Рішення № 140119356, 28.09.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/598/26

провадження 2/287/1440/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Нижника Г.П.,

за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька та про встановлення факту батьківства померлої особи і внесення змін до актового запису про народження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначив, що на момент його народження мати перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим останнього записано батьком позивача. Однак, біологічним батьком позивача був ОСОБА_4 , з яким його мати проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2016 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ОСОБА_4 є рідна сестра ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що ОСОБА_4 за життя піклувався про нього, визнавав себе його батьком, матеріально забезпечував, ставився до нього як до сина, проводив із ним час та разом із сім`єю відпочивав. Позивач бажає оформити спадкові права після смерті ОСОБА_4 , а також носити його прізвище та по батькові. Оскільки встановити факт батьківства у позасудовому порядку неможливо, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 25.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

29.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та пояснив, що у 2025 році зі слів матері йому стало відомо, що його біологічним батьком є ОСОБА_4 , який помер у 2024 році. За життя ОСОБА_4 визнавав його своїм рідним сином.

Позивач зазначив, що на момент його народження матір перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , у зв`язку з чим останнього було зазначено батьком у свідоцтві про народження. Водночас фактичним біологічним батьком позивач вважає ОСОБА_4 , з яким його мати мала близькі стосунки, а згодом, починаючи з 2016 року, проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Позивач також пояснив, що у 2025 році звернувся до рідної сестри ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , яку вважає своєю рідною тіткою, із пропозицією провести генетичне дослідження для підтвердження біологічного споріднення. ОСОБА_2 погодилася на проведення такого дослідження. За результатами проведеного ДНК-тестування було підтверджено їхнє біологічне споріднення.

Позивач зазначив, що має намір юридично встановити своє походження від ОСОБА_4 , у зв`язку з чим просить виключити з актового запису про його народження відомості про ОСОБА_5 як батька, встановити факт батьківства ОСОБА_4 щодо нього та внести відповідні зміни до актового запису про народження.

Відповідачка у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_4 , а позивача вважає своїм рідним племінником. Брат за життя визнавав позивача своїм рідним сином. Їй також було відомо про біологічне походження ОСОБА_1 від ОСОБА_4 . Інших дітей її брат не мав. Після його смерті з рідних залишилась лише вона. На спадкове майно після смерті брата вона не претендує.

Представник відповідача Олевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що є матір`ю позивача. З 1998 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . З 2000 року вони разом не проживали. У 2004 році вона зустріла ОСОБА_4 , з яким у неї виникли близькі стосунки, внаслідок чого вона завагітніла. Під час вагітності ОСОБА_4 допомагав їй. У 2007 році народився їхній син ОСОБА_6 , однак у свідоцтві про його народження батьком було зазначено її чоловіка ОСОБА_5 , з яким на той час шлюб розірвано не було. З 2016 року вона та ОСОБА_4 почали проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У зв`язку зі складністю справи, відповідно до частин 1, 6 ст. 244 ЦПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення у судовому засіданні 28.09.2026.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно з`ясував фактичні обставини справи, оцінив їх у взаємному зв`язку дійшов до наступних висновків.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_7 » зареєстрували шлюб. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ». Свідоцтво видано російською мовою (а.с. 59).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Лопатичі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

« ОСОБА_9 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Лопатичі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідно до якого її батьками зазначені « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 ». Свідоцтво видано російською мовою (а.с. 14).

« ОСОБА_12 » народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Лопатичі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого його батьками зазначені « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 ». Свідоцтво видано російською мовою (а.с. 15).

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 23.10.2014 у справі № 287/463/14-ц заяву ОСОБА_13 про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18-19).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_15 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_16 » (а.с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 03.10.2017, ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 14.10.2024, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16).

Згідно висновку про біологічне батьківство №MGU1627 від 14.02.2025 виконаного провідним біологом ТОВ «Genecode diagnostics», встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічною тіткою донора ОСОБА_1 , ймовірність складає 99,99988821%.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження позивача батьком зазначено ОСОБА_5 , оскільки на момент народження позивача він перебував у зареєстрованому шлюбі з його матір`ю ОСОБА_3 .

Водночас із пояснень третьої особи матері позивача, які узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, вбачається, що з 2004 року вона перебувала у близьких стосунках з ОСОБА_4 , від якого завагітніла, а після народження позивача ОСОБА_4 визнавав себе його батьком, піклувався про нього, матеріально забезпечував та фактично брав участь у його житті. З 2016 року вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що є рідною сестрою ОСОБА_4 , а позивача вважає своїм рідним племінником.

Факт родинного зв`язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджується копіями їхніх свідоцтв про народження, відповідно до яких вони є дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_17 .

Крім того, згідно з висновком про біологічне батьківство № MGU1627 від 14.02.2025, виконаним провідним біологом ТОВ «Genecode diagnostics», встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічною тіткою донора ОСОБА_1 , при цьому ймовірність такого споріднення становить 99,99988821 %.

Таким чином, зазначений висновок підтверджує наявність біологічного споріднення між позивачем та ОСОБА_2 , яка, у свою чергу, є рідною сестрою ОСОБА_4 та його близьким родичем. У сукупності з поясненнями матері позивача, відповідачки та іншими дослідженими судом доказами цей висновок узгоджується з обставинами щодо походження позивача від ОСОБА_4 .

Відповідно до частин першої, другої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

У ст. 130 СК України зазначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу. У пункті четвертому постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3, «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині третій статті 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема, дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина перша статті 135 СК України).

Судом встановлено, що в свідоцтві про народження позивача зроблено запис про батька, а саме зазначений батьком ОСОБА_5 , оскільки останній на момент його народження перебував у шлюбі з матір`ю позивача ОСОБА_3 .

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Водночас у цій справі запис про ОСОБА_5 як батька позивача було здійснено не відповідно до частини першої статті 135 СК України, а на підставі презумпції походження дитини від подружжя, передбаченої сімейним законодавством, оскільки на момент народження позивача його мати перебувала з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі.

За таких обставин для вирішення спору суду необхідно встановити, чи відповідає запис про ОСОБА_5 як батька позивача його дійсному біологічному походженню, а також чи наявні підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , який зазначений батьком позивача в актовому записі про його народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 , походження позивача від якого підлягає встановленню, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть.

Відповідно до частини першої статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дитини.

Разом із тим встановлена статтею 122 СК України презумпція походження дитини від подружжя не виключає можливості її спростування у встановленому законом порядку. Сімейним кодексом України передбачено спеціальні способи оспорювання батьківства та встановлення походження дитини.

Згідно з частиною першою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Частиною першою статті 130 СК України встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Водночас за змістом цієї норми заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Отже, положення статті 130 СК України безпосередньо регулюють випадки, коли відомості про батька дитини внесено відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто за вказівкою матері, і не охоплюють випадку, коли батьком дитини записано чоловіка матері на підставі передбаченої статтею 122 СК України презумпції походження дитини від подружжя.

Натомість у даній справі батьком позивача при його народженні було записано ОСОБА_5 саме на підставі презумпції походження дитини від подружжя, передбаченої статтею 122 СК України, оскільки на момент народження позивача його мати перебувала у зареєстрованому шлюбі з цією особою. Отже, формальні підстави для застосування статей 128 та 130 СК України до спірних правовідносин відсутні.

Водночас буквальне застосування зазначених норм у цій справі фактично позбавляло б позивача можливості у судовому порядку встановити своє дійсне біологічне походження лише з тієї причини, що на момент його народження особа біологічного батька була невідома, а тому запис про батька було здійснено за презумпцією, встановленою статтею 122 СК України.

При цьому ОСОБА_5 , який записаний батьком позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 , якого позивач вважає своїм біологічним батьком, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, особи, які могли б реалізувати передбачені Сімейним кодексом України способи оспорювання або визнання батьківства за життя, на час розгляду справи померли.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року у справі № 461/3122/19 зазначено про наявність прогалин у сімейному законодавстві та необхідність їх подолання шляхом застосування аналогії закону або аналогії права. Верховний Суд виходив із того, що сімейні відносини є різноманітними, а соціальне життя динамічним, у зв`язку з чим законодавство не може безпосередньо передбачити правило поведінки для кожної можливої життєвої ситуації.

Відповідно до статті 10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону), а якщо застосування аналогії закону є неможливим, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).

Згідно з частиною десятою статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Частиною першою статті 18 цього Кодексу передбачено право кожного учасника сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, а частиною четвертою статті 152 СК України - право дитини, яка досягла чотирнадцяти років, звернутися безпосередньо до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Зазначені положення мають враховуватися при тлумаченні норм, що регулюють походження дитини, оскільки право особи знати своє біологічне походження є складовою її особистої ідентичності та права на повагу до приватного життя.

Отже, сама по собі обставина, що позивач при народженні був записаний сином чоловіка матері на підставі статті 122 СК України, не може позбавляти його можливості після досягнення повноліття та з`ясування обставин свого походження звернутися до суду за захистом права на встановлення біологічного походження, якщо передбаченого законом безпосереднього способу такого захисту не існує.

Інше тлумачення положень Сімейного кодексу України у наведеній ситуації призвело б до того, що можливість особи встановити своє біологічне походження залежала б виключно від того, чи була особа її біологічного батька відома на момент народження, хоча сама особа в цей момент об`єктивно не могла впливати на формування відповідного актового запису.

З огляду на викладене суд вважає, що у спірних правовідносинах наявна прогалина у сімейному законодавстві щодо способу захисту права повнолітньої особи на встановлення свого біологічного походження у випадку, коли запис про батька здійснено на підставі статті 122 СК України, а особи, які за загальними правилами могли б оспорити або визнати батьківство, померли.

За таких обставин суд, керуючись принципом верховенства права, правом особи на судовий захист та положеннями статті 10 СК України, вважає можливим застосувати до спірних правовідносин за аналогією норми Сімейного кодексу України, які регулюють подібні за змістом правовідносини щодо оспорювання батьківства та встановлення походження дитини.

Таким чином, вирішуючи спір, суд має виходити не лише з формального змісту положень статей 122, 128, 130 та 138 СК України, а й забезпечити ефективний судовий захист права позивача на встановлення свого дійсного біологічного походження.

Судом установлено, що мати позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила факт близьких стосунків із ОСОБА_4 починаючи з 2004 року, повідомила, що завагітніла від нього, та зазначила, що після народження позивача ОСОБА_4 визнавав себе його батьком, піклувався про нього, матеріально забезпечував та фактично брав участь у його житті. З 2016 року вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Зазначені пояснення узгоджуються з поясненнями відповідачки ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 та підтвердила, що вважає позивача своїм рідним племінником. При цьому ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову та повідомила, що її брат за життя визнавав позивача своїм сином.

Факт родинного зв`язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджується копіями їхніх свідоцтв про народження, відповідно до яких вони є дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_17 .

Крім того, відповідно до висновку про біологічне батьківство № MGU1627 від 14.02.2025, виконаного провідним біологом ТОВ «Genecode diagnostics», встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічною тіткою донора ОСОБА_1 , а ймовірність такого споріднення становить 99,99988821 %.

Зазначений висновок має істотне значення для оцінки походження позивача, оскільки підтверджує наявність між ним та ОСОБА_2 біологічного споріднення, яке відповідає спорідненню між рідною тіткою та племінником. Водночас родинний зв`язок ОСОБА_2 з ОСОБА_4 підтверджений документально.

Таким чином, результат генетичного дослідження, який підтверджує біологічне споріднення позивача з рідною сестрою ОСОБА_4 , у поєднанні з документально підтвердженим родинним зв`язком між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , поясненнями матері позивача, поясненнями відповідачки та іншими дослідженими доказами утворює сукупність взаємопов`язаних доказів щодо походження позивача від ОСОБА_4 .

Суд бере до уваги і ту обставину, що безпосереднє генетичне дослідження між позивачем та ОСОБА_4 провести неможливо у зв`язку зі смертю останнього. За таких обставин доказування біологічного походження позивача може здійснюватися за допомогою інших належних та допустимих доказів, у тому числі шляхом встановлення генетичного споріднення з близькими родичами особи, щодо якої вирішується питання про батьківство.

За таких обставин суд вважає, що надані у справі докази в їх сукупності є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші рішення суду, у яких зазначено про внесення конкретних змін до актових записів цивільного стану.

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт походження позивача від ОСОБА_4 , а також відсутність кровного споріднення позивача з ОСОБА_5 , позовні вимоги про виключення відомостей про ОСОБА_5 як батька з актового запису про народження позивача та встановлення факту батьківства ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 79-81, 258-265, 268, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Олевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про виключення з актового запису про народження даних про батька, встановлення факту батьківства померлої особи та внесення змін до актового запису про народження задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Виключити з актового запису № 19, складеного 23 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Лопатицької сільської ради Олевського району Житомирської області про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Внести до актового запису № 19, складеного 23 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Лопатицької сільської ради Олевського району Житомирської області про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідні зміни, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, громадянина України.

Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_18 », по батькові з « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_20 ».

Після внесення відповідних змін видати нове свідоцтво про народження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ID НОМЕР_8 видана 22.12.2025 органом 1828, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 11001, м. Олевськ, вул. Володимирська, буд. 5, Коростенського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 33367371.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_10 виданий 16.03.2001 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , паспорт серії НОМЕР_12 виданий 03.01.2001 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Г. П. Нижник