Рішення № 140114534, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №520/27296/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) інформації про звернення ТЦК та СП до Національної поліції; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не повідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про звернення ТЦК та СП до Національної поліції щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до вимог пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/27296/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), строк розгляду справи визначено за правилами статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України. Цією ж ухвалою у відповідача витребувано докази, а позивача зобов`язано надати докази дати виявлення спірних записів і письмові пояснення щодо додержання строку звернення до суду.

Згідно з частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста виявив унесені щодо нього записи про звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Національної поліції для доставлення його з метою складення протоколу, причиною якого зазначено неприбуття за повісткою, що перелік відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є вичерпним, що строк накладення адміністративного стягнення сплив, а тому підстав для доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки немає, і що у відповідь на заяву його представника про видалення цих записів відповідач листом від 19.08.2026 у видаленні відомостей відмовив та запропонував визнати вину.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, своїм правом на подання заяв по суті справи не скористався, витребуваних ухвалою суду доказів не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною шостою статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Згідно з відомостями про військовий облік, сформованими 28 серпня 2026 року об 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , обліковується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за категорією обліку «військовозобов`язаний», органом військового обліку зазначено ІНФОРМАЦІЯ_6 , військове звання - молодший лейтенант, номер у Реєстрі - НОМЕР_3 . У цих же відомостях зазначено: «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», причина звернення - «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення - 29.01.2026. Відомостей про відстрочку, про проходження військово-лікарської комісії та про інвалідність Реєстр не містить.

12 серпня 2026 року представник позивача - адвокат Лук`янчиков Олег Миколайович - надіслав відповідачу заяву від 12.08.2026 вих. № 35-62/1475, у якій просив видалити з Реєстру зазначені записи та повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання і доставлення позивача. Заяву надіслано рекомендованим поштовим відправленням № 6118303350821 з описом вкладення форми 107, що підтверджується описом вкладення, накладною від 12.08.2026 та фіскальним чеком акціонерного товариства «Укрпошта» від 12.08.2026.

Листом від 19 серпня 2026 року № 11733, підписаним начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач, пославшись на адвокатський запит вх. № 22587 від 15.08.2026, навів зміст частини першої статті 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Жодного висновку по суті вимог про видалення відомостей з Реєстру та про повідомлення органів Національної поліції цей лист не містить.

Позовну заяву сформовано в підсистемі «Електронний суд» та подано до суду 31 серпня 2026 року.

Витребувані ухвалою суду від 02 вересня 2026 року докази відповідач суду не надав. Зокрема, суду не надано документів, на підставі яких до Реєстру внесено відомості про звернення до Національної поліції щодо позивача, із зазначенням дати внесення таких відомостей; звернення до органів Національної поліції щодо доставлення позивача, надісланого відповідно до абзацу третього пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487; документів про надсилання позивачу повістки, за неприбуття за якою внесено спірні відомості; протоколу про адміністративне правопорушення або відомостей про нескладення такого протоколу; повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, надісланого відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 79 зазначеного Порядку, або відомостей про ненаправлення такого повідомлення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо додержання строку звернення до суду суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Найранішою встановленою матеріалами справи датою, коли позивачу стало відомо про спірні записи, є 12 серпня 2026 року - дата заяви його представника, у якій ці записи відтворено. Доказів більш раннього ознайомлення позивача зі змістом Реєстру матеріали справи не містять, а відповідач, на якого покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, таких доказів суду не надав. Позовну заяву подано 31 серпня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку. Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та про зобов`язання направити повідомлення органам Національної поліції стосуються триваючої бездіяльності, у зв`язку з чим строк звернення до суду за цими вимогами не є пропущеним.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Достовірність та повнота відомостей Реєстру забезпечуються органами, які такі відомості вносять. Отже, орган, який вніс до Реєстру відомості про особу, має довести наявність передбачених законодавством підстав для їх внесення.

За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Абзацом другим частини другої зазначеної статті встановлено, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач жодного з витребуваних доказів не надав і не навів причин їх ненадання. Матеріали справи не містять ані повістки, за неприбуття за якою внесено спірні відомості, ані доказів її надсилання чи вручення позивачу, ані звернення до органів Національної поліції, ані протоколу про адміністративне правопорушення, ані будь-якого іншого документа, на підставі якого відомості про звернення до Національної поліції внесено до Реєстру. За таких обставин правомірність дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про звернення до Національної поліції щодо позивача є недоведеною, а самі дії - протиправними.

Оскільки спірні відомості внесено до Реєстру за відсутності доведених підстав, вони підлягають видаленню, а вимога про зобов`язання відповідача видалити їх є обґрунтованою і спрямованою на ефективне поновлення порушеного права позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та про зобов`язання направити повідомлення органам Національної поліції суд зазначає, що ані повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, ані відомостей про ненаправлення такого повідомлення відповідач суду не надав, а отже факт ненаправлення такого повідомлення не спростовано. Матеріали справи не містять доказів складення щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення, а правомірність самого звернення до Національної поліції відповідач не довів. Відповіді по суті заяви представника позивача від 12.08.2026 матеріали справи не містять. За таких обставин бездіяльність відповідача, яка полягає у неповідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, є протиправною, а вимога про зобов`язання відповідача направити таке повідомлення підлягає задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та аргументів сторін не спростовують наведених висновків суду та не мають вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Національної поліції щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у неповідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Національної поліції щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) направити органам Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2129 грн. 92 коп. (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 92 копійки).

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар