Ухвала суду № 140114073, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання поновлення процесуальних строків

28 вересня 2026 року справа № 520/26082/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву від 08.09.2026р. про поновлення строків звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, сум індексації грошового забезпечення; 2) зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні із служби, визначивши її розмір з місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення,

установив:

Предметом позову є вимога про перерахунок публічному службовцю Головного управління національної поліції в Харківській області одноразової грошової допомоги при звільненні із служби з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

Згідно з витягом з наказу ГУ НП в Харківській області від 16.08.2021 № 61 о/с дск за п.7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням) позивач був звільнений зі служби в поліції з 20.08.2021р.

Уже після настання події звільнення заявник звернувся до відповідача через адвоката з приводу обрахунку грошового забезпечення під час проходження публічної служби та листом від 25.03.2026р. №25/03-02.05 відповідач надав інформацію стосовно обрахунку щомісячних та одноразових видів грошового забезпечення та, зокрема, надав представнику довідки про доходи, витяги з наказів про призначення/переміщення/звільнення заявника та розрахунок грошової допомоги при звільненні.

Ухвалою суду від 24.08.2026р. було прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в порядку ст. 262 КАС України; витребувано докази.

03.09.2026р. до суду надійшла заява ГУ НП в Харківській області про залишення позову без розгляду через порушення строку звернення до суду.

Аргументуючи заяву відповідач зазначив, що зі служби в поліції заявника було звільнено 20.08.2021р., а позовну заяву сформовано в підсистемі «Електронний суд» лише 21.08.2026р. При цьому спір стосується не виплати поточного грошового забезпечення чи індексації як складової регулярного доходу, а перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні шляхом включення індексації до розрахунку її розміру. На думку відповідача, одноразова грошова допомога при звільненні не належить до фонду оплати праці та є виплатою, що здійснюється у зв`язку з припиненням публічної служби, у зв`язку з чим положення законодавства про оплату праці та передбачені ним особливості строків звернення до суду до спірних правовідносин не застосовуються. Відповідач вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки звернення до суду, визначені ст.122 КАС України, перебіг яких розпочався з моменту, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про розмір виплаченої їй одноразової грошової допомоги, тобто ще у 2021 році.

Ухвалою суду від 07.09.2026р. заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позову без розгляду було залишено без задоволення. Позов було залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків в оформленні позову - 5 днів від дати отримання цієї ухвали шляхом подання до суду юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду разом із доказами пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.

До суду 08.09.2026р. від сторони позивача надійшла заява про поновлення строків позовної давності, обґрунтовуючи яку зазначено, що предметом спору є вимога про перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, тобто спір стосується виплати належних позивачу сум грошового забезпечення, а тому за відсутності спеціального регулювання строків звернення до суду підлягають застосуванню положення трудового законодавства. Посилаючись на статтю 233 КЗпП України та правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03.08.2023 у справі №280/6779/22, від 02.08.2023 у справі №380/17776/22 та від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, позивач вказав, що на момент припинення проходження нею служби 20.08.2021 діяла редакція статті 233 КЗпП України, яка не встановлювала строкового обмеження для звернення з вимогами про стягнення належної заробітної плати, у зв`язку з чим вважає, що строк звернення до суду нею не пропущено та просить поновити процесуальний строк і продовжити розгляд справи по суті.

Розглядаючи подану заяву суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізналася" та "повинна була дізнатись".

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.

Предметом позову у даній справі є управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу повноти нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

Строк звернення до суду у спорі про проходження публічної служби в частині оплати праці (виплати грошового забезпечення) установлений ст.233 Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022р. №2352-ІХ відносно вимог найманого працівника про стягнення коштів в оплату праці (як у формі заробітної плати, так і у формі грошового забезпечення) взагалі не застосовувався будь-який строк давності.

Згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Разом з тим, відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Позивач в період з 07 листопада 2015 року по 20 серпня 2021 року проходив публічну службу в Національній поліції України та у відповідності до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16 серпня 2021 року № 61о/с дск «По особовому складу» звільнений згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, за власним бажанням.

У постанові від 09 квітня 2026 року у справі № 380/10143/24 Верховний Суд зазначив, що зміни, які обмежили строк звернення до суду у трудових спорах трьома місяцями, не поширюються на правовідносини, що виникли до 19 липня 2022 року. Тому вимоги про виплату грошового забезпечення за період до цієї дати не обмежуються строком звернення до суду.

Подібний правовий висновок викладений і у постанові Верховного Суду від22.09.2026р. у справі №520/29100/24.

Правові висновки означених судових актів у кореспонденції з положеннями ч.5 ст.242 КАС України та у вимірі обставин спірних правовідносин дають окружному адміністративному суду у даному конкретному випадку підстави для висновку про дотримання строку звернення до суду із вимогою про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, незважаючи ані на календарну дату звільнення з публічної служби, ані на події отримання після звільнення вичерпної письмової інформації про структуру та розмірі видів грошового забезпечення, використаних суб"єктом владних повноважень для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.

Згідно п.14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118, 121, 241-243, 248, 256, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Продовжити розгляд справи №520/26082/26.

2.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко