Ухвала суду № 140124550, 25.09.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/730/26

Провадження № 6/459/118/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області у складі: головуючого судді Мельникович М. В., за участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач Акціонерне товариство «Таскомбанк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою, у якій просить замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому листі №459/730/26, виданому у справі за позовом Акціонерне товариство «Таскомбанк» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №999/25106144-VR від 8 березня 2024 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 01.06.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Заявою-договором № 999/25106144-VR від 08.03.2024 у загальній сумі 86 454 (Вісімдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні 39 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 50 000,00 грн; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 36 454,39 грн. Також стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати в розмірі 2 507 (дві тисячі п`ятсот сім) гривень 01 копійку. 29.06.2026 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф (далі по тексту - Договір факторингу), відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №999/25106144-VR від 8 березня 2024 року, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Тому представник просив заяву задовольнити та замінити сторону у виконавчому листі.

25.09.2026 представник заявника у судове засідання не з`явився, проте у заяві просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 та представник стягувача АТ «Таскомбанк» також не з`явились у судове засідання, хоча повідомлялись про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань не подали.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів, які б свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення немає потреби, а тому розгляд справи слід провести у відсутності учасників процесу.

Згідно вимог ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та ознайомившись із такою, суд встановив наступне.

Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 01.06.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Заявою-договором № 999/25106144-VR від 08.03.2024 у загальній сумі 86 454 (Вісімдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні 39 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 50 000,00 грн; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 36 454,39 грн. Також стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати в розмірі 2 507 (дві тисячі п`ятсот сім) гривень 01 копійку.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи на виконання рішення суду не видавались.

Разом з цим, судом встановлено, що 29.06.2026 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ» чи/або Заявник) укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф (далі по тексту - Договір факторингу), відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №999/25106144-VR від 8 березня 2024 року, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (копія витягу з Договору факторингу, засвідчена належним чином, додається до даної заяви).

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2.2. Договору факторингу фінансування АТ «Таскомбанк» здійснюється шляхом купівлі ТОВ «ФК «ЄАПБ» у АТ «Таскомбанк» прав вимоги та набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги на борг.

Керуючись п. 2.3. Договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних АТ «Таскомбанк» за кредитними договорами та їх перехід від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2.4. Договору факторингу в день, коли здійснюється перехід від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги боргу до позичальників, АТ «Таскомбанк» зобов`язаний передати ТОВ «ФК «ЄАПБ» інформацію згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №3 до цього Договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді.

Згідно п. 3.1. Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язаний в день укладення сторонами цього Договору сплатити АТ «Таскомбанк» суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів згідно умов договору факторингу на банківський рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , Код банку 339500, код за ЄДРПОУ 09806443.

Відповідно до акту прийому - передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу №НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 АТ «Таскомбанк» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 32534. Після цього ТОВ «ФК «ЄАПБ» став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Із платіжної інструкції №24400 від 29.06.2026 встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило плату у сумі 52 048 193,70 грн згідно Договору факторингу.

Відповідно до реєстру прав вимоги Додатку 1 до Договору факторингу від 29.06.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 999/25106144-VR від 8 березня 2024р., в сумі 94 588,20 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі за змістом ЦК України) визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункти 73-75)) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість)».

З постанови Верховного суду від 03 грудня 2025 року у справі 2-329/12 вбачається, що заміна стягувача у виконавчому документів її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, а без заміни стягувача у виконавчому документів правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11, від 27.08.2020 у справі №804/536/18 та від 16.06.2021 у справі №0417/7776/2012 наголошують, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом.

Враховуючи те, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. У правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни сторони АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ЄАПБ», оскільки без заміни сторони стягувача ТОВ «ЄАПБ» як правонаступник позбавлене процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. 260, ст.261, ст. 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач Акціонерне товариство «Таскомбанк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі- задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк» на правонаступника «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому листі №459/730/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №999/25106144-VR від 8 березня 2024 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повна ухвала складена 25.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2),

Стягувач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (ЄДРПОУ: 09806443, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30),

Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович