Рішення № 140114791, 28.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2856/26

2-о/683/160/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові в порядку цивільну справу № 683/2856/26, № 2-о/683/160/2026 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,

встановив:

До Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в порядку окремого провадження звернувся із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Республіки Польща, Сілезьке воєводство, м.Руда-Козельська, трагічно загинула дружина заявника ОСОБА_2 . Зазначає, що зареєструвати факт смерті на території України, неможливо, оскільки оригінал медичного документу про причину смерті дружини, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті, видано не встановленої Україною форми, про що свідчить відповідь РАЦС №206/24.9-37 від 08.08.2026 року. Зазначає, що він не може в інший спосіб, окрім судового порядку встановити факт смерті дружини. Встановлення факту смерті необхідне для оформлення пенсії по втраті годувальника для дітей, тому він змушений звернутися до суду із даною заявою.

27 серпня 2026 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавав, а тому суд вирішив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник заявника - адвокат Бегеба Н.М. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлена своєчасно та належним чином, однак подала до суду заяву згідно якої просить розгляд справи здійснити без її участі та без участі заявника, заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання свого представника не направив, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, однак від представника до суду надійшли пояснення, згідно яких просить розгляд справи здійснити без участі їх представника. Крім того, зазначає, що заявником до поданої до суду заяви про встановлення факту смерті, долучається документ про смерть (витяг зі свідоцтва про смерть) ОСОБА_3 №2411053/00/AZ/2026/120175, який виданий 13.04.2026 року Управлінням цивільного стану м. Кузня-Рациборська Сілезького воєводства Республіки Польща. Іншими словами, смерть ОСОБА_2 зареєстрована компетентними органами Республіки Польща, про що видано відповідний документ, який є дійсним для використання на території України. У своїй заяві заявник аргументує необхідність встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідністю оформлення пенсії по втраті годувальника для неповнолітніх дітей. При цьому до заяви не додано лист чи відмову органів Пенсійного фонду щодо призначення (відмови) пенсії по втраті годувальника на підставі свідоцтва про смерть годувальника, виданого компетентним органом іноземної держави. Із заяви, не зрозуміло чи звертався заявник з даного питання до установ Пенсійного фонду. Оскільки, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», свідоцтво про смерть, видане компетентним органом іноземної держави не є підставою для відмови у призначені пенсії по втраті годувальника. Відповідно до зазначеного, документ про смерть, а саме Витяг зі свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданий 13.04.2026 Управлінням цивільного стану м. Кузня-Рациборська Сілезького воєводства Республіки Польща, є офіційним документом, виданим компетентним органом Республіки Польща, який встановлює факт смерті ОСОБА_2 на території Республіки Польща, і є дійсним для використання на території України. Якщо такий документ, став підставою для відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника, просимо запросити фахівця Пенсійного фонду, з метою отримання додаткових пояснень. Таким чином у зв`язку з тим, що факт смерті ОСОБА_2 підтверджено офіційним документом виданим компетентним органом Республіки Польща, який, відповідно до статті 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року, має силу документа на території України без потреби будь-якого іншого засвідчення, прошу суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту смерті.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть розглядатись судом.

Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 статті 16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При цьому, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Факт смерті особи у певний час за відмови органів реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.

При зверненні до суду заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами, цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів поліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази.

Відповідно до ст. 49 ЦК України актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи, яка підлягає державній реєстрації відповідно до закону та обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Заявником на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 до заяви надано копію витягу зі свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданий 13.04.2026 Управлінням цивільного стану м. Кузня-Рациборська Сілезького воєводства Республіки Польща.

Відповідно до п.7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, чинним законодавством передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, а саме: їх легалізація в установленому законом порядку, або такий порядок може бути визначений міжнародно-правовим договором.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Разом з цим, відповідно до статті 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року, документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

Таким чином у зв`язку з тим, що факт смерті ОСОБА_2 підтверджено офіційним документом виданим компетентним органом Республіки Польща, а саме Витягом зі свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданим 13.04.2026 Управлінням цивільного стану м. Кузня-Рациборська Сілезького воєводства Республіки Польща, який, відповідно до статті 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року, має силу документа на території України без потреби будь-якого іншого засвідчення. Тому даний витяг має бути прийнято органами державної влади України як доказ її смерті, оскільки підтверджує цей факт.

У зв`язку з цим необхідність у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 компетентними органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видачі українського свідоцтва про смерть, відсутня.

Заявник не позбавлений можливості використовувати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане компетентними органами іноземної держави, у будь-яких правовідносинах на території України.

Повторна реєстрація смерті особи, законодавством України не передбачена.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України, звернувшись до яких громадяни можуть зареєструвати народження, шлюб, смерть, розірвання шлюбу та отримати відповідні свідоцтва.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції іншого суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, не можливо встановити у судовому порядку факт смерті ОСОБА_2 , а тому в задоволенні заявив ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: 31100, пров.Подільський, 2, м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької обл., код ЄДРПОУ 21323049.

Суддя: