Ухвала суду № 140126760, 28.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5841/26

За заявою ТОВ "Україна-Будсервіс", м. Дніпро у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс", м. Дніпро

до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, м. Підгородне

Приватного підприємства "ДНЕПРОГОРСТРОЙ", м. Дніпро

про забезпечення позову

Суддя Рудь І.А.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- визнати недійсним односторонній правочин Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо відмови від договору про закупівлю робіт (договору підряду) №41 від 09.05.2025, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс", оформлений листом від 17.06.2026 № 2482 "Про відмову від договору";

- визнати недійсним з моменту укладення договір про закупівлю робіт (договір підряду) № 77 від 09.07.2026, укладений між Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області та Приватним підприємством "ДНЕПРОГОРСТРОЙ", щодо об`єкта "Будівництво захисної споруди цивільного захисту (укриття) для учасників освітнього процесу Спаського ліцею Підгородненської міської ради Дніпропетровської області за адресою: вул. Козинця, 74Б, с. Спаське, Дніпропетровська область, Дніпровський район";

- зобов`язати Приватне підприємство "ДНЕПРОГОРСТРОЙ" усунути перешкоди у

виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" договору № 41 від 09.05.2025, а саме: звільнити будівельний майданчик об`єкта "Будівництво захисної споруди цивільного захисту (укриття) для учасників освітнього процесу Спаського ліцею Підгородненської міської ради Дніпропетровської області за адресою: вул. Козинця, 74Б, с. Спаське, Дніпропетровська область, Дніпровський район" від належних ПП "ДНЕПРОГОРСТРОЙ" техніки, обладнання, матеріалів і тимчасових споруд, які фактично перешкоджають виконанню робіт, та передати майданчик Підгородненській міській раді за двостороннім актом із фото фіксацією стану об`єкта й описом фактично виконаних робіт;

- зобов`язати Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області виконати обов`язки Замовника за пунктами 4.2.1, 9.1, 9.2 договору № 41 від 09.05.2025 а саме: протягом п`яти робочих днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" за актом будівельний майданчик (фронт робіт) об`єкта "Будівництво захисної споруди цивільного захисту (укриття) для учасників освітнього процесу Спаського ліцею Підгородненської міської ради Дніпропетровської області за адресою: вул. Козинця, 74Б, с. Спаське, Дніпропетровська область, Дніпровський район", та забезпечити безперешкодний доступ працівників, будівельної техніки й обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" для виконання невиконаного обсягу робіт за договором № 41;

- зобов`язати Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області виконати обов`язки Замовника за пунктами 4.2.1, 6.1 договору № 41 від 09.05.2025, а саме: забезпечити завершення коригування, експертизу та затвердження ПКД з урахуванням недоліків, зафіксованих протоколом наради від 22.10.2025, листом авторського нагляду від 05.11.2025 № 94-02 та рішенням виконавчого комітету від 25.12.2025 № 504, і передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" за актом повний комплект скоригованої та затвердженої ПКД у паперовій та електронній формі разом із позитивним експертним звітом і документами, необхідними для законного та безпечного продовження робіт.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Позов мотивовано тим, що 09.05.2025 Підгородненською міською радою та ТОВ "Україна-Будсервіс" було укладено договір №41 щодо виконання робіт на зазначеному Об`єкті, проте 09.07.2026 Підгородненська міська рада уклала з ПП "ДНЕПРОГОРСТРОЙ" договір №77 щодо виконання робіт на тому самому Об`єкті, що створило юридичні та фактичні перешкоди для продовження Позивачем виконання договору №41. При цьому після укладення договору №77 ПП "ДНЕПРОГОРСТРОЙ" фактично приступило до виконання робіт на тому самому Об`єкті.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі заборонити Приватному підприємству "ДНЕПРОГОРСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 34824605) виконувати на об`єкті "Будівництво захисної споруди цивільного захисту (укриття) для учасників освітнього процесу Спаського ліцею Підгородненської міської ради Дніпропетровської області за адресою: вул. Козинця, 74Б, с. Спаське, Дніпропетровська область, Дніпровський район" роботи, які одночасно входять до невиконаного обсягу робіт за договором про закупівлю робіт №41 від 09.05.2025, укладеним між Підгородненською міською радою та ТОВ "Україна-Будсервіс", та до обсягу робіт за договором №77 від 09.07.2026, укладеним між Підгородненською міською радою та ПП "ДНЕПРОГОРСТРОЙ".

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що у випадку якщо робота, яка входить до невиконаного обсягу договору №41, вже буде виконана ПП "ДНЕПРОГОРСТРОЙ", повторне виконання тієї самої будівельної операції ТОВ "Україна-Будсервіс" об`єктивно буде неможливим без попереднього демонтажу результату робіт нового підрядника.

З позову та доданих до нього документів вбачається, що предметом позову є, в тому числі, визнання недійсним односторонній правочин у вигляді відмови від договору, визнання недійсним з моменту укладення договору про закупівлю робіт, зобов`язання усунути перешкоди, а саме звільнити будівельний майданчик, зобов`язання передати за актом будівельний майданчик, зобов`язання відповідача-1 виконати обов`язки замовника за пунктами 4.2.1, 6.1 договору № 41 віл 09.05.2025

З урахуванням того, що продовження ПП "ДНЕПРОГОРСТРОЙ" саме того обсягу робіт, який одночасно входить до невиконаного обсягу договору №41, поступово фізично споживає предмет можливого виконання договору №41. Після завершення такого обсягу робіт позитивне рішення суду про усунення перешкод і повернення ТОВ "Україна-Будсервіс" до виконання договору №41 може втратити практичну ефективність: формально право буде захищене, однак фактично відповідні роботи вже будуть виконані іншою особою, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора.

25.09.2026 від Підгородненської міської ради до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) про забезпечення позову в яких, просить відмовити в її задоволенні мотивуючи тим, що Заявник не визначив предмет заборони так, щоб її межі можна було однозначно встановити та перевірити. Надані матеріали не обґрунтовують співмірності саме запропонованої заборони, її технологічної відокремлюваності від решти будівництва та балансу з інтересом громади у завершенні захисної споруди. Також наголошує на тому, що об`єкт призначений для захисту учасників освітнього процесу Спаського ліцею. А отже, інтерес громади полягає у завершенні та можливості використання захисної споруди, а не лише у збереженні незавершених конструкцій. Дозвіл охороняти чи консервувати об`єкт не компенсує відтермінування його готовності.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Україна-Будсервіс" про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постанові Верховного Суду від 13.01.2020 №922/2163/17.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (аналогічний висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).

Водночас статтею 204 ЦК України передбачено, що правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 204, 629 ЦК України, від яких об`єднана палата не вбачає підстав відступати, викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц.

Отже, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві-2 виконувати зобов`язання за оспорюваним правочином вочевидь створює непереборні перешкоди для реалізації прав сторін такого правочину та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків, що не відповідає зазначеним вище правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, які (висновки) за змістом норм частини 4 статті 236 ГПК України та статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підлягають врахуванню судами при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу-2 вчиняти дії з виконання укладеного відповідачем-1 та відповідачем-2 договору про закупівлю робіт, визнання його недійсним, звільнення будівельного майданчика та визнання недійсною односторонню відмову є предметом позову та мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину ще до ухвалення та набрання законної сили рішенням суду про визнання правочину недійсним та повністю припиняють виконання сторонами договору своїх зобов`язань за цим договором ще до ухвалення судом рішення по суті спору, ставлячи при цьому під сумнів правомірність вчинення оспорюваного правочину та спонукаючи сторони до невиконання умов договору, що свідчить про недотримання положень частини 11 статті 137 ГПК України.

Крім того, встановлення такої заборони фактично призводить до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її та порушує при цьому збалансованість інтересів сторін договору.

Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець (правова позиція Верховного Суду у постанові від 26.09.2019 у справі №521/10766/18).

В контексті зазначеного, суд також враховує, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи, що узгоджується з позицією Верховного Суду у постановах від 25.01.2021 у справі №902/775/20, від 19.01.2021 у справі №902/774/20.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Крім того, заборона виконувати роботи на об`єкті захисної споруди цивільного захисту поставить під загрозу безпеку учнів зазначеного ліцею та й громади в цілому, оскільки призведе до вимушеного зупинення будівництва захисної споруди цивільного захисту у зв`язку з неможливістю подальшого виконання взятих на себе відповідачем-2 зобов`язань, невиконання умов укладеного договору, що в подальшому матиме негативні наслідки не лише для відповідачів, а й для громади.

Отже, вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона сторонам оспорюваного договору виконувати договірні зобов`язання: 1) не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами; 2) порушує збалансованість інтересів сторін такого договору; 3) є неспівмірним із негативними наслідками, що можуть настати в результаті вжиття судом такого заходу забезпечення позову; 4) спрямоване на втручання в господарську діяльність сторін оспорюваного договору; 5) фактично підмінює собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Крім того, як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що фізичне завершення спірного перехресного обсягу робіт до вирішення спору може зробити неможливим ефективне поновлення права позивача, якщо суд визнає його вимоги обґрунтованими.

При цьому заявником не визначено обсяг робіт, які входять до обсягу невиконаних робіт за договором про закупівлю робіт № 41 від 09.05.2025. Однак, рішення повинне бути повним та резолютивна частина має бути викладена чітко й однозначно, щоб унеможливити кілька варіантів її тлумачення під час примусового виконання державним чи приватним виконавцем.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексу України, обов`язок заявника у заяві наводити обґрунтуванням доцільності та необхідності вжиття кожного конкретного заходу забезпечення позову відповідними обставинами та надавати докази, що підтверджують такі обставини.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Будсервіс" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь