Рішення № 140118073, 21.09.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/802/26

Провадження № 2/156/612/26

Рядок статзвіту № 71

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/802/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_4 ,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явився,

прокурор Левчук О.П. (у режимі відеоконференції),

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 ,

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради (її представник) - ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 звернувся через свого представника ОСОБА_4 в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування вимог ствердив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 його батьки. Після розірвання шлюбу батьків він проживав з своєю матір`ю, оскільки батько ОСОБА_2 повністю самоусунувся від його виховання та утримання.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати ОСОБА_6 померла. Посадові особи Поромівської сільської ради повідомили ОСОБА_2 про смерть колишньої дружини, однак останній не мав наміру опікуватись ним (позивачем), тим самим лишив його без батьківської опіки та піклування та без засобів до існування. Відповідно до наказу служби у справах дітей Поромівської сільської ради №27 від 18 травня 2026 року його було влаштовано в сім`ю рідної тітки по лінії матері ОСОБА_3 .

Зважаючи на вищенаведені обставини його батько жодного разу не приїхав, не подзвонив, не написав, не поцікавився ним.

В службі у справах дітей Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області рекомендували йому звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки це відповідає його інтересам.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Позиції учасників справи, їхні заяви та клопотання

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі. Зазначив, що взагалі не пам`ятає свого батька, не пам`ятає коли останній раз спілкувався з ним, це було дуже давно. Після смерті матері батько також не зв`язувався з ним. На даний момент він проживає з рідною тіткою ОСОБА_3 .

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримала позов. Додатково зазначила, що її довіритель є неповнолітньою особою. Відповідач ще з раннього дитинства залишив ОСОБА_1 без належної опіки та піклування, батько не жив з сином, не займався його вихованням. І навіть після смерті матері позивача його батько й надалі відмовився виконувати свої батьківські обов`язки. Рідна тітка, внаслідок таких дій відповідача, взяла на себе обов`язки по вихованню позивача. Усі дії відповідача свідчать про підстави для позбавлення останнього батьківських прав відносно свого сина.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 підтримала позов ОСОБА_1 , ствердила, що відповідач ( ОСОБА_2 ) поїхав до Республіки Польща коли його сину було два роки, останній його взагалі не пам`ятає. ОСОБА_2 має іншу сім`ю, з ними не контактував, матеріальної чи будь-якої іншої допомоги не надавав навіть після смерті матері позивача, який залишився сам.

Представник Органу опіки та піклування Поромівської сільської ради - Мельничук Л.А. підтримала позов. Зазначила, що відповідач не піклується про свою дитину, не цікавився його здоров`ям та навчанням, не піклується про фізичний та духовний розвиток, тобто взагалі не виконує своїх батьківських обов`язків. Вона безпосередньо спілкувалася з відповідачем у телефонному режимі після смерті матері позивача, останній повідомив, що його дитина не цікавить, він немає наміру повертатися до України і виховувати сина, будь-якого інтересу щодо дитини не проявив. Ще при спілкуванні з відповідачем, останній не заперечував щодо позбавлення його батьківських прав. На даний час позивач проживає у сім"ї своєї тітки, умови проживання там задовільні, відповідають нормам. Просить суд позбавити відповідача батьківських прав виключно в інтересах дитини.

Прокурор Левчук О.П. в судовому засідання підтримала позов, оскільки позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати найкращим інтересам позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду скерував заяву в якій зазначив, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, просив проводити розгляд цивільної справи без його участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 06.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради, Володимирського району Волинської області надати письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його сина ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.09.2026 року постановлено судове засідання призначене на 14:30 год. 02.09.2026 року в цивільній справі №156/802/26 проводити в режимі відеоконференції за участі прокурора.

Ухвалою від 03.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2026 року.

В судовому засіданні 02.09.2026 року оголошено перерву до 21.09.2026 року.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позову, суд приходить до наступного висновку.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , станом на час подання позову, є неповнолітнім, про що свідчить копія паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 11.02.2026 року (а.с. 3).

ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 08.11.2011 року (а.с. 5).

Відповідно до рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 19.06.2017 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано (а.с. 10).

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.05.2026 року (а.с. 6).

Відповідно до копії Наказу Служби у справах дітей Пороміської сільської ради від 18.05.2026 року, позивача ОСОБА_1 тимчасово влаштовано у сім`ю тітки ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно з відповіддю Іваничівського ВДВС у Володимирському районі ЛМУМЮ України від 10.06.2026 року, станом на 11.06.2026 року виконавчих документів про стягнення аліментів в користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Відділі не перебуває (а.с. 8).

Відповідно до копії Акту обстеження умов проживання від 18.05.2026 року, умови проживання для ОСОБА_1 в рідної тітки ОСОБА_3 задовільні. При спілкуванні тітка ОСОБА_3 ствердила, що готова піклуватися про свого племінника ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до характеристики Морозовичівського закладу дошкільної освіти Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 10.06.2026 року, ОСОБА_1 відвідував Заклад з 2015 по 2018 роки. За час перебування в закладі проявив себе як спокійна, вихована, доброзичлива дитина. Мав відповідний до віку рівень розвитку, охоче брав участь у заняттях, іграх та громадському житті групи. Вмів спілкуватися з однолітками та дорослими, виконував правила поведінки. Вихованням та забезпеченням належних умов для розвитку дитини займалася мати - ОСОБА_6 . Вона постійно підтримувала зв`язок із педагогами, цікавилася успіхами дитини, брала активну участь у її вихованні та розвитку. Батько дитини - ОСОБА_2 - участі у вихованні, навчанні та житті дитини не брав, батьківські збори та інші заходи закладу не відвідував, зв`язку з педагогічними працівниками не підтримував (а.с. 11).

Згідно з характеристикою наданою Морозовичівською гімназією Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 03.06.2026 року за вих. №01-24/25, ОСОБА_1 навчається у закладі освіти з 2018 року. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Має достатні досягнення у навчанні, бере участь у шкільних етапах мовних конкурсів, активний у виховній роботі класу, закладу освіти та позашкілля. Неодноразово захищав честь школи на спортивних змаганнях громади. Правила поведінки завжди свідомо виконує. До виконання шкільних обов`язків ставиться відповідально, уроки відвідує систематично, не допускає пропусків без поважних причин. За характером ОСОБА_1 спокійний, вихований, доброзичливий та скромний. У стосунках з учителями завжди виявляє повагу, ввічливість і тактовність. Серед однокласників та товаришів користується авторитетом і повагою завдяки своїй надійності та товариськості. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Велику увагу щодо навчання та виховання дитини приділяла мама ОСОБА_6 . ОСОБА_1 завжди охайний, чистий, доглянутий, в новому одязі, забезпечений усім шкільним приладдям. Батько, ОСОБА_2 , із сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не брав. З класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся (а.с. 12-13).

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 наданої виконавчим комітетом Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 10.06.2026 року за вих. №182, останній зареєстрований в АДРЕСА_1 , де і проживає разом з тіткою, дідусем та двоюрідною сестрою в хороших умовах. Вихованням ОСОБА_1 займається тітка - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на сьогодні, так як батько десять років за кордоном, і зі слів рідних, ніякої участі у вихованні сина не бере. До навчання ставиться сумлінно. Доброзичливий, вічливий, відповідальний. У спілкуванні з однолітками підтримує дружні стосунки. Зауважень на його поведінку до виконкому сільської ради не поступало (а.с. 14).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав затвердженого рішенням виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 27.07.2026 року за №75, прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30)

V. Застосоване судом законодавство

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, законом визначено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Вказаний висновок має рекомендаційний характер.

Відповідно до ч.1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Висновки Суду

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_1 досяг 14 років, а отже має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою своєї тітки, є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько ОСОБА_2 перебуває за кордоном. ОСОБА_1 тимчасово влаштовано у сім`ю тітки ОСОБА_3 , останній навчається, зарекомендував себе з хорошої сторони.

Батько позивача вихованням та утриманням дитини не займається, що підтверджується документами у матеріалах справи. Зі слів позивача, з батьком не спілкується багато років, після смерті матері останній також його життям не цікавився, не проявив бажання спілкуватися з ним.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав затвердженого рішенням виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 27.07.2026 року за №75, прийнято рішення про доцільність позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Аналізуючи наведені факти та обставини, а також письмові докази, що містяться в матеріалах справи, враховуючи думку неповнолітнього ОСОБА_1 та учасників справи, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виховання та утримання неповнолітнього сина та виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться долею своєї дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; та взагалі не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Більше того, після смерті матері позивача, відповідач поведінки не змінив, не проявив жодного інтересу до життя дитини, яка залишилась одна, під наглядом тітки та з рештою після надходження справи до суду не заперечив проти задоволення позову.

Суд звертає увагу, що зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, заяви відповідачки, в яких вона відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнавала позов про позбавлення її батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

Відтак, визнання відповідачем позову не є вирішальним для суду та висновок про необхідність задоволення позову грунтується на зібраних у справі доказах.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що обставини, на які посилається позивач у своєму позові, є достовірними та такими, що не викликають у суду сумніву, а отже, відповідачем порушено право позивача на рівень життя, достатній для його фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, яке гарантоване ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" і яке підлягає захисту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України шляхом позбавлення його, як батька батьківських прав, оскільки він ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо його виховання, що в свою чергу не буде суперечити інтересам дитини.

Одночасно суд роз`яснює відповідачу його право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за наявності підстав передбачених частинами 3 - 5 ст. 169 СК України.

На підставі Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 19, 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Прокурор Левчук Олена Петрівна , адреса: 45400, вул. Левка Лук`яненка, 19, м. Нововолинськ, Волинська область.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради, Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333359, місцезнаходження: 45311, с. Поромів, вул. Центральна, 1-Б, Володимирський район, Волинська область.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко