Ухвала суду № 140126811, 28.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

28.09.2026р. Справа № 905/169/25

розглянувши клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович,

про звільнення від сплати судового збору (вх.№5229/26) , -

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , 05.02.1978), від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович (ордер серії АН №2025605 від 12.09.2026)

з грошовими вимогами до боржника в розмірі 216807,20 грн. (вх.№ 5042/26 від 21.09.2026), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (свідоцтво №176 від 12.02.13), -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном перебуває справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ. На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (№ 75623 від 26.03.2025).

Відповідно до ухвали суду від 18.05.2026 між іншим відсторонено арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; продовжено строк процедури розпорядження майном боржника до 18.08.2026; призначено розпорядником майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

21.09.2026 від ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, в системі "Електронний суд" надійшла заява про грошові вимоги до боржника у розмірі 216807,20 грн, з додатками (вх.№5042/26 від 21.09.2026).

До складу грошових вимог входить 110247,64 грн заборгованості по заробітній платі, 13806,78 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 110,45 грн судового збору, присуджених до стягнення рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 29.03.2024 у справі №226/414/24, та 58015,77 грн компенсації втрати частини заробітку, 34294,26 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 332,30 грн судового збору, що стягнуті з боржника на користь заявника рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 16.07.2024 у справі №226/1217/24.

Ухвалою суду від 23.09.2026 вказану заяву залишено без руху, встановлено заявнику п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 5324,80 грн.

28.09.2026 через систему Електронний суд від заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків з клопотанням про звільнення від сплати судового збору (вх.№5229/26).

В обгрунтування звільнення від сплати судового збору заявник посилається на п.3.ч.1 та ч.2 ст. 8 ЗУ Про судовий збір, який передбачає можливість повного звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану особи, коли предметом є захист трудових прав. Крім того, заявник зазначає, що грошові вимоги у розмірі 110247,64 грн є заборгованістю із заробітної плати та підпадають під пільгу п.15. ч.1 ст 5 ЗУ «Про судовий збір», та компенсація втрати частини заробітної плати і середній заробіток не є самостійними, відокремленими від трудового спору вимогами.

Розглянувши подане заявником клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення та звільнення від сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до заяви з кредиторськими вимогами до боржника визначені частиною 3 статті 45 КУзПБ. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Даною нормою не передбачено будь-яких застережень (особливостей) для заяв з кредиторськими вимогами до боржника, які подаються фізичними особами-громадянами.

Статтею 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

В ухвалі суду від 23.09.2026 суд роз`яснив заявнику, що середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією, він не входить до структури заробітної плати. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року № 755/12623/19. На включений до складу грошових вимог судовий збір, стягнутий з боржника на користь заявника у цивільній справі, не розповсюджуються пільги, визначені у частині 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", при зверненні до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство. Відтак, заявник мав сплатити судовий збір за своєю заявою про кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство на загальних підставах та надати суду разом із такою заявою докази сплати судового збору у сумі 5324,80 грн..

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до частин 1-3 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

У постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право на доступ до суду не є абсолютним, однак його обмеження не можуть бути такими, щоб була порушена сама суть цього права; фінансові обмеження доступу до суду, зокрема у вигляді значного судового збору, підлягають особливо ретельному контролю з точки зору пропорційності; суд не може обмежитися формальним тлумаченням положень Закону "Про судовий збір", а повинен індивідуально оцінити майновий стан заявника, реальну можливість сплатити збір та наслідки відмови у доступі до суду; підхід, за яким юридична особа фактично виключається з можливості отримати процесуальне полегшення лише з огляду на свій статус, не відповідає стандартам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; суд зобов`язаний оцінити, чи є конкретний розмір судового збору непропорційним і непосильним тягарем для заявника з урахуванням його фактичного майнового стану.

Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку; при зверненні з вимогою про відстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору необхідним є надання актуальної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Однак, заявник не подає доказів та не наводить підстав на підтвердження об`єктивної неспроможності сплати заявником судового збору за подання заяви, рівно як не надає і відповідних доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника у цій справі.

Підставою для звільнення/зменшення або відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи, подання інформації щодо наявності/відсутності у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, банківських виписок по рахунках тощо.

Враховуючи, що заявником до клопотання не додано доказів на підтвердження скрутного майнового стану, та відповідно неможливості сплатити судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника, суд відмовляє у клопотанні про звільнення його від сплати судового збору.

Крім того, в ухвалі від 23.09.2026 судом чітко визначено складові, які не підпадають під дію пільги, визначеної п.15 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», та відповідно саме за грошові вимоги щодо заробітної плати та компенсації втрати частини заробітку заявник не повинен сплачувати судовий збір.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. 45 КУзПБ, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун В.А., про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника (вх.№ 5229/26) відхилити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання 28.09.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Величко