Рішення № 140116003, 28.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7906/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання повної відповіді на запит №092/02/05/09861732-0426 від 22.04.2026; зобов`язати надати повну інформацію та належним чином засвідчені копії документів, витребувані у запиті; визнати протиправними дії щодо взяття на військовий облік та виключити відповідні відомості з реєстрів, у тому числі ЄДРПВР "Оберіг"; зобов`язати скасувати дії щодо взяття на військовий облік та виключити відповідні відомості з реєстрів, у тому числі ЄДРПВР "Оберіг"; зобов`язати надати інформацію про посадових осіб, які прийняли рішення щодо взяття його на військовий облік та внесення відповідних даних до реєстрів.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач протиправно надав неповну відповідь на його запит на публічну інформацію від 22.04.2026, не надавши запитуваних відомостей та копій документів, зокрема щодо підстав взяття позивача на військовий облік. Також зазначає, що відповідач без належних правових підстав взяв його на військовий облік за місцем, яке не відповідає місцю його реєстрації та проживання, а також вніс відповідні недостовірні відомості до реєстрів.

Відповідач відзив по справі не подав.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Як встановлено з наявних у справі документів, зокрема довідки ( замість військового квитка) №22/13-с від 02.12.2013 (а.с. 10 зворот), ОСОБА_1 призовною комісією Сахновщинського району Харківської області визнаний придатним до військової служби (протокол №1 від 01.10.2013), переданий на облік військовозобов`язаних запасу згідно зі ст. 18 п. 1 п.п.5, та виключений з військового обліку згідно з ст. 37 п. 6 п.п. 6 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", наказом МО України №342 п. 12 п.п.6.

У відомостях про облік у вказаній довідці зазначено, що згідно з ст. 37 п. 6 п.п. 6 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", наказом МО України №342 п. 12 п.п.6 від 09.06.2006 року знятий з військового обліку.

22.04.2026 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із запитом на публічну інформацію, у якому просив надати відомості та належним чином засвідчені копії документів щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема копії документів, на підставі яких здійснено взяття на військовий облік, відомості та документи щодо зміни його статусу в ЄДРПВР «Оберіг», у тому числі дати та підстави внесення змін і відомості про посадових осіб, які прийняли відповідні рішення, а також документи, що стали підставою для зміни статусу з «виключений з військового обліку» на «військовозобов`язаний». Також просив надати відомості та документи щодо проведення військово-лікарської комісії, зміни місця військового обліку, внесення інформації про порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції, повний витяг з ЄДРПВР «Оберіг» щодо історії змін облікових даних із зазначенням дат, часу внесення змін, підстав їх внесення, посадових осіб, які здійснювали внесення та зміну даних щодо нього у ЄДРПВР «Оберіг».

Листом №1/3139 від 30.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказано, що за усною непідтвердженою інформацією, отриманою від самого ОСОБА_1 , його було знято з військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаному листі послався на те, що особи, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з нього, підлягають взяттю на військовий облік у разі усунення підстав, за якими їх було виключено. Також зазначено, що з метою усунення можливої розбіжності у військово-облікових даних та внесення достовірної інформації до Єдиного державного реєстру позивачу необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем перебування на військовому обліку та пройти військово-лікарську комісію, за результатами якої буде визначено ступінь його придатності до військової служби.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена суб`єктами владних повноважень у процесі виконання ними своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або перебуває у володінні таких суб`єктів чи інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 5 Закону №2939 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість її вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту, необхідних для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, за умови дотримання прав та законних інтересів інших осіб. Відповідно до статті 7 Закону право на інформацію охороняється законом, а держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Обмеження такого права допускається виключно у випадках, прямо передбачених законом. Стаття 19 Закону передбачає, що запит на інформацію є проханням особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває у його володінні, та має містити дані, які дають змогу ідентифікувати запитувача, а також опис запитуваної інформації. Відповідно до статті 20 Закону розпорядник інформації зобов`язаний надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня його отримання. У разі якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує пошуку серед великої кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжений до двадцяти робочих днів за умови належного обґрунтування такого продовження та повідомлення про це запитувача у встановлений законом строк.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що у своєму запиті адвокат позивача просив надати копії документів (рішення, акти, витяги, матеріали ВЛК), які стали підставою для зміни статусу Позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Натомість, орган ТЦК надав лише лист-роз`яснення, у якому процитував загальні норми законодавства та підтвердив факт перебування особи на обліку.

Встановлено, що Відповідач не надав жодного витребуваного документа і не оформив мотивовану відмову у їх наданні (з посиланням на таємницю чи службову інформацію). Зазначене є прямим порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», що вказує на те, що бездіяльність ТЦК є протиправною. Також із наданої відповіді не вбачається надання відомостей та документів щодо історії зміни облікових даних Позивача, проведення або непроведення військово-лікарської комісії, зміни місця військового обліку, внесення відомостей про порушення правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції, а також інших документів і відомостей, прямо зазначених у запиті.

Згідно з п. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (затвердженого постановою КМУ № 1487) військовий облік ведеться за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання.

Позивач має зареєстроване місце проживання у Харківській області, а згідно з відомостями самого ж Відповідача, внесеними до реєстру «Оберіг», адресою проживання вказано Дніпропетровську область. Жодних доказів того, що Позивач змінював місце проживання на Хмельницьку область, набував там статусу ВПО чи особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про взяття на облік, Відповідачем не надано.

Відповідач у своєму листі зазначає, що Позивач був виключений з військового обліку засуджених за тяжкі злочини, проте у зв`язку зі зміною законодавства підстави для виключення відпали, і тому він підлягає взяттю на облік з 18.05.2024.

У той же час суд вважає, що матеріальна норма закону не діє автоматично у відриві від процедури. Статус особи, яка була виключена з військового обліку 01.10.2013 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є остаточним до моменту прийняття уповноваженим органом нового індивідуально-правового акта. Внесення відомостей до ЄДРПВР (зміна статусу на «Військовозобов`язаний») є похідною дією, якій повинно передувати винесення відповідного наказу чи рішення керівника уповноваженого органу ТЦК. Ненадання Відповідачем такого рішення підтверджує його відсутність, що вказує на безпідставне втручання в обліковий статус особи у реєстрі.

Особливої уваги заслуговує той факт, що Відповідач вказує на необхідність особистого прибуття Позивача для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), за результатами якої буде визначено ступінь його придатності до військової служби.

Відповідно до чинного законодавства та Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МОУ №402) поновлення на військовому обліку осіб, які раніше були з нього виключені, можливе виключно після проходження ВЛК та визнання їх придатними до військової служби. Натомість Відповідач застосував зворотний алгоритм: спочатку змінив статус особи в ЄДРПВР на «Військовозобов`язаний», згенерувавши запис про «порушення правил військового обліку», і лише після цього запропонував пройти медкомісію.

У своєму листі Відповідач стверджує, що мав підстави для взяття Позивача на облік у зв`язку зі змінами в законодавстві, починаючи з 18.05.2024. Проте у витягу з реєстру міститься запис про звернення до Національної поліції (щодо неприбуття позивача за повісткою), датований 15.04.2026, отже процедура розшуку ініційована ще до формального проходження особою ВЛК і без видання належного адміністративного акта.

З огляду на це, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зміни військово-облікового статусу Позивача в ЄДРПВР, вчинені за відсутності територіальної компетенції, без прийняття належного владного управлінського рішення, з грубим порушенням процедури проходження ВЛК, не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Як раніше встановлено судом, у 2013 Позивач був виключений з військового обліку на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (як особа, раніше засуджена до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин), що підтверджується відповідною довідкою.

Разом з тим, із набранням чинності 18.05.2024 Законом України №3633-IX зазначену норму було скасовано. Отже, законодавець усунув підставу, за якою Позивач був виключений з обліку, що породжує для нього конституційний та законодавчий обов`язок бути взятим на військовий облік за новими правилами.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення цього положення неодноразово надавалось Конституційним Судом України (зокрема, у Рішеннях від 09.02.1999 № 1-зп/1999, від 05.04.2001 № 3-рп/2001). За сталою практикою Конституційного Суду дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Зворотна дія закону означає поширення його дії на ті юридичні наслідки, які виникли й остаточно завершилися до набрання ним чинності.

Натомість у випадку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX має місце не зворотна, а пряма дія закону на триваючі правовідносини.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є безперервним конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України). Статус особи, виключеної з військового обліку, не є незворотним особистим немайновим правом, а є законодавчо визначеним винятком (звільненням від виконання військового обов`язку у мирний час та в особливий період), який діє виключно доти, доки відповідна норма закріплена в законі.

Суд погоджується з тим, що рішення призовної комісії від 01.10.2013 про виключення Позивача з військового обліку на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було законним. Держава не скасовує це рішення «заднім числом» і не визнає перебування Позивача поза військовим обліком у період з 2013 по 17 травня 2024 правопорушенням. Юридичні наслідки вказаного рішення комісії за вказаний період залишаються недоторканними, що повністю відповідає вимогам статті 58 Конституції України.

Проте, з 18.05.2024 законодавець змінив правове регулювання та скасував норму, яка дозволяла особам із судимістю за тяжкі злочини не перебувати на військовому обліку. Закон №3633-IX застосовується виключно на майбутнє - з моменту набрання ним чинності він породжує для Позивача новий обов`язок стати на військовий облік.

Отже, оскільки норми Закону №3633-IX не ревізують минулу поведінку Позивача, а лише визначають його обов`язки на майбутнє (починаючи з 18.05.2024), задоволення позовної вимоги у формулюванні «виключити відповідні відомості з реєстрів» (у значенні повного припинення статусу військовозобов`язаного) суперечило б чинному законодавству, оскільки суд не може своїм рішенням звільнити особу від виконання прямого обов`язку, встановленого законом.

Водночас, попри наявність у Позивача обов`язку перебувати на обліку, реалізація державою цього обов`язку має відбуватись виключно у спосіб та в межах повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ та п. 21 Порядку №1487 військовий облік ведеться за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання. Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання Позивача є Харківська область. Водночас згідно з відомостями з ЄДРПВР адресою проживання вказано Дніпропетровську область.

Жодних належних доказів того, що Позивач змінював місце проживання на територію юрисдикції Відповідача (Хмельницька область), набував там статусу внутрішньо переміщеної особи чи особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про взяття на облік, суду не надано.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснюючи 15.04.2026 взяття Позивача на облік та генеруючи щодо нього повідомлення до Національної поліції, діяв як неповноважний орган. Дії, вчинені суб`єктом владних повноважень поза межами його територіальної юрисдикції, є протиправними.

Взяття на облік особи, яка раніше була з нього виключена, не відбувається автоматично шляхом простої зміни запису в базі даних. Це складний адміністративний процес, який потребує: а) прийняття відповідного індивідуального акта (рішення/наказу) уповноваженим керівником ТЦК та СП; б) попереднього проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для визначення ступеня придатності.

Відповідач на адвокатський запит не надав жодного розпорядчого документа про взяття Позивача на облік, що свідчить про його відсутність. Більше того, у своєму листі Відповідач сам вказує на необхідність особистого прибуття Позивача до ТЦК для проходження ВЛК. Отже, Відповідач фактично визнав, що спочатку вніс відомості до реєстру та змінив статус Позивача на «військовозобов`язаний», і лише потім висунув вимогу щодо проходження медкомісії, чим порушив послідовність військово-облікових процедур.

Зважаючи на це, суд опиняється перед необхідністю вирішити колізію: Позивач повинен бути на військовому обліку відповідно до закону, проте його взяття на облік Відповідачем відбулось з грубим порушенням територіальної підсудності, без проходження ВЛК та без винесення відповідного розпорядчого акта.

Відповідно до ст. 5 КАС України суд має обрати спосіб захисту, який є ефективним і реально відновлює порушене право. Залишення в ЄДРПВР записів, внесених ІНФОРМАЦІЯ_3 , означатиме легалізацію незаконних дій неповноважного органу, а також безпідставне збереження за Позивачем статусу порушника правил військового обліку, який перебуває у розшуку. З іншого боку, повне виключення Позивача з реєстру суперечитиме його матеріально-правовому обов`язку.

За таких обставин правомірним, пропорційним та ефективним способом захисту порушених прав Позивача є застосування принципу відновлення попереднього стану (status quo ante).

Суд дійшов висновку, що належним способом захисту є не загальне виключення Позивача з військового обліку, а скасування реєстраційних дій та записів, вчинених саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , як таких, що прийняті неповноважним суб`єктом без дотримання визначеної законом процедури. Це стосується як запису про взяття на облік, так і записів про порушення правил обліку та звернень до правоохоронних органів щодо приводу Позивача, датованих 15.04.2026. Такий спосіб захисту відновлює порушені права Позивача, ліквідовуючи наслідки протиправного втручання ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте залишає за державою право реалізувати повноваження щодо взяття Позивача на військовий облік через уповноважений територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (за дійсним місцем проживання) із дотриманням процедури проходження ВЛК.

Оскільки Відповідач не довів обґрунтованості своїх дій і доводи Позивача не спростував, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо ненадання повної інформації та копій документів на адвокатський запит від 22.04.2026 (вх. №5157 від 23.04.2026 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 надати ОСОБА_1 (його представнику) повну відповідь на запит від 22.04.2026 з наданням належним чином засвідчених копій запитуваних документів, а також надати інформацію про посадових осіб, які здійснили внесення та зміну даних щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік 15.04.2026, внесення записів про порушення правил військового обліку та ініціювання його розшуку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 скасувати (анулювати) внесені ним записи щодо ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснені починаючи з 15.04.2026, у тому числі відкликати звернення до Національної поліції України щодо його розшуку/приводу.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1200 грн. за рахунок асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя І.С. Козачок