Ухвала суду № 140113339, 28.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 Справа №607/15429/26 Провадження №2-з/607/69/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ромазан В.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко О.В.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представника адвоката Трача В.І.

представника відповідача Пньова П.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , подану в їх інтересах адвокатом Трач Віктором Івановичем про забезпечення позову під час підготовчого судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про скасування наказу про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках,

В С Т А Н О В И В :

Тернопільським міськрайонним судом розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (надалі- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Позивачі) до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (надалі - ТНПУ ім..В.Гнатюка, Відповідач) про скасування наказу про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках, у якому позивачі просять скасувати наказ Тернопільського національного педагогічного університету ім..В.Гнатюка від 18 березня 2026 року №80 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб» з моменту його видання.

Під час підготовчого судового засідання 28.09.2026 адвокат Ткач В.І. в інтересах позивачів звернувся із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони Тернопільському національному педагогічному університету ім..В.Гнатюка вчиняти будь-які дії на підставі наказу від 18.03.2026 №80 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб», до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник позивачів вказує, що Відповідач без попередження наймачів житла звернувся до ПрАТ «Тернопільміськгаз» із проханням одностороннього розірвання договорів про постачання газу до кімнат наймачів і уже без будь-якого попередження у вересні 2026 року постачання газу до кімнат наймачів припинено. Відтак, сім`ї наймачів житла на даний час позбавлені права користування газом, що був проведений до їх кімнат. Крім цього, до наймачів житла на даний час повторно приходять претензії стосовно сплати грошових коштів за користування ліжко-місцем у гуртожитку, у період з 01.04.2026 по 01.09.2026, що підтверджується додатковими матеріалами Відповідача з помісячною деталізацією нарахованих та сплачених коштів за користування гуртожитком та із вказанням наявної заборгованості в календарних місяцях. Відтак, вважає, що даний факт свідчить про те, що Відповідач почав вживати дії у вигляді претензійної роботи з виконанням положень спірного наказу в частині стягнення нового встановлення розміру оплати за ліжко-місце в гуртожитку в розмірі, передбаченому пунктом 1 спірного наказу. Тому, позивачі обґрунтовано покликаються на існування реальної загрози завданням шкоди їх правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення цивільного позову до ухвалення рішення у справі, зокрема стягнення грошових коштів за ліжко-місця у житлових приміщеннях, які орендуються позивачами у новому розмірі встановленого положенням спірного наказу. Вважає, що у випадку скасування спірного наказу судом у рамках розгляду даної справи позивачам необхідно буде докласти значних зусиль для повернення коштів сплачених на підставі даного наказу, зокрема такі дії можуть передбачати звернення до суду про їх повернення. Зазначив, що оскільки спірним наказом значно збільшується розмір плати за користування гуртожитком, тому позивачі понесуть значний фінансовий тягар, що спричинить погіршення їх фінансового становища, з причин того, що значні кошти підуть на оплату за проживання замість їх втрати на необхідні потреби для сім`ї. Вказав, що проведення претензійної роботи чи звернення до суду з поверненням надлишково сплачених коштів (розмір плати за користування встановлений спірним наказом, який перевищує попередній розмір плати за оренду), у разі скасування спірного наказу позивачами тлумачаться як майбутні обов`язкові дії, що потребуватимуть докладання значних зусиль через необхідність звернення за правовою допомогою із складанням претензійних документів з повернення сплачених коштів, написання позовних заяв, заяв про повернення сплачених коштів відповідачем, сплати судового збору, тощо, що становитиме значну затрату часу та коштів позивачів, тобто дій пов`язаних із врегулюванням нового спору. Представник позивачів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову дасть можливість у випадку скасування спірного наказу уникнути виникненню нового спору з повернення надмірно сплачених коштів. Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідач у направлених претензіях вказує про можливість судового стягнення як заборгованості так і додаткових коштів, пов`язаних із такою заборгованістю, зокрема пені, інфляційних, тощо. Так, як вбачається із довідки про оплату за проживання за період з 01.06.2026 по 01.08.2026 станом на 31.08.2026 заборгованість зазначена у направлених претензіях у позивачів виникла саме з 01.04.2026, тобто із часу введення спірним наказом нового розміру та бази нарахування плати за користування. Звертає увагу суду, що у випадку не переукладення договорів оренди на умовах визначених спірним наказом та не сплати орендної плати за одиницю ліжко-місця згідно спірного наказу до позивачів можуть бути застосовані заходи з припинення проживання у гуртожитку, а також стягнення даної заборгованості у судовому порядку.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також їх представник Трач В.І., який у свою чергу представляє інтереси ОСОБА_5 у судовому засіданні подану заяву про забезпечення позову підтримали та просять її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача адвокат Пньов П.О. у судовому засіданні вважає, що дана заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі,відповідно до вимогст.153 ч.1 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову прийшов до наступних висновків.

Предметом позову, поданого позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка є вимога Позивачів про скасування спірного наказу Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка від 18.03.2026 №80 «Про встановлення розміру плати за проживання в студенських гуртожитках університету інших осіб».

Як на підставу поданого позову, позивач покликається на те, що Відповідач, на думку позивача, прийняв спірний наказ від 18.03.2026 №80 «Про встановлення розміру плати за проживання в студенських гуртожитках університету інших осіб» не вмотивовано та упереджено, з метою фактичного необгрунтованого збільшення плати за користування житлом, шляхом отримання додаткової вимоги від збільшення одиниць нарахування, а також суперечить положенням законодаства України та порушує права позивачів та членів їх сімей, погіршує умови користування житлом встановлених раніше, самовільно змінює пердмет найму у вигляді найму виключно житлової площі в гуртожитку у вигляді окремого ліжко-місця, порушує рівність умов користування житлом наймача та членів його сім`ї та обмежує право особи здійснювати найм окремого жилого приміщення у гуртожитку. Відтак, суд констатує, що між сторонами виник спір з приводу обгрунтованості та правильності нарахування плати за проживання в студенських гуртожитках університету інших осіб.

До заяви про забезпечення позову, представник заявників у її обґрунтування додав квитанції про нарахування оплати за проживання у гуртожитку Відповідачів, складених ТНПУ ім..В.Гнатюка від 01.06.2026 за період 02.07.2026 на суму 32459 грн. та від 01.08.2026 за період 07.09.2026 на суму 32459 грн., адресованих ОСОБА_1 та від 01.08.2026 за період 31.08.2026 на суму 17669 грн. та від 01.06.2026 за період 02.07.2026 на суму 17669 грн., адресованих ОСОБА_2 . Крім цього, у судовому засіданні позивачі пояснили, що Відповідачем проведено нарахування їм плати за проживання у гуртожитку яка є значною на підставі спірного наказу, яку вони вважають незаконною та останнім вчиняються дії щодо припинення надання житлово-комунальних послуг, зокрема постачання газу, який на даний час припинено, що підтверджено долученими ними до заяви фототаблицями. Також наголосили, що на їх думку прийняттям спірного наказу про нарахування плати за проживання у гуртожитку особам, які не є здобувачами вищої освіти Відповідачем необгрутовано збільшено плату за таке проживання, що на їх думку свідчить про вчинення університетом дій пов`язаних із припиненням договору найму із позивачами та позбавлення їх права на проживання у ньому.

Предметом поданого позивача позову позивачами є скасування наказу ректора ТНПУ ім..В.Гнатюка від 18.03.2026 №80, яким встановлено розмір плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і можливім предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Отже, суди при вирішенні питання щодо забезпечення позову мають здійснювати належну оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши подану заяву, а також докази, які додані до неї, приймаючи до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, утруднить відновлення прав та інтересів позивачів, вважає за доцільне, заяву представника позивачів ОСОБА_6 про забезпечення позову задовольнити частково, заборонивши Тернопільському національному педагогічному університету ім..В.Гнатюка вчиняти дії пов`язані із примусовим стягненням із ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 нарахованої їм оплати за проживання у студентському гуртожитку на підставі наказу ректора Тернопільського національного педагогічного університету ім..В.Гнатюка від 18.03.2026 року №80 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб», а також направлених на припинення вказаним особам надання житлово-комунальних послуг, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

При цьому, суд ураховує зміст та характер пред`явлених позивачами вимог до відповідача, з яких вбачається, що останні звернулись із позовом до відповідача про скасування наказу про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб. Крім цього, суд вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, як наслідок утруднить відновлення прав та інтересів позивача. При цьому, суд ураховує, що на даний час існує загроза вчинення дій направлених на припинення позивачам надання житлово-комунальних послуг у зв`язку із припиненням ними внесення плати за проживання у гуртожитку, нарахованої на підставі спірного наказу, яку останні вважають наобгрутованою та не законною. Така загроза підтверджується поясненнями позивачів, наданими ними у судовому засіданні та фототаблицями вчинення дій по припиненню надання вказаним особам послуг із постачання газу.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача. При цьому, суд вживає заходи забезпечення позову лише щодо осіб, які є позивачами у даному спорі, а також не позбавляє Відповідача можливості стягувати плату за проживання у гуртожитку із позивачів, нараховану поза межами спірного наказу, який встановив розмір плати за проживання в студентських гуртожитках університету для осіб, які не є здобувачами вищої освіти з 01.04.2026 по 31.08.2026.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149, 150, 260, 352-354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката Трача Віктора Івановича про забезпечення позову, задовольнити частково.

Заборонити Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка вчиняти дії пов`язані із примусовим стягненням із ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 нарахованої їм оплати за проживання у студентському гуртожитку на підставі наказу ректора Тернопільського національного педагогічного університету ім..В.Гнатюка від 18.03.2026 року №80 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб», а також направлених на припинення вказаним особам надання житлово-комунальних послуг, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

У решті вимог заяви, відмовити.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.157 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено та проголошено 28.09.2026 р.

Дані про учасників справи:

Пзивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач:

Тернопільський національний педагогічний університет ім..Володимира Гнатюка, місцезнаходження: м.Тернопіль, вул..М.Кривоноса, 2, ЄДРПОУ 02125544.

ГоловуючийВ. В. Ромазан