Рішення № 140126971, 22.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/47/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 908/3608/23 (908/1908/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО, за участю секретаря судового засідання Вікторії ПОДГАЙНОЇ, розглянувши матеріали справи № 908/3608/23 (908/1908/26)

За позовною заявою - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС представник - адвокат Шевчук Валентин Олексійович, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" (вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 00309074, ел. пошта: 00309074@metinvestholding.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення середнього заробітку у розмірі 114 998, 40 грн., заборгованості із нарахованої заробітної плати та виплат при звільненні у розмірі 18 783, 86 грн.

в межах провадження у справі № 908/3608/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" (вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 00309074, ел. пошта: 00309074@metinvestholding.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Ліквідатор - Дробот Денис Миколайович (площа Вокзальна, 2, літера Н, поверх 4, м. Дніпро, 49038, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

від позивача - Шевчук Валентин Олексійович, адвокат (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Міщук Альона Юріївна, адвокат (в режимі відеоконференції);

представник ТОВ "ТЕКСІКА" - Росавіцька Валентина Петрівна, адвокат (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача.

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевчука В.О. (доручення Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 017/04.1/7368 від 22.06.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 830 від 12.10.2011) звернулася до суду з позовною заявою (вх. № 2199/08- 07/26 від 06.08.2026), у якій просить: поновити пропущений з поважних причин строк, встановлений частиною першою статті 45 КУзПБ, на подання грошової вимоги в частині заборгованості за березень 2022 року у розмірі 3 102, 26 грн.; визнати незаконним та скасувати наказ № 09 від 01.04.2025 в частині її звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України; поновити її на посаді розкрійника 4 розряду з 01.04.2025; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.04.2025 по 06.08.2026 у розмірі 114 998, 40 грн.; стягнути заборгованість із нарахованої заробітної плати та виплат при звільненні у розмірі 18 783, 86 грн.

Вимоги обґрунтовані порушенням процедури персонального попередження про звільнення (стаття 492 КЗпП України) та порядку остаточного розрахунку (стаття 116 КЗпП України); про звільнення позивач довідалася 20.07.2026 з відповіді ліквідатора № 01- 32/34- 07 від 20.07.2026 на адвокатський запит від 13.07.2026.

У відповіді на відзив від 02.09.2026 позивач наполягає на недоведеності персонального попередження та на недоведеності відповідачем стверджуваної переплати за березень 2022 року (стаття 74 ГПК України).

Позиція відповідача.

Ліквідатор Дробот Д.М. у відзиві № 01- 32/45- 08 від 27.08.2026 проти позову заперечує у повному обсязі.

Зазначає, що постановою суду від 10.12.2024 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а частиною першою статті 61 КУзПБ на ліквідатора покладено обов`язок повідомити працівників про звільнення та здійснити його згідно із законодавством про працю; ліквідація та банкрутство є самостійною підставою припинення трудових відносин (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України); з огляду на втрату кадрової документації внаслідок бойових дій та окупації м. Маріуполь попередження здійснено шляхом публікації оголошення № 16 від 24.01.2025 у газеті "Голос України" та повідомлення Запорізького обласного центру зайнятості від 27.01.2025.

Вимоги про поновлення та середній заробіток вважає похідними та безпідставними.

Щодо виплат при звільненні відповідач зазначає, що сума 3 102, 26 грн. є заборгованістю позивача перед підприємством, а заборгованість підприємства перед позивачем становить 8 972, 57 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито провадження, справі присвоєно номер провадження 21/47/23, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд по суті призначено на 07.09.2026.

Відповідач подав відзив у межах встановленого строку; позивач подав відповідь на відзив. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явились, що відповідно до частини першої статті 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та оцінка доказів

Судом установлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем на посаді розкрійника 4 розряду (табельний номер 110), що підтверджується наказом № 09 від 01.04.2025 та додатком № 1 до нього.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.12.2024 у справі № 908/3608/23 ТОВ "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дробота Д.М.

Наказом № 09 від 01.04.2025 позивача звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до статті 233 КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення. Копію наказу № 09 від 01.04.2025 позивач отримала через представника 20.07.2026 (відповідь ліквідатора № 01- 32/34- 07 від 20.07.2026 на адвокатський запит від 13.07.2026), а позовну заяву подано 06.08.2026, тобто в межах установленого строку.

Щодо законності звільнення.

Ліквідація підприємства є самостійною об`єктивною підставою для розірвання трудового договору (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України), а частиною першою статті 61 КУзПБ на ліквідатора покладено обов`язок здійснити звільнення працівників банкрута відповідно до законодавства про працю.

Разом з тим наявність підстави для звільнення не звільняє роботодавця від обов`язку дотримати встановлений порядок вивільнення, зокрема персонально попередити працівника про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяці (стаття 492 КЗпП України).

Обов`язок довести належне попередження працівника покладається на роботодавця (стаття 74 ГПК України).

Оцінивши подані відповідачем докази, суд установив, що ним доведено лише публікацію оголошення № 16 від 24.01.2025 у газеті "Голос України", де прізвище позивача зазначено серед переліку приблизно 210 осіб. Доказів фактичного персонального попередження позивача - надсилання чи вручення письмового попередження (опис вкладення, поштова квитанція, повідомлення про вручення або про повернення кореспонденції) - до матеріалів справи не подано.

Повідомлення Запорізького обласного центру зайнятості від 27.01.2025 є виконанням окремого обов`язку роботодавця перед державою (стаття 48, пункт 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення") і персонального попередження працівника не замінює.

Суд враховує, що публікація в загальнодержавній газеті за своєю природою є знеособленою і сама по собі не забезпечує доведення інформації до конкретного працівника.

При цьому відповідач був обізнаний про вимушене переміщення працівників підприємства внаслідок бойових дій та окупації м. Маріуполь (пункт 7 відзиву), а позивач з 21.03.2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за фактичною адресою у м. Тернополі (довідка від 21.03.2022 № 6117- 5000438849).

Ліквідатор, який здійснює повноваження керівника банкрута та має доступ до відповідних джерел, у тому числі можливість встановити фактичне місце перебування працівниці, жодної спроби персонального повідомлення не вчинив.

Належними та допустимими доказами доводи позивача про відсутність персонального попередження відповідач не спростував (статті 74, 86 ГПК України).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду.

У постанові від 11.09.2024 у справі № 758/2190/23 Верховний Суд визнав, що стаття 492 КЗпП України не вимагає ознайомлення саме під особистий підпис і роботодавець самостійно визначає спосіб та форму повідомлення; водночас у тій справі роботодавець надсилав повідомлення поштою, тобто вживав заходів для доведення інформації безпосередньо до працівника, чого у цій справі не встановлено.

Оцінивши докази за правилами статті 86 ГПК України та за стандартом вірогідності (стаття 79 ГПК України), суд доходить висновку, що звільнення позивача за наказом № 09 від 01.04.2025 здійснено з порушенням установленого порядку і є незаконним; наказ у цій частині підлягає скасуванню.

Щодо поновлення на роботі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або з порушенням установленого порядку працівник підлягає поновленню на попередній роботі, а суд одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Станом на час розгляду справи ліквідаційна процедура боржника не завершена, юридична особа не припинена і з Єдиного державного реєстру не виключена.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 756/6746/16- ц, якщо на день ухвалення рішення підприємство повністю не ліквідоване, належним відповідачем, на якого покладається обов`язок поновлення, є саме це підприємство.

Тому позивач підлягає поновленню на посаді розкрійника 4 розряду з 01.04.2025. Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 114 998, 40 грн. виходячи із середньоденного заробітку 326, 70 грн. (за повідомленням про нараховані суми) та 352 робочих днів прогулу за період з 02.04.2025 по 06.08.2026 (196 робочих днів у 2025 році та 156 робочих днів у 2026 році) і підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заборгованості із нарахованої заробітної плати та виплат при звільненні.

Відповідно до статті 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівникові при звільненні, провадиться в день звільнення.

За повідомленням про нараховані суми при звільненні позивачу нараховано компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5 880, 60 грн. та вихідну допомогу у розмірі 9 801, 00 грн.

Доказів виплати позивачу цих сум відповідач не надав; більше того, у зазначеному повідомленні ліквідатор сам вказує на існування заборгованості підприємства перед позивачем, тобто фактично визнає непроведення розрахунку.

Ліквідатор, який здійснює повноваження керівника банкрута і має доступ до банківських рахунків підприємства, не надав банківських виписок чи платіжних документів ні на підтвердження проведення розрахунку, ні на підтвердження стверджуваної переплати заробітної плати за березень 2022 року.

Заперечення відповідача про те, що сума 3 102, 26 грн. є заборгованістю позивача перед підприємством, жодними первинними документами не підтверджені, а обов`язок доведення обставин, на які учасник посилається як на підставу заперечень, покладається на цього учасника (стаття 74 ГПК України).

Заявлені суми є нарахуваннями до утримання податків (брутто); обов`язок відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору при фактичній виплаті покладається на ліквідатора.

За таких обставин заборгованість із нарахованої заробітної плати та виплат при звільненні у загальному розмірі 18 783,86 грн. (5 880, 60 + 9 801, 00 + 3 102, 26) підлягає стягненню з відповідача.

Щодо строку заявлення грошових вимог у справі про банкрутство.

Вимоги про виплату компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку виникли у зв`язку зі звільненням 01.04.2025, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, і є поточними; на них не поширюється встановлений частиною першою статті 45 КУзПБ 30 - денний строк заявлення конкурсних вимог.

Заборгованість із заробітної плати за березень 2022 року у розмірі 3 102, 26 грн. виникла до відкриття провадження і є конкурсною вимогою; розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом до закриття провадження (статті 59, 60 КУзПБ).

Позивач об`єктивно не могла своєчасно заявити цю вимогу, оскільки про факт звільнення та про наявність і розмір заборгованості довідалася лише 20.07.2026; з урахуванням статусу внутрішньо переміщеної особи та обставин, пов`язаних з окупацією м. Маріуполь, причини пропуску строку є поважними, що згідно з частиною четвертою статті 45 КУзПБ є підставою для його поновлення.

IV. Розподіл судових витрат

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини другої статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивача звільнено, у разі задоволення позову стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 3 323, 00 грн.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 46, 74, 80, 129, 232, 233, 238, 240, 241, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" № 09 від 01.04.2025 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади розкрійника 4 розряду на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді розкрійника 4 розряду Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" (код ЄДРПОУ 00309074) з 01 квітня 2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" (вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 00309074) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 114 998 (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" (вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 00309074) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із нарахованої заробітної плати та виплат при звільненні у розмірі 18 783 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 86 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ "ФЕЯ" (вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 00309074) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) стягувач Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 7 987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання (стаття 430 ГПК України).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам (до електронних кабінетів).

Розмістити повний текст рішення на сайті Господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено, оформлено та підписано 28.09.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ