Рішення № 140120389, 28.09.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 357/7128/26

Провадження № 2/364/479/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, наявний електронний кабінет в ЄСІТС)

представник позивача Усенко Михайло Ігорович (адвокат АО «АПОЛОГЕТ» ЄДРПОУ: 41557199, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093, видане 29.09.2012 Львівською обласною КДКА, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, засоби зв`язку: 0322429908, 0504772178, електронна адреса: 2apologet@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ: 41557199 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості ,

УСТАНОВИВ:

29.04.2026 позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. 04.05.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, отримавши відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру передав справу за територіальною підсудністю.

Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 01.06.2026.

Представник позивача посилаючись на обставини викладенні у позові, на ст. ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 175, 184, 274 ЦПК України, просить суд:

-прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

-ухвалити рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити в повному обсязі: стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №02448-09/2023 від 02.09.2023 у сумі 24667,5 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн;

-розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»;

-проти заочного розгляду справи не заперечують.

08.05.2026 судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 09.06.2026. Суд зобов`язав позивача надати оригінали письмових (електронних) доказів, які містяться в кредитній справі відповідачки. Одночасно суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію, щодо належності картки відповідачу та зарахування кредитних коштів на його рахунок.

09.06.2026 судовий розгляд не відбувся та був відкладений на 07.07.2026 у зв`язку з відсутністю доказів про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження та час і місце судового розгляду справи.

Позивач та представник позивача, про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» (а.с. 43-48, 62-64).

Учасникам провадження роз`яснено, що згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження, час та місце розгляду справи, шляхом направлення процесуальних документів на адресу його зареєстрованого місця проживання, про що свідчать поштові повідомлення доєднані до матеріалів справи (а.с. 54, 64) та розміщенням відповідного оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» (а.с. 53).

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Наведене свідчить, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача викладену у позовній заяві, за відсутності відзиву, оглянувши оригінали наданих позивачем письмових (електронних) доказів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 02.09.2023 ОСОБА_1 заповнив заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». У заявці зазначені його персональні та контактні дані, а документ підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2984.

Того ж дня між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №02448-09/2023. За пунктом 1.1 договору кредитодавець надав позичальнику фінансовий кредит у розмірі 6 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та для особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю.

Пунктом 1.2 договору визначено строк кредитування - 360 днів. Пунктом 1.4.1 передбачено фіксовану процентну ставку 2,50 % на день у межах строку кредитування. Відповідно до пункту 1.6 кредит надається у безготівковій формі на рахунок клієнта, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки, і вважається наданим у день перерахування суми кредиту за вказаними реквізитами.

Додатком №1 до договору сторони погодили графік платежів: повернення кредиту та сплата процентів мали здійснюватися періодичними платежами протягом 360 днів. За графіком загальна сума кредиту становила 6 900,00 грн, загальна сума процентів за умови користування кредитом протягом усього погодженого строку - 62 100,00 грн, а орієнтовна загальна сума до повернення - 69 000,00 грн.

Договір передбачає, що зі сторони клієнта він підписується електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Матеріали кредитної справи містять довідку про ідентифікацію та протокол підписання, а також документи, що відображають використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Тому суд вважає доведеним волевиявлення відповідача на укладення договору саме на зазначених у ньому умовах.

Факт фактичного надання кредиту підтверджується не лише повідомленням платіжного провайдера про перерахування 02.09.2023 суми 6 900,00 грн на картку із реквізитами, наведеними у кредитній справі, а й відповіддю АТ «АКЦЕНТ-БАНК», якою підтверджено належність картки № НОМЕР_3 та відповідного рахунку саме ОСОБА_1 . Отже, доказовий зв`язок між платіжною операцією та відповідачем підтверджений банком.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що платежі на погашення тіла кредиту та процентів відповідачем не здійснювалися. Тому непогашений залишок основної суми кредиту становить усі отримані 6 900,00 грн.

Проценти за умовами договору становлять 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування. При незмінному залишку 6 900,00 грн денна сума процентів становить 172,50 грн. Заявлена позивачем сума 17 767,50 грн відповідає 103 дням нарахування процентів (172,50 грн ? 103 дні). Доказів здійснення відповідачем платежів, які мали б бути враховані у зменшення цього розрахунку, матеріали справи не містять.

13.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №13122023. На підтвердження переходу права вимоги позивачем подано договір факторингу, акт приймання-передачі Реєстру боржників, витяг з Реєстру боржників та платіжний документ щодо сплати ціни відступлення. Із цих документів убачається, що до нового кредитора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №02448-09/2023, у тому числі щодо непогашеного тіла кредиту та нарахованих процентів.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Подані докази підтверджують належність ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги у спірному зобов`язанні.

За частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Стаття 207 ЦК України передбачає можливість вчинення правочину в електронній формі. За статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у передбаченому законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти у розмірі й порядку, визначених договором.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що договірні проценти за статтею 1048 ЦК України є платою за правомірне користування кредитом і можуть нараховуватися у межах погодженого строку кредитування; після спливу цього строку або настання дострокової вимоги застосовуються правила охоронних правовідносин, зокрема статті 625 ЦК України. У цій справі позивач заявив до стягнення лише 17 767,50 грн договірних процентів, нарахованих за 103 дні, тобто в межах погодженого сторонами 360-денного строку кредитування.

За статтями 12, 13, 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі поданих учасниками та витребуваних судом доказів. Сукупність договору, додатка з графіком платежів, матеріалів електронної ідентифікації, доказів перерахування коштів, відповіді банку, розрахунку заборгованості та документів щодо відступлення права вимоги є достатньою для висновку про виникнення і невиконання відповідачем грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги про стягнення 6 900,00 грн неповернутого тіла кредиту та 17 767,50 грн процентів, усього 24 667,50 грн, є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не установлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» .

Статтею 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Цією статтею зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ (частина сьома, дванадцята статті 11 Закону ).

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З огляду на викладене, суд констатує, що сума заборгованості відповідача договір про надання фінансового кредиту №02448-09/2023 від 02.09.2023 та становить Таким чином, вимоги про стягнення 6 900,00 грн неповернутого тіла кредиту та 17 767,50 грн процентів, усього 24 667,50 грн, є доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано:

- договір № 0107 від 01.07.2025 про надання правової допомоги;

- акт наданих послуг до договору № 0107 від 01.07.2025;

- детальний опис наданих послуг за договором про надання фінансового кредиту;

- свідоцтво адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- ордер.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд має брати до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, а також чи відповідають вони ціні позову.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Окрім наведеного, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позовниі вимоги за кредитними зобов`язаннями - в повному обсязі, в решті позовних вимог - відмовляє, відтак сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №02448-09/2023 від 02.09.2023 у розмірі 24 667,50 грн (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 6 900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17 767,50 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, усього 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят два) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення складено 28.09.2026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун