Ухвала суду № 140114139, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

28 вересня 2026 р. справа № 520/9689/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву від 07.09.2026р. про встановлення судового контролю по адміністративній справі №520/9689/26 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

07.09.2026 р. до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про повне виконання рішення від 27.05.2026 у справі №520/9689/26; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у звіті окремо зазначити та документально підтвердити: розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений і нарахований на виконання рішення суду станом на дату подання звіту; розмір пенсії, який фактично щомісячно виплачується ОСОБА_1 ; суми фактично перерахованих позивачу пенсійних виплат після набрання рішенням суду законної сили; докази фактичної виплати позивачу поточної щомісячної пенсії у повному розмірі, визначеному на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі №520/9689/26; до звіту про виконання рішення зобов`язати відповідача надати належним чином засвідчені копії рішень/розпоряджень про проведений на виконання рішення суду перерахунок пенсії, розрахунок її нового щомісячного розміру, протоколи/розрахунки пенсійної виплати та документи, які підтверджують фактичне перерахування коштів позивачу.

Аргументуючи ці вимоги заявник зазначив, що відповідач, здійснивши на виконання рішення суду перерахунок пенсії та визначивши належний до виплати розмір пенсії, фактично не виконав судове рішення у повному обсязі, оскільки не здійснює виплату пенсії у перерахованому розмірі та продовжує виплачувати її в меншому розмірі, унаслідок чого формується нова заборгованість. На думку позивача, саме фактична виплата належних сум, а не їх обчислення чи відображення в інформаційній системі Пенсійного фонду, свідчить про належне виконання судового рішення, а посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконати рішення суду.

Ухвалою суду від 09.09.2026р. було прийнято до провадження заяву позивача від 07.09.2026р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/9689/26. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №520/9689/26.

Відповідач 16.09.2026р. подав до суду інформацію щодо виконання рішення суду та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі №520/9689/26 було проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки та передбачених законодавством коефіцієнтів збільшення; рішенням від 02.09.2026 №963160145182 ОСОБА_1 нараховано - 28 904,74 грн за період з 21.10.2025 по 30.09.2026 з урахуванням раніше виплачених сум. Водночас відповідач вказав, що виплата нарахованих на виконання судового рішення коштів здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень та відповідних бюджетних асигнувань, з огляду на положення статті 23 Бюджетного кодексу України та пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи юридичну долю поданого заявником процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини справи полягають у наступному.

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2020, 2021, 2022), в розмірі 12236,71 грн., збільшеного в зв`язку з індексацією пенсії, на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; 1,115 та 1,121 відповідно в 2024, 2025 та 2026 роках; 2) зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2020, 2021, 2022), в розмірі 12.236,71 грн., збільшеного в зв`язку з індексацією пенсії, на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; 1,115 та 1,121 відповідно в 2024, 2025 та 2026 роках, з 28.02.2026 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №520/9689/26 позов було частково задоволено; з виходом за межі позову визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 21.10.2025р. обчислення, нарахування та виплату ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше здійснених платежів. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 27.03.2026р. №19978-15808/К-03/8-2000/26. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 28.02.2026р. перерахунок (обчислення) і виплату пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,0796" з 01.03.2024р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,115" з 01.03.2025р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 25.02.2025р. №209, з урахуванням раніше проведених платежів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.03.2026р. перерахунок (обчислення) і виплату пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,0796" з 01.03.2024р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,115" з 01.03.2025р. відповідно до п.1 постанови КМУ від 25.02.2025р. №209, на коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,121" відповідно до п.1 постанови КМУ від 25.02.2026р. №236 з 01.03.2026р., з урахуванням раніше проведених платежів.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили - 27.06.2026 р.

На звернення заявника від 10.08.2026р. відповідач листом від 03.09.2026р. №57465-55850/К-03/8-2000/26 повідомив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 по справі 520/9689/26 нараховано пенсійні кошти в розмірі - 25.793,79 грн. за період з 21.10.2025 по 31.08.2026 з урахуванням раніше виплачених сум. Виплата нарахованих коштів на виконання судового рішення буде провадитись в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису Державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Згідно з наданою до суду довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії відповідачем за період з 01.10.2025р. по 30.09.2026р. визначено суму доплати до пенсії заявника у розмірі 28.904,74 грн.

До установлених обставин справи підлягають застосуванню згадані вище норми права.

Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.1291 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

Статтею 3811 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.3811); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.381-1).

Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб`єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.

Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).

Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо суд зважає, що у силу застереження ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звідси слідує, що об"єктом судового захисту у порядку адміністративного судочинства є порушене право (або ущемлений інтерес) приватної особи, котре мало місце до події настання календарної дати подання позову до суду.

З приписів ч.1 ст.5 КАС України витікає неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Зміст положень ст.ст.242 та 246 КАС України (зокрема, п.4 ч.4 ст.246 КАС України, де указано, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку) також підтверджує неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Статтею 3811 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 3811 КАС України); Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тож, судовий контроль у порядку ст.382 КАС України та у порядку ст.383 КАС України здійснюється судом за станом виконання суб"єктом владних повноважень резолютивної частини судового акту (а у випадку включення до резолютивної частини судового акту словоформи - "з урахування висновку суду"/"з урахуванням правової оцінки суду" (або інших подібних формулювань) - також і мотивувальної частини судового акту.

Суд наголошує, що у межах спірних правовідносин заявник просить суд встановити судовий контроль не лише за виконанням суб"єктом владних повноважень рішення суду у справі №520/9689/26 в частині пенсійних виплат, визначених на виконання судового рішення, а і в частині поточних щомісячних пенсійних виплат після проведеного перерахунку пенсії на виконання даного рішення суду від 27.05.2026р.

У розумінні ч.1 ст.1 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У разі постановлення судового рішення про зобов"язання суб`єкта владних повноважень здійснити провести/вчинити дії з приводу перерахунку і виплати пенсії з урахуванням раніше проведених платежів суспільні відносини з приводу виплати боргу за пенсією минулих періодів відносно хронологічної дати виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду про перерахунок пенсії регламентовані приписами ст.46 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, суспільні відносини з приводу виплати поточних пенсійних платежів відносно хронологічної дати виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду про перерахунок пенсії регламентовані приписами ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Саме у таких правовідносинах (тобто правовідносинах з приводу виплати поточних пенсійних платежів після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру) суб"єктом владних повноважень можуть бути вчинені окремі та самостійні управлінські волевиявлення з приводу обчислення розміру пенсії до виплати, а саме: 1) у порядку ст.2 розділу І чи п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у спосіб застосування обмеження максимального розміру 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; 2) у порядку постанови КМУ від 03.01.2025р. №1 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 3) у порядку постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 4) у спосіб виплати поточних платежів не у повному обсязі.

Проте, в аспекті ч.1 ст.2 КАС України ці майбутні управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень не є предметом вже існуючого спору з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії і не входять до предмету доказування в окресленому спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України.

Відносно цих майбутніх управлінських волевиявлень згідно з ст.382 та ст.383 КАС України не може бути здійснений судовий контроль у спорі з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії, адже на момент виникнення спору з приводу відмови суб"єкта владних повноважень у перерахунку пенсії або ухилення суб"єкта владних повноважень від перерахунку пенсії (у спосіб вчинення бездіяльності) спору з приводу виплати пенсії після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру фактично не існує.

За наведених обставин суд вважає, що наявні підстави для здійснення судового контролю за фактичним виконанням відповідачем обов`язку, визначеного резолютивною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №520/9689/26, у частині здійснення виплати сум пенсії, які підлягали нарахуванню та виплаті внаслідок виконання судового рішення за період з 21.10.2025р. по дату проведення перерахунку.

Сам факт проведення відповідачем перерахунку та обліку заборгованості у розмірі 28.904,74 грн. свідчить про виконання судового рішення у частині здійснення відповідних розрахункових операцій, однак не підтверджує його повного виконання, оскільки резолютивною частиною судового рішення відповідача зобов`язано не лише здійснити нарахування, а й провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Відтак, предметом судового контролю у цій частині є фактичне перерахування заявнику нарахованої на виконання судових рішень заборгованості.

За наведених обставин суд вважає, що наявні підстави для здійснення судового контролю лише в частині фактичного погашення заборгованості з пенсії, нарахованої внаслідок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №520/9689/26 за минулий період, оскільки саме ця складова обов`язку відповідача прямо охоплюється резолютивною частиною судових рішень.

При цьому судовий контроль у порядку ст.382 КАС України не може поширюватися на майбутні поточні пенсійні виплати, які підлягають здійсненню після проведення обчислення пенсії на виконання судового рішення.

Такі виплати є самостійними періодичними платежами, що здійснюються вже в інших правовідносинах та не становлять змісту обов`язку, покладеного на відповідача рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №520/9689/26.

Суд вважає, що у межах спірних правовідносин об"єкт судового захисту у розумінні ч.1 ст.2 КАС України обмежується календарною датою звернення заявника до суду - 21.04.2026р.

Саме у межах цих правовідносин у часовому вимірі судом було визначено предмет доказування, здобуто та оцінено докази, сформульовані мотиви судового акту, розглянуто спір по суті.

Розмір та умови виплати пенсії за поточними платежами після виконання рішення суду у цій справі формують новий склад юридичного спору.

З огляду на приписи ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зміст та суть доводів сторони позивача, відсутність судового акту відмову у відкритті провадження в адміністративній справі або про закриття провадження в адміністративній справі за вимогами про розмір та умови виплати пенсії за поточними платежами після виконання рішення суду у цій справі суд вважає недоведеними підстави для поширення правового висновку постанови Верховного Суду від 15.09.2026р. у справі №580/490/26 на спірні правовідносини.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.382 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у спорах тієї категорії, що є предметом розгляду у цій справі, суд у разі подання позивачем відповідного процесуального документа повинен безальтернативно обтяжити суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов"язком подати звіт про виконання судового рішення.

Вимоги до оформлення звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення установлені ч.2 ст.3822 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ.

Обставини, котрі зумовлюють зменшення розміру штрафу або звільнення від сплати штрафу окреслені законодавцем у ч.5 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ.

Згідно з ч.3 ст.3821 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у даному конкретному випадку належить встановити строк подання звіту про виконання судового рішення у три місяці від календарної дати отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 211, 241-243, 248, 255, 295, 370, 382, 3821-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 від 07.09.2026р. про встановлення судового контролю - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. у справі №520/9689/26 в частині виплати нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026р. заборгованості з виплати пенсії за минулий період з 21.10.2025р. по 30.09.2026р.

Роз"яснити, що звіт про виконання рішення суду повинен містити відомості та докази в підтвердження відомостей згідно з ч.2 ст.3822 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ обставин, зокрема, про: прізвище, ім"я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, повної календарної дати народження, зареєстроване в установленому законом порядку місце реєстрації адреси проживання керівника ГУ ПФУ в Харківській області (особи, котра виконувала обов"язки керівника ГУ ПФУ в Харківській області) під час дії цієї ухвали; докази безперервності/перервності виконання керівником ГУ ПФУ в Харківській області (особою, котра виконували обов"язки керівника ГУ ПФУ в Харківській області) обов"язків за посадою під час дії цієї ухвали (знаходження у відпустці, вибуття на навчання, перебування у стані тимчасової непрацездатності тощо); докази про вчинені організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання саме рішення у справі; докази про вчинення/невчинення управлінського волевиявлення з приводу перерахунку пенсії; докази про достатність/недостатність виділених обсягів фінансування для проведення грошових платежів на виконання рішення суду у справі; докази про наявність/відсутність у фізичному розпорядженні ГУ ПФУ в Харківській області станом на останню календарну дату кожного звітного місяця під час дії цієї ухвали вільних залишків коштів, котрі б могли бути спрямовані на виконання рішення суду в частині провадження платежів без отримання окремого письмового дозволу розпорядника публічних коштів вищого рівня; докази звернення до розпорядника публічних коштів вищого рівня з метою виділення додаткових асигнувань для проведення платежів на виконання рішення суду; докази наявності/відсутності випадків проведення виплат за рішенням суду особам, аналогічної із позивачем категорії пенсіонерів, із порушенням правила хронологічної послідовності виникнення обов"язків; будь-які інші докази на підтвердження згаданих у ч.2 ст.3822 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ обставин; докази наявності/відсутності фізичної можливості виконання рішення суду у повному обсязі; докази про будь-які інші юридично значимі фактори, котрі мають значення для правильного вирішення порушеного заявником процесуального питання тощо.

Заяву в решті вимог - залишити без задоволення.

Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про передбачену процесуальним законом можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду у разі невиконання рішення суду без поважних причин.

Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.3823 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко