Ухвала суду № 140116849, 28.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/10555/26

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ольга ТКАЧЕНКО перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати повторне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про повторну відмову у призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 17.11.1988 по 01.02.1990 та з 28.05.1990 по 09.01.1992 згідно трудової книжки НОМЕР_1 та призначити і виплачувати пенсію по віку відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 24.12.2025.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

По-перше, відповідно до частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (стаття 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, нормами Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено, що докази на підтвердження своїх аргументів позивач зобов`язаний зібрати самостійно до моменту звернення до суду та подати їх до суду разом із позовною заявою, що є логічним з огляду на те, що до суду звертаються з метою відновлення вже порушених прав, а не на майбутнє.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права.

Обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постановах від 06.06.2024 у справі №400/1217/23, у справі №400/10311/23, від 20.06.2024 у справі №400/249/23.

Позивачка просить визнати протиправним та скасувати повторне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про повторну відмову у призначенні пенсії. Проте самого такого рішення як доказу на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачка до позовної заяви не надала.

Позивачкою до позовної заяви надано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 02.09.2026, яким повідомлено, що за результатами розгляду заяви позивачки 24.12.2025 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Суддя зауважує, що вказаний лист має лише інформаційний характер і не є нормативним актом чи актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо клопотання позивачки про витребування від відповідача повторного рішення про відмову у призначенні пенсії суддя зазначає, що обов`язок суду сприяти сторонам у витребувані документів виникає тоді, коли сторони самостійно не мають такої можливості з об`єктивних причин. В інших випадках, сторони користуються свободою в надані суду доказів.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі №818/237/17.

Водночас суддя звертає увагу, що позивачкою не наведено підстав, що перешкоджали б самостійно витребувати вказане рішення, оскільки не надано доказів звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із відповідними запитами про надання оскаржуваного рішення. Надано лише запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про надання інформації щодо розгляду заяви про призначення пенсії.

По-друге, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік з 01.01.2026 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Таким чином, за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру ставка судового збору становить 1331,20 грн (3328,00 грн*0,4) .

Документ про сплату судового збору або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору в матеріалах позову відсутній.

Суд зауважує, що наявність посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) не звільняє від обов`язку сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.

За наведених обставин, відповідно до приписів частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства позов належить залишити без руху, надавши позивачці семиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду:

- оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії;

- документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл /тг м. Чернігів/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101 або документа, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачці семиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде їй повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці для виконання.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО