Постанова № 140113691, 25.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

_________________

Справа №: 677/1657/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із ВнП №4 Хмельницього РУП ГУНП у Хмельницькій області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 о 14:05 у с. Мотрунки, траса Н03 152 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом IVECO із номерним знаком НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із транспортним засобом DAF XF 105.460 , тягач номерний знак НОМЕР_2 із напівпричіпом KOEGEL номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення транспортний засіб IVECO із номерним знаком НОМЕР_1 , продовжував некерований рух та допустив зіткнення із транспортним засобом Renault Trafic із номерним знаком НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив, п. 2.3 б, п. 11, п. 12.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник Марочека Андрія Олександровича подав до суду клопотання, в якому зазначив, що ОСОБА_1 визнає свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює необхідність неухильного дотримання Правил дорожнього руху.

При цьому захисник просить обрати один із альтернативних видів адміністративного стягнення, передбачених санкцією ст. 124 КУпАП, а саме штраф, без застосування позбавлення права керування транспортними засобами.

На обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю внаслідок війни.

На підтвердження зазначених обставин суду надано посвідчення, в якому зазначено про наявність у ОСОБА_1 III групи інвалідності, та посвідчення УБД.

Крім того, відповідно до наданого суду витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.06.2026, ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності до 01.06.2027.

Причиною інвалідності визначено травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержані під час захисту Батьківщини та виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із перебуванням на фронті.

У зазначеному витягу також зазначено діагноз М17.5 інший вторинний гонартроз.

Окремо звертає увагу суду на ч. 3 ст. 30 КУПАП, згідно з якою позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватися до осіб, які користуються цими засобами у зв?язку з інвалідністю, за винятком прямо передбачених цією нормою випадків. У разі встановлення судом факту користування ОСОБА_1

транспортним засобом у зв?язку з інвалідністю ця законодавча заборона підлягає

безпосередному застосуванню.

Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступних висновків.

Щодо наявності складу адміністративного правопорушення

Згідно з п. 2.3. б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 11.4 ПДР На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Диспозицією ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , визначеного ст. 124 КУпАП, окрім визнання вини, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.08.2026 серії ЕПР1 №736351 (з поясненнями з порушенням згідний, чому виїхав на зустрічну смугу пояснити не можу); схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (згідно яких описано рух транспортних засобів при ДТП, вказано про наявність механічних пошкоджень, тілесних ушкоджень учасники ДТП не зазнали), фотоілюстративними таблицями, матеріалами відеозапису.

При цьому суд враховує, що сам ОСОБА_1 не заперечує факту виїзду на смугу зустрічного руху, визнає свою вину та підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Його пояснення про те, що він не знає причини виїзду на смугу зустрічного руху, не спростовують встановленого факту порушення Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Суд не встановив підстав для сумніву в достовірності та допустимості досліджених доказів, оскільки вони у своїй сукупності узгоджуються між собою щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а його вина у вчиненні цього правопорушення доведена належними та допустимими доказами.

Щодо обставин, які характеризують особу правопорушника

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свою вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся та усвідомив необхідність дотримання Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 1 ст. 34 КУпАП щире розкаяння винного є обставиною, що пом`якшує адміністративну відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд також враховує дані про особу правопорушника, зокрема його статус учасника бойових дій та наявність III групи інвалідності внаслідок травм (поранень, контузій, каліцтв) або захворювань, одержаних під час захисту Батьківщини та виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із перебуванням на фронті.

Зазначені обставини самі по собі не звільняють ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, однак відповідно до вимог ст. 33 КУпАП підлягають врахуванню судом при індивідуалізації адміністративного стягнення.

Щодо доводів захисника про застосування ч. 4 ст. 30 КУпАП

Захисник, обґрунтовуючи необхідність застосування до ОСОБА_5 штрафу, посилається також на положення ч. 4 ст. 30 КУпАП та наявність у останнього III групи інвалідності.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватися до осіб, які користуються цими засобами у зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків, передбачених законом.

Отже, для застосування наведеної норми необхідним є встановлення не лише факту наявності в особи інвалідності, а й факту користування транспортним засобом у зв`язку з інвалідністю.

Судом встановлено, що стороною захисту надано посвідчення, яким підтверджується наявність у ОСОБА_1 III групи інвалідності.

Разом із тим, жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 користується транспортним засобом саме у зв`язку з інвалідністю, суду не надано.

Зокрема, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що транспортний засіб використовується ним у зв`язку з медичними показаннями, обмеженнями життєдіяльності чи іншими обставинами, безпосередньо пов`язаними з його інвалідністю.

Сам факт наявності III групи інвалідності не свідчить автоматично про те, що особа користується транспортним засобом саме у зв`язку з інвалідністю.

При цьому суд виходить із того, що відповідно до ст. 251 КУпАП саме на підставі доказів суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За відсутності відповідних доказів суд позбавлений можливості встановити факт, необхідний для застосування спеціального правила, передбаченого ч. 4 ст. 30 КУпАП.

Таким чином, доводи захисника про те, що наявність III групи інвалідності сама по собі виключає можливість застосування до ОСОБА_1 позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

У цій частині клопотання захисника суд відхиляє.

Водночас суд зазначає, що відхилення цього доводу не означає ігнорування факту інвалідності ОСОБА_1 .

Наявність III групи інвалідності та її зв`язок із травмами або захворюваннями, отриманими під час захисту Батьківщини, є обставинами, які характеризують особу правопорушника та підлягають врахуванню при визначенні виду адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Щодо виду адміністративного стягнення

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативні види адміністративного стягнення - штраф або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Таким чином, встановлення вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, саме по собі не зумовлює обов`язкового застосування позбавлення права керування транспортними засобами.

Вид адміністративного стягнення має визначатися судом з урахуванням положень ст.33 КУпАП, характеру правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, наявності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а також інших даних, що мають значення для індивідуалізації відповідальності.

У даному випадку суд враховує, що ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, не заперечує факту порушення Правил дорожнього руху.

Щире розкаяння відповідно до п. 1 ст. 34 КУпАП є обставиною, що пом`якшує відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Суд також бере до уваги статус ОСОБА_1 як учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, а також характер причин встановлення інвалідності.

При цьому суд враховує характер наслідків правопорушення пошкодження транспортних засобів, а також відсутність даних про заподіяння внаслідок ДТП тілесних ушкоджень особам.

Суд враховує і те, що ОСОБА_1 не просить звільнити його від відповідальності, а погоджується на застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення у виді штрафу є достатнім та необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП.

Суд не вбачає за необхідне застосовувати до ОСОБА_1 більш суворий вид стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки з урахуванням конкретних обставин справи, особи правопорушника, його ставлення до вчиненого, наявності пом`якшуючої обставини та відсутності обтяжуючих обставин застосування штрафу є достатнім заходом адміністративного впливу.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.

Крім цього, стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.124, ст.ст. 34, 35, 40-1, 283, 284 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795) 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Красилів. мтг/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.);номер рахунку (IBAN) UA608999980314060542000022717, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, та номер справи).

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.

Суддя С. В. Васільєв