Рішення № 140114313, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. № 520/17128/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести облікові дані ОСОБА_1 , в Єдиному реєстрі «Оберіг» у відповідність до дійсності, а саме: визначити мій статус як «Військовозобов`язаний», виключивши некоректний технічний запис «Солдат резерву» або надати офіційне підтвердження, що цей запис не змінює мого правового статусу військовозобов`язаного та не є перешкодою для бронювання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він після проходження строкової військової служби звільнився в запас та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Натомість у його електронному військово-обліковому документі статус позивача зазначено як "Солдат резерву. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки". Позивач зазначає, що ним контракт на проходження військової служби у резерві не укладався, тож просить суд зобов`язати відповідача привести відомості щодо позивача у відповідність, зазначивши статус "Військовозобов`язаний".

Ухвалою від 23.06.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до його електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС. Позивачу копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною в позовній заяві, однак на адресу суду повернувся конверт у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення, що підтверджується відповідним конвертом та роздруківкою з сайту "Укрпошта".

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою правову позицію обґрунтував тим, що запис у військово-обліковому документі "Солдат резерву" не свідчить про належність такої особи до категорії резервістів та не підтверджує проходження служби у військовому резерві, а лише є елементом обліку військово-облікової спеціальності 999097, яка присвоюється особам, що не проходили військову службу. Тож дана відмітка жодним чином не перешкоджає здійсненню бронювання працівника в порядку, встановленому чинним законодавством.

Окрім того відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 був автоматично взятий на військовий облік, відомостей щодо проходження ним строкової військової служби до органу військового управління ним не надавалося, відтак, військово-облікові відомості позивача сформовані на підставі наявних у відповідача та відкритих реєстрах даних.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням надмірного навантаження в Харківському окружному адміністративному суді, а також з урахуванням днів перебування судді у відпустці у період з 06.07.2026 по 20.07.2026 та з 10.08.2026 по 23.08.2026.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, про що свідчить наявні в матеріалах справи копії паспорту позивача (а.с. 15-16).

Як стверджує позивач, він проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України та після її завершення звільнився у запас та став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На момент звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач працює на підприємстві ТОВ "Нова Пошта" та мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" строком до 30.06.2026.

Відповідно до відомостей з електронного військово-облікового документу позивача у застосунку "Резерв+", а також даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо позивача зазначено військове звання "солдат", ВОС - 999097 ОСОБА_2 обліку: військовозобов`язаний. У графі "Найменування посади та ВОС" міститься запис: "Солдат резерву. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки". Водночас у графі "Проходження військової служби" записи відсутні.

Не погоджуючись із визначенням його статусу "Солдат резерву", з метою приведення у відповідність його військово-облікових даних, а також отримання бронювання від призову на військову службу, позивач письмово звернувся на адресу військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України із запитом щодо виключення з оперативного резерву першої черги. Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 28.05.2026 №1/30/8-К-163, позивачем контракт про проходження служби у військовому резерві не укладався, натомість підстави для виключення позивача з оперативного резерву першої черги, після завершення строкової військової служби, відсутні (а.с.6).

Вважаючи відомості про наявність статусу "Солдат резерву" такими, що потребують виправлення на "військовозобов`язаний", позивач звернувся письмово на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Натомість вказує, що відповіді від суб`єкта владних повноважень не отримав, тож для відновлення порушеного права звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі за текстом - Закон 2232-ХІІ) та Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII), а тому, вирішуючи спір, суд керується такими нормами.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із абзацом третім частини десятої статті 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами пункту 14 Порядку №1487, військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пукнт 143 Порядку №1487).

Згідно пункту 15 Порядку №1487, у разі коли відомості про призовника, військовозобов`язаного або резервіста не включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії. Механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлюються Міноборони.

До запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг (військовозобов`язані та резервісти СБУ чи розвідувальних органів - до органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів), на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 151 Порядку №1487).

Згідно із частиною першою статті 8 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.39 Закону № 2232-ХII громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

Наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 №317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.09.2020 за №927/35210, затверджено, зокрема, Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Цей наказ прийнято відповідно до статей 5 та 6 Закону №2232-XII з метою впорядкування переліку посад, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

У розділі 10.14 "Без військової підготовки" зазначеного Переліку під номером військово-облікової спеціальності 999 наведено її найменування - "Потребує проходження базової загальновійськової підготовки".

Тим самим наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 №317 затверджено також Перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад. Цей Перелік має графи "№з/п", "код посади", "найменування посади", "найменування" та "код" штатного військового звання, "кодове (цифрове) позначення ВОС, посади" і "тарифний розряд". У позиції за № 688 цього Переліку зазначено: код посади - 097; найменування посади - "Солдат резерву"; у графі кодового (цифрового) позначення ВОС, посади - "Усі ВОС". Графи "найменування" та "код" штатного військового звання щодо цієї позиції не заповнені.

З витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, поданого відповідачем, вбачається, що зазначені у ньому відомості відповідають вимогам вищеокреслених приписів чинного законодавства: "ВОС: [999] Потребує проходження базової загальновійськової підготовки" і "Код ВОС: [097] Солдат резерву". В електронному військово-обліковому документі позивача зазначені відомості сформовані разом з цифровим позначенням військово-облікової спеціальності 999097.

Отже, спірний запис, який позивач вважає таким, що потребує виправлення, є військово-обліковою ознакою, яка фіксує відсутність у позивача здобутої військово-облікової спеціальності, а не рішенням відповідача про зарахування позивача в резерв.

При цьому словосполучення "Солдат резерву" у цьому записі не є військовим званням позивача. За позицією №688 Переліку штатних посад, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 №317, "Солдат резерву" - це найменування штатної посади з кодом посади 097, яка застосовується до всіх військово-облікових спеціальностей ("Усі ВОС") та щодо якої графи найменування та коду штатного військового звання взагалі не заповнені. Військове ж звання позивача і у витягу з Реєстру, і у військово-обліковому документі зазначено окремою графою - "Солдат". Як вбачається з копії листа ІНФОРМАЦІЯ_7 №23/1634 позивачу на його заяву від 10.06.2026 надано відповідь з роз`ясненнями порушених у заяві питань, яку 19.06.2026 скеровано на адресу, зазначену позивачем у заяві (а.с.40). Отже судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо ненадання органом військового управління відповіді на звернення, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом на другий день після отримання відповідачем заяви.

Окремо суд звертає увагу, що словосполучення "Потребує проходження базової загальновійськової підготовки" тлумачить найменування військово-облікової спеціальності 999 за Переліком, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 №317. Цю спеціальність віднесено в Переліку до розділу 10.14 "Без військової підготовки".

При цьому суд зважає, що позивач наголошує, що він проходив строкову військову службу, однак не надав на розгляд суду відповідних копій підтверджуючих документів.

Як вбачається з облікової картки позивача, наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військовий облік позивач був взятий автоматично, відомостей щодо проходження ним строкової військової служби на розгляд органу військового управління позивачем не надано. Дані обставини позивачем також не заперечуються.

Натомість відповідачем, з метою актуалізації військово-облікових даних позивача, після виникнення даного публічно-правового спору, скеровано на адресу військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України запит від 01.07.2026 №2026/1888 щодо надання відомостей про період проходження позивачем строкової військової служби, наявне військове звання та військово-облікову спеціальність.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проходження позивачем військової служби, здобуття ним військово-облікової спеціальності під час її проходження або проходження ним базової загальновійськової підготовки. До відповідача зазначені документи також не подавалися.

Отже, належність позивача до категорії, яка потребує базової загально-військової підготовки пов`язана насамперед з відсутністю відомостей про проходження позивачем військової служби. законодавець пов`язує, зокрема, з відсутністю здобутої військово-облікової спеціальності у особи, яка не проходила військової служби, що і передбачає розділ 10.14 Переліку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 №317. Водночас позивач не позбавлений права звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому він перебуває на військовому обліку, з відповідною заявою та доданими до неї документами, які підтверджують факт проходження строкової військової служби, отримання військового звання тощо.

У п.64 постанови від 18.06.2026 у справі №990/88/26 Велика Палата Верховного Суду зазначила: "Приписи статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України, які гарантують і передбачають право на судовий захист і можливість звернення до суду за захистом порушеного права, вимагають воднораз, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, а не ілюзорним, має стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення".

Велика Палата Верховного Суду у п.65 цієї постанови вказала: "Відтак звернення до адміністративного суду за захистом "порушеного права" у сфері публічно-правових відносин передбачає спочатку реальне його ["права"] існування (тобто яке випливає з нормативно-правового регулювання; яке можна довести), відтак - реальне його [права] порушення з боку суб`єкта владних повноважень; таким, що спричиняє настання юридичних наслідків безпосередньо для особи, яка звертається до суду".

Крім цього, у п.53 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила: "...захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах".

Суд також зважає на те, що позивач станом на момент звернення до суду із даним адміністративним позовом користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Отже доводи позивача про відмову роботодавця у бронюванні через невідповідність військово-облікових даних судом до уваги не приймаються.

Окрім того, як вбачається з довідки від 20.01.2025 №321, виданої ТОВ "Нова Пошта" на ім`я ОСОБА_1 , останнього може бути включено до списку працівників ТОВ "Нова Пошта", які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час при наданні належно оформлених військово-облікових документів (а.с.5). Зазначена довідка не містить відомостей про відмову позивачу в оформленні бронювання.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність протиправності в діях відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН