Ухвала суду № 140120606, 28.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4449/26

Провадження № 2/369/10395/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Лапченко О.М.,

секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, згідно якого просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.05.2026 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

У позовній заяві позивач просив витребувати у приватного нотаріуса Леденьова І.С. копію спадкової справи, заведеної після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовчому судовому позивач клопотання про витребування доказів по справі підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Змагальність процесу полягає у тому, що кожна зі сторін самостійно визначає свою правову позицію, обсяг доводів та доказів, на які вона посилається, а також несе процесуальний обов`язок доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд при цьому не збирає докази замість сторін, а лише сприяє реалізації їх процесуальних прав, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, та забезпечує рівність процесуальних можливостей сторін.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного процесу, закріпленим, зокрема, у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, а також доказів, витребуваних судом у випадках, прямо передбачених процесуальним законом. При цьому саме сторони визначають обсяг своїх вимог, заперечень, а також спосіб їх доведення, і несуть ризик невчинення або неналежного вчинення процесуальних дій.

Разом з тим диспозитивність не є абсолютною та кореспондується з обов`язком суду забезпечити ефективне та справедливе здійснення правосуддя. Зокрема, суд має право сприяти учасникам справи в реалізації їх процесуальних прав, у тому числі шляхом витребування доказів у разі, якщо сторона обґрунтує неможливість самостійного їх отримання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для справи, а згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.

Отже, принцип змагальності передбачає активну процесуальну поведінку сторін у доведенні своєї позиції, тоді як принцип диспозитивності закріплює автономію сторін у розпорядженні своїми правами та засобами доказування, але не виключає можливості судового сприяння у збиранні доказів у випадках, коли сторона обґрунтовує неможливість їх самостійного отримання.

Так, позивач просить витребувати у приватного нотаріуса Леденьова І.С. копію спадкової справи, заведеної після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Документи спадкової справи мають значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування та для правильного визначення суб`єктного складу у дані справі.

Зазначені документи перебувають у володінні приватного нотаріуса та не можуть бути самостійно отримані позивачем у повному обсязі, необхідному для належного захисту прав та інтересів позивача у межах даного судового розгляду.

З огляду на викладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а також забезпечення реалізації сторонами процесуальних прав, суд вважає клопотання про витребування доказів у справі обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 258, 260 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова Івана Сергійовича належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи за №17/2016, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити строк виконання ухвали п`ять днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Лапченко