Рішення № 140116836, 25.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/7322/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України за № 254150041179 від 08.06.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 28.10.1981 по 30.04.1984, з 10.05.1982 по 14.06.1984, з 12.09.1984 по 03.12.1984, з 01.12.1984 по 01.03.1991, з 01.04.1991 по 15.06.1991, з 16.06.1991 по 24.02.1992, з 25.02.1992 по 03.05.1999, з 15.04.1999 по 14.03.2000, з 15.09.2000 по 02.01.2003, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007 (25 років 3 місяці 25 днів) та періоди 2008 року, 2009 року та 2012 року оскільки 28 років 3 місяці 25 днів - у відповідності ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - вік становить 60 років, а необхідний страховий стаж становить - 31 рік. Право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за ч.2 ст. 26 ЗУ № 1058-IV - за наявності страхового стажу з 01.01.2027 року - від 24 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком, проте рішенням від 08.06.2026 № 254150041179 у призначенні пенсії за віком відмовлено, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, визначеного законодавством 31 рік. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки має необхідний стаж, підтверджений трудовою книжкою для призначення пенсії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 1, з урахуванням ухвали суду від 27.07.2026, подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що до страхового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за доданими документами не зараховано: період навчання з 01.01.1991 по 22.02.1991 на території Латвійської Республіки, оскільки відсутній формуляр зв`язку, який є основним документом для підтвердження сплати внесків з 01.01.1991; періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки відсутня печатка підприємства на титульній сторінці трудової книжки, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (до цього Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 від 20.06.1974); періоди роботи з 01.01.2010 по 31.12.2011 та з 01.01.2013 по 31.12.2016, оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплату страхових (єдиного внеску) в індивідуальних відомостях про застраховану особу; період перебування на обліку, як фізична особа підприємець, за 2008 рік, 2009 рік та 2012 рік, які просить зарахувати позивач, оскільки відсутня сплата страхових внесків за цей період. Вказує, що для призначення позивачеві пенсії за віком відсутні правові підстави, оскільки законодавчо визначені для того передумови позивачем не дотримані і документально не підтверджені, зокрема, відсутній необхідний страховий стаж. Як наслідок, за таких обставин слідує беззаперечний висновок і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у справі. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.06.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними.

Вказану ухвалу суду відповідач 2 отримав 03.07.2026, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.

Позивачем подана відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відмовлено позивачу у клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 02.06.2026 звернувся до пенсійного органу з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.06.2026 № 254150041179.

Так, у вказаному рішенні зазначено, що вік заявника 62 роки 4 місяці 1 день, необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 31 рік. Страховий стаж позивача становить 13 років 5 місяців 26 днів, страховий стаж для визначення права на пенсію складає 14 років 11 місяців 22 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: не враховано до загального страхового стажу період навчання з 01.01.1991 по 22.02.1991 на території Латвійської Республіки, оскільки відсутній формуляр зв`язку, який є основним документом для підтвердження сплати внесків з 01.01.1991 року; не враховано до загального страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня печатка підприємства на титульній сторінці трудової книжки, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін`юсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 за №110 (до цього - Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань №162 від 20.06.1974); не враховано до загального страхового стажу період роботи з 01.01.2010 по 31.12.2011 та з 01.01.2013 по 31.12.2016, оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Додатково повідомлено, що для врахування періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 12.09.1984 по 03.12.1984 (відсутній підпис - відповідальної особи) та з 01.04.1991 по 15.06.1991 (наявне виправлення дати звільнення з роботи) рекомендовано надати уточнюючі довідки. Вирішено: на підставі статті 26 Закону № 1058 відмовити у призначенні пенсії за віком в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, визначеного законодавством (31 рік).

Вважаючи вказане рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст.9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенс ї за віком визначені ст. 26 Закону №1058.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно зі ст. 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, відповідачем 2 за результатами розгляду документів:

не враховано до загального страхового стажу період навчання з 01.01.1991 по 22.02.1991 на території Латвійської Республіки, оскільки відсутній формуляр зв`язку, який є основним документом для підтвердження сплати внесків з 01.01.1991 року;

не враховано до загального страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня печатка підприємства на титульній сторінці трудової книжки, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін`юсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 за №110 (до цього - Порядок, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань №162 від 20.06.1974);

не враховано до загального страхового стажу період роботи з 01.01.2010 по 31.12.2011 та з 01.01.2013 по 31.12.2016, оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Додатково повідомлено, що для врахування періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 12.09.1984 по 03.12.1984 (відсутній підпис - відповідальної особи) та з 01.04.1991 по 15.06.1991 (наявне виправлення дати звільнення з роботи) рекомендовано надати уточнюючі довідки.

Однак вказані посилання відповідача 2 не приймаються судом до уваги, зважаючи на наступне.

Так, неприйняття до розрахунку страхового стажу періоду навчання з 01.01.1991 по 22.02.1991 на території Латвійської Республіки через відсутність формуляра зв`язку для підтвердження сплати внесків не є законною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу, оскільки порушує його право на пенсійне забезпечення.

Суд зазначає, що відсутність формуляра зв`язку (чи належного обміну інформацією між компетентними органами України та Латвії) є виною державних органів, а не громадянина. Позивач не може нести відповідальність за відсутність внутрішніх документів чи запитів між державами.

Обов`язок із перевірки та витребування таких документів покладається виключно на органи Пенсійного фонду України, а право громадянина на пенсійне забезпечення не може залежати від належності виконання своїх обов`язків державними органами.

Також суд зазначає, що відсутність печатки на титульній сторінці трудової книжки не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за правильність ведення та заповнення документа роботодавцем.

Так, чинне законодавство покладає обов`язок щодо заповнення та оформлення трудової книжки на підприємство, установу чи організацію, а не на працівника. Особа не може відповідати за недоліки чи порушення порядку ведення записів, допущені адміністрацією підприємства.

Сама по собі відсутність відбитка печатки на титульному аркуші трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 27.10.1981 не спростовує факт реального виконання праці.

Таким чином відсутність трудової книжки, або відповідних записів у ній не може бути підставою для не врахування особі її трудового стажу та позбавляти останню права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності/недостатності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Щодо не врахування до загального страхового стажу позивачу періоду роботи з 01.01.2010 по 31.12.2011 та з 01.01.2013 по 31.12.2016, оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу, то суд погоджується з позицією відповідача 2, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2004 року, страховий стаж обчислюється виключно за даними персоніфікованого обліку та за умови щомісячної сплати страхових внесків.

Згідно з пунктом 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Водночас, суд не погоджується з позицією відповідача 2, що для врахування періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 12.09.1984 по 03.12.1984 (відсутній підпис - відповідальної особи) та з 01.04.1991 по 15.06.1991 (наявне виправлення дати звільнення з роботи) рекомендовано надати уточнюючі довідки, оскільки наявність технічних помилок, виправлень або відсутності підпису уповноваженої особи в трудовій книжці не може бути підставою для позбавлення громадянина його конституційного права на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Обов`язок щодо належного оформлення та ведення трудової книжки покладається виключно на власника підприємства або уповноважений ним орган (роботодавця). Працівник не може нести відповідальність за неналежне виконання роботодавцем своїх обов`язків, а тому недоліки у заповненні трудової книжки не повинні обмежувати його право на зарахування цього періоду до страхового (трудового) стажу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не зарахування до страхового стажу позивача вказаних вище періодів роботи, за виключенням періоду з 01.01.2010 по 31.12.2011 та з 01.01.2013 по 31.12.2016 (оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу), носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, що свідчить про те, що відповідачем 2 не було забезпечено розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.06.2026 №254150041179 про відмову ОСОБА_1 в призначенні/перерахунку пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

Разом з тим, позовні вимоги щодо призначення пенсії («оскільки 28 років 3 місяці 25 днів - у відповідності ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - вік становить 60 років, а необхідний страховий стаж становить - 31 рік. Право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за ч.2 ст. 26 ЗУ № 1058-IV - за наявності страхового стажу з 01.01.2027 року - від 24 років») задоволенню не підлягають, оскільки Пенсійний фонд України та його органи мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, тому є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень та зобов`язувати відповідача призначити позивачу пенсію.

Щодо позовних вимог до Відповідача 1, то вони задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Оскільки спірне рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, саме цей орган має розглядати питання щодо зарахування спірного стажу позивача.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частини третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.06.2026 №254150041179 про відмову ОСОБА_1 в призначенні/перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 21390940).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Повне судове рішення складено 25.09.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО