Рішення № 140122817, 25.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/417/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

25 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8936225 від 10 березня 2024 року в загальному розмірі 34250,00 гривень, а також судові витрати: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 8936225. За його умовами відповідачу було надано кредит у розмірі 10000,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним і комісію та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора. Електронна ідентифікація відповідача здійснювалася під час входу до особистого кабінету. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було направлено на номер мобільного телефону, зазначений клієнтом при оформленні кредиту. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі: перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 10000,00 гривень на його платіжну картку.

29 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ. За цим договором до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8936225 від 10 березня 2024 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 34250,00 гривень. Вона складається з 10000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 23250,00 гривень заборгованості за процентами та 1000,00 гривень заборгованості за комісією.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте в судове засідання не з`явився і причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин та не подав відзив. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи. Тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів і ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 10 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 8936225.

Кредитний договір № 8936225 (індивідуальна частина), заява на отримання кредиту (додаток № 2 до договору) та анкета-заява на кредит сформовані на ім`я відповідача ОСОБА_1 та містять сукупність його ідентифікаційних і контактних даних, в тому числі: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспорт; адресу реєстрації та проживання; номер мобільного телефону НОМЕР_1 ; реквізити електронного платіжного засобу для отримання кредитних коштів - картка НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 10000,00 гривень.

Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надано на загальний строк 105 днів з 10 березня 2024 року. Цей строк складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів, який завершується 25 березня 2024 року, та поточного періоду тривалістю 90 днів, який закінчується 23 червня 2024 року.

Підпунктами 1.5.1-1.5.3 договору передбачено: комісію за надання кредиту у розмірі 1000,00 гривень, що становить10 % від суми кредиту, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду за ставкою 1,70 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, що становить 2550,00 гривень; проценти протягом поточного періоду за стандартною ставкою 2,30 відсотка, що становить 20700,00 гривень.

Загальні витрати позичальника за весь строк кредитування визначено в розмірі 24250,00 гривень, а загальну вартість кредиту - 34250,00 гривень. Ці ж показники відображено в графіку платежів (додаток № 1 до договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_2 .

Відповідно до пунктів 6.1-6.2 договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця. Акцепт позичальник надає шляхом відправлення електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який надсилається SMS-повідомленням на номер мобільного телефону позичальника. Згідно з пунктом 6.7 договору позичальника ідентифіковано та верифіковано через систему BankID НБУ.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження проходження відповідачем процедури електронної ідентифікації та підписання кредитного договору позивач надав довідку про ідентифікацію, видану ТОВ «Мілоан» 10 вересня 2025 року. З цієї довідки вбачається, що при укладенні договору № 8936225 від 10 березня 2024 року використано одноразовий ідентифікатор "341073". Його було відправлено відповідачу 10 березня 2024 року на номер телефону НОМЕР_1 . Відомості про підписання договору одноразовим ідентифікатором "341073" відображено також у реквізитах самого кредитного договору.

Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання договору є належним підтвердженням направлення повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 сформувала правовий висновок, згідно з яким підписання кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора є належним способом укладення правочину в електронній формі, який прирівнюється до власноручного підпису особи.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 125174047 від 10 березня 2024 року. Згідно з ним ТОВ «Мілоан» через ТОВ ФК «Контрактовий дім» здійснило переказ коштів у сумі 10000,00 гривень на картку НОМЕР_2 отримувача ОСОБА_1 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 8936225».

Крім того, отримання коштів підтверджується листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-38533 від 03 вересня 2026 року, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, а також доданою до нього випискою про рух коштів за рахунком.

Згідно з наданою банком інформацією, банківська картка емітована на ім`я ОСОБА_1 . Перші шість і останні чотири цифри номера цієї картки повністю збігаються з реквізитами картки, зазначеними в пункті 2.1 кредитного договору, заяві на отримання кредиту та платіжному дорученні. Банк також підтвердив, що в період з 10 березня 2024 року по 17 березня 2024 року на цю картку дійсно було зараховано кошти в сумі 10000,00 гривень.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено в електронній формі, і його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та змісту правочину за допомогою документа, який цю волю відтворює. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Судом також встановлено, що після укладення кредитного договору відбулася заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно з статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

29 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ. Того ж дня сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників. Оплату за договором відступлення здійснено згідно з платіжною інструкцією.

Із витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29 липня 2024 року вбачається, що до реєстру включено ОСОБА_1 як боржника за кредитним договором № 8936225 від 10 березня 2024 року. Загальна сума заборгованості становить 34250,00 гривень: 10000,00 гривень за тілом кредиту, 23250,00 гривень за процентами та 1000,00 гривень за комісією.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи, зокрема опис вкладення до поштового відправлення № 0505557740222 від 25 лютого 2026 року, свідчать, що відповідачу направлялася претензія вих. № 23773662/2598 від 04 лютого 2026 року. Претензія містила повідомлення про відступлення права вимоги, розмір заборгованості та реквізити нового кредитора для її погашення.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти. Тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту в межах цього строку.

Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору № 8936225 строк кредитування закінчився 23 червня 2024 року. З відомості про щоденні нарахування та погашення та виписки з особового рахунку вбачається, що комісію за надання кредиту в сумі 1000,00 гривень нараховано одноразово 10 березня 2024 року; проценти за період з 11 березня 2024 року по 25 березня 2024 року (15 днів пільгового періоду) нараховано за ставкою 1,70 відсотка, тобто по 170,00 гривень щоденно, на загальну суму 2550,00 гривень; проценти за період з 26 березня 2024 року по 23 червня 2024 року (90 днів поточного періоду) нараховано за ставкою 2,30 відсотка, тобто по 230,00 гривень щоденно, на загальну суму 20700,00 гривень.

Нарахування процентів завершилося 23 червня 2024 року і здійснювалося виключно в межах строку кредитування, що відповідає умовам пункту 1.3 та підпунктів 1.5.2, 1.5.3 кредитного договору. Загальна сума процентів становить 23250,00 гривень. Будь-яких нарахувань за межами строку дії договору, а також нарахувань неустойки чи процентів за порушення грошового зобов`язання матеріали справи не містять.

Доказів погашення заборгованості повністю або частково відповідач суду не надав.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10000,00 гривень, за процентами в розмірі 23250,00 гривень та за комісією за надання кредиту в розмірі 1000,00 гривень підтверджена належними доказами і відповідає умовам кредитного договору. Відповідач її не спростував, тому вона підлягає стягненню в повному обсязі.

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості, суд не має підстав піддавати його сумніву.

Отже, з огляду на досліджені докази та позицію сторін, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8936225 від 10 березня 2024 року в розмірі 34250,00 гривень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи та витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень представник позивача надав такі документи: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; ордер; акт наданих послуг № Д/18243 від 12 лютого 2026 року; детальний опис наданих послуг до цього акта, згідно з яким адвокат витратив загалом 6 годин 30 хвилин на консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції та складення позовної заяви, а також подав заяву до суду.

Суд враховує обсяг та характер виконаної адвокатом роботи і складність справи. Справа є малозначною, незначної складності та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав. Позовна заява є типовою для категорії справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами і не потребувала від адвоката значного часу на вивчення судової практики чи формування унікальної правової позиції. Крім того, розмір винагороди визначено в договорі у фіксованій сумі за одну кредитну справу незалежно від фактичного обсягу робіт.

З огляду на це суд вважає заявлений розмір витрат завищеним і таким, що не відповідає критерію розумності та співмірності. Тому суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3500,00 гривень таких витрат.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 3500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Також з відповідача підлягають стягненню 2662,40 гривень судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду згідно з платіжною інструкцією № 13064 від 18 лютого 2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 8936225 від 10 березня 2024 року в загальному розмірі 34250 грн (тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн (три тисячі п`ятсот гривень).

У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_3 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор