Рішення № 140120817, 28.09.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/5407/26

Провадження № 2/378/826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.,

за участю секретаря Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт. Ставище цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 з посиланням на те, що відповідно до укладеного електронного кредитного договору № 1205644 від 28.11.2024 відповідач отримав кредит у сумі 8000 грн. на 75 днів до 10.02.2025. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість 13801,29 грн., з яких 7920,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5881,29 грн. заборгованість за процентами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Абекор» вказану суму заборгованості за кредитним договором та на відшкодування судових витрат 7662,40 грн., з яких по сплаті судового збору - 2662,40, та витрати на правничу допомогу -5000 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2026 вказану справу передано за підсудністю до Ставищенського районного суду Київської області (а. с. 20 - 22).

25.08.2026 до Ставищенського районного суду надійшла вказана справа від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а. с. 30).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 25.08.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а. с. 76).

Представник позивача ТОВ «ФК«Абекор» в судове засідання не з`явився, про час та розгляд справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 82, 84) в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без участі представника товариства (а. с. 8).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 89).

Враховуючи те, що у встановлений судом строк відповідач письмового відзиву на позов не подав, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.11.2024 між ТОВ «ФК«Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи кредитора укладений кредитний договір № 1205644 (а. с. 39 зв. - 47) вказаний договір підписано електронним цифровим підписом "z32335".

Відповідно до умов Договору (п. 1.2 Договору) сума кредиту складає 8000,00 грн. Кредит надано строком на 75 днів з кінцевим терміном повернення до 10.02.2025 включно. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці (графіку платежів), що є Додатком 1 до договору (п. 1.3 Договору).

Також умовами договору встановлено процентну ставку за користування кредитом, яка залежить від умов користування кредитом та становить: базова процентна ставка -0,99%, основна - 0,99 % (п. 1.4 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Відповідно до квитанції ВПС «Фінансовий світ» від 28.11.2024 кредитодавцем перераховано позичальнику на картковий рахунок, що зазначений позичальником у договорі, кредит у розмірі 8000,00 грн. (призначення платежу - від ТОВ "ФК "Абекор")(а. с. 49).

Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором заборгованість відповідача становить 13801,29 грн., з яких 7920,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5881,29 грн. заборгованість за процентами (а. с. 50).

Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» від 01 вересня 2026 року, наданою на виконання ухвали суду, платіжна картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 та в період з 28.11.2024 по 30.11.2024 на вказану картку було зараховано 8000 грн. (а. с. 91).

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст. 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 28.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 був укладений, дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, кредитний договір № 1205644.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що оспорюваний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача суму позики в розмірі 8000,00 грн.

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надав.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ «ФК«Абекор» заборгованість за кредитним договором № 1205644 від 28.11.2024 у розмірі 13801,29 грн. з яких 7920,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5881,29 грн. заборгованість за процентами.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1,2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем не надано відповідних доказів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 чт. 141 ЦПК України при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що з урахуванням розміру задоволених вимог, на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 204, 207, 509, 526, 527, 530, 625, 628, 629, 1048, 1054, 1055, 1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону «Про електронну комерцію», ст. 12-13, 76 - 81, 83, 89, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за договором № 1205644 від 28 листопада 2024 року в сумі 13801 (тринадцять тисяч вісімсот одна) гривня 29 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

В задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, приміщення 601А, ЄДРПОУ 39287145).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак