Рішення № 140115446, 24.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8398/25

Провадження №2/751/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Островської А.С.,

представника позивача ТОВ «МД РЕСУРС» адвоката Машкевич О.С. в режимі відеоконференції,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бороди А.В.,

третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор Олександр Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Мазан Олексій Олександрович, про визнання договорів дарування недійсними,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача ТОВ «МД РЕСУРС» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору дарування частки квартири від 01 лютого 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрований в реєстрі за № 790 (номер запису про право власності 58292299) та скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме на квартиру, загальною площею 93,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнання недійсними Договорів дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрованих в реєстрі за № 1681, № 1682, № 1683, № 1684, та стягнення з відповідачів на користь позивача понесених судових витрат.

Вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року у справі № 927/891/24, яке вступило в законну силу, стягнуто фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» (код 44811440, 39600, м. Кременчук, вул. Пугачова Вадима, 8-д, корпус А, офіс 210) 810 372 гривні 61 копійку збитків та 12 155 гривень 59 копійок судового збору.

На виконання заяви ТОВ «МД РЕСУРС» приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Мазаном О.О. 30 червня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78480272 при примусовому виконанні наказу № 927/891/24, виданого 23 червня 2025 року Господарським судом Чернігівської області.

При перевірці майнового стану боржника виконавцем встановлено, що на рахунках боржника кошти відсутні та відсутнє майно боржника для виконання судового рішення і задоволення вимог стягувача.

Під час вчинення виконавчих дій, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Мазаном О.О. встановлено, що між ОСОБА_1 (Відповідач 2) та ОСОБА_2 (Відповідач 1) було укладено: договір дарування частки квартири від 01 лютого 2025 року № 790; договір дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року № 1681; договір дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року № 1682; договір дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року № 1683; договір дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року № 1684, посвідчені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В.

Спірні договори укладені після винесення рішення Господарського суду Чернігівської області за позовною заявою ТОВ «МД РЕСУРС» до

ОСОБА_1 у справі № 927/891/24 від 09 січня 2025 року.

Дії ОСОБА_1 по укладанню оскаржуваних правочинів фактично являються відмовою від власного майна.

Вважає, що оскаржені договори укладені між відповідачами містять ознаки удаваних правочинів, а саме такими, що укладені на шкоду стягувачу боргу з відповідача 2 та спрямовані на приховану передачу майна відповідачу 1 та ухилення від виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року, яке набрало законної сили.

Сторони оскаржуваного договору не можуть вважатись добросовісними, оскільки ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 (Обдаровувана) є подружжям, про що зазначено в кожному з договорів, а майно, яке є предметом вказаних договорів, набуто дарувальником, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з обдаровуванню (п. 1.5 Договору дарування частки квартири; п. 6 Договорів дарування транспортних засобів).

Таким чином, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного відповідачу 2 майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника, що суперечать положенням статей 6, 13, 234 ЦК України, внаслідок чого підлягають визнанню недійсними відповідно до частин 1, 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 23 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження.

Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та відкладено підготовче судове засідання.

На виконання ухвали суду від 22 грудня 2025 року приватний нотаріус Красногор О.В. надав витребувані документи про укладення договорів дарування.

12 лютого 2026 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено.

16 березня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить визнати недійсними Договори дарування транспортного засобу марки «MAN TGX 28.480», VIN НОМЕР_2 , та марки «Mercedes Benz Axor 2443LS», VIN НОМЕР_3 , від 01 березня 2025 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчених приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрованих в реєстрі відповідно за № 1681 та № 1682, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

18 березня 2026 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено для надання часу відповідачам підготувати відзив на заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду.

10 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бороди А.В. надійшли письмові пояснення по справі, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту, який не призведе до відновлення або задоволення прав та законних інтересів позивача. На його думку, не зрозуміло, як визнання договорів недійсними без застосування наслідків (можна припустити про повернення майна у спільну сумісну власність) відновить права позивача у вказаному спорі. Також, звертає увагу суду на той факт, що договори вчинялися не з метою, як зазначає позивач, уникнення звернення стягнення на майно боржника по рішенню суду, яке набрало законної сили, а з метою врегулювання правових питань між подружжям для можливості належного використання даного майна, оскільки відповідач ОСОБА_1 є громадянином Ізраїлю, який, крім іншого, залучений до подолання наслідків нападу ісламістів хамасу на територію Ізраілю. Крім того, при вчиненні правочинів позивач не набув статусу стягувача, а відповідач 2 відповідно статусу боржника, оскільки рішення Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року в справі № 927/891/24 не набрало законної сили на час вчинення правочинів, а отже відповідач 2 не ухилявся і не міг ухилятися від виконання рішення суду. Згідно офіційної інформації рішення Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року в справі № 927/891/24 набрало законної сили лише 26 березня 2025 року, при тому, що оспорювані договори укладено 01 березня 2025 року.

10 червня 2026 року протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача.

06 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «МД РЕСУРС» Демиденко М.О. надійшли письмові додаткові пояснення на пояснення представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Бороди А.В. Зазначає, що доводи представника відповідача

Тайкача І.П. є безпідставними, ґрунтуються на хибному застосуванні норм матеріального права та усталеної практики Верховного Суду. Щодо доводів про неналежний (неефективний) спосіб захисту, то доводи адвоката у цій частині побудовані на загальному правилі, згідно з яким окрема вимога про визнання правочину недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не завжди є ефективним способом захисту. Однак це загальне правило стосується до звичайних оспорюваних правочинів, виконаних сторонами, де відновлення права позивача дійсно потребує реституції або витребування майна. До оспорювання фраудаторних (вчинених боржником на шкоду кредитору) та фіктивних правочинів зазначений підхід не застосовується, оскільки мета й правова природа такого оспорювання є іншими. Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є визнання недійсними договорів дарування рухомого майна транспортних засобів. Стосовно рухомого майна визнання договору дарування недійсним, саме по собі, відновлює право власності дарувальника боржника, після чого приватний виконавець у межах виконавчого провадження № 78480272 отримує можливість звернути стягнення на ці транспортні засоби. Жодного додаткового позову чи окремої вимоги про реституцію для досягнення цієї мети не вимагається. Визнання недійсними фраудаторних (фіктивних) договорів дарування є самостійним і достатнім способом захисту, який безпосередньо відновлює можливість задоволення вимог кредитора. Посилання відповідача 2 на ст. 64 Сімейного кодексу України та право подружжя укладати між собою будь-які не заборонені законом договори не спростовує фраудаторного характеру оспорюваних правочинів. Більше того, вчинення оспорюваного договору з близьким родичем (зокрема з дружиною/чоловіком) є однією з типових кваліфікуючих ознак фраудаторного правочину. Доводи відповідача 2 про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/891/24 набрало законної сили лише 26 березня 2025 року, а тому станом на 01 березня

2025 року він нібито не міг ухилятися від його виконання, не спростовують фраудаторності правочинів. За усталеною практикою Верховного Суду будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості, внаслідок якого боржник стає неплатоспроможним, має ставитися під сумнів у частині добросовісності та набуває ознак фраудаторного (постанова КГС ВС від 02 лютого 2021 року в справі № 910/12809/16). У цій справі рішення суду першої інстанції в справі № 927/891/24 ухвалено 09 січня 2025 року, тобто ще до укладення оспорюваних договорів дарування 01 березня 2025 року. Отже, на момент відчуження майна відповідач 2 був достеменно обізнаний як про наявність вимоги ТОВ «МД РЕСУРС», так і про ухвалене не на його користь судове рішення. Відчуження ним усього ліквідного майна на користь дружини саме у проміжок між ухваленням рішення та набранням ним законної сили є не випадковістю, а свідченням умислу, спрямованого на унеможливлення майбутнього виконання рішення суду. Добросовісний боржник за таких обставин утримався б від безоплатного відчуження активів, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредитора. Пояснення представника відповідача 2 про те, що договори укладалися нібито з метою «врегулювання правових питань між подружжям для належного використання майна», не є правовим обґрунтуванням, яке виключало б фраудаторність, та не підтверджене жодними доказами. Безоплатне відчуження одночасно усього ліквідного майна на користь дружини безпосередньо після ухвалення несприятливого для боржника судового рішення не відповідає критерію економічної розумності та позбавлене легітимної господарської мети. Обставини, пов`язані з громадянством відповідача 2, самі по собі, не звільняють його від обов`язку діяти добросовісно щодо кредитора і не легітимізують виведення майна з-під можливого стягнення.

17 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «МД РЕСУРС» Демиденко М.О. надійшли письмові додаткові пояснення з доказами щодо недостовірності доводів відповідача ОСОБА_1 про перебування за кордоном та участь у подіях на території держави Ізраїль. У межах виконавчого провадження № 78480272 з примусового виконання наказу у справі № 927/891/24 отримано відповідь Державної прикордонної служби України від 27 липня 2026 року на запит № 355870357, згідно з якою за період з 30 червня 2025 року по 27 липня

2026 року відсутні дані щодо перетину боржником ОСОБА_5 державного кордону України. Представник позивача указує на те, що за офіційно підтвердженими даними протягом усього зазначеного періоду відповідач 2 з території України не виїжджав і за кордоном не перебував. Наведення відповідачем 2 обставин щодо його перебування за кордоном та участі у подіях в Ізраїлі, які спростовуються офіційними даними Державної прикордонної служби України, свідчить про недобросовісність відповідача 2 та ставить під обґрунтований сумнів достовірність і решти його пояснень у справі. Зазначена процесуальна поведінка узгоджується із загальною недобросовісністю відповідачів у матеріальних правовідносинах, покладеною в основу кваліфікації оспорюваних договорів як фраудаторних.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку, з клопотанням про відкладення судового засідання не зверталися.

Третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, просив розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримала. Зазначила, що оскаржувані договори дарування є фраудаторними. Іншого майна у ОСОБА_1 , на яке б могло бути звернуто стягнення, не залишилося.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Борода А.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивачем обраний невірний спосіб захисту. Позивач ставить питання про визнання договорів дарування недійсними, проте не зазначає жодних аргументів, як встановлення такого факту відновить майнові права позивача. Крім того, заборони на відчуження майна не було, а тому розпоряджатися даним майном ОСОБА_1 міг на власний розсуд. До того ж, рішення Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року в справі

№ 927/891/24 на момент укладення договорів дарування не набрало законної сили. Договори вчинялися не з метою, як зазначає позивач, уникнення звернення стягнення на майно боржника, а з метою врегулювання правових питань між подружжям для можливості належного використання даного майна, оскільки ОСОБА_1 є громадянином Ізраїлю, який, крім іншого, залучений до подолання наслідків нападу ісламістів хамасу на території Ізраілю. Іншого майна у ОСОБА_1 немає, лише є спільне майно подружжя.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. в судовому засіданні просив позовні вимоги позивача задовольнити. Пояснив, що він веде виконавче провадження № 78480272 по примусовому виконанню наказу № 927/891/24, виданого 23 червня 2025 року Господарським судом Чернігівської області. При перевірці майнового стану боржника, виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно. Пояснив, що на майно, яке є спільною власністю подружжя також можливо звернути стягнення, на автомобіль в тому числі.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року в справі № 927/891/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» 810 372 гривні 61 копійка збитків та 12 155 гривень 59 копійок судового збору (а.с. 24-31).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від

26 березня 2025 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року в справі № 927/891/24 без зміни (а.с. 33-38).

23 червня 2025 року Господарським судом Чернігівської області в справі № 927/891/24 було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26 березня

2025 року, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ «МД РЕСУРС» 810 372 гривні 61 копійку збитків та 12 155 гривень 59 копійок судового збору. Дата набрання рішення законної сили

26 березня 2026 року. Наказ дійсний для пред`явлення протягом трьох років (а.с. 40).

30 червня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Мазаном О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78480272 при примусовому виконанні наказу

№ 927/891/24, виданого 23 червня 2025 року Господарським судом Чернігівської області (а.с. 41-42).

Згідно із довіреністю від 15 грудня 2024 року власник ОСОБА_1 , громадянин держави Ізраїль уповноважив ОСОБА_6 подарувати на ім`я ОСОБА_2 належні йому транспортні засоби, у тому числі:

- автомобіль марки «MAN TGX 28 480» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 ; - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ AXOR 2443LS» з державним номерним знаком НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_3 .

Згідно із засвідченням підпису від 15 грудня 2024 року нотаріусом Вадимом Волохом засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на довіреності від 15 грудня 2024 року (а.с. 132-133)

Відповідно до договору дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1681, ОСОБА_1 безоплатно передав ОСОБА_2 майно, а саме: автомобіль марки «MAN», комерційний опис TGX 28 480, тип - спеціалізований вантажний сідловий тягач, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , червоного кольору, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с. 125).

Відповідно до Договору дарування транспортного засобу від 01 березня 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1682, ОСОБА_1 безоплатно передав ОСОБА_2 майно, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», комерційний опис AXOR 2443LS, тип - спеціалізований вантажний сідловий тягач, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , білого кольору, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с. 140).

Згідно копії свідоцтва про шлюб, 15 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1683. Прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_8 (а.с. 124).

Відповідно до висновку експерта від 11 березня 2026 року № 27 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження була визначена вартість автомобіля марки «MAN TGX 28.480», VINWMA89XZZ6DW183753, в розмірі 799 558 гривень 51 копійка та вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz Axor 2443LS», VIN НОМЕР_3 , в розмірі 747 634 гривні 13 копійок (а.с. 208-214).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо); майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. Саме ці обставини і є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчать про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника. Аналогічний висновок також наведений у постановах Верховного Суду від

24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17 та від 14 липня 2020 року в справі № 754/2450/18.

Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір, у тому числі й договір дарування, не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили.

Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства

(п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена

ст. 234 ЦК України.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц.

Крім того, у постанові від 20 травня 2020 року в справі № 922/1903/18 Верховний Суд зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значущі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином і своєчасно виконані. Тому, всі боржники мають добросовісно виконати всі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору дарування, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 відчужив майно після ухвалення судом рішення щодо стягнення з нього збитків та судового на користь ТОВ «МД РЕСУРС», транспортні засоби були відчужені відповідачем на користь своєї дружини на підставі безвідплатного договору. Після відчуження спірного майна, у ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

На переконання суду сукупність наведених обставин доводить той факт, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам позивача, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника.

За таких обставин, з`ясувавши обставини та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що договір дарування транспортного засобу марки «MAN TGX 28.480», VIN НОМЕР_2 , від

01 березня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1681, та договір дарування транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Axor 2443LS», VIN НОМЕР_3 , від 01 березня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1682, підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 43), які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 158, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор Олександр Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Мазан Олексій Олександрович, про визнання договорів дарування недійсними задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування транспортного засобу марки «MAN TGX 28.480», VIN НОМЕР_2 , від 01 березня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1681.

Визнати недійсним договір дарування транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Axor 2443LS», VIN НОМЕР_3 , від 01 березня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1682.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок по 1 211 гривень 20 копійок з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» (місцезнаходження: 39623, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пугачова Вадима, буд. 8-Д, корпус А, офіс 210, код ЄДРПОУ 44811440)

Відповідач-1: ОСОБА_2 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач-2: ОСОБА_9 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор Олександр Володимирович (місцезнаходження: 14000,

м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 10)

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Мазан Олексій Олександрович (місцезнаходження: 14037,

м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 45)

Суддя Р.М. Топіха