Ухвала суду № 140114911, 25.09.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10337/24

Провадження № 6/686/663/26

УХВАЛА

25 вересня 2026 рік м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Колієв С.А., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, -

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просив в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у цивільній справі №686/10337/24 шляхом зобов`язання відповідача Державу Україна подати звіт про виконання судового рішення.

Перевіривши матеріали заяви та долучені до неї документи прихожу до висновку, що вказана заява не може бути розглянута по суті та підлягає поверненню скаржнику з таких підставі.

Статтею 3 Закону №4901-VI визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком.

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду (пункт 15 Порядку).

За змістом пункту 47 Порядку безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством, у тому числі, на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником.

В силу пункту 48 Порядку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно зі статтею 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Із положень статті 453-4 ЦПК України слідує, що за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 453-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також додатково може встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 148 цього Кодексу. Якщо боржником є юридична особа та суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, захід процесуального примусу у виді штрафу застосовується до такого керівника.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що виконання рішення суду про стягнення з державного бюджету на користь стягувача грошових коштів здійснюється органами Держказначейства в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з відповідного рахунку, передбаченого для забезпечення виконання такого рішення суду.

Дії органів Казначейства з виконання такого рішення можуть бути оскаржені до суду.

Судовий контроль за виконанням судових рішень це сукупність процесуальних дій, які вчиняються судом першої інстанції відповідно до закону з метою належного та своєчасного виконання цих рішень.

Процесуальний закон встановлює форму контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах, відповідно до якої суд може витребувати звіт про виконання судового рішення від боржника, у тому числі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, суб`єкту господарювання державного або комунального сектору економіки, який має виконати це рішення, а також накласти штраф у разі невиконання судового рішення. Така форма судового контролю може бути застосована судом за наступних умов: боржник не виконав судове рішення, стягувач подав суду заяву про встановлення контролю за виконанням судового рішення, державний чи приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання цього рішення.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року про виправлення описки позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 14 грн 3% річних та 97,21 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 300 грн, а всього 111,21 грн.

Виконання вказаного рішення здійснюється органами Держказначейства згідно з Порядком.

У справі відсутні дані щодо виконання державою цього рішення та відкриття виконавцем виконавчого провадження з його примусового виконання.

Отже передбачена статтями 453-1 453-4 ЦПК України форма судового контролю не може бути застосована до вказаного рішення, оскільки його виконання здійснюється шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку державного бюджету, а не в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

До того ж справа про стягнення інфляційних втрат і 3% річних не входить до переліку категорій справ, визначених частиною 1 статті 453-1 ЦПК України, в яких суд за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, оскільки суд не має повноважень на розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, то ця заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 447, 453-1 ЦПК України , суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2026 року.

Суддя: