Ухвала суду № 140124677, 25.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

25.09.2026 Справа №607/5412/26 Провадження №2-др/607/104/26

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі судді Марциновської І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача адвоката Борової Любові Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Судовий збір у сумі 2662,40 грн покладено на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

21.09.2026 представник відповідача адвокат Борова Л.В. через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Частина 1 ст. 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При поданні відзиву на позовну заяву у межах даної цивільної справи представник відповідача вказала, що розмір очікуваних судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи у суді складає 10000 грн.

Разом з тим про намір подати докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду представник відповідача не заявила.

Так само, будучи присутньою у судовому засіданні 19.08.2026 під час розгляду даної цивільної справи, адвокат Борова Л.В. жодних клопотань про намір подати докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на оплату правничої допомоги не заявляла.

Крім цього, Верховний Суд у постановах від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 та від 13.02.2024 у справі № 757/33206/22-ц зазначив, що «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.».

Тобто докази витрат на правничу допомогу за загальним правилом мають подаватися до закінчення судових дебатів. Можливість подати їх протягом 5 днів після ухвалення рішення є винятком для об`єктивних випадків, коли докази не могли бути подані раніше з поважних причин і поважність таких причин має бути доведено стороною.

Разом з тим у цій справі представник відповідача не зазначила про наявність обставин, які перешкоджали їй подати докази на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до переходу до стадії ухвалення судового рішення.

При цьому суд зауважує, що саме по собі посилання у відзиві на положення статті 141 ЦПК України не свідчить про належне виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо заявлення до закінчення судових дебатів про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 141 ЦПК України заява представника відповідача адвоката Борової Л.В. про ухвалення додаткового рішення та розподіл понесених відповідачем судових витрат підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 141, 247, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Борової Любові Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Марциновська