківській області місті Калуші по вулиці Богдана Хмельницького, будинок81б (вісімдесят один, літера «б») перебувають в іпотеці іпотекодержателя Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відповідно до іпотечного договору № 535 від 05.05.2026 для забезпечення виконання зобов"язання ТОВ "Фолдер" перед банком.

За загальним правилом, накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зазначений висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 761/31581/19 (провадження № 61-8963св20), від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 686/1953/13-ц і підстав відступати від зазначеного висновку судом не встановлено.

Крім того, позивачка просить суд заборонити ТОВ «Фолдер», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, територіальним сервісним центрам МВС та іншим органам, особам і суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію прав, обтяжень або інші реєстраційні дії щодо рухомого чи нерухомого майна, до скасування заходів забезпечення позову вчиняти щодо майна, на яке накладено арешт, дії, спрямовані на його відчуження, дарування, міну, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачу у власність третіх осіб в інший спосіб, поділ, виділ, об`єднання, припинення права власності або державну реєстрацію переходу права власності.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме (рухоме) майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовну презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18).

Оскільки судом встановлено наявність підстав для задоволення заяви позивачки про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомості, тобто заборони на право розпоряджатися майном, то на переконання суду вказане виключає необхідність задоволення вимоги заявниці щодо заборони державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкти нерухомості та рухоме майно.

З огляду на встановлені обставини, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 в частині забезпечення позову щодо накладення арешту на об`єкти нерухомого та рухомого майна у межах суми позовних вимог, яку позивачка просить стягнути. В іншій частині - щодо заборони державним реєстраторам, будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо об`єктів нерухомого та рухомого майна - заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

постановив:

заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту у межах попередньої ціни позову - 1 316 280,00 грн., до набрання рішенням суду законної сили, на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОЛДЕР» (код ЄДРПОУ 30673278) на праві власності, у тому числі, але не виключно, на комплекс виробничих приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 141510426104, без вилучення такого майна та без обмеження права відповідача на володіння, користування й експлуатацію майна, із забороною його відчуження та іншого розпорядження, наслідком якого є припинення або перехід права власності до третіх осіб.

В решті заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЛДЕР", адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 81Б, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, ЄДРПОУ: 30673278

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 28.09.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років до 29.09.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково. Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя У.І.Гула