Рішення № 140114573, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №200/1033/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 200/1033/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (адреса: 84186, Донецька область, Слов`янський район, с. Рай-Олександрівка, вул. Шкільна, буд. 2 «а», ЄДРПОУ 38056112) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 21.08.2024 року №11666593/38056112 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 08 листопада 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро» №3 від 08 листопада 2022 року датою її фактичного надходження.

Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що на виконання договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 03 жовтня 2022 року № 0310-22-3 передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-200» три зернозбиральні комбайни, склав на цю операцію податкову накладну від 08 листопада 2022 року № 3, реєстрацію якої зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, і подав контролюючому органу пояснення з копіями первинних документів, достатніми для прийняття рішення про реєстрацію. На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки в ньому не конкретизовано, які саме документи платник податку не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/1033/25 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 територіальну підсудність справ Донецького окружного адміністративного суду змінено на Харківський окружний адміністративний суд.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року адміністративну справу № 200/1033/25 прийнято до провадження Харківського окружного адміністративного суду, а розгляд справи продовжено за раніше визначеними правилами - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам повторно встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, у Головного управління ДПС у Донецькій області витребувано рішення від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112 разом з усіма матеріалами, на підставі яких його прийнято, протокол засідання комісії, перелік документів, які контролюючий орган вважає ненаданими або наданими частково, та інші докази, а у Державної податкової служби України - відомості про поточний стан реєстрації податкової накладної від 08 листопада 2022 року № 3.

18 вересня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Донецькій області (за змістом цього відзиву, відзив на позовну заяву цей відповідач також подавав до Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2025 року), а 21 вересня 2026 року - відзив Державної податкової служби України, тотожний йому за змістом. Відповідачі просять відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову, вони зазначають, що реєстрацію податкової накладної зупинено в автоматичному режимі за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; що комісія, розглянувши пояснення платника від 31 липня 2024 року № 18, надіслала йому повідомлення від 07 серпня 2024 року № 11592040/38056112 про необхідність надання додаткових пояснень та документів; що додаткові пояснення та документи платник у встановлені терміни не надав, а тому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято правомірно. Відповідачі наголошують, що зміст господарської операції контролюючому органу не відомий, тому саме платник податку має визначити, які первинні документи подати на її підтвердження. Відповідачі також посилаються на обов`язок платника податку підтвердити реальність господарської операції належними первинними документами та вважають, що вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

18 вересня 2026 року Державна податкова служба України на виконання ухвали суду від 08 вересня 2026 року повідомила, що податкова накладна від 08 листопада 2022 року № 3 перебуває у статусі відмови в реєстрації за рішенням комісії, та надала копію рішення від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112.

22 вересня 2026 року позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що під час моніторингу податкових накладних контролюючий орган має аналізувати первинні документи лише за зовнішніми (формальними) ознаками, а дослідження наявності у платника податку персоналу, основних засобів та інших ресурсів підміняє собою податкову перевірку.

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

03 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-200» (орендар, ЄДРПОУ 38250753) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (орендодавець) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 0310-22-3, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, а також забезпечити своїми силами її керування та технічну експлуатацію, а орендар - прийняти техніку та сплачувати орендну плату. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2022 року включно. Додатком № 1 до договору сторони погодили попередній тариф оренди техніки для проведення комбайнування соняшнику - 1 400,00 грн за 1 га з ПДВ.

За актом приймання-передачі від 03 жовтня 2022 року орендодавець передав орендарю разом з екіпажем зернозбиральний комбайн CASE IH 7250, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та два зернозбиральні комбайни CASE IH AXIAL-FLOW 7240, 2018 року випуску, реєстраційні номери НОМЕР_2 і НОМЕР_3 , з жатками JOHN GREAVES.

Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 власником комбайнів з реєстраційними номерами НОМЕР_6 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро». Комбайн CASE IH 7250 з реєстраційним номером НОМЕР_1 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (свідоцтво серії НОМЕР_7 ); цей комбайн придбано за договором купівлі-продажу від 20 травня 2021 року № 9781-S, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (лізингоодержувач), для передачі лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу № 9781-SME-FL від 20 травня 2021 року.

08 листопада 2022 року сторонами договору оренди підписано акт надання послуг № 3, за яким орендодавець надав послугу «Оренда техніки для проведення комбайнування» на площі 296,1 га на суму 345 450,00 грн без ПДВ, ПДВ - 69 090,00 грн, разом - 414 540,00 грн. Того ж дня позивач виставив орендарю рахунок на оплату № 18 на суму 414 540,00 грн, у тому числі ПДВ 69 090,00 грн. Платіжною інструкцією від 29 листопада 2022 року № 1399 орендар перерахував позивачу 414 540,00 грн з призначенням платежу «Оплата за оренду техніки для проведення комбайнування згідно рах.№ 18 від 08.11.2022 року та дог. № 0310-22-3 від 03.10.2022 року,в т.ч.ПДВ 69 090,00 грн».

На цю операцію позивач склав податкову накладну від 08 листопада 2022 року № 3, у якій зазначено послугу «Оренда техніки для проведення комбайнування» з кодом згідно з ДКПП 01.61, кількість 296,1 га, обсяг постачання 345 450,00 грн і суму податку на додану вартість 69 090,00 грн, та 30 липня 2024 року направив її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанцією від 30 липня 2024 року (реєстраційний номер документа 9314899733) реєстрацію податкової накладної зупинено з таким обґрунтуванням: «Обсяг постачання товару/послуги 01.61 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «Рпоточ»=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

31 липня 2024 року позивач подав до Головного управління ДПС у Донецькій області повідомлення № 7 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, з поясненнями від 31 липня 2024 року № 18. Як зазначають самі відповідачі у відзивах, до пояснень додано свідоцтва про реєстрацію машин, платіжну інструкцію від 29.11.2022 № 1399, договір купівлі-продажу від 20.05.2021, акт надання послуг від 08.11.2022 № 3, рахунок на оплату від 08.11.2022 № 18 та договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 03.10.2022 № 0310-22-3.

21 серпня 2024 року на засіданні комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (протокол № 74) прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача; у додатку 2 до протоколу в графі «Причини відмови у реєстрації ПН/РК/ неврахування ТДПП/направлення повідомлення про не достатність документів» зазначено: «не надано додаткові документи».

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08 листопада 2022 року № 3 у зв`язку з «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». У графі рішення «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» проставлено прочерк.

Повідомлення від 07 серпня 2024 року № 11592040/38056112 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, на яке посилаються відповідачі, до матеріалів справи не надано, так само як і доказів його надсилання позивачу та отримання ним. За викладом відзивів, цим повідомленням у позивача запитувалися «інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додаткова інформація: собівартість субаренди, списання ПММ, штатний розпис, інформація щодо наявності працівників, сплати ПДФО, ВЗ».

Відповідачі також повідомили, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не приймалися, таблиця даних платника податку за кодом послуги згідно з ДКПП 01.61 позивачем не подавалася, а скарга на рішення від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112 до контролюючого органу не надходила.

Стверджуючи про протиправність відмови в реєстрації податкової накладної, позивач ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 9 Порядку № 520 визначено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно із пунктами 10, 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача від 08 листопада 2022 року № 3 зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а позивач скористався правом, наданим пунктом 4 Порядку № 520, і подав контролюючому органу пояснення від 31 липня 2024 року № 18 з копіями договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем з додатками та актом приймання-передачі, акта надання послуг, рахунку на оплату, платіжної інструкції, договору купівлі-продажу та свідоцтв про реєстрацію машин. Отже, позивач надав саме ті документи, які прямо названі в пункті 5 Порядку № 520: договір, первинні документи щодо постачання послуг та розрахунковий документ. Ці документи в сукупності підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній: сторони операції, її зміст (оренда техніки для проведення комбайнування), кількість (296,1 га), обсяг постачання та суму податку на додану вартість, а також дату виникнення податкового зобов`язання - дату оформлення акта надання послуг 08 листопада 2022 року, що відповідає підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Оскаржуване рішення прийнято не у зв`язку з наданням позивачем копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а виключно з підстави ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні Повідомлення. Така підстава за змістом пункту 9 Порядку № 520 може бути застосована лише за наявності сукупності обставин: комісія надіслала платнику податку Повідомлення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією надати конкретні додаткові пояснення та копії документів; платник податку отримав це Повідомлення; сплив п`ятиденний строк, який обчислюється з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, а додаткові пояснення та документи не надано.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року у Головного управління ДПС у Донецькій області витребувано рішення від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112 разом з усіма матеріалами, на підставі яких його прийнято, а також перелік документів, які контролюючий орган вважає ненаданими або наданими частково. Проте ні Повідомлення від 07 серпня 2024 року № 11592040/38056112, ні квитанції про його доставку позивачу засобами електронного зв`язку, ні будь-якого іншого доказу надсилання та отримання позивачем цього Повідомлення відповідач суду не надав, а переліку документів, які він вважає ненаданими, не подав. Виклад змісту Повідомлення у відзиві є позицією сторони, а не доказом того, що Повідомлення було надіслане позивачу і отримане ним. Відомості журналу розгляду повідомлень, на які посилаються відповідачі, та запис «не надано додаткові документи» в додатку 2 до протоколу засідання комісії від 21 серпня 2024 року № 74 фіксують лише висновок комісії, але не підтверджують ні змісту Повідомлення, ні дати його отримання платником податку, від якої обчислюється строк на подання додаткових пояснень і документів.

За таких обставин відповідач не довів наявності тієї обставини, з якою пункт 9 Порядку № 520 пов`язує прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави ненадання додаткових пояснень та документів, а саме отримання позивачем Повідомлення і спливу строку на відповідь на нього.

Крім того, у графі оскаржуваного рішення «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» проставлено прочерк, тобто рішення не містить переліку документів, ненадання яких стало підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд також зауважує, що навіть за викладом відзивів додатково запитувалися не документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, а відомості про собівартість суборенди, списання паливно-мастильних матеріалів, штатний розпис, наявність працівників та сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору, тобто відомості про загальну господарську діяльність і ресурси платника податку. Первинні документи щодо самої операції, яка відображена в податковій накладній, позивач надав, а на будь-які дефекти форми, змісту чи походження цих документів контролюючий орган у рішенні не вказав.

Суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом в постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, від 03 жовтня 2023 року у справі № 380/4146/22.

При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. За результатами моніторингу ДПС не може робити висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

З цих підстав суд відхиляє доводи відповідачів про недоведеність фактичного здійснення господарської операції та про обов`язок платника підтвердити реальність операції первинними документами бухгалтерського обліку з посиланням на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Питання наявності чи відсутності реальності господарських операцій має бути досліджено податковим органом під час проведення перевірки за спірний податковий період, складення акту та, відповідно на його підставі, податкового повідомлення-рішення. Оцінка документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій можлива лише за результатами проведеної документальної перевірки платника податків податковим органом.

Посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 240/5563/23, у якій зазначено, що ненадання (надання в неповному обсязі) копій документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520 є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суд не приймає, оскільки у цій справі документи, передбачені пунктом 5 Порядку № 520, позивач надав, а відповідач не зазначив ні в рішенні, ні в поданих суду доказах, який саме документ з переліку пункту 5 Порядку № 520 не було надано.

Доводи відповідачів про те, що саме платник податку має визначити, які документи подати на підтвердження операції, суд також відхиляє. Позивач такий перелік визначив і подав документи, передбачені пунктом 5 Порядку № 520. Якщо комісія вважала їх недостатніми, пункт 9 Порядку № 520 передбачав надсилання платнику податку Повідомлення з пропозицією надати конкретні додаткові пояснення та копії документів, однак отримання позивачем такого Повідомлення відповідач не довів.

Належних доказів стосовно невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, та, відповідно, неможливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачі суду не надали.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що досліджені судом документи, які були надані позивачем, складені з дотриманням вимог законодавства і є достатніми для реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, а й повинно ефективно захищати порушені права позивача. Тому, суд вважає, що покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження. Скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без зобов`язання зареєструвати її не відновить порушеного права позивача, а іншого варіанта правомірної поведінки після визнання такого рішення протиправним у Державної податкової служби України немає. З цих підстав доводи відповідачів про втручання суду в дискреційні повноваження контролюючого органу суд відхиляє.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та аргументів сторін не спростовують наведених висновків суду та не мають вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28 січня 2025 року № 3588, який підлягає стягненню з відповідачів пропорційно. Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач не надав, а тому такі витрати розподілу не підлягають. Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (адреса: 84186, Донецька область, Слов`янський район, с. Рай-Олександрівка, вул. Шкільна, буд. 2 «а», ЄДРПОУ 38056112) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 серпня 2024 року № 11666593/38056112 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» від 08 листопада 2022 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (ЄДРПОУ 38056112) від 08 листопада 2022 року № 3 датою фактичного надходження цієї податкової накладної на реєстрацію - 30 липня 2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (ЄДРПОУ 38056112) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187) судовий збір у розмірі 1 211 грн 00 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» (ЄДРПОУ 38056112) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 1 211 грн 00 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар