Рішення № 140116372, 28.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року справа № 580/6639/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Супряга О.П. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, 3) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №971010162248 від 07.04.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 30.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника, обчисливши розмір пенсії виходячи із 50% пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", яку отримував годувальник на дату смерті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, так як померлий чоловік позивача за життя отримував пенсію за вислугу років, призначену йому як працівнику льотно-випробного складу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно і пенсія по втраті годувальника позивачу повинна бути розрахована із пенсії, яку отримував годувальник на день смерті, а не із розміру пенсії за віком годувальника.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач, позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що відповідно до статті 37 Закону №1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника,- на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. За результатами розгляду поданих документів ОСОБА_1 та проведеного розрахунку щодо переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлена його недоцільність, оскільки розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 за віком становить - 5054,04 грн, який є більшим, ніж розмір пенсійної виплати по втраті годувальника, а саме - 4744,25 грн (50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника). Враховуючи викладене, прийнято рішення відмовити у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою №6663 від 30.03.2026.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

30.03.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід із пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за ОСОБА_3 , який за життя отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівник льотно-випробного складу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішенням від 07.04.2026 №971010176248 відмовило у проведенні перерахунку пенсії позивачу, зазначивши, що за результатами розгляду поданих документів та проведеного розрахунку щодо переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановлена його недоцільність, оскільки розмір пенсійної виплати за віком становить - 5054,04 грн є більшим, як розмір пенсійної виплати по втраті годувальника, а саме - 4744,25 грн.

Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 1058-ІV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування.

Згідно частини 3 статті 4 Закону № 1058-ІV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону № 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.

Статтею 36 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім`ї померлого, відповідно поширюються і на сім`ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника має право на таку пенсію згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії (частина 2 статті 38 Закону №1058-ІV).

Тобто, право на зміну виду пенсії у позивача виникло з дати звернення з відповідною заявою до пенсійного органу - 30.03.2026.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Необхідно зазначити, що за Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (стаття 2 Закону).

Статтею 6 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію (стаття 7 Закону № 1788-ХІІ).

Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним згідно з статтею 37 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно (стаття 47 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 54 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті, у тому числі, а)працівники льотного і льотно-випробного складу.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 1788-ХІІ сім`ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника.

Згідно копії рішення про перерахунок пенсії №971010149590 від 20.12.2025 померлий чоловік позивача ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років у розмірі 25950,00 грн, а тому позивач має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 50% від пенсії за вислугу років померлого чоловіка.

Таким чином, проведений відповідачем розрахунок щодо переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким відповідачем встановлена його недоцільність, оскільки розмір пенсійної виплати за віком становить - 5054,04 грн є більшим, як розмір пенсійної виплати по втраті годувальника, а саме - 4744,25 грн не відповідає вимогам чинного законодавства. Оскільки, розрахована позивачу сума пенсії у разі втрати годувальника в розмірі 4744,25 грн, не відповідає 50% пенсії за вислугу років померлого годувальника ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2026 №971010162248 про відмову у переведенні позивача із пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 30.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника, обчисливши розмір пенсії виходячи із 50% пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", яку отримував годувальник на дату смерті.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2026 №971010162248.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 30.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника, обчисливши розмір пенсії виходячи із 50% пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", яку отримував годувальник на дату смерті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР