Ухвала суду № 140115982, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання вирішення заяви про відвід

"28" вересня 2026 р. Справа № 160/17970/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панова М.М. при розгляді заяви про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 37567646) , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Державної казначейської служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.04.2025 П/С №914140150835 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_3 ..

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.06.2025 П/С № 914140150835 про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №6006 від 12.04.2025 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Представником позивача подано до суду заяву, в якій він просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати письмовий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року у справі №160/17970/25;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області у поданому звіті зазначити:

чи здійснювалось поновлення пенсії ОСОБА_3 ;

чи здійснювалось нарахування пенсії після незаконного припинення її виплати;

чи проводилась індексація пенсії;

який фактичний розмір пенсії станом на день смерті;

який фактичний розмір недоотриманої пенсії;

які суми були фактично нараховані після припинення виплати пенсії;

які саме дії були здійснені відповідачем на виконання рішення суду;

яким чином відповідачем застосовано Порядок №22-1;

які саме документи були покладені в основу повторної відмови;

які саме недоліки документів встановлено відповідачем;

чи повідомлявся позивач про необхідність подання додаткових документів;

чи надавалась можливість подання додаткових документів;

яким чином відповідачем враховано правову оцінку суду;

з яких підстав повторно відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії;

- встановити строк подання звіту - 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 справу №200/5701/25 розподілено судді Панову М.М..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2025 по адміністративній справі №160/17970/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 по справі № 160/17970/25 скасовано. Справу № 160/17970/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю.

Через підсистему "Електронний суд" 10.09.2026 № 01-26/ 123105/26 від позивача надійшла заява про відвід судді, в якій останній просить суд:

- відвести суддю Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М. від повторного розгляду заяв ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/17970/25, матеріали яких направлені для продовження розгляду постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026;

- у разі задоволення заяви про відвід передати відповідні матеріали для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 31 КАС України;

- питання про відвід вирішити у порядку, передбаченому статтею 40 КАС України.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що повторна передача цих самих заяв тому самому судді об`єктивно створює ситуацію, коли суддя фактично повинен перевіряти та переоцінювати власну раніше двічі реалізовану процесуальну позицію. Саме ця обставина, у сукупності з висновками апеляційного суду про характер попереднього розгляду заяв, і породжує об`єктивний сумнів у безсторонності їх повторного розгляду. Вказано, що ця заява не зводиться до незгоди з ухвалами від 30.06.2026. Зазначено, що якби йшлося лише про скасування одного процесуального рішення через неправильне застосування закону, така обставина сама по собі не могла б бути достатньою підставою для відводу. У даному випадку підстава має інший характер: апеляційним судом у двох окремих провадженнях встановлено повторюваний спосіб розгляду двох заяв того самого заявника, за якого істотні доводи про невиконання рішення залишалися без правової оцінки, фактичний стан виконання належним чином не перевірявся, а застосована судом процесуальна передумова була визначена апеляційним судом як результат довільного тлумачення норм процесуального права.

Ухвалою судді від 25.09.2026 передано справу №160/17970/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншому складу суду.

Зазначену справу з приводу розгляду заяви про відвід судді відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026 передано судді Супруну Ю.О..

Дослідивши заяву про відвід судді, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно зі статтею 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як на підставу про відвід судді Панова М.М. заявник покликається на приписи пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, за змістом якої суддя підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мироненко та Мартиненко проти України у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі Бочан проти України вказав, що Суд далі нагадує, що безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2025 по адміністративній справі №160/17970/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 по справі № 160/17970/25 скасовано. Справу № 160/17970/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю.

Водночас, в силу частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Скасування судового рішення судом апеляційної інстанції не тягне за собою неможливості участі судді в розгляді процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення в адміністративній справі.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі Craxi v. Italy від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

У матеріалах заяви відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду суб`єктивного критерію, так і з погляду об`єктивного критерію.

Заявником не надано доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Панова М.М., інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Панова М.М..

Відповідно до ч.ч. 4, 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено обґрунтовані підстави для відводу судді Панова М.М. передбачені ст.ст. 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що заява ОСОБА_1 про відвід судді не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 12 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-9, 36-41, 72-76, 90, 211, 236, 241-243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панова М.М. при розгляді заяви про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали виготовлено та підписано 28.09.2026.

Суддя Супрун Ю.О.