Ухвала суду № 140114500, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залучення третьої особи

28 вересня 2026 р. № 520/27522/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доНаціонального технічного університету "Харківський політехнічний інститут" пропро визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», в якому просить:

- визнати відповідь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04 серпня 2026 року на заяву ОСОБА_1 про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року протиправною;

- визнати бездіяльність Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо поновлення ОСОБА_1 на навчання за заявою від 10 липня 2026 року протиправною;

- зобов`язати Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року у встановленому законом порядку;

- зобов`язати Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» поновити ОСОБА_1 на навчання на місце за кошти фізичних (юридичних) осіб за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія за заявою про поновлення від 10 липня 2026 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/27522/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні); пунктом 4 цієї ухвали до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Міністерство освіти і науки України; пунктом 6 цієї ухвали у відповідача витребувано, зокрема, наказ від 04 лютого 2026 року № 235 СТ про відрахування ОСОБА_1 із зазначенням підстави відрахування та подання, на якому цей наказ ґрунтується, а також письмові пояснення щодо зазначеного у відповіді від 04 серпня 2026 року твердження про відсутність технічної можливості поновлення на перших курсах навчання в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; пунктом 7 цієї ухвали відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву та витребуваних судом доказів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 07 вересня 2026 року про зупинення провадження у справі та відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо подання заяви про зупинення провадження у справі зловживанням процесуальними правами.

11 вересня 2026 року Міністерство освіти і науки України подало до суду заяву, в якій, зокрема, зазначило: «Відомості про відносини ОСОБА_1 та ЗВО - НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» на цей час відсутні в МОНУ.».

14 вересня 2026 року Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів і пояснень на виконання ухвали від 04 вересня 2026 року, до якої додав, зокрема: копію витягу з наказу про відрахування ОСОБА_1 № 235 СТ від 04.02.2026; копію подання до наказу про відрахування ОСОБА_1 ; копії договору про навчання № КН-1586 від 01.10.2025 та договору № 5257 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 01.10.2025; копію заяви ОСОБА_1 про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року; копію відповіді Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04.08.2026 № 66-01-16/164; копії навчальних карток ОСОБА_1 за спеціальностями F2 Інженерія програмного забезпечення і F7 Комп`ютерна інженерія; службову записку про неможливість внесення даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти; Положення про організацію освітнього процесу в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут»; витяг з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ліцензованого обсягу. Копії заяви з додатками надіслано ОСОБА_1 та Міністерству освіти і науки України через підсистему «Електронний суд» 14 вересня 2026 року, що підтверджується квитанціями № 8731944 та № 8731945.

21 вересня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить: «Залучити Міністерство освіти і науки України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.». В обґрунтування заяви позивач зазначає, що заперечує залучення Міністерства освіти і науки України як третьої особи на стороні відповідача, оскільки «а) про залучення просив саме позивач; б) Міністерство освіти і науки України у своїй позиції, що викладена у доданому листі підтримує позицію саме позивача.».

21 вересня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла також заява ОСОБА_1 , в якій він просить: «Визнати ігнорування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 р. по справі №520/27522/26 з боку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зловживанням процесуальними правами.» та «Вжити щодо Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» заходи процесуального примусу у зв`язку із зловживанням процесуальними правами.». В обґрунтування заяви позивач зазначає, що суд витребував у відповідача наказ про відрахування, а відповідач надав витяг з наказу, а також що письмових пояснень щодо відсутності технічної можливості поновлення на перших курсах навчання в Єдиній державній електронній базі з питань освіти суду не надано. Окремо позивач зазначає, що суд раніше прийняв рішення не вживати заходи процесуального примусу з огляду на те, що зловживання здійснено вперше.

24 вересня 2026 року Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» подав заперечення на заяву ОСОБА_1 , в якому зазначає, що ухвалу суду від 04 вересня 2026 року виконано у встановлений строк, витяг з наказу є належним письмовим доказом відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сам наказ містить відомості щодо інших осіб, а пояснення щодо неможливості внесення даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти надано у формі службової записки. Відповідач вважає, що підстави для застосування заходів процесуального примусу відсутні.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про залучення третьої особи на стороні позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, підставою залучення третьої особи і визначення сторони, на якій вона бере участь у справі, є можливий вплив рішення суду на права чи обов`язки цієї особи. Ні те, за чиєю ініціативою третю особу залучено до участі у справі, ні позиція, яку третя особа висловлює щодо суті спору, процесуального становища третьої особи не визначають.

Питання про залучення Міністерства освіти і науки України до участі у справі вирішено пунктом 4 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року. Сторону, на якій залучено третю особу, суд визначив з огляду на те, що «предметом спору є поновлення на навчання у закладі вищої освіти, а відповідач у відповіді від 04 серпня 2026 року посилається на відсутність технічної можливості поновлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, держателем якої є Міністерство освіти і науки України». Доводи відповідача про неможливість поновлення позивача на навчання пов`язуються саме з функціонуванням Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а у запереченні від 24 вересня 2026 року відповідач прямо посилається на те, що вжиття організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування цієї бази, покладено на Міністерство освіти і науки України. Оцінка цих доводів у рішенні суду може вплинути на обов`язки Міністерства освіти і науки України саме як держателя зазначеної бази, на яку посилається відповідач. Обставини, покладені в основу пункту 4 ухвали від 04 вересня 2026 року, не змінилися.

Посилання позивача на те, що про залучення Міністерства освіти і науки України просив саме позивач, підставою для зміни процесуального становища третьої особи не є. Крім того, у позовній заяві Міністерство освіти і науки України зазначено як третю особу без визначення сторони, на якій вона має брати участь у справі, а сторону визначив суд в ухвалі від 04 вересня 2026 року.

Посилання позивача на те, що Міністерство освіти і науки України у доданому листі підтримує позицію позивача, суд також відхиляє. Лист Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України «Про розгляд звернення», копію якого позивач додав до позовної заяви, є відповіддю на звернення ОСОБА_1 і містить загальні роз`яснення законодавства з питань поновлення на навчання, надані «в межах компетенції». Оцінки обставин поновлення позивача на навчання у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» цей лист не містить. У заяві, поданій до суду 11 вересня 2026 року, Міністерство освіти і науки України зазначило, що відомості про відносини позивача та Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у нього відсутні. Із заявою про участь у справі на стороні позивача Міністерство освіти і науки України до суду не зверталося. Лист Міністерства освіти і науки України, на який посилається позивач, є доказом у справі і підлягає оцінці судом разом з іншими доказами під час ухвалення рішення, незалежно від процесуального становища третьої особи.

Відповідно до частини 2 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу. Обсяг процесуальних прав Міністерства освіти і науки України від сторони, на якій його залучено до участі у справі, не залежить.

За таких обставин підстав для залучення Міністерства освіти і науки України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача немає, і заява ОСОБА_1 від 21 вересня 2026 року задоволенню не підлягає.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами і вжиття заходів процесуального примусу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з частиною 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Частиною 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Документи і пояснення на виконання пункту 6 ухвали від 04 вересня 2026 року Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» подав 14 вересня 2026 року, тобто у межах п`ятнадцятиденного строку, встановленого пунктом 7 цієї ухвали.

Щодо подання витягу з наказу замість наказу суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Поданий відповідачем витяг з наказу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04 лютого 2026 року № 235 СТ засвідчено підписом начальника відділу кадрів і печаткою. Витяг містить розпорядження щодо ОСОБА_1 у повному обсязі, у тому числі підставу відрахування і підставу видання наказу: «подання директора інституту, витяг з протоколу № 5 від 03.02.2026 р. ЦПК НТУ«ХПІ»». Подання, на якому ґрунтується наказ, відповідач подав окремим документом. Позивач не зазначив, яка інша частина наказу від 04 лютого 2026 року № 235 СТ, крім тієї, що стосується позивача, має значення для вирішення спору. Отже, подання засвідченого витягу з наказу відповідає частині 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України і неподанням витребуваного доказу не є.

Щодо письмових пояснень суд зазначає, що на виконання пункту 6 ухвали від 04 вересня 2026 року відповідач подав службову записку на ім`я начальника юридичного відділу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», в якій зазначено: «Будь-які дії у базі ЄДЕБО здійснюються на підставі розпорядчого документу Університету. Отже, для поновлення, переведення, відрахування студента спочатку виноситься відповідний наказ, після чого на виконання відповідного наказу до Єдиної Державної Бази з питань освіти вносяться відповідні дані здобувача. У нашому випадку наказ про поновлення ОСОБА_2 не видавався, що унеможливлює внесення відповідних даних до Єдиної Державної Бази з питань освіти.». Отже, пояснення щодо твердження про відсутність технічної можливості поновлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відповідач суду надав. Чи є ці пояснення достатніми і переконливими, суд оцінює під час ухвалення рішення по суті спору разом з іншими доказами у справі. Незгода позивача зі змістом наданих пояснень не свідчить про неподання витребуваних судом пояснень.

Твердження позивача про те, що суд раніше прийняв рішення не вживати заходи процесуального примусу з огляду на те, що зловживання здійснено вперше, змісту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року не відповідає. У цій ухвалі суд зазначив: «Обставин, які б давали підстави визнати дії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зловживанням процесуальними правами, судом не встановлено».

Отже, обставин неподання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» витребуваних судом доказів без поважних причин, неповідомлення суду про неможливість їх подати, ухилення від вчинення дій, покладених судом, або вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, судом не встановлено. Підстав для визнання дій Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зловживанням процесуальними правами і для застосування до нього заходів процесуального примусу немає, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 від 21 вересня 2026 року задоволенню не підлягає.

Розгляд адміністративної справи № 520/27522/26 продовжується за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи. Частиною 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, і пунктом 24 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України до цього переліку віднесено ухвали щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу. Ухвала про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів процесуального примусу до переліку, встановленого частиною 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, не віднесена. Відповідно до частини 2 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Керуючись статтями 45, 49, 51, 80, 94, 144, 149, 243, 248, 256, 258, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21 вересня 2026 року про залучення Міністерства освіти і науки України до участі в адміністративній справі № 520/27522/26 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - відмовити.

2. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21 вересня 2026 року про визнання ігнорування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року у справі № 520/27522/26 з боку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зловживанням процесуальними правами та про вжиття щодо Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» заходів процесуального примусу - відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Смагар С.В.