Ухвала суду № 140122829, 28.09.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/781/26

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне заяву ОСОБА_1 подану про розстрочення виконання рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 19.08.2026 у справі №561/781/26,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, в якій зазначив, що рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 19.08.2026 у справі №561/781/26 з нього стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №26302551 від 28.08.2024 року в розмірі 15900 грн. 00 коп. та 1500,00 грн витрат з професійної правничої допомоги.

Вимоги заяви обгрунтовує тим, що в 2022 році в нього стався інфаркт міокарда. Цього ж року було проведено операцію на серці та здійснено аортокоронарне шунтування. Після проведення хірургічних втручань він постійно лікується як амбулаторно, так і стаціонарно, що підтверджується епікризом №7741. В зв`язку з відсутності коштів змушений був брати позику на лікування. На даний час є інвалідом 3 групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3406,00 грн., що підтверджується довідкою про доходи №2856 1261 8188 2833. Вказує, що жодним чином не відмовляєть від виконання рішення суду, лише просить суд дозволити йому виконувати рішення, сплачуючи рівні платежі протягом року з огляду на вищевикладені обставини. Зазначає, що загальна сума заборгованості становить 19 765, 00 грн. Рострочка рівними платежами відповідно буде становити 1647,08 грн. щомісячно (19765, 00 грн. / 12 місяців = 1647,08 грн.). 3 огляду на вищевикладене, вважає, що з підстав скрутного матеріального становища та хвороби, яка потребує постійного лікування являється об`єктивною підставою для надання йому можливості рострочення виконання ухваленого рішення із запропонованим графіком щомісячного погашення заборгованості протягом одного року рівними платежами.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В заяві про розстрочення просив розглядати справу за його відсутності.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс» належно повідомлений про розгляд заяви шляхом надіслання йому повідомлення прор розгляд заяви в електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

У відповідності до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява розглядається з повідомленням учасників справи, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 19.08.2026 у справі №561/781/26 з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС" стягнуто заборгованість за кредитним договором №26302551 від 28.08.2024 року в розмірі 15900 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп., а також стягнуто судовий збір в розмірі 2 365 (дві тисячі триста шістдесят п`ять) грн. 00 коп. та 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань повинен також враховувати те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому суд не може вважати підставами для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб`єктивним фактором.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03червня 2021 року у справі №9901/598/19, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на вазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

В заяві підставою для розстрочення виконання рішення суду заявник зазначає скрутне матеріальне становище у зв`язку з станом здоров`я та необхідністю лікування та реабілітації та надає суду довідку про доходи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримав пенсію з 01.01.2026 по 01.09.2926 в розмірі 30 454,00 грн; довідку до акта МСЕК від 02.10.2023 про наявність у нього ІІІ групи інвалідності з підстав наявності загального захворювання; епікриз виписний про перебування на лікуванні в стаціонарі з 22.12.2025 по 29.12.2025.

Вказані обставини не доводять об`єктивну неможливість чи утруднення виконання судового рішення так само, як і можливість ОСОБА_1 сплачувати щомісячно платежі на виконання судового рішення протягом одного року.

Суд вважає, що існування обставин, наявних у заяві не створює випадок винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та не є обставиною, що ускладнює його виконання.

Складне фінансове становище ОСОБА_1 , яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що у зв`язку з станом здоров`я не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 ).

Таким чином, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 247, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 124 Конституції України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі №561/781/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2026.

Суддя А. В. Дідик