Рішення № 140114515, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №520/26511/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (адреса: 85114, Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260, ЄДРПОУ 44887499) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просить: «Визнати протиправними дії Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області щодо ненадання ОСОБА_1 Акту проведення дистанційного обстеження знищеного майна за адресою: АДРЕСА_3 »; «Зобов`язати Костянтинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області надати ОСОБА_1 Акт проведення дистанційного обстеження знищеного майна за адресою: АДРЕСА_3 та виплатити компенсацію за зруйноване майно».

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/26511/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Позивачку звільнено від сплати судового збору. У задоволенні клопотання про виклик у судове засідання начальника Управління комунального господарства відмовлено. Цією ж ухвалою у відповідача витребувано розпорядження від 09.05.2022 № 16-р і від 22.09.2025 № 476-р, заяву про надання компенсації з додатками, рішення комісії від 11.03.2026 № 1296 і від 08.07.2026 № 4153, відомості про стан розгляду заяви, докази вжиття заходів щодо отримання матеріалів від військових формувань, акт дистанційного обстеження у разі його складення, відповідь від 26.06.2026 № К-821-270 з доказами надіслання та докази розгляду звернень від 16.06.2026.

Згідно з частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, її житловий будинок у м. Костянтинівка знищено, вона подала заяву про надання компенсації, проте розгляд заяви зупинено, про що їй стало відомо, зокрема, з рішення комісії від 08.07.2026 № 4153, акт дистанційного обстеження не складено і їй не надано, хоча у відповідях від 26.06.2026 № К-821-270 та від 13.07.2026 № К-01935-3.2-1.4/56-26-2454 їй повідомлено про надання запитуваних документів без зазначення строку, а у лютому 2026 року член комісії ОСОБА_2 запевнив її, що акт виготовлено.

Відповідач 14 вересня 2026 року надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що проведення дистанційного обстеження зупинено на підставі пункту 16 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815, у зв`язку з неможливістю однозначного встановлення факту знищення об`єкта, що адміністрація вживала заходів для отримання матеріалів аерофотозйомки, двічі зверталася із запитами до Державного космічного агентства України, проте отримані знімки через низьку якість не дозволили встановити факт знищення, фото, надане позивачкою, не відповідає вимогам пункту 6 Особливостей, після чого адміністрація звернулася до військової частини, яка надала фото із зображенням будинку, і що 01.09.2026 комісією складено акт дистанційного обстеження, яким встановлено факт знищення об`єкта, копію якого надіслано позивачці на електронну пошту. Також відповідач зазначив, що акт дистанційного обстеження передано комісії з розгляду питань щодо надання компенсації для прийняття рішення за заявою № ЗВ-12.02.2026-313488, а рішення комісії від 08.07.2026 № 4153 стосується іншого об`єкта нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Вимогу про виплату компенсації відповідач вважає передчасною.

31 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 , який зазначив, що діє як представник позивачки на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 21.08.2026, зареєстрованої в реєстрі за № 500, від 23.08.2026 про долучення до матеріалів справи флеш-накопичувача з чотирма аудіозаписами розмов з начальником управління комунального господарства ОСОБА_2 , текстових стенограм цих аудіозаписів та роздруківки листа Костянтинівської міської військової адміністрації від 13.07.2026.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа згідно з довідкою від 13.10.2023 № 3528-5002995608. Об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта 3270445014120, площею 40,5 кв.м.

11 грудня 2025 року позивачкою подано інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно № ІП-11.12.2025-672390.

12 лютого 2026 року позивачкою через Єдиний державний вебпортал електронних послуг подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна № ЗВ-12.02.2026-313488.

Рішенням комісії від 11 березня 2026 року № 1296 (протокол № 27) зупинено проведення дистанційного обстеження об`єкта у зв`язку із неможливістю однозначного встановлення факту знищення, з роз`ясненням права подати додаткову інформацію протягом 90 днів.

16 червня 2026 року позивачка звернулася зі зверненням № КА-20379923, в якому повідомила про нерозгляд заяви, а також з окремою заявою про надання копії протоколу засідання комісії від 05.02.2026.

Листом від 26 червня 2026 року № К-821-270 відповідач роз`яснив порядок надання компенсації та повідомив, що проводяться заходи з отримання фотоматеріалів щодо стану будинку. Лист надіслано на електронну адресу позивачки 30.06.2026.

29 червня 2026 року та 30 липня 2026 року відповідач направив запити № 474/38 і № 560/38 до Державного космічного агентства України, на які 10.07.2026 та 19.08.2026 отримано відповіді Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Листом Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації від 13 липня 2026 року № К-01935-3.2-1.4/56-26-2454, наданим на звернення позивачки № КА-20379923, позивачку повідомлено, що відповідно до пункту 15 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, комісією прийнято рішення щодо зупинення розгляду заяви у зв`язку з неможливістю проведення обстеження з міркувань безпеки, Костянтинівська міська військова адміністрація вживає заходів з отримання актуальних матеріалів від військових формувань Збройних Сил України, на підставі яких комісією планується прийняти відповідне рішення за заявою.

Позовну заяву підписано 17 серпня 2026 року, провадження у справі відкрито 28 серпня 2026 року.

01 вересня 2026 року, тобто вже після відкриття провадження у справі, комісією складено Акт проведення дистанційного обстеження знищеного об`єкта нерухомого майна № 1483, яким встановлено факт знищення об`єкта. Згідно з Актом для встановлення стану об`єкта використано фотоматеріали, отримані від власника житла, в кількості 2 штук та відео аерофотозйомки будинку з безпілотних повітряних суден, отримане від військової частини; дата отримання продуктів дистанційного спостереження - 01.09.2026.

Згідно з витягом з Реєстру пошкодженого та знищеного майна від 09 вересня 2026 року ознака наявності актуального акта комісійного обстеження зазначена як «Ні», а статус заяви позивачки - «Розгляд зупинено». Доказів надіслання позивачці копії Акта від 01.09.2026 № 1483 відповідач суду не надав.

Вирішуючи заяву ОСОБА_3 від 23.08.2026 про долучення доказів, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з частиною другою цієї статті у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року справу визнано справою незначної складності, тому відповідно до частини другої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_3 , який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, може бути представником позивачки у цій справі. Водночас подані ним докази не можуть бути прийняті судом з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Згідно з частиною восьмою статті 79 цього Кодексу докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Аудіозаписи розмов лютого 2026 року, їх стенограми, складені 31.07.2026, та лист від 13.07.2026 існували і були у розпорядженні позивачки до підписання позовної заяви 17.08.2026, проте разом з позовною заявою не подані, а неможливості їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивачки, у заяві не обґрунтовано. За таких обставин додані до заяви ОСОБА_3 від 23.08.2026 докази суд до розгляду не приймає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суд враховує, що станом на дату звернення позивачки до суду акт проведення дистанційного обстеження складений не був, а отже і наданий позивачці бути не міг. Разом з тим, вирішуючи спір, суд надає оцінку поведінці відповідача з урахуванням обставин, що існують на час ухвалення рішення.

Судом встановлено, що 01 вересня 2026 року, вже після відкриття провадження у цій справі, комісією складено Акт проведення дистанційного обстеження знищеного об`єкта нерухомого майна № 1483, яким встановлено факт знищення житлового будинку позивачки. З цього моменту акт існує, і перешкод для надання його позивачці немає. Сам відповідач у відзиві визнає обов`язок надіслати позивачці копію акта, посилаючись на пункт 16 Особливостей, однак доказів виконання такого обов`язку не надав.

Згідно з витягом з Реєстру пошкодженого та знищеного майна від 09.09.2026, тобто сформованим більш ніж через тиждень після складення акта, ознака наявності актуального акта комісійного обстеження зазначена як «Ні», а статус заяви позивачки - «Розгляд зупинено». Отже, складений акт до позивачки не доведений і відомості про нього до Реєстру пошкодженого та знищеного майна не внесені.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачці Акта проведення дистанційного обстеження знищеного об`єкта нерухомого майна від 01.09.2026 № 1483 після його складення є протиправною.

Те, що позивачка визначила спірну поведінку відповідача як дії щодо ненадання акта, не змінює правової природи такої поведінки, яка полягає у невчиненні відповідачем дій щодо надання позивачці складеного акта, тобто є бездіяльністю. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З метою ефективного захисту прав позивачки суд надає спірній поведінці відповідача належну правову кваліфікацію та визнає протиправною саме бездіяльність відповідача.

Щодо доводу відповідача про вжиття заходів з отримання матеріалів від Державного космічного агентства України та військового командування суд зазначає, що ці заходи стосуються періоду до складення акта і не пояснюють причин ненадання позивачці вже складеного Акта від 01.09.2026 № 1483. Щодо доводу відповідача про невідповідність фото, наданого позивачкою, вимогам пункту 6 Особливостей суд зауважує, що в Акті від 01.09.2026 № 1483 серед використаних продуктів дистанційного спостереження зазначено фотоматеріали, отримані від власника житла.

Щодо вимоги про зобов`язання надати акт суд зазначає, що акт складено 01 вересня 2026 року, проте доказів його надіслання чи вручення позивачці відповідач суду не надав, а витяг з Реєстру пошкодженого та знищеного майна від 09.09.2026 ознаки наявності актуального акта не містить. Отже, право позивачки на одержання акта на час ухвалення цього рішення не відновлене, і вимога про зобов`язання надати акт підлягає задоволенню.

Довід відзиву про те, що копію акта надіслано позивачці на електронну пошту і скріншот такого надсилання додано до відзиву, суд відхиляє. Серед додатків до відзиву доказів надсилання саме акта від 01.09.2026 № 1483 немає: єдиний доданий знімок екрана стосується надсилання листа від 26.06.2026 № К-821-270 і датований 30.06.2026. Інших доказів надіслання або вручення акта відповідач не подав.

Щодо посилання позивачки на рішення комісії від 08.07.2026 № 4153 суд зазначає, що цим рішенням зупинено проведення дистанційного обстеження іншого об`єкта нерухомого майна, власником якого є позивачка, - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 3298305014120). Отже, це рішення не стосується об`єкта, щодо якого виник спір у цій справі, і на висновки суду не впливає.

Щодо вимоги про виплату компенсації за зруйноване майно суд зазначає таке. Надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна здійснюється за результатами розгляду заяви відповідною комісією у визначеному законодавством порядку, який передбачає послідовні стадії: складення акта обстеження, внесення відомостей до Реєстру пошкодженого та знищеного майна і прийняття комісією рішення за заявою. Станом на час розгляду справи розгляд заяви позивачки зупинено, рішення за нею комісією не приймалося, і відмови у наданні компенсації позивачці не заявлялося. Суд не може підміняти собою орган, до дискреційних повноважень якого віднесено вирішення питання про надання компенсації, і вирішувати це питання замість нього до завершення передбаченої законодавством процедури. Отже, вимога про виплату компенсації є передчасною і задоволенню не підлягає.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Решта доводів та аргументів сторін не спростовують наведених висновків суду та не мають вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачкою не понесені, у зв`язку з чим розподілу не підлягають.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а адміністративний позов належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (адреса: 85114, Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260, ЄДРПОУ 44887499) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області щодо ненадання ОСОБА_1 Акта проведення дистанційного обстеження знищеного об`єкта нерухомого майна від 01 вересня 2026 року № 1483, складеного стосовно об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати Костянтинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44887499) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) копію Акта проведення дистанційного обстеження знищеного об`єкта нерухомого майна від 01 вересня 2026 року № 1483.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар