Рішення № 140123568, 28.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/844/26

Провадження № 2/700/740/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/844/26 провадження №2/700/740/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Кудіна Анастасія В`ячеславівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 листопада 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5736019.

25.05.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 25.05.2026 року до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 24177,00 грн, з яких: 6976,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 0,00 грн сума заборгованості за процентами, 9198,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та неустойка в розмірі 8000,00 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів, в зв`язку з чим має непогашену заборгованість за кредитним договором №5736019. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5736019 у розмірі 24177,00 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 22 липня 2026 рокубуло відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Представник позивача в позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Відзиву не подавав.

Дослідивши матеріали даної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 06 листопада 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №5736019. Сума кредиту 7000,00 грн, строк кредиту- 360 днів, дата повернення кредиту 01.11.2026, Сума комісії за обслуговування кредиту за весь строк кредитування: 22484.00 грн., яка нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту

за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів,

Комісія за надання кредиту становить 760,00 грн., що нараховується за ставкою 10,80% від суми кредиту; Проценти за користування кредитом 0,0010 % річних.

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно платіжного доручення № 65710638 від 06.11.2025 року кошти в сумі 7000 грн. були успішно перераховані на картку № НОМЕР_1 , вказану в договорі за договором № 5736019.

25.05.2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 25.05.2026 року до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 24177,00 грн, з яких:

6979,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

0,00 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

9198,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своє зобов`язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунок попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №5736019 від 06.11.2025 в розмірі 24177,00 грн.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором №5736019 від 06.11.2025, що складається з тіла кредиту в розмірі 6979,00 грн.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором №5736019 від 06.11.2025 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що до складу заявленої до стягнення заборгованості включено, зокрема, суму так званої «нестандартної комісії за обслуговування». Водночас кредитором не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме послуги з обслуговування кредиту фактично надавалися відповідачу, у чому полягав їх зміст, періодичність та обсяг, а також які конкретні дії кредитора зумовили виникнення у відповідача обов`язку зі сплати саме такої комісії.

Саме лише відображення відповідної суми у розрахунку заборгованості, складеному кредитором, не підтверджує факту надання позичальнику конкретних послуг та не може саме по собі свідчити про виникнення у нього грошового зобов`язання зі сплати комісії. Розрахунок заборгованості є одностороннім документом кредитора та має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, зокрема з умовами укладеного між сторонами договору та доказами фактичного надання відповідних послуг.

При цьому зміст кредитного договору також не дає можливості однозначно встановити правову та економічну природу спірної комісії. Договором не визначено переліку конкретних послуг, за які справляється «нестандартна комісія за обслуговування», не розкрито зміст таких послуг, порядок їх надання та розрахунку їх вартості.

Більше того, у розрахунку заборгованості кредитор використовує поняття «нестандартна комісія за обслуговування», тоді як умовами кредитного договору не встановлено чіткого розмежування між «стандартною» та «нестандартною» комісіями, не визначено критеріїв, за якими певна комісія вважається стандартною або нестандартною, а також не передбачено окремого порядку її нарахування.

Таким чином, із самого договору неможливо встановити, яка саме погоджена сторонами умова є правовою підставою для нарахування спірної суми та за які конкретно дії або послуги кредитора вона підлягає сплаті.

За таких обставин суд не може покласти в основу рішення лише одностороннє визначення кредитором характеру платежу як «нестандартної комісії», оскільки це фактично означало б доповнення судом змісту договору новими істотними умовами щодо складу та вартості послуг, які сторонами належним чином не погоджувалися.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, відповідно до яких у разі, якщо кредитодавець не зазначив у кредитному договорі та не надав доказів наявності і переліку додаткових та супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які фактично надаються позичальнику та за які встановлено плату, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту не можуть бути підставою для її стягнення. Такий висновок сформульований Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Верховний Суд також звертав увагу на неприпустимість стягнення з позичальника плати за обслуговування кредиту у випадку, коли договором не передбачено надання за таку плату конкретних послуг, а фактичне призначення відповідного платежу не може бути встановлено з умов договору.

У даному випадку позивач не довів, що спірна комісія є платою за конкретні, визначені договором та фактично надані відповідачу послуги кредитора. Не встановлено також, що сторони при укладенні договору погодили саме такий вид комісії та порядок її нарахування.

При цьому суд виходить також із принципу правової визначеності договірних умов: особа повинна мати можливість зі змісту договору чітко встановити, за яку саме послугу, у якому розмірі та за яких умов з неї може бути стягнута відповідна плата. Якщо ж у договорі відсутнє розмежування між передбаченими договором видами комісії, а кредитор уже на стадії розрахунку заборгованості вводить додаткове поняття «нестандартної комісії», яке не має однозначного договірного визначення, така сума не може вважатися належним чином підтвердженим договірним зобов`язанням позичальника.

Тому, у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії 9198,00 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення неустойки (штраф,пеня) в сумі 8000,00 грн. за кредитним договором №5736019 від 06.11.2025 суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка (штраф), яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню, та відповідно до вимог ст. ст.526,629,1048,1054 ЦК України стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №5736019 від 06.11.2025 в сумі 6979,00 грн. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості відповідача за спірним договором.

Крім того, з платіжної інструкції кредитового переказу коштів №166848 від 14.07.2026 вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Беручи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, 6979,00 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 28,87 % від заявленої ціни позову 24177,00 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить768,63 грн (28,87% від суми 2662,40 грн).

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 142, 259, 268, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Кудіна Анастасія В`ячеславівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»заборгованість за кредитним договором №5736019 від 06.11.2025 в розмірі 6979,00 грн (шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 768,63грн (сімсот шістдесят вісім гривень 63 копійки) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Лісова, 2, поверх №4 м. Бровари Київської області, 07400, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ