Рішення № 140120529, 24.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/327/26

2-а/368/13/26

Рішення

Іменем України

"24" вересня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.

за участі секретаря Назаренко А.І.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клапчука Ф.П.

та представника відповідача Латонової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кагарлик в режимі відеоконференції адміністративну справу в спрощеному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Клапчук Федір Петрович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -

встановив:

представник позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне стягнення №ПС001920 від 03.12.2025 року, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне стягнення №ПС001915 від 30.12.2025 року, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне стягнення №ПС001921 від 01.06.2026 року, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. та стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати, обґрунтовуючи позов наступним.

Державною службою України з безпеки на транспорті було винесено постанови про притягнення ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест 2016», до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч. 4 ст. 123-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а саме:

1.Постанова про накладення адміністративного стягнення від 30.12.2025 року №ПС001915, згідно з якою 21.11.2025 року у Київській області с. Ворзель а/д Т1001 при перевірці т/з МАЗ н.з. НОМЕР_1 , що перевозив подільний вантаж (пісок) відповідно до ТТН №101232 від 21.11.2025 року, в якій вантажовідправником вказано ТОВ «БУДІНВЕСТ 2016». Вантажовідправник вніс дані про масу вантажу до ТТН 22.30 т, що не відповідає фактичним - 27.3 т при нормативно допустимих 26 т, що перевищує нормативно встановлені параметри від 5- 10% (5%). Постановою встановлено порушення ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 132-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн.

2.Постанова про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2025 року №ПС001920, згідно з якою 03.12.2025 року у м. Київ, Кільцева дорога в p-ні зуп. Південна Борщагівка при перевірці т/з SINOTRUK HOWO-TX-78 32574384 6Є1 н.з. НОМЕР_2 при перевезенні подільного вантажу (пісок) відповідно до ТТН №92638 від 03.12.2025 року, в якій вантажовідправником є ТОВ «БУДІНВЕСТ 2016». Вантажовідправник вніс дані про масу вантажу до 10080 кг, що не відповідає фактичним - 34,94 т при нормативно-допустимих 26 т, що перевищує нормативно встановлені параметри від 30% і більше (34,3%). Постановою встановлено порушення ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51 000 грн.

3.Постанова про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2026 року №ПС001921, згідно з якою 13.12.2025 року у м. Київ, Велика кільцева дорога в p-ні зуп. Південна Борщагівка при перевірці т/з SINOTRUK ZZ3256438H81 н.з. НОМЕР_3 , що перевозив подільний вантаж (пісок) відповідно до ТТН №92636 від 03.12.2025 року, в якій вантажовідправником вказано ТОВ «БУДІНВЕСТ 2016». Вантажовідправник вніс дані про масу вантажу до ТТН 10460 кг, що не відповідає фактичним - 34,76 т при нормативно допустимих 26 т, що перевищує нормативно встановлені параметри від 30% і більше (33,6%). Постановою встановлено порушення ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51 000 грн.

Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення на позивача адміністративних стягнень від 30.12.2025 року №ПС001915, від 06.01.2026 року №ПС001920 та 06.01.2026 року №ПС001921 є незаконними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1, 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 229 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом, і, зокрема, про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 132-2 КУпАП, розглядають органи автомобільного транспорту.

Відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник має право на: передачу вантажу перевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу.

Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Вантажоодержувач має право на своєчасне одержання вантажів разом із документами на них. Вантажоодержувач зобов`язаний: своєчасно прийняти вантаж, що надійшов на його адресу, та документи на нього; надати вантажовідправнику інформацію про своє повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці).

Відповідальність за порушення ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена ст. 132-2 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п. п. 1,7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, у тому числі є товарно-транспортна накладна.

Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника. Необхідно зазначити, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є актом індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обгрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 5 березня 2020 року у справі № 640/467/19. Натомість, в оскаржуваних постановах не вказано конкретну частину, пункт статті 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», які були порушені Позивачем. Так, Відповідач обмежився лише загальним посиланням на порушення Позивачем статті 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», без вказівки на конкретну норму цієї статті, яка була порушена Позивачем. Таким чином, Оскаржувана постанова не відповідає вимогам, які ставляться до актів індивідуальної дії; є неконкретизованою, містить загальне цитування норми закону без її конкретизації з урахуванням конкретних правовідносин. Крім того, відповідачем було допущено істотні процедурні порушення.

Так, згідно з п. 13. Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 8 листопада 2006 р. N 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Згідно з п. 15 Порядку N 1567, копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення

перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.

Проте, копії відповідних актів, всупереч п. 15 Порядку N 1567, Позивачу не надавалися. Отже, відсутність вручення акта перевірки перевізнику свідчить про істотне порушення відповідачем встановленої процедури перевірки.

Окрім того, згідно з п. 17 Порядку N 1567, справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України Про адміністративну процедуру.

Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом визначено обов`язок органу державного контролю повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання під розписку чи рекомендованим листом про час і місце розгляду справи про порушення з метою забезпечення права такої особи на участь у розгляді справи про порушення.

Відповідачем не було дотримано приписів Порядку № 1567, що стосуються процедури розгляду актів, складених щодо Позивача, про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, оскільки позивач не отримував листів з повідомленням про час і місце розгляду справи про адміністративні порушення. Вказане позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справ, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Відповідач мав пересвідчитись перед розглядом кожної адміністративної справи чи повідомлена (обізнана) особа щодо якої здійснюється розгляд про дату та час розгляду такої справи, адже, у протилежному випадку нівелюється сама суть визначення обов`язку повідомляти особу про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позбавлення позивача або його представника можливості взяти участь у розгляді справ, які стосуються безпосередньо позивача, є істотним порушенням процедури розгляду цих справ.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17 січня 2019 року у справі № 826/1632/17. При цьому, розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт можливий за відсутності уповноваженої особи автомобільного перевізника лише у разі його належного сповіщення про розгляд справи.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 308/12552/16-а вказав про те, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується. Факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання постанови у такій справі неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури. Особі до якої застосовується штрафна санкція повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи.

Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.

Водночас зміст вказаного обов`язку не вичерпується надсиланням лише тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи (передбачені порядком № 1597): під розписку; рекомендованим листом із повідомленням; надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Таким чином, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи.

Порушення процедури розгляду справи про накладення штрафу є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу прийнятого за результатом такого розгляду, аналогічні висновки були зроблені Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.06.2019 року (справа №813/3415/18).

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Необхідно зазначити, що самі по собі постанови про накладення адміністративних стягнень, без підтвердження правомірності їх винесення належними доказами, не свідчать про порушення позивачем ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вчинення адміністративних правопорушень.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Викладене у цьому позові в сукупності свідчить, що постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.12.2025 року №ПС001915, від 06.01.2026 року №ПС001920 та 06.01.2026 року №ПС001921 є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в особі Державної служби України з безпеки на транспорті Латонова Т.А. просить суд У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи наступним.

Щодо законодавчо встановлених вимог, яких зобов`язані дотримуватись суб`єкти господарювання під час здійснення перевезень вантажів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єрміністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 2,15,29 пункту 5 Положення Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

В статті 7 КУпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до частини четвертої статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Крім того, відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Щодо суб`єкта відповідальності за ст. 132-2 КУпАП, як уповноваженої посадової особи вантажовідправника, зазначають, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажоперевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу. Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника(прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці),прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2,частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника. У свою чергу, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Відтак, ст. 132-2 КУпАП підлягає застосуванню в сукупності із ст.14 КУпАП. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Крім того, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 727).

Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3); державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4); рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14); рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19). Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Таким чином, беручи до уваги Положення, Закон України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають повноваження для здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю та у випадках, передбачених законом, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Так, 21.11.2025 інспекторами Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м.Києві під час здійснення документального габаритно-вагового контролю за адресою Київська обл., с. Ворзель, а/д т-1001 транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_4 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Будінвест-2016», згідно ТТН №101232 від 21.11.2025 внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри від 5% до 10% при перевезені подільного вантажу.

Згідно з товарно-транспортною накладною №101232 від 21.11.2025, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є ТОВ «Будінвест-2016», керівник якого ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.10.2021 за № 1287/36909 (далі Інструкція № 512) справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2, частинами першою, другою, четвертою, п`ятою і сьомою статті 133-1 та статтею 133-2 КупАП, розглядаються керівником Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступником або керівником територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступником відповідно до статті 229 КупАП.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, Голова Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник або керівник територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник приймає рішення у справі, яке оформлюється постановою: про накладення адміністративного стягнення (додаток 2); про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 3).

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається за наявності обставин, передбачених статтею 247 КупАП.

Так, з метою недопущення уникнення відповідальності посадовою особою вантажовідправника, листом від 16.12.2025 № 106508/31.2/24-25 позивача було повідомлено належним чином, щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення 30.12.2025. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення. Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо інформування.

При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє листи, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача). Позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Крім того, лише на позивача покладено обов`язок отримання цієї кореспонденції. Свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу позивача, та, в подальшому, посилання позивача на те, що відповідач не повідомив його про дату, час та місце розглядом справи і це є порушенням норм порядку № 1567, не можуть бути підставами для скасування постанови, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем порядку № 1567 та Закону України «Про поштовий зв`язок».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17. На розгляд даної справи позивач не прибув, жодних пояснень щодо спростування зафіксованого порушення не надав.

В результаті розгляду справи, за рішенням в.о. начальника Відділу адміністративного супроводу та ринкового нагляду Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м.Києві,було прийняте рішення про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.12.2025 № ПС 001915, за порушення частини 1 статті 132-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення а саме: 21.11.2025 інспекторами Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м. Києві під час здійснення документального габаритно-вагового контролю за адресою Київська обл., с. Ворзель, а/д т-1001 транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_4 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Будінвест-2016», згідно ТТН №101232 від 21.11.2025 внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри від 5% до 10% при перевезені подільного вантажу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Копія постанови направлена Позивачу листом від 02.01.2026 № 738/3.2/24- 26 (копія списку рекомендованих листів додається). 03.12.2025 інспекторами Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м. Києві під час здійснення габаритно-вагового контролю за адресою м. Київ, Кільцева дорога в районі зупинка «Південна Борщагівка» під час зважування транспортного засобу SINOTRUK номерний знак НОМЕР_2 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Будінвест-2016», згідно ТТН №92638 від 03.12.2025 внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30% при перевезені подільного вантажу.

Згідно з товарно-транспортною накладною №92638 від 03.12.2025, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є ТОВ «Будінвест-2016», керівник якого ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.10.2021 за № 1287/36909 справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2, частинами першою, другою, четвертою, п`ятою і сьомою статті 133-1 та статтею 133-2 КупАП, розглядаються керівником Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступником або керівником територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступником відповідно до статті 229 КупАП.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, Голова Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник або керівник територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник приймає рішення у справі, яке оформлюється постановою: про накладення адміністративного стягнення (додаток 2); про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається за наявності обставин, передбачених статтею 247 КупАП.

Так, з метою недопущення уникнення відповідальності посадовою особою вантажовідправника, листом від 24.12.2025 № 110207/31.2/24-25 позивача було повідомлено належним чином, щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення 06.01.2026.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення.

Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо інформування. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє листи, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача). Позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Крім того, лише на позивача покладено обов`язок отримання цієї кореспонденції.

Свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу позивача, та, в подальшому, посилання позивача на те, що відповідач не повідомив його про дату, час та місце розглядом справи і це є порушенням норм Порядку № 1567, не можуть бути підставами для скасування постанови, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем Порядку № 1567 та Закону України «Про поштовий зв`язок».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17. На розгляд даної справи позивач не прибув, жодних пояснень щодо спростування зафіксованого порушення не надав.

В результаті розгляду справи, за рішенням в.о. начальника Відділу адміністративного супроводу та ринкового нагляду Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м.Києві,було прийняте рішення про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.12.2025 № ПС 001915, за порушення частини 1 статті 132-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення а саме: 03.12.2025 інспекторами Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м. Києві під час здійснення габаритно-вагового контролю за адресою м. Київ, Кільцева дорога в районі зупинка «Південна Борщагівка» під час зважування транспортного засобу SINOTRUK номерний знак НОМЕР_2 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Будінвест-2016», згідно ТТН №92638 від 03.12.2025 внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30% при перевезені подільного вантажу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Копія постанови направлена позивачу листом від 07.01.2026 № 892/31.2/24-26 (копія списку рекомендованих листів додається). 03.12.2025 інспекторами Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м.Києві під час здійснення габаритно-вагового контролю за адресою м.Київ, Кільцева дорога в районі зупинка «Південна Борщагівка» під час зважування транспортного засобу SINOTRUK номерний знак НОМЕР_5 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Будінвест-2016», згідно ТТН №92636 від 03.12.2025 внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30% при перевезені подільного вантажу.

Згідно з товарно-транспортною накладною №92636 від 03.12.2025, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є ТОВ «Будінвест-2016», керівник якого ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.10.2021 за № 1287/36909 (далі Інструкція № 512) справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2, частинами першою, другою, четвертою, п`ятою і сьомою статті 133-1 та статтею 133-2 КупАП, розглядаються керівником Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступником або керівником територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступником відповідно до статті 229 КупАП.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, Голова Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник або керівник територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник приймає рішення у справі, яке оформлюється постановою: про накладення адміністративного стягнення (додаток 2); про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 3). Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається за наявності обставин, передбачених статтею 247 КупАП.

Так, з метою недопущення уникнення відповідальності посадовою особою вантажовідправника, листом від 24.12.2025 № 110214/31.2/24-25 позивача було повідомлено належним чином, щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення 06.01.2026. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Зауважуємо, що відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення. Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо інформування. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє листи, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача). Позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Крім того, лише на позивача покладено обов`язок отримання цієї кореспонденції. Свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу позивача, та, в подальшому, посилання позивача на те, що відповідач не повідомив його про дату, час та місце розглядом справи і це є порушенням норм Порядку № 1567, не можуть бути підставами для скасування постанови, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем Порядку № 1567 та Закону України «Про поштовий зв`язок».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17. На розгляд даної справи позивач не прибув, жодних пояснень щодо спростування зафіксованого порушення не надав. В результаті розгляду справи, за рішенням в.о. начальника Відділу адміністративного супроводу та ринкового нагляду Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м.Києві,було прийняте рішення про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.12.2025 № ПС 001915, за порушення частини 1 статті 132-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення а саме: 03.12.2025 інспекторами Управління державного нагляду (контролю) у Київській області та у м.Києві під час здійснення габаритно-вагового контролю за адресою м.Київ, Кільцева дорога в районі зупинка «Південна Борщагівка» під час зважування транспортного засобу SINOTRUK номерний знак НОМЕР_5 встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Будінвест-2016», згідно ТТН №92636 від 03.12.2025 внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30% при перевезені подільного вантажу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Копія постанови направлена позивачу листом від 07.01.2026 № 892/31.2/24-26 (копія списку рекомендованих листів додається).

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №ПС001920 від 03.12.2025 року, №ПС001915 від 30.12.2025 року, №ПС001921 від 01.06.2026 року, однак Державною службою України з безпеки на транспорті винесено постанови про накладення адміністративного стягнення №ПС001915 від 30.12.2025, №ПС001920 від 06.01.2026 та №ПС001921 від 06.01.2026.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5-10 відсотків до автомобільного перевізника застосовується штраф у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу до автомобільного перевізника застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом цієї відповідальності є автомобільний перевізник, яким відповідно до статті 1 цього Закону є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, одним з яких для водія є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до статті 51-1 Закону України "Про автомобільний транспорт" вантажовідправник зобов`язаний вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу та надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Обов`язок отримати такий дозвіл покладається на перевізника. Належних доказів наявності у позивача дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу з наднормативними ваговими параметрами матеріали справи не містять.

Стосовно доводів апелянта про те, що водієві не пропонувалося привести вагові параметри у відповідність з нормативами і що транспортний засіб не блокувався, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

У постанові від 17 липня 2025 року у справі № 200/1560/22 Верховний Суд зазначив, що така можливість "є правом власника великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, тобто є мірою його свободи, яка може бути реалізована ним за власним волевиявленням, а не обов`язком перевіряючого", і що "наявність права у перевізника привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності".

Отже, невчинення органом контролю дій щодо приведення параметрів у відповідність не свідчить про протиправність його рішення.

Крім того, супроводження транспортного засобу до найближчого місця зважування та його блокування врегульовано Порядком супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 року № 513.

Згідно з даними витягу з ЄДРПОУ позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест 2016» зареєстрований, як суб`єкт господарювання, з 06.04.2016, де з 04.11.2025 р. є керівником є ОСОБА_1 .

21 листопада 2025 року посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) на підставі направлення на рейдову перевірку № ЕНP000181 від 13.11.2025 року та щотижневого графіка провели рейдову перевірку на автомобільній дорозі Т-1001 с. Ворзель Київської області, під час якої зупинили тягач марки МАЗ номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт ОАВ №002549 від 21.11.2025 року, яким зафіксовано перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною № 101232 від 21.11.2025 року з пункту навантаження - Київська область, с. Пилиповичі, кар`єр до пункту розвантаження Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь маса вантажу - піску становила 27 300 т з порушенням вагових норм: нормативно допустима 26 тон, фактична 27300.

Згідно з товарно-транспортною накладною №101222 від 21.11.2025, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є ТОВ «Будінвест-2016», керівник якого ОСОБА_1 .

Того ж дня складено акт № OAP 030003 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Так, листом від 16.12.2025 № 106508/31.2/24-25 позивача було повідомлено щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 30.12.2025.

На розгляд даної справи позивач не прибув, жодних пояснень щодо спростування зафіксованого порушення не надав.

За наслідками розгляду справи 30.12.2025 року винесено постанову ПС № 001915, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним відповідно до ст.. 14-3 КУпАП по ст.. 132-2 ч. 1 ККУпАП та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.

Так, листом від 02.01.2026 № 73/31.2/24-26 позивача було направлено постанову ПС № 001915 від 30.12.2025.

03 грудня 2025 року посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) на підставі направлення на рейдову перевірку № ЕНP000216 від 28.11.2025 року та щотижневого графіка провели рейдову перевірку на автомобільній дорозі м. Київ кільцева дорога в районі зупинки «Південна Борщагівка», під час якої зупинили автомобіля марки Sinotruk номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

За результатами перевірки складено акт ОАВ №001926 від 03.12.2025 року, яким зафіксовано перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною № 92636 від 03.12.2025 року з пункту навантаження - Київська область, с. Пилиповичі, кар`єр до пункту розвантаження Київська область, с. Немішаєво маса вантажу - піску становила 10460 кг з порушенням вагових норм: нормативно допустима 26 тон, фактична 34,76 т.

Згідно з товарно-транспортною накладною №92638 від 03.12.2025, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є ТОВ «Будінвест-2016», керівник якого ОСОБА_1 .

Того ж дня складено акт № OAP 001926 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Так, листом від 24.12.2025 № 110207/31.2/24-25 позивача було повідомлено щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 06.01.2026.

На розгляд даної справи позивач не прибув, жодних пояснень щодо спростування зафіксованого порушення не надав.

За наслідками розгляду справи 06.01.2026 року винесено постанову ПС № 001920, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним відповідно до ст.. 14-3 КУпАП по ст.. 132-2 ч. 4 ККУпАП та накладено штраф у розмірі 51000,00 грн.

Так, листом від 07.01.2026 № 892/31.2/24-26 позивача було направлено постанову ПС № 001921 від 06.01.2026.

03 грудня 2025 року посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) на підставі направлення на рейдову перевірку № ЕНP000216 від 28.11.2025 року та щотижневого графіка провели рейдову перевірку на автомобільній дорозі м. Київ кільцева дорога в районі зупинки «Південна Борщагівка», під час якої зупинили автомобіля марки Sinotruk номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

За результатами перевірки складено акт ОАВ №001926 від 03.12.2025 року, яким зафіксовано перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною № 92636 від 03.12.2025 року з пункту навантаження - Київська область, с. Пилиповичі, кар`єр до пункту розвантаження Київська область, с. Немішаєво маса вантажу - піску становила 10600 кг з порушенням вагових норм: нормативно допустима 26 тон, фактична 34,76 т.

Згідно з товарно-транспортною накладною №92636 від 03.12.2025, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є ТОВ «Будінвест-2016», керівник якого ОСОБА_1 .

Того ж дня складено акт № OAP 030006 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Так, листом від 24.12.2025 № 110214/31.2/24-25 позивача було повідомлено щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 06.01.2026.

На розгляд даної справи позивач не прибув, жодних пояснень щодо спростування зафіксованого порушення не надав.

За наслідками розгляду справи 06.01.2026 року винесено постанову ПС № 001921, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним відповідно до ст.. 14-3 КУпАП по ст.. 132-2 ч. 4 ККУпАП та накладено штраф у розмірі 51000,00 грн.

Так, листом від 07.01.2026 № 892/31.2/24-26 позивача було направлено постанову ПС № 001921 від 06.01.2026.

Для вирішення спору суд врахував, що спірні відносини регулюються Законом України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт, Законом України від 30 червня 1993 року № 3353-XII Про дорожній рух, Законом України від 8 вересня 2005 року № 2862-IV Про автомобільні дороги, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879, Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 №103, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Відповідно до пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

?здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

?здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

?здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

?проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

?здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

?здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з ч.14 ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч.ч.17, 18 ст.6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з ч.20 ст.6 Закону №2344-ІІІ порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок №1567.

Відповідно до п.4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

?наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

?додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

?додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

?відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

?оснащення таксі справним таксометром;

?відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

?додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

?наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

?додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

?виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

?виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Отже, відповідач уповноважений проводити рейдові перевірки та серед іншого перевіряти наявність визначених ст.ст. 39, 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п.16 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе:

?використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека;

?використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

?здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів;

?використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

?використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення;

?здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Докази порушення процедури проведення перевірки відповідачами відсутні.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пункт 21 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Справи про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. (пункт 25 Порядку №1567).

Відповідно до п.26. Порядку №1567 справи про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Зазначених вимог відповідач дотримався, що підтверджується вказаними вище повідомленнями про розгляд справи.

Згідно з п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, відповідач мав право розглянути справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі позивача.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567 (пункт 27 Порядку №1567).

Згідно з абз.17 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5-10 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так в дійсності представником позивача в прохальній частині вказана інша постанова, але в додатках її не має.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач цей обов`язок виконав, надавши всі документи щодо оскаржуваних постанов.

А отже, правомірність оскаржуваних постанов є доведеною.

Відповідач, приймаючи спірні рішення, діяв з дотриманням вимог вказаного вище законодавства правомірно. То ж доводи позивача не обґрунтовані, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 4-14, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, ст.ст. 251, 280 КУпАП, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Клапчук Федір Петрович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов залишити без задоволення

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.09.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко