Рішення № 140120407, 28.09.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа №366/3946/25

Провадження №2/366/508/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Гончарука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить стягнути з останньої на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №723803552 від 02.05.2019 в розмірі 13085,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 8085,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, а також понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №723803552.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.

03.01.2019 між ТОВ «Таліон плюс» та «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20190103.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №8 від 28.05.2020 до Договору факторингу №20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 13085,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 8085,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, які позивач і просить стягнути з відповідача.

Рух справи та процесуальні рішення

10.12.2025 позовна заява надійшла до суду.

01.01.2026 ухвалою у справі відкрите провадження, вирішено розгляд здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його місця проживання (відповідне оголошення було опубліковане на сайті судової влади), будь-яких заяв, клопотань, відзиву до суду не надіслав.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 02.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №723803552, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 20 днів. Денна процентна ставка 1,30% (474,50 відсотків річних). Сторони узгодили, що у відносинах між товариством та позичальником у якості підпису буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що має силу як і власноручний підпис.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №723803552 від 02.05.2019 заборгованість ОСОБА_1 становить 13085,00 грн, з них: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 8085,00 грн сума заборгованості за відсотками.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким перше зобов`язалося відступити другому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти розпорядження за платку на умовах, визначених цим Договором.

03.01.2019 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №20190103, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Права Вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №8 від 28.05.2020 до договору факторингу №20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13085,00 грн, з них: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 8085,00 грн сума заборгованості за відсотками.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» у випадку, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису.

Отже, для підтвердження укладення електронного кредитного договору необхідним є встановлення факту волевиявлення саме тієї особи, яка набуває за таким договором відповідних прав та обов`язків. Судом встановлено, що позивач посилається на укладення 02.05.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №723803552.

На підтвердження факту укладення зазначеного договору позивачем надано копію кредитного договору №723803552 від 02.05.2019. Пунктом 4.4 Договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Зі змісту наданого кредитного договору вбачається, що у реквізитах позичальника зазначено прізвище та ініціали ОСОБА_1 . Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази, які б дозволяли встановити факт підписання зазначеного договору саме відповідачем та вчинення ним дій, спрямованих на його укладення.

Зокрема, матеріали справи не містять електронного документа з електронним підписом відповідача, відомостей про використання ним електронного підпису, даних про електронну ідентифікацію відповідача під час укладення договору, журналів авторизації, відомостей про направлення та отримання засобу підписання чи інших технічних даних, які б підтверджували вчинення відповідачем волевиявлення на укладення кредитного договору. Саме по собі зазначення прізвища та ініціалів відповідача у тексті кредитного договору не є достатнім доказом того, що саме відповідач уклав та підписав такий договір.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору №723803552 від 02.05.2019 саме відповідачем.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України обов`язком кредитодавця є надання позичальникові грошових коштів, а тому факт фактичного отримання кредитних коштів відповідачем також належить до обставин, які підлягають доказуванню у справі.

На підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів позивачем не надано належних доказів їх фактичного перерахування відповідачу. Матеріали справи не містять банківської виписки по рахунку відповідача, документа про зарахування грошових коштів на його рахунок, відомостей про номер карткового чи іншого рахунку, на який були перераховані кредитні кошти, або інших документів, які б давали можливість встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів саме за кредитним договором №723803552 від 02.05.2019.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити факт фактичного надання та отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення факту укладення кредитного договору відповідачем, факту отримання ним кредитних коштів, виникнення у нього кредитного зобов`язання та розміру заборгованості.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №723803552 від 02.05.2019. Разом з тим зазначений розрахунок є документом, складеним самим позивачем, і сам по собі не підтверджує факт укладення відповідачем кредитного договору, фактичного отримання ним кредитних коштів та виникнення у нього заборгованості.

За відсутності належних доказів виникнення первісного кредитного зобов`язання розрахунок заборгованості не може самостійно підтверджувати наявність та розмір грошового зобов`язання відповідача.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Таким чином, право вимоги за договором факторингу є похідним від первісного зобов`язання. Сам по собі договір факторингу не підтверджує факту укладення відповідачем первісного кредитного договору, факту отримання ним кредитних коштів та виникнення у нього заборгованості.

За відсутності належних доказів виникнення первісного зобов`язання договори факторингу не можуть бути визнані достатніми доказами наявності у позивача права вимоги до відповідача.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору від 02.05.2019 саме відповідачем, а також факт фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони не дають можливості достовірно встановити виникнення у відповідача кредитного зобов`язання. Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору №723803552 від 02.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , факт отримання нею кредитних коштів та, відповідно, виникнення у неї заборгованості за цим договором.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір та інші понесені позивачем судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2. Код ЄДРПОУ: 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Олексій Гончарук