Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року № 520/25301/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Давиденко
Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)"
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" (ЄДРПОУ 14317002, юридична адреса: 64131, Харківська обл., Лозівський р-н., с. Грушине, вул. Приміська б. 132), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» щодо неповного виконання обов`язку з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 01.09.2025 по 14.05.2026.
- зобов`язати Державну установу «Первомайська виправна колонія (№117)» перерахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду з 01.09.2025 по 14.05.2026 у відповідності до приписів Постанови КМУ 28 лютого 2022 року № 168 в редакції Постанови від 25 червня 2025 р. № 763 в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць та здійснити виплату коштів за вирахуванням раніше сплачених сум.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено йому додаткову винагороду за період з 01.09.2025 до 14.05.2026 в розмірі 30000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що додаткова винагорода позивачу за період з 01.09.2025 до 14.05.2026 року нараховувалась та виплачувалась згідно законодавства у розмірі до 10000 гривень пропорційно з розрахунку на місяць за постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин. Отже, відповідач вважає, що він діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , проходила службу в Державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)» до 14.05.2026.
Згідно з витягом з наказу Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» від 04.05.2026 року №160/ОС-26 позивача 14.05.2026 звільнено з посади за власним бажанням п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з довідкою Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» від 25.08.2026 № 10/14-781 про розмір нарахованої та виплаченої додаткової винагороди ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) за період з 01.09.2025 року по 14.05.2026 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду пропорційно з розрахунку на місяць за вересень 2025 6666,67 грн., за жовтень 2025 10000 грн., за листопад 2025 6666,67 грн., за грудень 2025 7741,94 грн., за січень 2026 5483,87 грн., за лютий 2026 10000 грн., за березень 2026 10000 грн., за квітень 2026 2000 грн., та травень 2026 322,58 грн.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неповного нарахування та виплати додаткової винагороди з 01.09.2025 року до 14.05.2026 року, звернувся до суду з цим позовом.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Правовідносини щодо проходження громадянином України публічної служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України унормовані, насамперед, приписами Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон №2713-IV).
Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті публічної служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Так, згідно з частиною 5 статті 23 Закону України від 23.06.2005 року №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Структура, види та розміри складових елементів грошового забезпечення співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України, а також підстави, приводи і процедури обчислення грошового забезпечення співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України деталізовані нормами постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 (з 01.03.2018 року) та нормами Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (затверджено наказом міністерства юстиції України від 28.03.2018року №925/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за №377/31829; далі - Порядок №925/5).
Пунктом 9 розділу І Порядку №925/5 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ про призначення на посаду.
Тобто, за відсутності наказу суб`єкта владних повноважень про призначення конкретної виплати публічному службовцю проведення грошового платежу (ініціювання переказу коштів) є неможливим.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022року №168.
Пунктом 1 первісної редакції постанови КМУ від 24.02.2022року №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Тобто, у пункті 1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 Уряд України визначив, що умовами призначення додаткової винагороди у фіксованому розмірі 30 000,00грн. щомісячно є одночасна сукупність таких обставин як: 1) тривання/продовження дії правового режиму воєнного стану; 2) належність громадянина до окреслених у постанові КМУ від 28.02.2022р. №168 категорій осіб; 3) несення особою служби у правовому режимі воєнного стану; 4) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди.
Також у пункті 1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 Уряд України визначив, що умовами призначення додаткової винагороди у розмірі понад 30000,00 грн. і до 100000,00 грн. є одночасна сукупність таких обставин як: 1) тривання/продовження дії правового режиму воєнного стану; 2) належність громадянина до окреслених у постанові КМУ від 28.02.2022р. №168 категорій осіб (зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України); 3) несення особою служби в правовому режимі воєнного стану; 4) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди; 5) особиста та безпосередня участь особи або у бойових діях, або у заходах з національної безпеки, заходах з оборони, заходах з відсічі і стримуванні збройної агресії; 6) фізичне перебування особи у районах бойових дій чи районах забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони або районах забезпечення здійснення заходів з відсічі і стримуванні збройної агресії.
За одночасної відповідності усім переліченим кваліфікаційним умовам громадянин набуває право на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 до 100 000,00грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Між тим, особи начальницького та рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України не були згадані законодавцем у тексті пункту 1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 (далі - Постанова №168).
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022року №350 внесено зміни до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», зокрема, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 року вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком.
Відповідно до вищевказаного Переліку Програма «єПідтримка» поширюється на Харківську область.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківську міську територіальну громаду.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 року було внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є-Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 року ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022р. №102, від 30.04.2022р. №125, від 02.06.2022р. №157, від 01.07.2022р. №184, від 01.08.2022р. №212, від 01.09.2022р. №237, від 01.10.2022р. №262, від 01.11.2022р. №282, від 02.12.2022р. №311, від 02.01.2023р. №1 протягом 24.02.2022р.-31.12.2022р. вся територія Харківської області була визначена у якості районів ведення бойових дій.
У подальшому, з урахуванням постанови КМУ від 07.07.2022 р. №793 пункт 1 Постанови №168 був викладений у такій редакції: "1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.".
З аналізу зміни правових підходів законодавця до визнання умов набуття особою права на додаткову винагороду вбачається, що словосполучення "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" стосується виключно такої категорії публічних службовців як - особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, тобто на спірні правовідносини не поширюється.
Враховуючи наведене, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793 були внесені зміни до Постанови №168, однак юридичні наслідки нової запровадженої постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 умови обчислення розміру додаткової винагороди - до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з огляду на приписи статті 58 Конституції України, підлягають поширенню на виключно відносини з оплати часу фактично виконаної служби співробітниками Державної кримінально-виконавчої служби України, котрі склались не раніше від настання події оприлюднення постанови КМУ від 07.07.2022 року №793 у газеті Урядовий кур`єр від 19.07.2022 року №156, позаяк значно погіршують фінансове становище громадянина.
Згідно з п.21 Постанови №168 у редакції постанови КМУ від 07.07.2022 року №793, право на визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди було передано Урядом України у відання керівників відповідних міністерств та державних органів.
Отже, після 20.07.2022 року обчислення розміру означеної додаткової винагороди повинно відбуватись згідно з пунктом 1 постанови №168 у редакції постанови КМУ від 07.07.2022 року №793 у межах від 0,1% до 100% обрахункового показника - максимальної величини виплати у 30000,00 грн. за рішенням керівників відповідних міністерств та державних органів.
Водночас, лише 25.11.2022 року Міністерством юстиції України видано наказ від 25.11.2022 року №5251/5, яким затверджено Порядок і умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам начальницького та рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі за текстом - Порядок №5251/5).
При цьому, за змістом пункту 1 розділу І Порядку №5251/5 норми цього Порядку і умови визначають механізм виплати на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особовий склад ДКВС), що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил України до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи), додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №5251/5 додаткова винагорода є тимчасовою виплатою на період дії воєнного стану, яка здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» за місцем проходження служби. При виплаті додаткової винагороди нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюються у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Додаткова винагорода виплачується в межах асигнувань, передбачених на утримання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - територіальні органи).
Пунктом 3 розділу І Порядку №5251/5 передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану виплачується особовому складу ДКВС, який: бере безпосередню участь у бойових діях, - у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях; забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, - у розмірі 70 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Таким чином, правил виплати атестованим співробітникам Державної кримінально-виконавчої служби України додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у фіксованому розмірі - 30 000,00 грн. або у пропорційному розмірі до - 30 000,00грн. співвідносно часу реально пройденої служби центральним органом виконавчої влади - Міністерством юстиції України відносно співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України взагалі не встановлювалось.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022 року (яка набрала чинності 18.10.2022р. та застосовується з 01.09.2022р.) було внесено такі зміни до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168: в абзаці першому були виключені слова: "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) "та "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)"; цей абзац було доповнено реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2022 року №1146, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022 року.
У подальшому, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 25 червня 2025 р. №763, якою внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, доповнивши абзац перший після слів Державної служби з надзвичайних ситуацій словами, Державної кримінально-виконавчої служби.
У цій постанові вказано, що вона набирає чинності з 1 вересня 2025 року.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України № 168 в редакції ПКМУ № 763 з 01.09.2025 року мала наступний вигляд: «установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць …».\
При цьому, на час проходження служби позивача у відповідача діяв Порядок і умови виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України, додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), що затверджені наказом Мінюста 25.11.2022 № 5251/5 (надалі Порядок № 5251/5), до якого наказом Міністерства юстиції України від 10.10.2025 року №2762/5 внесено зміни та згідно п. 1 ч. 1 якого встановлено додаткову винагороду: особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, таборах для тримання військовополонених, в установах, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи та установи ДКВС), - у розмірі до 10000 гривень.
Згідно з п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 10.10.2025 року №2762/5 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 вересня 2025 року.
Отже, відомчий наказ Міністерства юстиції України адаптував Порядок № 5251/5 під нові вимоги та офіційно набрав чинності в середині жовтня 2025 року. Проте, згідно з усталеною практикою та приписами самого документа, його дія застосовується retroactive (назад у часі) тобто з 1 вересня 2025 року, як це було первинно визначено Постановою КМУ № 763.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 23.06.2005 року №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 року №2713-IV (далі за текстом - Закон України №2713-IV) до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Частиною 1 статті 24 Закону України №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Як встановлено судом та не спростовується відповідачем, у період з 01.09.2025 року по 14.05.2026 позивач працював у Державній установі «Первомайська виправна колонія (№117)», яка підпорядковується Міністерству юстиції України та виконує розпорядження зазначеного органу.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду пропорційно в розрахунку на місяць за вересень 2025 6666,67 грн., за жовтень 2025 10000 грн., за листопад 2025 6666,67 грн., за грудень 2025 7741,94 грн., за січень 2026 5483,87 грн., за лютий 2026 10000 грн., за березень 2026 10000 грн., за квітень 2026 2000 грн., та травень 2026 322,58 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у редакції яка діяла на час спірних правовідносин.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не було допущено протиправну бездіяльність щодо неповного виконання обов`язку з нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди з 01.09.2025 року до 14.05.2026 року.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надані суду належні докази правомірності нарахування та виплати додаткової винагороди, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Первомайська виправна колонія (№117)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Давиденко Т.В.
Судове рішення № 140114774, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/25301/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: