Ухвала суду № 140122604, 23.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.09.2026Справа № 554/13609/26 Провадження № 1-кс/554/11806/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р. м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , прокурора : ОСОБА_3 , підозрюваного: ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026170000000347 від 20.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Гадяч, Полтавської області, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні-слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування установлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 № 1-РС, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду водія 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

У серпні 2026 року, більш точної дата та часу досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання, спрямованого на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в порушення вимог наказу МВС України № 622 від 21.08.1998, яким затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, з метою подальшого незаконного збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, знайшов автомат конструкції Калашникова «АК-12» (6П70), серійний номер « НОМЕР_2 », калібру 5,45 мм, та 205 патронів калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року та не повідомивши командування військової частини НОМЕР_1 про знахідку, без постановки на облік даного майна без передбаченого законом дозволу, придбав для себе особисто автомат конструкції Калашникова «АК-12» (6П70), серійний номер « НОМЕР_2 », калібру 5,45 мм, та 205 патронів калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року.

Так в серпні місяці 2026 року, але не пізніше 30.08.2026 року, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, діючи протиправно, без передбаченого законом дозволу, здійснив незаконне перевезення автомату конструкції Калашникова «АК-12» (6П70), серійний номер «231279745», калібру 5,45 мм, та 205 патронів калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року, до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

В подальшому з метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_4 , домовився про збут автомату конструкції Калашникова «АК-12» (6П70), серійний номер « НОМЕР_2 », калібру 5,45 мм, та 205 патронів калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року із залегендованою особою під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 », анкетні дані якого змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

На виконання досягнутої домовленості 01.09.2026 близько 13 год. 50 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Honda HR-V», 2000 року випуску, номерний знак 2Р4:0789, VIN-код: НОМЕР_3 , який перебуває у його постійному користуванні, прибув до раніше обумовленого місця розташованого на узбіччі автомобільної дороги за напрямком сполучення с. Петрівка-Роменська, Полтавської області м. Гадяч, Полтавської області, поблизу лісосмуги неподалік с. Осняги Миргородського району Полтавської області.

Перебуваючи у зазначеному місці, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу, о 13 год. 51 хв. дістав із салону вказаного автомобіля та передав залегендованій особі ОСОБА_7 автомат «АК-12» (6П70), серійний номер « НОМЕР_2 », калібру 5,45 мм, та 205 патронів калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 58 000 гривень.

01.09.2026 залегендована особа ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції отримані від ОСОБА_4 автомат «АК-12» (6П70), серійний номер « НОМЕР_2 », калібру 5,45 мм, та 205 патронів калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/17203-БЛ від 07.09.2026, наданий на дослідження автомат є автоматичною вогнепальною зброєю автоматом «АК-12» (6П70), серійний номер « НОМЕР_2 », калібру 5,45 мм, виготовленим промисловим способом та придатним для стрільби.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/17202-БЛ від 08.09.2026, надані на дослідження 205 патронів є бойовими припасами проміжними військовими патронами калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року, виготовленими промисловим способом та придатними для стрільби.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, 15.09.2026 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи й надалі діяти протиправно, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, повторно, в порушення вимог наказу МВС України № 622 від 21.08.1998, яким затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів зателефонував залегендованій особі ОСОБА_7 та під час телефонної розмови запропонував останньому придбати у нього два цинки з патронами по 1080 патронів, калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року у кожному, загальною кількістю 2160 патронів, калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року за грошові кошти в сумі 40 000 гривень.

Досягнувши домовленості щодо продажу бойових припасів, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на їх незаконний збут 21.09.2026 близько 14 год. 18 хв. прибув на автомобілі марки «Honda HR-V», 2000 року випуску, номерний знак 2Р4:0789, VIN-код: НОМЕР_3 , який перебуває у його постійному користуванні до раніше обумовленого місця розташованого на узбіччі автомобільної дороги за напрямком сполучення с. Петрівка-Роменська, Полтавської області м. Гадяч, Полтавської області, поблизу лісосмуги неподалік с. Осняги Миргородського району Полтавської області.

Перебуваючи у зазначеному місці, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу, о 14 годині 20 хвилин дістав із салону вказаного автомобіля два цинки з патронами, у кожному з яких містилося по 1080 патронів, калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року, а також три пачки набоїв у кількості 90 штук, калібру 5,45?39 мм та набої у кількості 24 штуки, калібру 5,45?39 мм, що зберігалися насипом та передав зазначені бойові припаси залегендованій особі ОСОБА_7 , отримавши від останнього за їх незаконний збут грошові кошти в сумі 40 000 гривень.

21.09.2026, після здійснення зазначеної передачі залегендована особа ОСОБА_7 добровільно видала працівникам поліції передані їй ОСОБА_4 два цинки з патронами.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/18288-БЛ від 22.09.2026, надані на дослідження 1080 патронів відносяться до категорії бойових припасів. Дані патрони являться бойовими припасами проміжними військовими патронами калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/18289-БЛ від 22.09.2026, надані на дослідження 1080 патронів відносяться до категорії бойових припасів, дані патрони є проміжними військовими патронами калібру 5,45?39 мм, зразка 1974 року.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

21.09.2026 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Гадяч, Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, затримано у порядку статті 208 КПК України.

22.09.2026 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Орган досудового розслідування мотивував своє клопотання тим, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочин, який йому інкриміновані передбачає позбавлення волі на строк до семи років, а тому ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень.

Підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи предметів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено інші місця зберігання «схрони» вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових пристроїв, які останній мав намір збути.

Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зміна показань свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду.

Інші більш м`які запобіжні заходи, на думку органу досудового розслідування, не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити з наведених вище підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , прохала обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, враховуючи останній одружений та має на утриманні неповнолітню дитину. Крім того, зазначила, що визначений органом досудового розслідування розмір застави є непомірним для підозрюваного. ОСОБА_4 потребує лікування, а тому утримання його в умовах ізоляції тільки погіршить стан його здоров`я.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає, проте від дачі показань слідчому відмовився скориставшись ст. 63 Конституції України. Заперечував проти застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді тримання під вартою та підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтування органу досудового розслідування та сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобіганняспробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони є достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ у справах «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що «факти, які причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу вбачається, що вони містять додатні дані, що вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 . Це зокрема: дані протоколів (огляду покупця та вручення грошових коштів) від 01.09.2026 та 21.09.2026; дані протоколів огляду (добровільної видачі) від 01.09.2026 та 21.09.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/17203-БЛ від 07.09.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/17202-БЛ від 08.09.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/18289-БЛ від 22.09.2026; дані протоколів допиту свідка ОСОБА_7 від 02.09.2026 та 21.09.2026; дані протоколу проведеного обшуку транспортного засобу марки «Honda HR-V» 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 :0789, WIN-код: НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_4 .

Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у клопотанні, сумнівів не викликає та не заперечується стороною захисту.

Суд враховує, що згідно зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є тяжкими, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Судом установлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , перебував на лікуванні, в тому числі у зв`язку з отриманням поранень під час бойових дій.

Оцінюючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлення ОСОБА_4 неминучості суворого покарання за вчинення тяжкого злочину, може бути об`єктивним та потужним стимулом для втечі.

Також обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що показання слідчому ОСОБА_4 не надава. Зміна показань свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити або сховати будь-яку із речей чи предметів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити встановленню походження збутої ним зброї та боєприпасів, а також встановленню можливої причетності до вчинення вказаних кримінальних правопорушень інших осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, існує обґрунтований ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду.

Слідчий суддя окремо враховує, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні. Даний особливий правовий режим вимагає підвищеної уваги до забезпечення громадського порядку, безпеки громадян та суворого дотримання процесуальної дисципліни.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини;

- особиста порука не можливо застосувати у зв`язку з тим, на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість;

- домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5576 від 21.09.2026 року ОСОБА_4 рекомендовано нагляд медика частини, виконання фізичної терапії, обмеження фізичних навантажень тощо. Медичні дані які б перешкоджали обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженнідля забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

Керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з утриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Строк тримання під вартою обчислювати із 16 год. 00 хв. 21.09.2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 16 год. 00 хв. 20.11.2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 99840 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, слідчого, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 , зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

2. не відлучатись з адреси місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1