Ухвала суду № 140118209, 28.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19611/14-ц

Провадження № 6/161/298/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

представника стягувача Ковальчука А.В.

представника боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за заявою АТ КБ «Приват Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника АТ КБ «Приват Банк» звернув ся в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заяву обґрунтовано тим, що 19.02.2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. 15.05.2015 року Апеляційний суд Волинської області апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від19.02.2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково:, постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за відсотками у розмірі 6 695,58 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 86 707,61 грн, та пеню у розмірі 91 183,54 грн., а також судовий збір у розмірі 1 778,91 грн з кожного. 23.06.2015 року Луцький міськрайонний суду Волинської області видав два виконавчих листа по справі 161/19611/14-ц.

21.08.2015 року відкрито виконавче провадження №48508716 (Боржник

ОСОБА_2 ) на підставі виконавчого документа по справі 161/19611/14-ц.

31.05.2018 року старшим державним виконавчем Луцького районного відділу

державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у

Волинській області Будь Сергієм Леонідовичем ухвалена постанова про повернення

виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону

України «Про виконавче провадження» (в ході проведених державним виконавцем

виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання було встановлено, що

у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені

виконавцем відповідно до законодавства України заходи щодо розшуку такого майна

виявилися безрезультатними.)

10.06.2019 року на підставі виконавчого листа у справі № 161/19611/14-ц щодо

боржника ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження №

59304476.

24.03.2020 року головним державним виконавцем Луцького районного відділу

державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Львів) Бенещук Людмилою Валеріївною винесено постанову про

повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої

статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

05.01.2023 року оригінал виконавчого документу у справі № 161/19611/14-ц про

стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк»

заборгованості за кредитом договором було передано до архіву за №

0000002847339475. Під час підготовки наказу для повторного направлення до органів ДВС встановлено, що виконавчий документ було втрачено. Приміщення, де зберігалися оригінали виконавчих документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу рф 05.10.2025. Станом на дату подачі заяви заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишається непогашеною.

З огляду на наведене заявник просить видати дублікат виконавчого листа у справі № 161/19611/14-ц, виданого 23.06.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за відсотками у розмірі 6 695,58 доларів США,що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 86 707,61 грн, пені у розмірі 91 183,54 грн та судового збору у розмірі 1 778,91 грн.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив видати дублікат виконавчого листа.

Представник боржника в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, вказуючи, що представником заявника не надано доказів втрати виконавчого листа.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд установив, що рішенням Алеляційного суду Волинської області від 15 травня 2015 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від

19.02.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк»

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення

заборгованості за кредитним договором задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за відсотками у розмірі 6 695,58 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 86 707,61 грн, та пеню у розмірі 91 183,54 грн., а також судовий збір у розмірі 1 778,91 грн з кожного.

Також встановлено, що 23.06.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано два виконавчих листа по справі 161/19611/14-ц. ( боржник ОСОБА_2 та боржник Мельничук Наталія Анатоліївна)

21.08.2015 року відкрито виконавче провадження №48508716 (Боржник

ОСОБА_2 ) на підставі виконавчого документа по справі 161/19611/14-ц.

31.05.2018 року старшим державним виконавцем Луцького районного відділу

державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у

Волинській області Будь Сергієм Леонідовичем винесено постанову про повернення

виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону

України «Про виконавче провадження» (в ході проведених державним виконавцем

виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання було встановлено, що

у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені

виконавцем відповідно до законодавства України заходи щодо розшуку такого майна

виявилися безрезультатними.)

10.06.2019 року на підставі виконавчого листа у справі № 161/19611/14-ц щодо

боржника ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження №

59304476.

24.03.2020 року головним державним виконавцем Луцького районного відділу

державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Львів) Бенещук Людмилою Валеріївною винесено постанову про

повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої

статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відносно боржника ОСОБА_3 04.09.2024 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитруком Богданом Володимировичем ухвалена постанова про закінчення виконавчого провадження №48672034 на підставі вимог п.5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_2 на підставі вищевказаного виконавчого листа відсутні.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

В постанові від 21.08.2019 р. у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплива, бо суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Оскільки 24.03.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), то строк для пред`явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання мав би закінчитись 24.03.2023 року.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, на час набрання вказаним законом чинності, строк для пред`явлення виконавчого листа № 161/19611/14-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області - не сплив.

З огляду на викладене, строки пред`явлення виконавчого документу до виконання в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервався та на час розгляду заяви стягувача не сплив.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа в даний момент є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19, від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18, провадження № 61-8286св20.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20), від 15 червня 2022 року у справі № 2-5062/10 (провадження № 61-2014св22).

Суд зазначає, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частині 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1ст. 6 ЄСПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов`язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід`ємну частину "судового розгляду" для цілей ст. 6 ЄСПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд дійшов висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Видача дубліката виконавчого листа є гарантією права заявника на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судового рішення, суду дійшов висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа, оскільки виконавчий лист було втрачено не з вини стягувача.

Матеріалами справи встановлено, що 05.01.2023 року оригінал виконавчого документу у справі № 161/19611/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом договором було передано до архіву за №

0000002847339475. Також встановлено, що приміщення, де зберігалися оригінали виконавчих

документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу рф 05.10.2025. Дана обставина підстведжується наданими представником заявника до суду доказами.

Відтак, суд вбачає доведеним ту обставину, що виконавчий лист було втрачено з підстав, незалежним від заявника та заява подана у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи вищевикладене, за вказаних обставин суд вважає за необхідне заяву АТ КБ «Приват Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

На підставі вищевикладеного, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 512,514 ЦК України, ст.ст.55, 259,260,431, 433,442, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву АТ КБ «Приват Банк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 15 травня 2015 року у справі № 161/19611/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 6 695,58 доларів США,що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 86 707,61 грн, пені у розмірі 91 183,54 грн та судового збору у розмірі 1 778,91 грн

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали - 28 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк